Формування, реалізація та контроль індивідуального навчального плану студента

     На  куратора покладається виконання таких  основних завдань:

     – ознайомлення студентів з нормативно-методичними матеріалами (інформаційним пакетом тощо), які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;

     – надання рекомендацій студентам  щодо формування їх індивідуального навчального плану з урахуванням засвоєних навчальних дисциплін (модулів)

     за  період перебування в інших навчальних закладах України або за кордоном;

     – погодження індивідуального навчального  плану студента та подання його на затвердження деканові факультету;

     – контроль за реалізацією індивідуального навчального плану студента на підставі відомостей про зараховані студенту залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання або щодо його відрахування.

     Куратор має право:

     – відвідувати всі види занять студента згідно з його індивідуальним навчальним планом;

     – подавати пропозиції деканові факультету щодо переведення на інший курс, відрахування та заохочення студента;

     – брати участь у засіданнях кафедри  та вчених рад інститутів;

     – подавати пропозиції щодо покращення навчального процесу та діяльності кураторів. 

     3. Індивідуальна та самостійна робота студента

     Методологія процесу навчання та відповідно оцінювання знань студента в КМСОНП передбачають індивідуально-диференційовану, особистісно  орієнтовану форми та організацію самоосвіти студента.

     Індивідуальна робота студента є формою організації  навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої  реалізації творчих можливостей  студентів через індивідуальний розвиток їх здібностей,

науково-дослідницьку і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача у позааудиторний час за окремим графіком, який складено кафедрою з урахуванням потреб і можливостей студента.

     Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш

кваліфікованим  викладачам. Індивідуальні заняття  на молодших курсах спрямовуються здебільшого  на поглиблення вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших  вони мають науково-дослідницький характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових

досліджень  та інших творчих завдань.

     Індивідуальні заняття з певної навчальної дисципліни проводяться з одним або кількома студентами за окремим графіком, затвердженим деканом факультету. Контроль за дотриманням графіка покладається на завідувача кафедри.

       У навчальному процесі використовуються  такі види індивідуаль-них занять:

     – консультація –  один із видів навчальних занять (індивідуальні або

групові), який проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання, для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування (поточні консультації, семестрові та передекзаменаційні). У процесі консультацій (зокрема поточного консультування) допускається діагностичне тестування знань студентів (в тому числі й комп’ютерне) для виявлення ступеня засвоєння окремих теоретичних положень, теорій, закономірностей, рівня сформованості практичних умінь і навичок та перевірки ефективності прийомів і методів навчання, використовуваних під час аудиторних занять.

     – індивідуальне завдання – форма організації навчання, яка передбачає

поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом викладачів. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів, у тому числі студенти, які навчаються на різних факультетах і спеціальностях.

     Відповідно  до інноваційних технологій навчання, різновидом індивідуальних занять є індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ).

     ІНДЗ  – це вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, що використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчальної дисципліни і завершується оцінюванням. Метою ІНДЗ є самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчальної дисципліни та розвиток навичок самостійної роботи. Це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми дисципліни, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, здобутих у процесілекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, та охоплює кілька тем або зміст навчальної дисципліни загалом.

     Орієнтовна  структура ІНДЗ:

     • вступ – зазначається тема, мета і завдання роботи та основні її положення;

     • теоретичне обґрунтування – виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;

     • методи (при виконанні практичних, розрахункових, моделюючих робіт) – вказуються і коротко характеризуються методи роботи;

     • основні результати роботи та їх обговорення  – подаються статистичні

     або якісні результати роботи, схеми, рисунки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз тощо;

     • висновки;

     • перелік використаної літератури.

     Види  ІНДЗ:

     – конспект із теми (змістового модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно (як виняток, для студентів денної форми навчання з невеликих за обсягом навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);

     –реферат  з теми (змістового модуля) або вузької проблематики (як виняток, для студентів денної форми навчання з невеликих за обсягом навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);

     – розв’язування та складання розрахункових або практичних (наприклад, ситуативних) задач різного рівня з теми (змістового модуля) або дисципліни;

     – розроблення теоретичних, економіко-математичних або комп’ютерних моделей об’єктів, явищ, процесів тощо;

     – комплексний опис складу та структури, ієрархії, властивостей, функцій системних явищ, об’єктів тощо;

     – анотація прочитаної додаткової літератури з дисципліни, бібліографічний опис, історичний пошук тощо.

     Порядок подання та захист ІНДЗ

     1. Завершене ІНДЗ подається у  вигляді скріпленого (зшитого) зошита (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання.

     2. ІНДЗ подається викладачеві лекційного  курсу з даної дисципліни, який приймає екзамен або залік, не пізніше, ніж за 2 тижні до екзамену (заліку).

     3. Оцінка за ІНДЗ виставляється  на останньому занятті (практичному, семінарському, колоквіумі тощо) з дисципліни на основі результатів перевірки викладачем змісту ІНДЗ. Можливий захист завдання шляхом усного звіту студента про виконану роботу (до 5 хв.).

     4. Оцінка за ІНДЗ є обов’язковим  компонентом підсумкової оцінки (диференційованого заліку, заліку) і враховується при виведенні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці з дисципліни, залежно від складності та змісту завдання, може становити від 20% до 40%.

     Курсова робота – один із видів індивідуальних завдань навчально дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, який передбачає не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів з навчальної дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, комп’ютерною технікою, використовуючи сучасні інформаційні засоби та технології. Курсова робота є окремим заліковим кредитом навчальної дисципліни і оцінюється як самостійний вид навчальної діяльності студента. За час навчання студент повинен виконати 2–3 курсові роботи з навчальних дисциплін, які є базовими для відповідної спеціальності, їх кількість визначається у навчальному плані.

     Захист  курсової роботи приймає комісія  у складі двох-трьох викладачів

кафедри (методичної комісії), в тому числі  керівника курсової роботи. Якість виконання курсової роботи та результати її захисту оцінюються за шкалою університету та ECTS.

     Дипломна (магістерська) робота – це індивідуальне завдання науково дослідницького, творчого та аналітичного характеру, яке виконує студент на завершальному етапі фахової підготовки, що є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань зі спеціальності, вміння їх застосовувати при розв’язуванні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань.

     Науковими керівниками магістерських і дипломних робіт призначаються професори і доценти. У випадках, коли робота має прикладний характер, до керівництва її виконанням можуть залучатися висококваліфіковані фахівці відповідної галузі.

     Студентам надається право запропонувати  свою тему магістерської або

дипломної роботи з обґрунтуванням доцільності її розробки. У таких випадках перевага надається темам, які продовжують тематику виконаної курсової роботи, або які безпосередньо пов’язані з місцем майбутньої професійної діяльності випускника.

     Самостійна  робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача. Час, відведений для самостійної роботи студента, повинен становити приблизно ¼ залікового кредиту.

     Співвідношення  обсягів аудиторних занять, самостійної та індивідуальної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми, а також питомої ваги в навчальному процесі практичних, семінарських і лабораторних занять. Зміст самостійної роботи по кожній навчальній дисципліні визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладача. Самостійна робота студентів забезпечується всіма на вчальнo методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної на вчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними посібниками, опорними конспектами лекцій, інтерактивними навчально методичними комплексами дисциплін, електронно-обчислювальною технікою тощо.    Методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинне передбачати й засоби самоконтролю (тести, типовий пакет контрольних завдань та ін.).

     Самостійну  роботу засвоєння навчального матеріалу  з конкретної навчальної дисципліни студент може здійснювати в бібліотеці, навчальних кабінетах і лабораторіях, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах. Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, здійснює діагностику якості самостійної роботи студента (під час аудиторних та індивідуальних занять), аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного студента.

 

      Висновок 

     Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом. Він складається на підставі робочого навчального плану за спеціальністю та містить усі нормативні дисципліни та обрані студентом вибіркові навчальні дисципліни.

     ІНПС  є робочим документом студента, що містить інформацію про перелік  та обсяг навантаження студента (лекції, практичні заняття, семінари, консультації, самостійну роботу та ін.), поточний та підсумковий контроль знань (екзамени, заліки)дипломну роботу, навчальні і виробничі практики і послідовність вивчення навчальних дисциплін.