Надзвичайні ситуації природного характеру

* Перебуваючи всередині багатоповерхового  будинку, не поспішайте до ліфтів  чи сходів. Сходові прольоти та  ліфти часто обвалюються під час землетрусу. * Після припинення поштовхів потрібно терміново вийти на вулицю, відійти від будівель на відкрите місце, щоб уникнути ударів уламків, які падають.

* Перебуваючи в автомобілі, що  рухається, слід повільно загальмувати  подалі від високих будинків, мостів чи естакад. Необхідно  залишатись в машині до припинення поштовхів.

* Опинившись у завалі, слід спокійно оцінити становище, надати собі першу допомогу, якщо вона потрібна. Необхідно надати допомогу тим, хто її потребує. Важливо подбати про встановлення зв'язку з тими, хто перебуває зовні завалу (голосом, стуком). Людина може зберігати життєздатність (без води і їжі) понад два тижні.

Топологічні стихійні лиха

* Повені. За даними ЮНЕСКО, від  повеней у XX ст. загинуло 9 млн осіб. Недарма в народі кажуть, що найстрашніші для людини це вода і вогонь. Порені завдають і великих матеріальних збитків — в деяких країнах до 50% їх національного прибутку. Тільки за рік збитки у всьому світі становлять мільярди доларів. Збитки від повеней зростають. Суттєвим фактором, який сприяє зростанню збитків від повеней, є техногенний вплив на природне середовище. Йдеться, передусім, про вирубку лісів. Після рубок інфільтраційні властивості грунту знижуються в 3,5 рази, а інтенсивність його змиву збільшується в 15 разів. У тропічних лісах суцільні рубки призводять до збільшення стоку в 2-2,5 рази. Кількість повеней зростає також зі збільшенням кількості міст.

Зсуви. Зсуви можуть виникнути на всіх схилах з нахилом в 20° і  більше в будь-яку пору року. За швидкістю зміщення порід зсуви поділяють на:

• повільні (швидкість становить  декілька десятків сантиметрів на рік);

• середні (швидкість становить  декілька метрів за годину або добу,);

• швидкі (швидкість становить  десятки кілометрів за годину)

 

* Зсуви — це ковзкі зміщення  мас гірських порід вниз по  схилу, які виникають через  порушення рівноваги. Зсуви виникають через ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вими­вання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо. Тільки швидкі зсуви можуть спричиняти катастрофи з людськими жертвами. Об'єм порід, які зміщуються при зсувах, перебуває в межах від декількох сот до багатьох мільйонів кубічних метрів.

 

Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на правобережжі Дніпра, на Чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області.

Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, створюють небезпеку при добуванні корисних копалин, викликають ушкодження комунікацій, водогосподарських споруд, головним чином гребель.

Найбільш дійовим захистом від  зсувів є запобігання — відведення поверхневих вод, штучне перетворення рельєфу (зменшення навантаження на схили), фіксація схилу за допомогою  підпорів.

* Селі. Виникають селі в басейнах  невеликих гірських річок внаслідок злив, інтенсивного танення снігів, проривів завальних озер, обвалів, зсувів, землетрусів.

* Селі — це паводки з великою концентрацією ґрунту, мінеральних частин, каміння, уламків гірських порід (від 10-15 до 75% об'єму потоку). «Сель» (сайль) — слово арабське і в перекладі означає бурхливий потік, тобто за зовнішнім виглядом селевий потік — це шалено вируюча хвиля висотою з п'ятиповерховий будинок яка мчить ущелиною з великою швидкістю.

Селі трапляються в багатьох країнах — в деяких областях Індії  та Китаю, Туреччини та Ірану, в гірських районах Північної та Південної Америки. Від селевих потоків страждає населення Кавказу, Середньої Азії та Казахстану. В Україні селеві потоки трапляються в Карпатах та Криму.

За складом твердого матеріалу, який переносить селевий потік, їх можна поділити на:

> грязьові (суміш води з грунтом  при незначній концентрації каміння,  об'ємна вага складає 1,5-2 т/куб.м);

> грязекам'яні (суміш води, гравію, невеликого каміння, об'ємна вага—2,1-2,5 т/куб.м);

> водокам'яні (суміш води з переважно великим камінням, об'ємна вага — 1,1-1,5 т/куб.м).

У Карпатах найчастіше трапляються водокам'яні селеві потоки невеликої потужності, у Середній Азії — грязьові потоки.

Швидкість селевого потоку зазвичай становить 2,5-4,5 м/с, але під час прориву заторів вона може досягати 8-10 м/с і більше.

Небезпека селів не тільки в їх руйнівній силі, а й у раптовості їх. появи. Засобів прогнозування селів на сьогодні не існує, оскільки наука точно не знає, що саме провокує початок сходження потоку. Однак відомо, що необхідні дві основні передумови — достатня кількість уламків гірських порід і вода. Разом з тим для деяких селевих районів встановлені певні критерії, які дозволяють оцінити вірогідність виникнення; селів.

Засоби боротьби з селевими потоками досить різноманітні:

• будівництво гребель,

• каскаду запруд для руйнації селевого потоку,

• стінок для закріплення відкосів тощо.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки  при зсувах, снігових лавинах та селях:

• у випадку попередження про  селевий потік або зсув, які  насуваються, слід якомога швидше залишити приміщення і вийти в небезпечне місце;

• надавати допомогу людям, які потрапили  в селевий потік, використовуючи дошки, палки, мотузки та інші засоби; виводити людей з потоку в напрямку його руху, поступово наближаючись до краю;

• при захопленні сніговою лавиною, необхідно зробити все, щоб опинитись  на її поверхні (звільнитись від  вантажу, намагатись рухатись вгору, рухи як при плаванні); якщо ні, то потрібно намагатися закрити обличчя курткою, щоб створити повітряну подушку (сніговий пил потрапляє в ніс і рот — людина задихається);

• вирушаючи в гори, необхідно мати при собі лавинні мотузки яскравого кольору; мотузку намагатися викинути на поверхню, щоб завдяки мотузці людину, яка потрапила в снігову лавину, могли знайти.

Метеорологічні стихійні лиха

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

 

Нормативні законодавчі акти

1. Федеральний Закон «Про захист  населення і територій від  надзвичайних ситуацій природного  і техногенного характеру» №  68-Ф3 від 21.12.94.

2. Федеральний Закон «Про цивільну  оборону» № 28-Ф3 від 12.02.98.

3. Постанова уряду Російської  Федерації «Про створення Російської  системи попередження і дій  у надзвичайних ситуаціях» №  261 від 18.04.92.

4. Постанова уряду Російської  Федерації «Про створення локальних  систем оповіщення у районах  розміщення потенційно небезпечних  об'єктів» № 178 від 01.03.93.

5. Постанова уряду Російської  Федерації про Федеральної цільової  програмою «Створення та розвиток  Російської системи попередження  і дій у надзвичайних ситуаціях»  № 43 від 16.01.95.

6. Постанова уряду Російської  Федерації «Про класифікацію  надзвичайних ситуацій природного  і техногенного характеру» №  1094 від 13.09.96.

Спеціальна основна і додаткова  література

7. Болт Б.А. Землетруси. - М.: Світ, 2001. - 256 с. 

8. Буланенко С.А., Воронков С.І.  та ін Захист населення і  територій від надзвичайних ситуацій. - Калуга: ГУП «Обліздат», 2001. - 154 с. 

9. Воздвиженський Ю.М. Безпека  життєдіяльності на підприємствах  зв'язку в надзвичайних ситуаціях.  Навчальний посібник. - М., 2004. - 243 с. 

10. Воздвиженський Ю.М. Безпека  життєдіяльності в надзвичайних  ситуаціях / СПбГУТ. - СПб, 2006. - 123 с. 

11. Громов В.І., Васильєв Г.А. Енциклопедія  безпеки. - М., 2006.

12. Зав'ялов А.Д. Середньостроковий  прогноз землетрусів: основи, методика, реалізація. - М.: Наука, 2006. - 254 с. 

13. Зубков С.І. Передвісники землетрусів. - М.: ОІФЗ РАН, 2002. - 140с. 

14. Моги К. Передбачення землетрусів. - М.: Світ, 2000. - 382 с. 

15. Мячкін В.І.  Процеси підготовки  землетрусу. - М.: Наука, 1998. - 232 с. 

16. Соболєв Г.А. Основи прогнозу  землетрусів. - М.: Наука, 2003. - 312 с. 

17. Юнга С.Л. Методи і результати  вивчення сейсмотектонічних деформацій. - М.: Наука, 2000. - 191 с.