Безпека життєдіяльності

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Самостійна робота

з дисципліни: Безпека життєдіяльності

                               Варіант 5

                                                                  Виконав студент:

                                                 Курс: ІІI

                                                                       Спеціальність: 6503

                                                                              Вечірня форма навчання

                                                                 Факультет: МЄіМ

                                                                              Мердух Ігор Васильович

                                                        Перевірив:

Київ 2011

ЗАВДАННЯ 1

Визначити ризик загибелі людини вдома на протязі року при землетрусі, якщо вона мешкає в населеному пункті N, і знаходиться в помешканні 1/3 часу доби.

Вихідні дані:

-          причина загибелі – дія факторів ураження землетрусу;

-          глибина гіпоцентру землетрусу – Н, км;

-          максимальна амплітуда коливання сейсмографа на відстані 100 км від епіцентру землетрусу – Zm, мкм;

-          відстань від населеного пункту до епіцентру землетрусу – R, км;

-          будинок, де мешкає людина, багатоповерховий цегляний, збудований без урахування сейсмічної стійкості;

-          населений пункт знаходиться в районі, який підлягає впливу сейсмічних хвиль визначеної інтенсивності один раз у 100 років.

Варіанти завдання – дивись табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Варіанти завдання та значення параметрів H, Zm, R.

Порядок розв’язання завдання:

1)     визначається магнітуда землетрусу М:

М = lg Zm = lg 107 = 7.

2)      розраховується інтенсивність землетрусу – J:

,

де К1 = 3,0; К2 = 1,5; К3 = 3,5.

J = 3+1,5*7+3,5*lg= 7,87.

3) визначається ступінь зруйнування будинку та відсоток безповоротних втрат мешканців будинку

              ступінь зруйнування будинку – середня, сильна;

              безповоротні втрати мешканців будинку – 3%.

4) оцінюється ризик загибелі людини при землетрусі визначеної інтенсивності:

,

де Q(Δt) – частота подій у рік;

              w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

Тоді маємо:

.

Висновок:

Ризик загибелі людини вдома при землетрусі визначеної інтенсивності на протязі року можна вважати майже відсутнім.

ЗАВДАННЯ 2

Визначити ризик ураження з летальним наслідком людини вдома на протязі року, якщо вона мешкає на п’ятому поверсі цегляного будинку в населеному пункті N, і знаходиться в помешканні 1/3 часу доби.

Вихідні дані:

-          причина загибелі – дія факторів ураження катастрофічного затоплення на будинок, яке виникає в наслідок зруйнування бетонної гравітаційної греблі водосховища під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років:

-          обсяг водосховища − W, м3;

-          глибина води перед дамбою (глибина прорану) − H, м;

-          висота нижнього б’єфу – Ннб, м;

-          довжина прорану – В, м;

-          середня швидкість руху хвилі прориву (попуску) − u, м/с;

-          відстань від дамби (водоймища) до об'єкту, − R, м.

-          будинок, де мешкає людина, багатоповерховий цегляний, збудований без урахування сейсмічної стійкості;

-          населений пункт знаходиться в районі, який підлягає впливу катастрофічного затоплення один раз у 100 років.

Варіанти завдання – дивись табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Варіанти завдання та значення параметрів H, Zm, R.

Розв’язання завдання:

2.1. Розраховують час підходу хвилі прориву до створу об'єкту:

tпід= R/3600u = 20·103/3600·7=0,79 (год.).

2.2. Визначають висоту хвилі прориву:

для R = 25 км знаходять коефіцієнт m = 0,2, тоді:

h = mH = 0,2H = 0,2·50 = 10 (м).

2.3. Розраховують час спорожнення водосховища по формулі:

.

T= 70·106/(3600·350·200)= 0,28 (год.).

2.4. Оцінюють тривалість проходження хвилі прориву t через об'єкт на відстані R.

У табл. 3.2.1 (див. додаток до завдання 2) для R = 25 км визначають коефіцієнт m1=1,7. Тоді:

t = m1T=1,7T=1,7·0,28=0,47 (год.).

Висновок: h = 10 м; tпід = 0,79 год.; T = 0,28 год.; t = 0,47 год. У зв’язку з тим, що h = 10 м > 6 м та u = 5 м/с > 3 м/с, ступінь зруйнування будинку кваліфікується що найменш висока. Ймовірність загибелі людини в таких умовах наближається до одиниці.

ІІІ. Визначається ризик загибелі людини у рік:

Висновок: в наслідок події, що досліджувалася ризик загибелі людини в часи знаходження удома від впливу хвилі прориву наближається до прийнятної небезпеки – 1·10-6.

ЗАВДАННЯ 3

Отримавши сигнал хімічної тривоги (відбулося зараження довкілля аміаком в наслідок аварії на хлібокомбінаті) студент, скориставшись протигазом ГП – 5, попрямував до сховища. Шлях зайняв t хв.

Яку першу допомогу слід надати ураженому, коли він зайде у приймальне відділення колективного засобу захисту?

Визначте ризик ураження людини з летальним наслідком.

Вихідні дані:

       причина ураження – дія негативних факторів зараження довкілля аміаком, які утворюються в наслідок зруйнування промислового рефрижератору під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років;

       сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку – m, гр.;

       обсяг легеневої вентиляції людини при пересуванні бігом – V, л/хв.;

       максимальна концентрація пари аміаку у час дії небезпеки – C, мг/л;

       коефіцієнт біоакумуляції у легенів людини Кба щодо аміаку – 0,3;

       частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства – один раз у 100 років.

Варіанти завдання – дивись табл. 3.3.1

Таблиця 3.3.1

Варіанти завдання та значення параметрів t, m, V,C .

Розв’язання завдання:

1)                  визначають час захисної дії протигаза:

хв.

де m – сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку;

              V – легенева вентиляція;

              С – максимальна концентрація аміаку у повітрі для умов пересування.

2) розраховують час перебування в атмосфері аміаку з непрацюючим протигазом tбпр:

tбпр = t – Θ = 20 хв. – 3,33 хв. = 16.67 хв.

3) визначають кількість аміаку М, що потрапить в організм людини за час пересування з непрацюючим протигазом:

М = V·C·tбпрKба = 100л/хв.·0,1мг/л·16,67 хв.·0,3 = 50 мг.

4)                  Розраховують практичну токсодозу, що отримала людина за час пересування:

М/·tбпр = Дст =50 мг/16.67 хв.=3 мг/хв.л;

5)                  порівнюють отриману у п. 3 величину М з даними табл. 3.3.1 (див. додаток до завдання 3):

       величина токсодози у три рази перевищує граничну токсодозу, але не досягає ефективної, тому перша допомога може включати такі процедури:

       часткову санітарну обробку ураженого;

       терапію хімічного дратування очей та слизових (за необхідністю);

       може застосовуватися засіб, що заспокоює.

6) визначається ризик загибелі людини у рік:

ЗАВДАННЯ 4

Визначити ризик загибелі працівника, або його травмування важкої, середньої та легкої ступені в офісі, що розташований на n – му поверсі багатоповерхового цегляного без каркасного будинку, який потрапляє в осередок ураження вибуху суміші пропану з повітрям.

Вихідні дані:

       причина ураження – дія негативних факторів вибуху паливо-повітряної суміші, які утворюються в наслідок зруйнування ємності під впливом землетрусу руйнівної потужності;

       кількість пропану в ємності – Q, тон;

       відстань від ємності до будинку − R, м;

       частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства – один раз у 100 років.

Варіанти завдання – дивись табл. 3.4.1

Таблиця 3.4.1