Глобалистика

  Об’єктивний бік глобалізації полягає в тому, що сучасний розвиток комунікаційних систем, економіки, політики і культури дійсно дозволяє і іноді вимагає подолання кордонів національних держав (Інернет, транснаціональні корпорації, розвиток міжнародного розподілу праці і політичної взаємодії, культурна експансія й обмін). Ряд певних світових проблем (екологічна криза, тероризм) не може бути вирішений на рівні окремих національних держав і вимагає широкої міжнародної взаємодії.

  Суб’єктивний бік глобалізації полягає в тому, що ця світова тенденція активно використовується та підсилюється різними зацікавленими суб’єктами світової економіки і політики у власних інтересах. Згаданий вже фон Вайцсеккер зазначав, що про глобалізацію говорять позитивно ті, хто має вплив на неї, здобуває з глобалізації певні вигоди. Ті ж, для кого глобалізація обертається зубожінням і закабаленням, такого ентузіазму не виявляють. 
 
 
 

РОЗДІЛ2. Напрямки сучасної глобалістики 

  2.1 Філософсько-методологічний напрям 

  На початковому етапі свого розвитку глобалістика не була вільна від ідеологічної залежності, але, будучи тісно пов'язаної з природознавством і практикою подолання глобальних проблем, вона зуміла утвердитися як серйозне наукове напрям, яке справило вплив не тільки на розвиток науки в цілому, а й на різні сфери суспільного життя: економіку, політику, культуру. В останнє десятиліття на перший план висунулися культурно-цивілізаційні відмінності в розумінні тенденцій і суперечностей сучасного світу.Сформувалося чимало різних напрямків глобалістики, які досить добре проглядаються у науковій та спеціальній літературі.

Найважливіші напрями глобалістики:

  Філософсько-методологічний напрям, де досліджуються філософські підстави, сутність, генезис глобальних процесів, аналізуються найбільш важливі соціально-політичні та економічні перетворення, необхідні для успішного вирішення випливають звідси проблем. Тут широку популярність набули роботи В. Вернадського, І. Фролова, Н. Моісеєва, Д. Гвішіані, В. Загладін, Г. Хозина та ін Предметом глобалістики вважається 4 системи: природа, людина, соціум, техніка, а також фундаментальні проблеми іпротиріччя між цими системами. Але Вернадський запропонував додати до цих чотирьох систем ще й розум, як п'ятий елемент. 

  2.2 Природничій напрям 

  Природничо напрямок, в якому представники природознавства зайняті вирішенням конкретних теоретичних і прикладних завдань глобалістики з позиції біології, фізики, хімії, кліматології та ін (А. Яншин, Є. Федоров, В. Соколов, М. Будико). 

  2.3 Техніко-економічний напрям 

  Техніко-економічний напрямок, де аналізується специфіка сучасного етапу економічного розвитку, яку пов'язують, як правило, з глобалізацією економіки, торгівлі, банківської системи, науково-технічного прогресу. У наш час дуже важлива така проблема, як економічний розрив. З кожним днем ​​збільшується співвідношення між бідними і багатими людьми, бідних стає все більше і більше. Цьому свідчить той факт, що 1,2 мільярда землян живуть на 1 $ в день. (Н. Іноземцев, М. Максимова, М. Лемешев). 

  2.4 Соціо-природний напрям 

  Соціо-природний напрям охоплює широке коло проблем, з яких найбільшу заклопотаність і занепокоєння викликає екологія, забезпеченість людства сировинними, енергетичними, водними, земельними та іншими ресурсами. Ці проблеми є важливими.

  Забруднення атмосфери здійснюється підприємствами хімічної промисловості, чорної і кольорової металургії, автомобільним транспортом. 
На забруднення гідросфери впливає видобуток нафти, а також в якійсь мірі і господарська діяльність, тому що зі всього об'єму води, яка йде на обробку земель, 70% повертається забрудненою.

     Літосфера також постраждала від діяльності людини. Тільки за 20 сторіччя втрачено близько 20% шару родючого грунту, площа пустель збільшується з кожним роком 

  2.5 Соціальний напрям 

  Глобалізація філософський природничонауковий політичний 
Соціальний напрямок, в рамках якого вирішуються питання демографії, продовольства, охорони здоров'я, освіти, права, подолання бідності, міжнародного тероризму, наркотрафіку, торгівлі людьми та людськими органами і т.п. Народонаселення є проблемою, тому що немає структури, показники смертності та захворюваності скрізь різні. 
 Освіта - це інструмент формування людських якостей, ключ до відносин між людьми, інструмент до скорочення бідності, стимул до позитивної економічної динаміки, але, на жаль, освіті зараз приділяється незначно увагу, люди в багатьох країнах не одержують достатніх знань. 
Що ж таке тероризм? Це загроза застосування насильства в політичних цілях окремих осіб або груп проти існуючого режиму. Це протиправне використання сили проти людей з метою залякування та приведення до певного рішення. Це система заходів в контексті зміни балансу сил в країні, регіоні, місті, тобто на певній території. Останнім часом факт тероризму стає частим. Щороку на землі відбувається досить велика кількість терористичних актів. 
 Сфери наркотрафіку, торгівлі людьми та людськими органами на сьогоднішній день складають найприбутковіший бізнес після озброєння. Вони захоплюють медичний, правовий і соціальний аспекти. Такі країни, як Таїланд, Бірма і Лаос, формують так званий «золотий трикутник», а Пакистан, Авганістан та Іран формують «золотий півмісяць». Це ті країни, де найбільше виробляється і поширюється наркотичних речовин. 

  2.6 Політичний напрям 

     Політичний  напрям, де в світлі процесів глобалізації досліджуються міжнародні відносини, яке останнім часом все частіше називають «політичною глобалістикою».Політична глобалістика включає в себе наступні основні лінії розвитку:

- Дослідження  політичних аспектів глобальних  проблем і глобалізації в цілому; 
- Політологічний аналіз окремих планетарних проблем та їх взаємозв'язків як із системою міжнародних відносин, так і зі світовими політичними процесами; 
- Вивчення проявів глобалізації в конкретних регіонах світового співтовариства та їх впливу на розвиток у цих регіонах політичної ситуації; 
- Формування теоретико-методологічних основ політико-глобалістських досліджень. 

  2.7 Культурологічний напрям 

     Культурологічний  напрям, в центрі уваги якого знаходяться  проблеми, що виникають в результаті впливу процесів глобалізації на різні  сфери культури, засоби масової інформації, ціннісні установки, масову свідомість і т. п. 

     2.8 Прогностичний напрям 

     Прогностичне  спрямування, для якого характерні узагальнення і екстраполяція сучасних процесів, тенденцій і станів в  майбутнє з метою передбачити  можливий хід подій при збереженні відповідних умов. [1, стор 126 - 140]

      Отже, за своєю природою глобалістика — міждисциплінарна наука. Міждисциплінарний підхід повинен стати важливим методологічним принципом глобалістики. Сьогодні вже можемо говорити не тільки про формування загальних основ теорії глобалістики і про такі її основні напрями, зазначені вище. Тобто, можна зробити висновок, про те,що намітилась тенденція посилення взаємозв'язку, єдності цих напрямів, що говорить про становлення інтегрованої науки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ

      
  Розглянувши глобалістики як науку, її структуру, напрямки та етапи розвитку можна зробити наступні висновки:

     По-перше, глобалізація і породжувані нею  глобальні проблеми були сформульовані  як наукова проблема, до вивчення якої було залучено чимало найбільших фахівців, громадських діячів.

     По-друге, вивчений характер прояву процесів глобалізації та основних глобальних проблем сучасності. Виділено критерії глобальних проблем, на підставі яких стало можливо провести відмінність цих проблем від безлічі інших: регіональних, локальних, приватних, національних і т. п.

     По-третє, стало очевидно, що глобалізація - це багатовіковий природно розгортається  процес становлення єдиних для всієї  планети загальних структур, зв'язків  і відносин; глобальні проблеми - результат, породження цього процесу; а глобалістика - сфера теорії та практики, в центрі уваги якої знаходяться глобалізація і глобальні проблеми. Вони з'явилися результатом об'єктивного, закономірного розвитку суспільства та його змінених відносин з навколишнім середовищем.

     По-четверте, позначилася система проблем, що мають глобальний статус. Розроблено та застосовано системний метод, що дозволяє вивчати проблеми загальнолюдського масштабу.

     По-п'яте, були об'єднані дослідження окремих  учених, що вивчають певні аспекти глобальних проблем - філософські, економічні, прогностичні та ін Тим самим створено підстави глобалістики як міждисциплінарного напряму в науці.

     Нарешті, по-шосте, дослідження глобальних проблем  розсіяли всі сумніви в тому, що бездіяльність або неадекватні кроки тільки погіршують ситуацію, і чим далі будуть відкладатися необхідні рішення, тим вищу ціну людству доведеться заплатити за повернення до свого нормального стану. 
 В останні роки в глобалістиці намітилися нові тенденції, які показують, що увага вчених, дослідників і навіть політиків все більше зміщується від окремих глобальних проблем до процесів глобалізації, до зростання взаємозалежності різних сфер суспільного життя і всіляких міжнародних структур. 
 Всі проблеми, які розглядає і намагається вирішити глобалістика, є дуже важливими, бо ці проблеми загальні, вони стосуються всього людства. Глобалістика пропонує безліч варіантів вирішення цих світових проблем, щоб встановити баланс у житті всього людства, усунути поточну кризу і запобігти прийдешній, а для цього необхідно мінімізувати своє споживання, навчитися враховувати економічні, екологічні та соціальні фактори одночасно. Але, на жаль, люди ще, судячи з усього, не готові до цього, вони не готові відмовити від багато, що зараз оточує нас (комп'ютери, автомобілі і т.д.), зменшити свої бажання та споживання в ім'я свого майбутнього і в ім'я гідного життя майбутніх поколінь. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Прыкин  Б.В. Глобалистика - М., 2007г. - 463 стр.

2. Федотов  А.П. Введение в глобалистику. Наброски теории современного мира» - М., 1997г.- 128 стр.

3. Молевич Е.Ф. Введение в социальную глобалистику.- Самара, 2007г. - 160 стр.

4. Дергачёв  В.А. Глобалистика.- М., 2005г. - 303 стр.