Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру

     Згубна  дія тютюну не обмежується змінами  в організмі курця. У закритому  приміщенні під час куріння скупчується  велика кількість тютюнового диму. Перебуваючи в цьому приміщенні, його вдихають і люди, які не курять. Підраховано, що людина, яка перебуває  протягом години в накуреному приміщенні, вдихає стільки тютюнового диму, мовби  викурила чотири сигарети. Слід зазначити, що пасивний курець потрапляє у такий  же стан, що й курець. У людини, яка довгий час перебувала в накуреному приміщенні, з’являються ознаки нікотинової інтоксикації (отруєння): виникає головний біль, нудота, кволість. 

4. Природно-соціальні  небезпеки

 

     Епідемія  – масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень   захворюваності.

     Соціальні хвороби – це захворювання людини, виникнення і розповсюдження яких пов’язане  переважно з несприятливими соціально-економічними умовами (венеричні захворювання, туберкульоз  та ін.).

     В Україні зафіксовано 9 мільйонів  випадків інфекційних захворювань  на рік. Розглянемо деякі найвідоміші  інфекційні хвороби, викликані вірусами.

     Найбільш  поширена вірусна інфекція – грип, яка виникає як епідемія щорічно.

     Щорічно в світі хворіє на грип від 5 до 15% населення, смертельних випадків від  грипу налічується близько 2 млн.

     Хвороба Боткіна, або вірусний гепатит, досить поширена вірусна інфекція.

     Епідемія  туберкульозу в Україні стала реальністю. Неведемо деякі сумні факти про туберкульоз (або, як казали раніше, сухоти).

     - За всю історію людства від  туберкульозу померло понад 330 млн. осіб.

     - Паличкою Коха (збудник туберкульозу) інфіковано 2 млрд осіб, тобто майже третина населення Землі, 10% інфікованих хворіє.

     - Хворий на відкриту форму туберкульозу  інфікує 10-15 осіб за рік.

     - Від туберкульозу помирає більше  дорослих, ніж від усіх інших  інфекційних захворювань разом  узятих.

     - 26% усіх померлих у слабо розвинених  країнах загинуло від туберкульозу.

     - Третина хворих на СНІД помирає  від туберкульозу.

     - На туберкульоз хворіють частіше  люди віком від 15 до 44 років,  тобто найбільш працездатна частина  населення, це збільшує негативний  економічних ефект хвороби.

     - Неправильне застосування анти  туберкульозних препаратів призвело  до того, що понад 50 млн. осіб  хворіють на стійку до ліків  форму туберкульозу.

     У світі щорічно зявл’яється не менше 8 млн хворих на туберкульоз і помирає близько 2 млн. За прогнозами ВООЗ кількість хворих у найближчі часи може вирости до 90 млн, 30 млн з них можуть померти ще в цьому десятиріччі. Тому з 1993 р. ВООЗ оголосила цю хворобу “глобальної небезпеки для людства”.

     Харчові отруєння. Збудники харчових отруєнь на відміну від збудників харчових інфекцій здатні жити та розмножуватись на продуктах. При цьому харчові продукти стають отруйними внаслідок накопичених в них токсинів. Особливістю харчових отруєнь є досить швидкий прояв ознак хвороби. Через 2-24 години після вживання їжі можуть виникнути блювота, різкі болі в областіі живота, головний біль і загальна слабкість, пронос, а в окремих випадках і більш важкі симптоми з наслідками.

     Найбільш  небезпечними харчовими отруєннями є ботулізм та отруєння, які викликають стафілококи.

     Захворювання, які передаються статевим шляхом. В останні роки в Україні різко погіршилось становище щодо захворюваності на хвороби, які передаються статевим шляхом (ЗПСШ).

     Згідно  з міжнародною класифікацією  ВООЗ, сьогодні налічується близько 30 захворювань, які передаються статевим шляхом. У цю категорію входять  декілька груп, наприклад:

     - хвороби, які викликають віруси  – геніальний герпес, СНІД, вірусні геніальні бородавки та ін.;

     - паразитарні – короста та ін.; оптимальні умови для передавання  створюються при статевих контактах;

     - бактеріальні – сифіліс, гонорея,  а також різноманітні уретрити, бактеріальний вагіноз;

     - грибкові – кандідоз на статевих органах та ін. Можуть виникати і без зараження, а як наслідок антибіотико терапії, але передаються і статевим шляхом.

     СНІД – синдром набутого імунодефіциту. За оцінками ООН та ВООЗ у світі нараховується 50 млн осіб, інфікованих вірусом імунодефіциту людини. Більше 16 мільйонів осіб померли від СНІДу. Більшість випадків інфікування припадає на африканські країни. Половина нових випадків інфекції припадає на молодих людей у віці 15-24 років.

     За  офіційними даними фонду ЮНЕЙДС (об’єднана  програма ООН з питань СНІДу) в минулому році Україна визнана епіцентром розповсюдження ВІЛ-інфекції у Східній Європі. На 1 січня 2000 року зареєстровано 28 965 випадків ВІЛ-інфікування серед громадян України, 283 випадки – серед іноземців. При цьому спостерігається стрімкий розвиток темпів епідемії в останні роки. Але треба мати на увазі, що реальна кількість ВІЛ-інфікованих значно більша, оскільки реальне виявлення всіх ВІЛ-інфікованих майже неможливе.

     Особливе  значення має той факт, що 80% всіх ВІЛ-інфікованих становлять ін’єкційні наркомани у віці статевої активності (від 15 до 30 років). Найбільша кількість  випадків ВІЛ-інфекції сьогодні реєструється в Одеській, Миколаївській, Донецькій, Дніпропетровській областях, Автономній Республіці Крим та місті Київ. 
 
 

Шляхи передавання ВІЛ-інфекції

- при  статевому контакті з інфікованою  людиною;

під час  переливання крові та під час  пересадки органів; 

- при  неодноразовому використанні голок  та шприців наркоманів, нанесенні  татуювання; 

- при  пошкодженні шкірних покривів, слизових  оболонок медичним інструментом, забрудненим  - - ВІЛ, при контакті  з інфікованими ВІЛ тканинами  та органами; 

- від  інфікованої матері – плоду  під час вагітності чи при  годуванні грудним молоком.

 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Наркотики та наркоманія. Кількість наркоманів зростає в усьому світі, в тому числі і в Україні. Наркоманія в Україні, на думку спеціалістів, давно набула ознак епідемії. Кількість людей, які вживають наркотики переважає        82 500 (за офіційними даними на 1999 р.). Реальна цифра людей, що вживають наркотики, за оцінками МВС, в 10-12 разів більша, і може скласти 600-800 тисяч, а тенета наркобізнесу ловлять все нові жертви. За даними Інтерполу, в Україні зареєстровано 65 тисяч розповсюджувачів наркотиків.

     Психічна  залежність – це форма взаємовідносин між наркотиком і особистістю, і ці взаємовідносини залежать як від специфічності ефекту наркотику, так і від потреб особистості, котру цей наркотик задовольняє.

     Фізична залежність – це стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків. Це явище перебуває в безпосередньому зв’язку з фармакологічною дією наркотику на живу клітину.

     Наркотиком вважається кожна речовина рослинного чи синтетичного походження, яка при введенні в організм може змінити одну чи декілька функцій та внаслідок багаторазового вживання призвести до психічної або фізичної залежності. Відчути дію наркотику і не втягнутись неможливо.

     Наркоманія  – це важке захворювання, що завдає серйозної шкоди здоров’ю, призводить до деградації особистості, інвалідності і смерті в молодому віці. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВОК 

     Надзвичайні ситуації соціального і соціально-політичного  характеру — це ситуації, пов'язані  з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза  терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів  ядерних устав і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського  судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових  пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

      Залежно від територіального поширення, обсягів, заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій — загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

     Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше 1% обсягів видатків відповідного бюджету.

     Надзвичайна ситуація регіонального рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше 1% обсягів видатків відповідного бюджету.

     Надзвичайна ситуація місцевого рівня — це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості об'єкта. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно-небезпечних об'єктів.

     Надзвичайна ситуація об'єктового рівня — це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті, її наслідки не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони. 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

      
   1. Безпека життєдіяльності: навчальний посібник/ В. С. Джигирей, В. Ц. Жидецький; Науково-метод. центр вищої освіти. - 3-е вид., доп.. - Львiв: Афiша, 2000. - 256 с. - ISBN 966-7760-20-0

      2. Безпека життєдiяльностi людини: навчальний посібник/ В. М. Лапін; Львівський банківський коледж. - 2-е вид.. - Львів: [Б. В.], 1999. - 186 с. - ISBN 966-7293-87-4

      3. Безпека життєдіяльності: опорний конспект лекцій/ В. М. Заплатинський; Мін-во освіти України. - К.: КДТЕУ, 1999. - 205 с.

      4. Безпека життєдіяльності: навчальний посібник/ М. К. Митрога, П. П. Гаврилко; Ужгородський комерц. тех-м, Мін-во освіти України, Ужгородський комерц. тех-м. - 2-е вид.,змін.і доп. - Ужгород: Госпрозрахунковий ред.-вид. відділ ком-ту інф., 1998. - 160 с. - ISBN 966-7186-15-6