Джерела забруднення атмосфери та їх вплив на життя людей

Міністерство освіти,науки,молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Кафедра регіональної економіки 
 

                                          

                                    

                                    

                                    

                                    

                      

                     
 

Реферат

                               на тему:

«Джерела забруднення атмосфери та їх вплив на життя людей» 
 
 

                                       
 
 
 
 
 

     Виконала:

     спеціальність -  6509/1

     група №4

     Пільганчук  О.А. 
 
 

     Перевірив:

     Ватутін О.Г. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2011 

План

Вступ

1. Джерела забруднення атмосфери.

2.Вплив забруднення  атмосфери на життя і здоров'я людей.

3.Заходи по запобіганню атмосферних забруднень.

Висновки

Список використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Атмосфера – газова оболонка Землі, формування якої відбувалось в результаті геологічної еволюції і безперервної діяльності живих організмів. Склад сучасної атмосфери знаходиться в стані динамічної рівноваги, яка підтримується живими організмами, Світовим океаном, геохімічними явищами як природного, так і антропогенного походження глобального масштабу.

     Атмосфера – невід’ємна складова частина середовища існування живих організмів. Повітря насичує воду і пронизує ґрунти і гірські породи. Води насичені атмосферними газами, вони присутні в ґрунтах і гірських породах.

     Кліматорегулюючі  функції атмосфери проявляються в регуляції нею основних кліматичних параметрів: температури, вологості, тиску, швидкості і напрямку вітру. Завдяки атмосферній регуляції основних кліматичних параметрів на Землі представлені різноманітні кліматичні пояси і погодні умови. Присутність атмосфери істотно нівелює добові і сезонні контрасти температур біля земної поверхні. Циркуляція атмосфери виступає одним із провідних кліматоутворюючих чинників. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1. Джерела забруднення атмосфери

     Атмосферне  повітря забруднюється різними газами, дрібними часточками і рідкими речовинами, які негативно впливають на живі істоти, погіршуючи умови їх існування. Джерела його забруднення можуть бути природними і штучними (антропогенними):

       

     Рис.1. Штучні та природні джерела забруднення атмосфери

     Природне  забруднення атмосфери. У нормі природні джерела забруднення не спричинюють істотних змін повітря. Інтенсивне поширення певного природного джерела забруднення на певній території (викиди попелу і газів вулканами, лісові і степові пожежі) можуть стати серйозною причиною забруднення атмосфери. Так, під час виверження вулкана Кракатау у 1883 р. маса попелу та пилу становила 150 млрд. т, і вони поширилися майже по всій земній кулі. Внаслідок виверження вулкана на Алясці в 1912 р. в атмосферу надійшло понад 20 млрд. т пилу, який тривалий час утримувався в повітрі. Такі катастрофічні яви­ща зумовлюють іноді утворення світлонепроникного екрана навколо Землі, а також зміну її теплового балансу. Проте природні забруднення атмосфери здебільшого не завдають великої шкоди людині, бо відбуваються за певними біологічними законами і регулюються кругообігом речовин, виявляються періодично. 

     Штучне (антропогенне) забруднення  атмосфери. відбувається внаслідок зміни її складу та властивостей під впливом діяльності людини (рис. 2). За будовою та характером впливу на атмосферу штучні джерела забруднення умовно поділяють на технічні (пил цементних заводів, дим і сажа від згоряння вугілля) та хімічні (пило- або газоподібні речовини, які можуть вступати в хімічні реакції).

     

     Рис. 2. Джерела забруднення атмосфери

     Основним  джерелом штучного забруднення атмосфери  є промислові підприємства, транспортні  засоби, підприємтва комунального сектора, сільського господарства.

        Серед галузей промисловості  головними джерелами атмосферних забруднень виступають: елекроенергетика (27%), металургія (26%), будівельна індустрія (13%). Підприємства теплоенергетики, металургічних і хімічних галузей, котельні установки споживають щороку близько 70% твердого і рідкого палива, яке видобувається. В результаті їх діяльності в атмосферу виділяються наступні газові викиди:

     – вуглекислий газ (СО2) – продукти згорання палива, яких щорічно потрапляє  в атмосферу понад 2 млрд. т. Нешкідливий  для людського організму, використовується в побуті, господарських цілях. Особливу небезпеку створює вуглекислий газ, затримуючи теплове випромінювання в приземному шарі атмосфери;

     – чадний газ (СО) – продукт неповного  згорання палива. В повітря потрапляє  з автомобільними викидами (60%), викидами промислових підприємств, при спалюванні твердих відходів, при лісових пожежах. Щороку його поступає в атмосферу близько 250 млн. т. Газ без запаху, кольору, смаку. При значних концентраціях в закритих приміщеннях вступає в реакцію з гемоглобіном крові, витісняючи кисень і може призвести до кисневого голодування організму, його загибелі;

     – сірчистий газ (SO2) виділяється при спалюванні вугілля, переробці сірчистих руд, горінні органічних решток і т.і. Обсяги річних викидів в атмосферу складають близько 200 млн.т. Окислення сірчаного ангідріда відбувається про фотохімічних і каталітичних реакціях. Формується аерозоль або розчин в дощовій воді, який підкислює грунти, водойми, прискорює корозію металів, загострює захворювання дихальних шляхів людини;

     – оксиди азоту (N2O, NO2, NO) утворюються при згоранні палива, виробництві добрив, кислот, віскозного шовку, целулоїду. Щороку в атмосферу від індустріальних джерел поступає близько 20 млн.т азотистих сполук;

     – сполуки хлору поступають в атмосферу  від підприємств хімічної промисловості, виробництва пестицидів, органічних барвників, гідролізного спирту, соди, соляної кислоти. Токсичність хлору для рослин і тварин визначається його концентрацією і формуванням відповідних сполук;

     – сполуки фтору виділяються в  атмосферу підприємствами по виробництву алюмінію, сталі, емалей, скла, кераміки, фосфоритних добрив. Сполуки фтору характеризуються особливо сильним токсичним ефектом. Надмірна концентрація фтористих сполук в кормах викликає хронічну інтоксикацію тварин, яку називають флуроозом. Дуже чутливими до сполук фтору є комахи.

        Важливим джерелом атмосферних  забруднень є транспортні засоби  всіх видів.

     За  агрегатним станом усі забруднювальні речовини поділяють на тверді, рідкі  та газоподібні. Саме газоподібні забрудники становлять 90 % загальної маси речовин, що надходять в атмосферу.

     Забруднення атмосфери неоднакове по регіонах. В індустріально розвинених районах  воно може бути в тисячу разів більшим  за серед-ньопланетарні значення. У  світі щороку спалюють понад 10 млрд т органічного палива, переробляють близько 2 млрд рудних і нерудних матеріалів. Лише при спалюванні вугілля и атмосферу щороку потрапляє близько 120 млн т попелу, а разом з іншими видами пилу — до 300 мли т. За приблизними підрахунками, в атмосферу за останні 100 років надійшло 1,5 млн т арсену, 1 мли т нікелю, 900 тис. т чадного газу, 600 тис. т цинку, стільки ж міді.

     Серйозної шкоди навколишньому середовищу завдає хімічна промисловість. Особливо небезпечними є сірчисті сполуки, оксиди азоту, хлор та інші. Значним джерелом забруднення довкілля є підприємства чорної металургії. Вони викидають в атмосферу багато пилу, кіптяви, сажі, важких металів (свинець, кадмій, ртуть, мідь, нікель, цинк, хром). Ці речовини практично стали постійними компонентами повітря промислових центрів. Особливо гостро стоїть проблема забруднення повітря свинцем.

     Повітря забруднюють практично всі види сучасного транспорту, кількість  якого постійно збільшується у всьому світі (рис. 26). Майже всі складові вихлопних газів автомобілів  шкідливі для людського організму, а оксиди азоту до того ж беруть активну участь у створенні фотохімічного смогу. Одна вантажівка або один легковик викидає в повітря відповідно 6 м4 З м3 чадного газу СО. Забруднюється повітря і пилом гуми з покришок автомобілів і літаків (один автомобіль утворює близько 10 кг гумового пилу).

     Найбільшу загрозу для людства становить  забруднення атмосфери радіоактивними речовинами.

     До  атмосферних забруднень відносять: аерозольне, шумове, електомагнітне, радіаційне забруднення.

        Аерозольне забруднення. Аерозолі – це тверді чи рідкі мікроскопічні частини, що знаходяться у завислому стані в атмосфері. Тверді компоненти аерозолей техногенного походження – це продукти діяльності теплових електростанцій, збагачувальних фабрик, металургійних, магнезитових, цементних, сажових заводів. Промислові відвали також є постійним джерелом аерозольного забруднення. Вони відрізняються великою різноманітністю хімічного складу. Розрізняють пасивні та активні аерозолі в залежності від їх дії на організм людини. Пасивні аерозолі акумулюються на стінках органів дихання і можуть викликати ряд захворювань при певних концентраціях. Активні аерозолі залучаються до процесу кровообігу і є більш небезпечними для людського організму, тому що можуть викликати різноманітні захворювання, потрапляючи в клітини організму людини.

           Розрізняють туманний та фотохімічні  смоги.

        Туманний смог (лондонського типу), коли наявні тумани затримують  в собі газові та аерозольні  викиди, утворюючи високу концентрацію  забруднювачів як первинного, так  і вторинного походження.

        Фотохімічний смог (лос-анджелеського  типу) формується в тропічних  областях посушливого клімату  з частою сонячною антициклональною  погодою. В результаті фотохімічних  реакцій утворюються багатокомпонентні  суміші газів і аерозольних  частинок первинного і вторинного походження (озон, оксиди азоту, сірки, органічні перекиси) – фотооксидантів.

        Смоги вкрай небезпечні за  своєю фізіологічною дією для  органів дихання, кровоносної  системи.

        До специфічних атмосферних забруднень  належить радіаційне – радіоактивними аерозолями, які поступають в атмосферу з ядерними вибухами, аваріями на об’єктах атомної енергетики, утилізації і переробки відпрацьованого ядерного палива, військових конфліктах і т.і.

        Радіоактивні забруднення викликають ракові захворювання та захворювання генетичного апарату людини.

        Шумове забруднення атмосфери  – одна з форм хвильового, фізичного  забруднення, адаптація організму  до нього є неможливою. Шуми інтенсивністю 30-80 дБ не наносять шкоди людському організму. Водночас шуми інтенсивністю 85 дБ і більше призводять до фізіологічних і психологічних негативних наслідків на нервову систему, сон, емоції, працездатність. 

       

     2.Вплив забруднення атмосфери на життя і здоров'я людей

     Усі забруднюючі атмосферне повітря  речовини в більшому чи меншому ступені  впливають на здоров'я людини. Ці речовини потрапляють в організм людини переважно через систему  дихання. Органи дихання страждають від забруднення безпосередньо, оскільки близько 50% часток домішок радіусом 0,01-0.1 мкм, що проникають у легені, осідають в них. Проникаючі в організм частки викликають токсичний ефект, оскільки вони:

     а) токсичні (отруйні) по своїй хімічній чи фізичній природі;

     б) служать перешкодою для одного чи декількох механізмів, за допомогою яких нормально очищується респіраторний (дихальний) тракт;