Небезпека. Ризик – як оцінка небезпеки

ТЕМА :  Небезпека.

  Ризик – як оцінка небезпеки

 

 

1.      Джерела небезпек та їх наслідки.
2. Прогнозування небезпек та захист від них.
3. Вражаючий фактор.
4. Ризик – як оцінка небезпеки.

    

 

Рекомендована література:

 

1. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти 1-4 рівнів акредиташї.//Львів:"Каравелла' 2002.
2. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц.. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник.- Вид. 3-тє, доповнене. -Львів: Афіша, 2000.
3. Пістун І.П. Курс лекцій з безпека життєдіяльності. Львів:"СПОЛОМ",1997.
4. З.М.Яремко. Безпека життєдіяльності :Навчальний  посібник. – Київ: Центр навчальної 
5.      літератури, 2005. –320с.
6. 5. В.М. Лапін. Безпека життєдіяльності людини: Навчальний посібник. – 4-те вид.,випр.- Л.:Львів. Т-во “Знання”, 2001р.

1. : Джерела небезпек та їх наслідки.  

 

• Залежно від конкретних потреб існують   різні системи класифікації :
•       -  за джерелом походженням небезпеки бувають природні, техногенні, соціальні, екологічні, змішані (згідно офіційних стандартів небезпеки поділяються на фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні);
•       - за часом дії негативних наслідків поділяються на імпульсні і кумулятивні;
•   - за локалізацією пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом;
•       - за наслідками: втома, захворювання, травми, смертельні випадки, (пожежі, аварії – це ті що не пов’язані з шкодую людині.);
•   -  за збитками, які можуть бути - соціальними, технічними, екологічними тощо;
•       - за сферою прояву - побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі, військові тощо;
•       - за структурою /будовою/ бувають прості і похідні, (які породжуються 
  взаємодією простих);
•       - за характером дії на людину поділяються на активні і пасивні (останні активуються за рахунок енергії, носієм якої є саме людина, що наражається на гострі, колючі, ріжучі нерухомі елементи, нерівності поверхні, ухили, підйоми тощо).

класифікацією небезпек за джерелами походження

 

• природні,
• техногенні,
• соціально-політичні
• та комбіновані.  

1. Природні джерела небезпеки - це природні об'єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров'я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, заразні хвороби тварин та рослин).

 

До  цієї групи відносяться такі чинники, або можна виділити такі причини.

• Кліматичні

 

• Грунтові

 

• Геоморфологічні

 

• Біотичні.

 

Кліматичні чинники небезпеки залежать від надходження сонячної радіації до поверхні Землі, переміщення повітряних мас, коливання атмосферного тиску, розподілу тепла та вологи, які викликають різкі похолодання та настання спеки, проливні дощі, бурі, урагани, шторми та ін.

 

• Грунтові чинники небезпеки визначаються особливостями різних типів грунтів, можливостями виникнення ерозії, зсувів, обвалів, утворення ярів. Руйнування грунтів може створити загрозу для сільського господарства, шляхів сполучення, водопостачання, житлових та виробничих будівель тощо.

 

• Геоморфологічні чинники небезпеки викликані особливостями будови геологічних структур надр Землі, рельєфом, схильністю до землетрусів, вулканічної діяльності та ін.

 

Біотичні чинники небезпеки враховують вплив на людину рослин, тварин, вірусів, мікробів. До них можна віднести загрозу здоров'ю та життю людини з боку хижих звірів, птахів, отруйних рослин та тварин, перенесення інфекцій комахами та хворими тваринами, а також опосередкований вплив живих організмів, наприклад, через хімічні виділення (екскременти) та залишки тварин, що не розклалися до кінця.

 

2.     Техногенні джерела небезпеки - це передусім небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортиого обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного).

 

До чинників небезпеки у техногенній сфері відносяться:

• Технічні чинники небезпеки визначаються рівнем надійності та ступенем ергономічності устаткування, застосуванням в його конструкції захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування, досконалістю технологічних процесів, правильною послідовністю виконуваних операцій тощо.
• Санітарно-гігієнічні чинники небезпеки виникають при підвищеному вмісті в повітрі робочих зон шкідливих речовин, недостатньому чи нераціональному освітленні, підвищеному рівні шуму, вібрації, незадовільних мікрокліматичних умовах, наявності різноманітних випромінювань вище допустимих значень, порушенні правил особистої гігієни та ін.
• Організаційні чинники небезпеки характеризують структуру виробничих взаємозв'язків, систему правил, норм, інструкцій, стандартів стосовно виконання робіт, планово-попереджувального ремонту устаткування, організацію нагляду за небезпечними роботами, використанням устаткування, механізмів та інструменту за призначенням тощо
• Психофізіологічні чинники небезпеки визначаються втомою працівника через надмірну важкість і напруженість роботи, монотонність праці, хворобливим станом людини, її необережністю, неуважністю, недосвідченістю, невідповідністю психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.

3.      До соціальних джерел небезпек - належать небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем: * бродяжництво, * проституція, * п'янство, * алкоголізм, * злочинність тощо. Першоджерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, страйки, повстання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному грунті.

•  До чинників небезпеки в соціальній сфері відносяться: державно-правові, етно-соціальні, інформаційні, психологічні.
• Державно-правові чинники небезпеки обумовлені відсутністю або ж недостатньою проробкою законодавчо-правової бази, загальнообов'язкових норм поведінки, що встановлені чи санкціоновані державою, а також слабкою державною гарантією охорони правопорядку. Це призводить до зростання протиправних дій, тероризму, злочинності та криміналізації суспільства, виступів окремих верств суспільства на захист своїх прав.
• Етно-соиіальні чинники небезпеки залежать від особливостей побуту, звичаїв, культури, релігії етнічної спільності людей, що історично склалася. Недостатня увага, утиски, обмеження в проживанні та діяльності окремих народностей, націй можуть сприяти виникненню міжнаціональних конфліктів, що становлять небезпеку не лише для життя окремих людей, але й цілісності держави.
• Інформаційні чинники небезпеки визначаються надмірним інформаційним тиском на суспільство, психологічними закономірностями створення, передачі та сприйняття інформації, а також ефектами, що виникають у суспільстві в результаті її розповсюдження. Цей чинник небезпеки почав проявлятись особливо сильно останнім часом, коли засоби масової інформації досягли високого рівня розвитку.
• Психологічні чинники небезпеки проявляються в порушеннях правил поведінки і діяльності людей, а також їх психологічних характеристик. Поява психічно неврівноважених людей, маньяків, терористів, сект, антисоціальних угруповань створює небезпеку для нормальної життєдіяльності суспільства.
• Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни.

2: ПРОГНОЗУВАННЯ   НЕБЕЗПЕК ТА ЗАХИСТ ВІД ЇХ  ДІЇ.  

 

Прогнозування наслідків  небезпечних та екстремальних ситуацій повинно включати:

• оцінку імовірності та аналіз причин виникнення екстремальних ситуацій;
• очікувану силу впливу (інтенсивність) та механізми розвитку 
  небезпеки (ураження);
• характеристику та розміри ураження реципієнтів (населення, 
  тваринний та рослинний світ, повітряне та геологічне середовища, 
  водоймища, господарські об'єкти);
• агресивність та глибину впливу чинників небезпеки (імовірність генетичних змін у біосфері, тривалість періодів прояву негативних наслідків, багатоступеневість такого прояву тощо);
• періодичність виникнення небезпечних та екстремальних ситуацій та їх динаміку;
• визначення величини збитків у випадку реалізації небезпечних та екстремальних ситуацій.

 

Попереджувальні та захисні заходи, а також засоби забезпечення безпеки направлені на:  

 

• попередження чи ліквідацію небезпеки шляхом усунення 
  джерела її виникнення або віддалення його на безпечну відстань;
•    захист людини від небезпеки шляхом застосування колективних та (чи) індивідуальних заходів захисту, а також страхування при роботах в небезпечних зонах;
•  
•    використання технічних та конструкторських засобів підвищення безпеки, що дозволяють автоматизувати та роботизувати небезпечні виробництва, застосовувати дистанційне керування, автоматично приводити в дію засоби захисту, підвищувати надійність роботи машин, механізмів, устаткування;
•    розробку відповідної нормативно-правової бази, спрямованої на формування концепції безпеки та створення безпечних та нешкідливих умов життєдіяльності;
•    проведення суворого нагляду та контролю за виконанням відповідних законів, постанов, правил, положень, які регламентують вимоги щодо забезпечення безпеки життєдіяльності;
•     розробку системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, планів щодо захисту населення у випадку стихійних лих, аварій, катастроф тощо;
•     забезпечення медико-гігієнічних умов для підтримання на належному рівні здоров'я людей.

 

Під вражаючими факторами розуміють - такі чинники життєвого середовища, які за певних умов завдають шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, призводять до матеріальних збитків.

 

•  За своїм походженням вражаючі фактори можуть бути:
• фізичні, в тому числі енергетичні (ударна повітряна чи водна хвиля, електромагнітне, акустичне, іонізуюче випромінювання, об'єкти, що рухаються з великою швидкістю або мають високу температуру тощо);
• хімічні (хімічні елементи, речовини та сполуки, що негативно впливають на організм людей, фауну та флору, викликають корозію, призводять до руйнації об'єктів життєвого середовища);
• біологічні (тварини, рослини, мікроорганізми);
• соціальні (негативні властивості натовпу, збуджений натовп людей);
• психофізіологічні.

 Залежно від наслідків впливу конкретних вражаючих факторів на організм людини вони в деяких випадках (наприклад, в охороні прані) поділяються на шкідливі та небезпечні.

 

• Шкідливими факторами прийнято називати такі чинники життєвого середовища, які призводять до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання.
• Небезпечними факторами називають такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті.

 

ОСНОВНІ        ГРУПИ ФАКТОРІВ	ЇХ ОСНОВНА ХАРАКТЕРИСТИКА
1.    ФІЗИЧНІ	О     підвищена  швидкість руху повітря; О     підвищена  або понижена вологість; О     підвищений або  понижений атмосферний тиск; О     недостатня освітленість; О     конструкції, що руйнуються; О     підвищений рівень статичної електрики та ін.
2.     ХІМІЧНІ	О  хімічні елементи, речовини та сполуки, які      перебувають  у різному агрегатному стані:                    а) твердому,    б) газоподібному,    в) рідкому О    які різними  шляхами проникають в організм людини через органи дихання; через шлунково-кишковий тракт; через шкірні покриви та слизисті оболонки; О   які за характером дії виділяють такі речовини:      - токсичні, наркотичні, подразнюючі, задушливі,    сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, такі, що впливають на репродуктивну функцію.
3.  БІОЛОГІЧНІ	О         макроорганізми:          -  рослини та тварини О         мікроорганізми:          -  бактерії, віруси, грибки і т.д.
4.     ПСИХО-      ФІЗІОЛОГІЧНІ	О       фізичні  перевантаження: статичні, -    динамічні. О        нервово-психічні перевантаження: розумові перевантажений; перевантаження аналізаторів; монотонність праці; емоційні перевантаження.