Надзвичайні ситуації природного характеру

Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2013 в 21:46, реферат

Описание работы

Надзвичайні ситуації природного характеру — це небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

Работа содержит 1 файл

Реферат.docx

— 35.79 Кб (Скачать)

* Перебуваючи всередині багатоповерхового  будинку, не поспішайте до ліфтів  чи сходів. Сходові прольоти та  ліфти часто обвалюються під час землетрусу. * Після припинення поштовхів потрібно терміново вийти на вулицю, відійти від будівель на відкрите місце, щоб уникнути ударів уламків, які падають.

* Перебуваючи в автомобілі, що  рухається, слід повільно загальмувати  подалі від високих будинків, мостів чи естакад. Необхідно  залишатись в машині до припинення поштовхів.

* Опинившись у завалі, слід спокійно оцінити становище, надати собі першу допомогу, якщо вона потрібна. Необхідно надати допомогу тим, хто її потребує. Важливо подбати про встановлення зв'язку з тими, хто перебуває зовні завалу (голосом, стуком). Людина може зберігати життєздатність (без води і їжі) понад два тижні.

Топологічні стихійні лиха

* Повені. За даними ЮНЕСКО, від  повеней у XX ст. загинуло 9 млн осіб. Недарма в народі кажуть, що найстрашніші для людини це вода і вогонь. Порені завдають і великих матеріальних збитків — в деяких країнах до 50% їх національного прибутку. Тільки за рік збитки у всьому світі становлять мільярди доларів. Збитки від повеней зростають. Суттєвим фактором, який сприяє зростанню збитків від повеней, є техногенний вплив на природне середовище. Йдеться, передусім, про вирубку лісів. Після рубок інфільтраційні властивості грунту знижуються в 3,5 рази, а інтенсивність його змиву збільшується в 15 разів. У тропічних лісах суцільні рубки призводять до збільшення стоку в 2-2,5 рази. Кількість повеней зростає також зі збільшенням кількості міст.

Зсуви. Зсуви можуть виникнути на всіх схилах з нахилом в 20° і  більше в будь-яку пору року. За швидкістю зміщення порід зсуви поділяють на:

• повільні (швидкість становить  декілька десятків сантиметрів на рік);

• середні (швидкість становить  декілька метрів за годину або добу,);

• швидкі (швидкість становить  десятки кілометрів за годину)

 

* Зсуви — це ковзкі зміщення  мас гірських порід вниз по  схилу, які виникають через  порушення рівноваги. Зсуви виникають через ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вими­вання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо. Тільки швидкі зсуви можуть спричиняти катастрофи з людськими жертвами. Об'єм порід, які зміщуються при зсувах, перебуває в межах від декількох сот до багатьох мільйонів кубічних метрів.

 

Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на правобережжі Дніпра, на Чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області.

Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, створюють небезпеку при добуванні корисних копалин, викликають ушкодження комунікацій, водогосподарських споруд, головним чином гребель.

Найбільш дійовим захистом від  зсувів є запобігання — відведення поверхневих вод, штучне перетворення рельєфу (зменшення навантаження на схили), фіксація схилу за допомогою  підпорів.

* Селі. Виникають селі в басейнах  невеликих гірських річок внаслідок злив, інтенсивного танення снігів, проривів завальних озер, обвалів, зсувів, землетрусів.

* Селі — це паводки з великою концентрацією ґрунту, мінеральних частин, каміння, уламків гірських порід (від 10-15 до 75% об'єму потоку). «Сель» (сайль) — слово арабське і в перекладі означає бурхливий потік, тобто за зовнішнім виглядом селевий потік — це шалено вируюча хвиля висотою з п'ятиповерховий будинок яка мчить ущелиною з великою швидкістю.

Селі трапляються в багатьох країнах — в деяких областях Індії  та Китаю, Туреччини та Ірану, в гірських районах Північної та Південної Америки. Від селевих потоків страждає населення Кавказу, Середньої Азії та Казахстану. В Україні селеві потоки трапляються в Карпатах та Криму.

За складом твердого матеріалу, який переносить селевий потік, їх можна поділити на:

> грязьові (суміш води з грунтом  при незначній концентрації каміння,  об'ємна вага складає 1,5-2 т/куб.м);

> грязекам'яні (суміш води, гравію, невеликого каміння, об'ємна вага—2,1-2,5 т/куб.м);

> водокам'яні (суміш води з переважно великим камінням, об'ємна вага — 1,1-1,5 т/куб.м).

У Карпатах найчастіше трапляються водокам'яні селеві потоки невеликої потужності, у Середній Азії — грязьові потоки.

Швидкість селевого потоку зазвичай становить 2,5-4,5 м/с, але під час прориву заторів вона може досягати 8-10 м/с і більше.

Небезпека селів не тільки в їх руйнівній силі, а й у раптовості їх. появи. Засобів прогнозування селів на сьогодні не існує, оскільки наука точно не знає, що саме провокує початок сходження потоку. Однак відомо, що необхідні дві основні передумови — достатня кількість уламків гірських порід і вода. Разом з тим для деяких селевих районів встановлені певні критерії, які дозволяють оцінити вірогідність виникнення; селів.

Засоби боротьби з селевими потоками досить різноманітні:

• будівництво гребель,

• каскаду запруд для руйнації селевого потоку,

• стінок для закріплення відкосів тощо.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки  при зсувах, снігових лавинах та селях:

• у випадку попередження про  селевий потік або зсув, які  насуваються, слід якомога швидше залишити приміщення і вийти в небезпечне місце;

• надавати допомогу людям, які потрапили  в селевий потік, використовуючи дошки, палки, мотузки та інші засоби; виводити людей з потоку в напрямку його руху, поступово наближаючись до краю;

• при захопленні сніговою лавиною, необхідно зробити все, щоб опинитись  на її поверхні (звільнитись від  вантажу, намагатись рухатись вгору, рухи як при плаванні); якщо ні, то потрібно намагатися закрити обличчя курткою, щоб створити повітряну подушку (сніговий пил потрапляє в ніс і рот — людина задихається);

• вирушаючи в гори, необхідно мати при собі лавинні мотузки яскравого кольору; мотузку намагатися викинути на поверхню, щоб завдяки мотузці людину, яка потрапила в снігову лавину, могли знайти.

Метеорологічні стихійні лиха

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

 

Нормативні законодавчі акти

1. Федеральний Закон «Про захист  населення і територій від  надзвичайних ситуацій природного  і техногенного характеру» №  68-Ф3 від 21.12.94.

2. Федеральний Закон «Про цивільну  оборону» № 28-Ф3 від 12.02.98.

3. Постанова уряду Російської  Федерації «Про створення Російської  системи попередження і дій  у надзвичайних ситуаціях» №  261 від 18.04.92.

4. Постанова уряду Російської  Федерації «Про створення локальних  систем оповіщення у районах  розміщення потенційно небезпечних  об'єктів» № 178 від 01.03.93.

5. Постанова уряду Російської  Федерації про Федеральної цільової  програмою «Створення та розвиток  Російської системи попередження  і дій у надзвичайних ситуаціях»  № 43 від 16.01.95.

6. Постанова уряду Російської  Федерації «Про класифікацію  надзвичайних ситуацій природного  і техногенного характеру» №  1094 від 13.09.96.

Спеціальна основна і додаткова  література

7. Болт Б.А. Землетруси. - М.: Світ, 2001. - 256 с. 

8. Буланенко С.А., Воронков С.І.  та ін Захист населення і  територій від надзвичайних ситуацій. - Калуга: ГУП «Обліздат», 2001. - 154 с. 

9. Воздвиженський Ю.М. Безпека  життєдіяльності на підприємствах  зв'язку в надзвичайних ситуаціях.  Навчальний посібник. - М., 2004. - 243 с. 

10. Воздвиженський Ю.М. Безпека  життєдіяльності в надзвичайних  ситуаціях / СПбГУТ. - СПб, 2006. - 123 с. 

11. Громов В.І., Васильєв Г.А. Енциклопедія  безпеки. - М., 2006.

12. Зав'ялов А.Д. Середньостроковий  прогноз землетрусів: основи, методика, реалізація. - М.: Наука, 2006. - 254 с. 

13. Зубков С.І. Передвісники землетрусів. - М.: ОІФЗ РАН, 2002. - 140с. 

14. Моги К. Передбачення землетрусів. - М.: Світ, 2000. - 382 с. 

15. Мячкін В.І.  Процеси підготовки  землетрусу. - М.: Наука, 1998. - 232 с. 

16. Соболєв Г.А. Основи прогнозу  землетрусів. - М.: Наука, 2003. - 312 с. 

17. Юнга С.Л. Методи і результати  вивчення сейсмотектонічних деформацій. - М.: Наука, 2000. - 191 с.


Информация о работе Надзвичайні ситуації природного характеру