Оцінка радіаційної обстановки на АЕС, оцінка хімічної небезпеки

Міністерство  освіти і науки України

Національний  технічний університет України

«Київський політехнічний  інститут»

 

Факультет менеджменту та маркетингу

Кафедра міжнародної економіки

Звіт

Розрахунково-графічна робота

на тему

 «Оцінка радіаційної обстановки на АЕС.

Оцінка хімічної небезпеки»

 

Варіант №  1

 

 

 

                       Виконала:

                     студентка 2 курсу

                                                                                            

 

 

 

Київ 2010

 

 

Зміст

 

 

 

1. Розділ I

1. Задача 1

Висновок

2. Розділ II

1. Задача 1
2. Задача 2
3. Задача 3
4. Задача 4

Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I.

Оцінка радіаційної  обстановки на АЕС

Задача 

       На атомній  електростанції сталася аварія  з викидом радіонуклідів в атмосферу. Реактор типу ВБР, вітер віє в сторону об`єкта, розташованого на відстані R від місця аварії.

Оцінити радіаційну обстановку створену в районі об`єкта .

Відстань до АЕС – () = 10 км ,

Швидкість вітру – () = 1 м/с = 3,6 км/год ,

Перший вимір рівня  радіації – () = 9 P/год ,

Коефіцієнт послаблення  захисних споруд – () = 100 ,

Довжина маршруту в зоні РЗ – (L) = 5 км ,

Середня швидкість автоколони – () = 50 км ,

Установлена доза радіації – () = 3 Р ,

Швидкість руху пішки – () = 4 км/год ,

Коєфіцієнт послаблення в цеху – () = 2 .

1. Визначення зони радіоактивного зараження, в якому опинився об’єкт. 1)Визначення часу початку зараження об’єкта:

_{, де}

- відстань об’єкта  від місця аварії (км),

- швидкість вітру (км/год).

 

==2,7 год .

2. Використовуючи закон спадання рівня радіації, визначити рівень радіації на об’єкті на 1 годину після аварії:

(р/год), де

- рівень радіації на об’єкті  на початку зараження (р)

- час початку зараження об’єкта  (с)

=9=13,39 Р/год.

3. Визначаємо зону радіоактивного забруднення, в якій опинився об’єкт :

 

Згідно з рис.1 об’єкт опинився в зоні В – зоні небезпечного зараження.

2. Визначити дозу випромінювання , яку отримують люди( виробничий персонал об’єкта) :

1. - на робочих місцях(в приміщенні):

_{, де}

- доза випромінювання, яку отримують  люди на робочих місцях(р),

- коефіцієнт послаблення кінцевого  випромінювання у приміщенні,

- рівень радіації на об’єкті на 1 годину після зараження (р/год),

- кінцевий час дії випромінювання,  

(год),

- час початку зараження об’єкта.

13,39)/0,68,70р

2)-  знаходячись в сховищі:

_,де

 - доза випромінювання, яку отримують люди в сховищі(р),

- коефіцієнт послаблення захисних  споруд,

- рівень радіації на об’єкті на 1 годину після зараження (р/год),

- кінцевий час дії випромінювання,  

(год),

- час початку зараження об’єкта.

0,6

3)- при евакуації людей:

 

  ,де

 

- доза  при евакуації,

- середній рівень радіації на маршруті руху,

=/2=4,5р/год

- час руху,

=L/V, де

L- довжина маршруту,

 V- швидкість руху , км/год,

При виході із зони пішки = 4км/год.

             ;

           (4,5)/2=2,81.

3. _{Визначити допустимий час виробничого процессу}

=

 

 а=/

- встановлена доза випромінювання.

 а=13,39/3=0,74

.

 

4. Визначити час через який цех може приступити до роботи (восьмигодинний робочий день).

 

Згідно додатка, за умови  що а=0,74 видно, що цех до роботи може приступити через 80 годин.

Висновок.

1. Об`єкт попадає в зону вубуху. Він знаходиться в зоні  В – зоні небезпечного зараження.
2. Необхідна евакуація людей  тому, що до роботи можна приступити лише через 80 годин.
3. Вчасно повідомляти про не безпеку, забесечення спец-одягу, підготовка людей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                        Розділ II

 

                       Оцінка хімічної небезпеки

 

                                        Задача 1

       На ХНО виникла аварія з розливом сильно отруйних речовин, вітер віє в сторону об`єкта розташованим на відстані Р від місця аварії. Оцінити хімічну обстановку , яка склалася в районі об`єкта для літнього і зимового часу (+15С;     -10С).

      Визначення  розмірів зони хімічного зараження  .

Найменування СДОР – Фосген ,

Маса СДОР – (G) =10 т ,

Площа обвалування – не обвалована ,

Відстань до місця аварії – (R) =4 км ,

Характеристика місцевості – відкрита ,

Спупінь вертикальної стійкості повітря – ізотермія ,

Швидкість вітру –() = 1м/с = 3,6 км/год ,

Забеспеченість протигазами – 50 % ,

Молекулярна маса – (М) = 99г/моль.

1. Глибина зараження повітря (Г) знаходиться в таблиці 1( глибина зони хімічного зараження на відкритій місцевості, для не обвалованої ємності, швидкість вітру 1м/с).

Згідно таблиці 1, Г=7.

 

1)Ширина знаходиться за  формулою:

Ш=К , де

К- коефіцієнт характерний стабільності атмосфер.

У нашому випадку ізотермія, а для ізотермії  - 0,15.

Підставляючи у формулу  маємо:

Ш=0,15

2)Площу знайдемо за формулою:

          S

Підставляючи у формулу отримуємо:

        S  

 

 

 

 

 

                                              Задача 2      

Визначити час підходу  зараженої хмари до об`єкту.

 

  , де

R - відстань до місця аварії ,

W – швидкість розповсюдження хмари зараженого повітря, м/с ,

     Швидкість  ми знаходимо за даними таблиці  5.

Згідно таблиці 5 W = 1,5.

 Підставляючи дані  у початкову формулу отримуємо:

  .

 

 

 

 

 

 

 

 

                                     Задача 3

Визначити час ураження дії  сильно діючих отруйних речовин.

                           , де

 

  – час випаровування,

  G – маса розлитої СДОР , т ,

 C – швидкість випаровування, т/м,

 

Для знаходження С існує  наступна формула :

   С=125.

Для знаходження S(для не обвалованої) формула така:

 

                        S=B/h ,де

B -об`єм СДОР, ,

h- товщина слоя розлитої СДОРна місцевості (0,05м).

  В свою чегу В=G/р ,де

G – масса СДОР ,т ,

 Р – густина СДОР, т/,

Густину можна взяти з таблиці 6. Згідно цієї таблиці густина = 1,42т/ .

Тепер знаходимо В.

Підставляємо дані у формулу:

                    В=10/1,42=7,04 .

 Тепер ми знаходимо  S.

 Підставивши дані маємо:

         S= 7,04/0,05= 140,8 .

 

Згідно малюнку 2 ( графіки залежності тиску насичених парів СДОВ від температури), видно, що

C=+15 =>  = 120 кПа – для літнього періоду;

C= -10=> = 60 кПа – для зимового періоду.

Підставимо у формулу для знаходження С :

 

С=125=149412384

Для не обвалованої ємкості

Підставимо дані(літній період):

= год

 

Підставимо дані(зимовий період)

 

==1,3год.

 

 

 

                                               Задача 4

Вирахувати втрати виробничого персоналу об`єкта за допомогою якого від кількості ротигазів і місця знаходження людей вирахувати відсоток втрати.

 

Маючи забеспеченість протигазами 50%, можемо за допомогою таблиці 7 вирахувати,що :

В будівлях, найпростіших укритях – 27% впрат,

Поза будівлями  - 50% впрат.

 

 

 

 

Розмір	ЗХЗ	t підх	t пораж,час	втрати, %
Г,км   Ш,км	S км	хв	Лето  Зима	В здан.  Вне    здан.
7          1,05	3,68	2,67	120      60	27              50

 

 

 

Висновок

1. Об`єкт попадає в зону аварії  ХОО.
2. У цьому випадку спосіб захисту це противогази, сховище.
3. Забазпеченість противогазами 100%, надійні сховища, вчасне повідомлення про аварію, професійність і підготовленість людей.