Економіка безпеки життедіяльності

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ 

Міжрегіональний Центр професійної  перепідготовки військовослужбовців, звільнених у запас, НУ «ОЮА» у м.Києві 
 
 
 
 
 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА 
 

з навчальної дисципліни

«БЕЗПЕКА ЖИТТЕДІЯЛЬНОСТІ» 
 
 
 

на тему: «Економіка безпеки життедіяльності» 
 
 

Варіант № 18 
 
 

Виконав: слухач групи МО 38

Дзюба Л.П.

Залікова  книжка № 76 

Рецензент: викладач Ямкіна С.М. 
 
 
 
 
 
 

м. Київ, 2010 
ЗМІСТ 

Вступ 

Економічні втрати від наслідків травм, захворювань  та надзвичайних ситуацій в Україні  та світі 

Превентивні заходи для забезпечення безпеки життєдіяльності 

Ефективність  превентивних заходів для забезпечення безпеки 

Висновки 

Додаток 1. Відомості  щодо надзвичайних ситуацій природного 
характеру в Україні за I півріччя 2010 року 

Додаток 2. Відомості щодо надзвичайних ситуацій техногенного 
характеру в Україні за I півріччя 2010 року 

Література

 

ВСТУП

     Людська активність має особливість, яка відрізняє її від активності решти живих організмів та істот. Ця особливість полягає в тому, що людина не лише пристосовується до навколишнього середовища, а й трансформує його до задоволення власних потреб, активно взаємодіє з ним, завдяки чому і досягає свідомо поставленої мети, що виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.

     Отже, під життєдіяльністю розуміється властивість людини не просто діяти в життєвому середовищі, яке її оточує, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей.

     Вирішення проблеми безпеки життєдіяльності полягає в забезпеченні нормальних умов діяльності людей, їх житті, в захисті людини і навколишнього його середовища (виробничою, природною, міською, жилою) від дії шкідливих чинників, що перевищують нормативно-допустимі рівні. Підтримка оптимальних умов діяльності і відпочинку людини створює передумови для високої працездатності  і продуктивності.

     Безпека життєдіяльності – одна з молодих  наук, яка направлена на вирішення  однієї з основних проблем України  – збереження здоров'я населення.

     Безпека життєдіяльності вивчає загальні закономірності виникнення небезпеки, їх властивості, наслідки впливу на організм людини і основи захисту здоров'я і життя людини, а також місця його існування від небезпек.

     Безпека життєдіяльності займається розробкою і реалізацією відповідних засобів і заходів щодо створення і підтримки здорових і безпечних умов життя і праці.

     Отже, небезпека – це явище, процес, властивість  або їх сукупність, які діють постійно і здатні за певних умов шкодити  кому-небудь або чому-небудь. Тисячолітня практика життєдіяльності людини свідчить про те, що ні в одному виді діяльності неможливо досягти абсолютної безпеки. Отже, будь-яка діяльність потенційно небезпечна, тобто має неявний характер і виявляється в умовах, які важко передбачувані (напр., у формі хвороб, травм і т.д.).

     Джерелами небезпек є:

- природні  процеси (явища);

- техногенне  середовище;

- соціально-політичне становище.

     Результатом прояву небезпеки є:

     - нещасний випадок (тілесні ушкодження  або смерть, причиною яких з'явився  несподіваний збіг обставин);

     - аварія (небезпечна подія в технічній системі на промисловому, енергетичному або транспортному об'єкті, що створює загрозу життю і здоров'ю людей, приводить до порушення технологічних процесів, руйнування вказаних об'єктів, а також шкодить навколишньому середовищу);

     - катастрофа (крупна аварія, що викликала людські жертви, збиток здоров'ю людей і руйнування або знищення об'єктів та інших матеріальних цінностей в значних розмірах, а також що привели до серйозних забруднень навколишнього середовища).

     Наслідки  або кількісна оцінка збитку, заподіяного  небезпекою визначається наступними чинниками:

     - від кількості людей, що знаходяться  в зоні небезпеки;

     - від кількості і якості матеріальних  цінностей в цій зоні;

     - від природних ресурсів.

     Результати  цих наслідків визначаються як шкода (збиток). Кожен вид збитку має  свій кількісний вираз, наприклад кількість  загиблих, поранених, площа зараженої  території, площа лісу, яка вицвіла  при пожежах, вартістю зруйнованих  споруд і так далі Найбільш універсальний засіб визначення кількості збитку – вартісне, тобто в грошовому еквіваленті.

     Розглянемо  деякі дані економічних втрат  від наслідків травм, захворювань, надзвичайних подій у світі, в  Україні та на підприємстві.

 

      ЕКОНОМІЧНІ ВТРАТИ ВІД НАСЛІДКІВ ТРАВМ, ЗАХВОРЮВАНЬ ТА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ  
В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

     У світі постійно виникають надзвичайні  ситуації, пов’язані з природними катаклізмами, аваріями і катастрофами. Виникнення надзвичайних ситуацій, я  правило, призводить до загрози життю  людей, нанесенню великих матеріальних збитків та інше. Ці явища простежуються і в нашій країні. Наприклад, за даними Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, протягом І півріччя 2010 року в Україні зареєстровано 126 надзвичайних ситуацій. Відповідно до Державного класифікатора надзвичайних ситуацій вони розподілилися на:

• природного характеру – 51 (див. додаток 1);
• техногенного характеру – 66 (див. додаток 2);
• соціально-політичного характеру – 9.

Схематично  це буде виглядати так: 

Рис.1. Розподіл кількості надзвичайних ситуацій, які виникли протягом  
I півріччя 2010 року за класами та регіонами України

     Якщо  порівнювати з попередніми періодами, то як зазначено на діаграмі, надзвичайні ситуації техногенного характеру переважають над НС природного характеру. 

     Рис.2. Розподіл кількості НС природного та техногенного характеру,  
які виникли протягом 2005 – 2010 рр. за класами 

     Внаслідок цих надзвичайних ситуацій загинули 203 особи (з них 27 дітей) та 235 осіб (з них 49 дітей) постраждали. За масштабами надзвичайні ситуації розподілилися на:

• державного рівня - 2;
• регіонального рівня - 5;
• місцевого рівня - 61;
• об'єктового рівня - 58.

     Найбільша кількість загиблих та постраждалих, як і в попередні роки, реєструється внаслідок транспортних аварій, пожеж та надзвичайних ситуацій, пов'язаних із отруєнням та інфекційними захворюваннями людей. Протягом І півріччя 2010 року надзвичайними ситуаціями, за попередніми даними, завдано збитків на суму понад 170 млн. гривень, причому надзвичайними ситуаціями природного характеру завдано збитків на суму понад 150 млн. грн. Більшість з них завдана надзвичайними ситуаціями метеорологічного характеру у січні-лютому та травні-червні 2010 року.

     За  попередніми даними у першому півріччі 2010 року НС природного характеру було завдано збитків на суму близько 151,8 млн. гривень. Найбільших збитків (89%) внаслідок НС природного характеру завдано надзвичайними ситуаціями гідрологічного та метеорологічного характеру, 93%і загиблих та 86% постраждалих осіб - внаслідок НС медико-біологічного характеру. НС техногенного характеру було завдано збитків на суму близько 20 млн. гривень.

     За  оцінками фахівців, пожежі - одна з найсерйозніших причин витрачання ресурсів, матеріальних цінностей і людського потенціалу України, а пожежна небезпека техносфери досягла загрозливих розмірів і стала в один ряд з іншими національними проблемами.

     Кожного року на Землі виникає до 6 млн. пожеж (тобто кожні 6 секунд десь щось горить). Середньостатистична тривалість пожежі - близько однієї години, тобто одночасно у світі палає 500 - 600 пожеж. При цьому щорічно на пожежах гине близько 60 тис осіб, опіки І травми отримують понад 6 млн. осіб. Незважаючи на те, що чисельність населення в Україні не перевищує    1 % населення планети, щорічна загибель від пожеж в Україні сягає 4 % загальної кількості загиблих на пожежах у світі. В Україні щорічні економічні втрати від вогню сягають 100 млн. грн. зі сталою тенденцією до збільшення.

     Щодоби  підрозділи пожежної охорони виїжджають за сигналом тривоги 576 разів, беруть безпосередню участь у гасінні 116 пожеж. У середньому щодня у пожежах в Україні гине 6 осіб, отримують травми 4 особи, вогнем знищується 34 будівлі і 4 одиниці автотракторної техніки. Щоденні економічні витрати сягають 700 тис грн.

     Понад 18 тис. нещасних випадків на виробництві  щорічно трапляється в Україні. Близько однієї тисячі мають смертельні наслідки. Про це 27 квітня 2010 року йшлося на брифінгу, організованого Федерацією професійних спілок України (ФПУ) спільно із соціальними партнерами з нагоди Всесвітнього дня охорони праці.

     Кожного дня у світі на виробництві  від травм та професійних захворювань  гине 6 тис. 300 осіб. У цілому за рік  – 2 млн. 300 тис осіб загиблих на виробництві  унаслідок нещасних випадків та професійних захворювань. Втрати глобальної економіки становлять 4 % світового ВВП. В Україні щорічні витрати лише на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи перевищують 2 % загального обсягу виробленого ВВП.

     Згідно  з даними Держкомстату України щорічно на виробництві травмуються понад 18 тис. працівників, у тому числі майже 1000 - зі смертельним наслідком. Найбільша кількість нещасних випадків – на підприємствах вугільної промисловості та агропромислового комплексу.

     Внаслідок значного рівня виробничого травматизму й професійної захворюваності щорічно на 15-17 тисяч збільшується кількість інвалідів праці.

     За  останні роки значно збільшилася  кількість професійних захворювань, більше 27% працівників зайнятих в  умовах, що не відповідають нормативно - правовим актам з охорони праці. У зв’язку з цим профспілки створили Центр незалежних експертиз з охорони праці ФПУ, та отримали право офіційно проводити свою діяльність у сфері атестації робочих місць за умовами праці.

     Роботодавці, держава зазнають значних матеріальних втрат через високий рівень травматизму та захворювань. Тільки Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рік виплачується потерпілим на виробництві та сім’ям загиблих сотні мільйонів гривень.

     Серед проблем охорони праці є зростаючі обсяги неформальної праці, де люди не захищені ні щодо виробничих умов, ні соціального забезпечення, незаконного звільнення тощо. За оцінками Міжнародної організації профспілок, майже 80 % працівників світу у тій чи тій мірі долучаються до неформальної зайнятості. Щодо України, за останніми розрахунками, що базуються на офіційній статистичній звітності, 28,1 % працівників України зайняті у неформальній економіці. Це 4,6 мільйона осіб. Найбільше неформальної зайнятості у сільському господарстві – майже 68 % осіб.

     27 квітня 2010 року на брифінгу також було зазначено, що Фондом соціального страхування від нещасних випадків майже не проводиться профілактика виробничого травматизму. Причина – надзвичайно складна ситуація з забезпеченням Фонду. 90 % усіх, наданих Фондом соцстрахування це прямі виплати постраждалим на виробництві (одноразові, щомісячні, членам сім’ї загиблих). Як наслідок, Україна, за оцінками експертів Міжнародної організації праці – серед країн із найвищим рівнем виробничого травматизму.