КЛАСИФІКАЦІЯ СТИХІЙНИХ ЛИХ ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ

       Летюча сажка. При ураженні збудником цієї хвороби колосся пшениці 
виглядає ніби обгорілим. 

КЛАСИФІКАЦІЯ  СИТУАЦІЙ ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ 

    Транспортні аварії

    18 березня 2010р. на  півдні Перу в результаті падіння автобуса в 200-метрову ущелину 21 людина загинула і 39 поранено. Інцидент стався на одній із трас департаменту Хунін. Водій автобуса намагався об'їхати людей, що стояли на середині траси, і не впорався з управлінням.

    Усі поранені були госпіталізовані в  найближчі лікарні. 

    5 травня 2010р. в результаті аварії автобуса в провінції ПАР Західний Кейп 24 людини, зокрема кілька дітей, загинули, ще 20 людей поранені. 

    Співробітники дорожньої поліції вважають, що водій  автобуса не впорався з керуванням, у результаті автобус упав у кювет, а потім кілька раз перевернувся.

    ПАР, яка в червні цього року приймає  чемпіонат світу з футболу, витратила  значні кошти на ремонт дорожнього покриття й відновлення парку автомобілів громадського транспорту, з метою підвищення безпеки дорожнього руху. 

    Аварії  судів

    19 січня 2010р. на  підході до Босфорської  протоки у Чорному  морі сів на мілину та розколовся надвоє молдавський суховантаж Orcun C. Екіпаж у складі 21 моряка врятовано.

    Інцидент  стався рано вранці 19 січня в умовах сильного шторму. 150-метрове судно  намагалося кинути якір біля мису Гювен, але потрапило на мілину. Внаслідок  сильного удару об скелю корабель розколовся на дві частини.

    Для порятунку моряків були задіяні  катери берегової охорони Туреччини  і вертольоти. Людей благополучно евакуювали на берег.

    Представники  морського відомства перевіряють, чи відбулося в результаті аварії забруднення моря. Повідомляється, що суховантаж, який йшов з українського Миколаєва до турецького порту Гемлік, був порожнім.

    В ніч на 19 січня Туреччина закрила  Босфорську протоку для проходу  судів через штормову погоду. 
 

    Пожежі, вибухи, погроза вибухів 

    Пожежа

    10.04.2010р.  у Мелітополі горів підпільний склад сучасних боєприпасів.

    Виїхавши  на місце події, пожежники приступили до гасіння, в процесі якого було виявлено три газові балони, дві  каністри з бензином і один кисневий балон.

    Уникнути  вибухів і жертв вдалося завдяки  діям співробітників МНС, які на собі виносило з палаючих гаражів газові й кисневі балони, і ліквідували  пожежу так грамотно, що боєприпаси, які зберігалися в гаражах, не вибухнули.

    Після гасіння пожежі при розборі конструкцій рятувальники виявили склад боєприпасів сучасного виробництва - близько 30 одиниць.

    У зв`язку з цим пожежники негайно  організували евакуацію жителів  навколишніх будинків: з 14 будинків на безпечну відстань евакуйовано 32 людини. Залучено піротехніків. 

    Вибух

    27 квітня2010 р., на заводі "Київприлад" відбувся потужний вибух, в результаті якого загинуло дві людини.

    Вибухнув магній на площі 10 квадратних метрів. В результаті вибуху загинули дві люди.

    В одному з цехів відбувся спалах магнію. Після спалаху полум'я перекинулося на колінчастий підйомник, на якому працювали люди.

    Як  розповів охоронець підприємства, двоє робочих розрізали вентиляційну трубу, виконуючи роботи на висоті - один з них управляв краном, другий сидів в ковші крана. Обидва знаходилися на рівні другого поверху. Прямо під ними стояли три контейнери, наповнених стружкою магнію.

    Іскра потрапила на контейнери, і відразу  ж прогримів потужний вибух. Полум'я  вирвалося на висоту четвертого поверху, все заволокло чорним димом.

    Пожежники, що приїхали на місце, гасили вогонь дві години, використовуючи спеціальний засіб (магній не можна гасити водою).  

    Погроза вибуху

    16.04.2010 р. у Донецьку на заводі "Коксохімобладнання", стався спалах залишків вибухової речовини: постраждали 2 робітників.

    На території заводу "Коксохімобладнання", на орендованому технічному майданчику ТОВ "Сватовський завод експериментального лиття", під час сортування металобрухту, стався спалах залишків вибухової речовини в корпусі неякісно вичищеної міни.

    Внаслідок події постраждали два робітника, яких з опіками різних ступенів у важкому стані госпіталізовано до лікарень міста. За фактом події ведеться слідство. 

    Аварії  з викидом або  загрозою викиду хімічно  небезпечних речовин 

    Аварії  на транспорті

    16 липгня 2010 року у Буському районі Львівщини на перегоні Красне-Ожидів зійшли з колії та перекинулися 15 цистерн із жовтим фосфором товарного потяга №2005 (всього у складі потяга було 58 вагонів).

    Цистерни  слідували зі станції Аса (Джамбул, Казахстан) до станції Оклеса (Республіка Польща). Через витік фосфору з однієї цистерни сталося самозаймання цистерн (за різними даними, горіло від 15 до 17 цистерн).  

    У результаті сходження цистерн було пошкоджено 50 м залізничної колії, близько 100 м контактної мережі та три опори. Під час гасіння пожежі утворилася хмара з продуктів горіння (зона ураження близько 90 кв. км).

    В зону ураження потрапило 14 населених  пунктів Буського району, де проживає 11 тисяч осіб, а також окремі території  Радехівського та Бродівського районів  області.

    До  ліквідації наслідків надзвичайної ситуації було залучено 450 осіб особового  складу та 80 одиниць техніки.

    Львівська область створила обласний штаб для  ліквідації наслідків аварії поїзда, який перевозив жовтий фосфор. Аналогічні штаби створено в Буському, Бродівському і Радехівському районах області. 

    Хімічні боєприпаси

    Американські  військові мають намір підірвати хімічні боєприпаси часів холодної війни, які вони не встигають знищити у встановлений міжнародними угодами термін.

    Мешканці  міст, розташованих поблизу військових баз, обурені і вимагають відмовитися від цих планів. Раніше ліквідація боєприпасів проводилася шляхом хімічних реакцій і подальшого поховання на спеціальних полігонах. Цей шлях вимагає більше часу, але небезпека попадання шкідливих речовин в атмосферу при цьому набагато нижча.

    25 років тому мешканці міст Пуебло (штат Колорадо) і Річмонд (штат  Кентуккі) домоглися скасування  рішення про знищення боєприпасів  шляхом їх підриву. З того  часу активісти продовжують боротьбу  вже проти нейтралізації і поховання хімічної зброї в їхніх округах, в чому вони вбачають небезпеку для навколишнього середовища.

    Водночас  армія США змушена піти на екстрені заходи зі знищення хімічної зброї  через те, що не вкладається в  намічені терміни з її ліквідації. За словами військових експертів, затримка не тільки негативно позначається на міжнародному престижі США, але й може привести до безконтрольного руйнування старих боєприпасів і витоку смертоносних газів.

    За  постановою американського Конгресу, яка була ухвалена після розпаду Радянського Союзу, хімічну зброю планувалося знищити до 1994 року. У 1997 році США приєдналися до міжнародної конвенції зі знищення хімічної зброї, яка передбачала знищення відповідних боєприпасів до 2012 року. Наразі американська армія знищила 90% своїх запасів, проте на двох об'єктах в Пуебло і Річмонді роботи з ліквідації навіть не починалися. 

    12 лютого 2008 р. весь  військовий персонал сховища ядерних боєголовок на авіабазі ВПС США "Кіртленд" біля Альбукерке в американському штаті Нью-Мексико несподівано позбавили допуску до роботи з руйнівною зброєю.

    Йдеться про 898-у ескадрилью, в підземних  сховищах якої, за оцінками Федерації  американських учених, складено близько  двох тисяч атомних боєголовок.

    Пентагон  не прокоментував, чим викликано  рішення відкликати весь персонал військової частини. Водночас у Міноборони наголосили, що "жодного ризику для населення Америки не було".

    Опитані американськими журналістами представники військово-повітряних сил США також  відмовилися обговорювати деталі інциденту і не пояснили, які побоювання примусили анулювати допуск військового персоналу до обслуговування ядерної зброї.

    Утім, пізніше представник ВПС таки пояснив, що проблема "чисто адміністративного  характеру" - за його словами, були тимчасово  усунені від роботи ті офіцери, які не пройшли обов'язкової регулярної інспекції ще в листопаді минулого року. За правилами, їх мали позбавити допуску ще тоді, але залишили на службі.

    Тепер на персонал сховища очікує інспекція, яка запланована на червень цього  року.

    До  того часу за ядерною зброєю на базі "Кіртленд" стежитимуть "високопрофесійні військові" з інших підрозділів.

    Тим часом у Федерації американських  учених, яка вже багатьох років  спостерігає за ситуацією з ядерними арсеналами країни, вважають, що причини  відлучення персоналу бази набагато глибші. Експерти не раз вказували на системні збої в управлінні "ядерними" структурами військового відомства США.

    Так, варто нагадати, що в 2007 році через  нехлюйство офіцерів над територією Америки пролетів бомбардувальник  Б-52 з ядерною зброєю на борту.

    А роком раніше частини боєголовок ядерних ракет та інші секретні компоненти засобів доставки зброї масового знищення помилково були відправлені  на Тайвань. 

    Аварії  з викидом радіоактивних  речовин або загрозою викиду

    Аварії на АЕС

    Найбільша аварія на Чорнобильській станції сталася 26 квітня 1986 року. Вибухнув четвертий енергоблок станції. У результаті територія в радіусі 30 кілометрів піддалася радіоактивному зараженню.

    За  підрахунками експертів, сумарний вихід  радіоактивних матеріалів становив 50 мільйонів кюрі, що дорівнює наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих в 1945 році на Хіросіму.

    В Україні загальна площа заражених  територій склала 50 тисяч квадратних кілометрів. У країні налічується  понад три мільйони потерпілих від катастрофи. Також постраждали 19 російських регіонів з територією майже 60 тисяч квадратних кілометрів і з населенням 2,6 мільйона чоловік, 46,5 тисячі квадратних кілометрів території Білорусії (23% від загальної площі).

    Як  відомо, експлуатація ЧАЕС була припинена достроково: другий енергоблок не функціонує з 1991 року після пожежі в машинному залі, перший енергоблок - з 1996 року за рішенням українського уряду, третій був зупинений 15 грудня 2000 під тиском Заходу. 

    14 травня 2009 р., на Рівненській атомній електростанції сталася аварія.

    У приміщенні для зберігання інструменту в першому блоці АЕС сталося коротке замикання кабелю освітлення. Внаслідок цього відбулося задимлення, що не кваліфікується, як пожежа.

    Подія не вплинула на радіаційний та екологічний стан на АЕС і прилеглій території.

    15 травня три енергоблоки атомної  електростанції працювали з певними  обмеженнями, пов'язаними з ремонтними  роботами. Втім, ці роботи планові  і не пов'язані з коротким  замиканням.

    Під час аварії порушень меж і умов безпечної експлуатації не було. Радіаційний, протипожежний та екологічний стан на РАЕС і прилеглій території не змінювався і перебуває у межах діючих норм, відзначили на станції. 

    23.12.2009 р. Південно-Українська атомна електростанція (ПУАЕС, Миколаївська область) в 08.52 відключила третій енергоблок від об'єднаної енергосистеми України через спрацювання системи захисту турбогенератора.

    Як  говориться в повідомленні прес-служби ПУАЕС, реакторна установка третього енергоблоку переведена в режим  мінімально контрольованого рівня.