Безпека абсолютна та відносна, аксіоми небезпек

1. Безпека абсолютна та відносна, аксіоми небезпек.

 

Безпека ¾ стан діяльності, при якому із певною імовірністю виключені прояви небезпеки, або відсутність надмірної небезпеки, це збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.

Абсолютна безпека – це стан системи, коли відсутня будь-яка небезпека, тобто її рівень наближається до нуля.

Прийнятний рівень безпеки вказує на те, що у системі існує небезпека, проте рівень останньої знаходяться у допустимих (прийнятних для суспільства) межах.

Неприйнятна безпека – це такий стан системи, за якого небезпека знаходиться в загрозливому становищі для населення, навколишнього природного середовища та економіки.

Завжди існує вірогідність прояву небезпеки. Це емпіричне твердження, аксіома небезпеки – в природі немає абсолютно безпечних явищ, факторів – все небезпечно при формуванні певних умов. Отже, можна сформулювати такий висновок: будь-яка діяльність потенційно небезпечна.

 

1. Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки

 

Забруднення, за характером їх дії, ділять на речовинні – хімічні, біологічні та параметричні – фізичні, фізико-хімічні, психічні. Параметричні забруднення –- це забруднення неречовинного характеру – випромінювання магнітного, електричного, електромагнітного

полів, радіоактивні випромінювання.

Джерелами речовинного забруднення  є викиди промисловості, сільського господарства, побутового сектора, автомобільного транспорта, які містять токсичні хімічні речовини.

У світі застосовують більше 300 тис. різноманітних речовин, які використовують в різних галузях діяльності людей – у промисловості, зокрема хімічній, сільському господарстві, медицині, побуті.

Всього відомо близько двох мільйонів речовин – неорганічних, органічних. Більшість з них не сумісні з життям – це ксенобіотики (гр. ксенос– чужий, біос – життя). Багато серед них канцерогенів (лат. канцер– рак, гр. генос – породжувати) – сприяють розвитку ракових захворювань, мутагенів (лат. мутаціо – змінювати), тератогенів (гр. тератос – чудовисько, потвора).

 

 

 

 

4. Основні принципи захисту від дії токсичних хімічних речовин

 

Засоби індивідуального  захисту органів дихання (ЗІЗ ОД) призначені для захисту від впливу шкідливих газів, парів, диму, туману

та пилу, що можуть міститися у  повітрі робочої зони, а також  для забезпечення киснем при його нестатку у навколишній атмосфері.

ЗІЗ ОД підрозділяють на протигази, респіратори, пневмошоломи,

пневмомаски. За принципом дії ЗІЗ ОД ділять на фільтруючі та ізолюючі.

Засобом індивідуального  захисту є одяг: куртки, штани, комбіне-

зони, напівкомбінезони, плащі, фартухи, жилети, рукавички та взут-

тя. Захисні та експлуатаційні властивості спецодягу визначаються

покроєм (конструкцією) і властивостями  матеріалів.

Спеціальне взуття забезпечує захист працюючих від механіч-

них травм, хімічних і теплових опіків, низьких і високих темпера-

тур, вологості.

У виробничих умовах найбільш уживаним та ефективним засо-

бом колективного захисту є вентиляція, особливо з кондиціонуван-

ням повітря. Розрізняють два основні види вентиляції – природну

та механічну або примусову, коли застосовують різні електричні

пристрої – вентилятори, кондиціонери. Використовують змішані

системи – приточні, витяжні та приточно-витяжні вентиляції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Безпека харчування в умовах хімічного забруднення навколишнього середовища.

 

При хімічному забрудненні основна особливість підготовки продуктів рослинництва безпосередньо до використання або для подальшої переробки полягає у застосуванні нескладних заходів первинної дезактивації і технологічної обробки. Це такі загальноприйняті способи, як миття у проточній воді овочів і фруктів, очищення овочів, картоплі, зрізання головок коренеплодів, зривання верхніх листків капусти та інше. Ці заходи знижують хімічне забруднення продуктів у 2 —10 і більше разів.

Молоко. Для зниження концентрації хім. речовин молоко можна переробляти на молочні продукти, тим самим виключаючи потрапляння в організм людини значної кількості шкідливих речовин. У домашніх умовах це робиться двома шляхами: обезжирення сироватки та сиру; виготовлення жирного сиру і сироватки, яку в їжу використовувати не можна.

М'ясо. Існують досить прості для  використання в домашніх умовах способи  зниження концентрації хім. реч. у м'ясі і м'ясопродуктах. Зменшити хім. зараженість м'яса можна, наприклад, шляхом його засолювання. При цьому найбільший ефект досягається за умови, якщо розрізати його на шматки і потім засолити, багаторазово змінюючи розсіл до досягнення в м'ясі допустимої концентрації хім. речовин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

 

Попередній аналіз небезпек  — це анал'із загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та рекомендації щодо контролю. ПАН є першою спробою в процесі безпеки систем визначити та класифікувати небезпеки, які мають місце в системі. Проте в багатьох випадках цьому аналізу може передувати підготовка попереднього переліку небезпек.

Логічні операції під час  аналізу безпеки систем. Логічні операції прийнято позначати відповідними знаками. Найчастіше використовуються операції «І» та «АБО». Операція (або вентиль) «І» вказує, що для отримання даного виходу необхідно дотримати всі умови на вході. Вентиль «АБО» вказує, що для отримання даного виходу повинна бути дотримана хоча б одна з умов на вході. Іншими словами, операція «І» означає, що подія Г буде мати місце, якщо відбудеться хоча б одна з подій Д або Є (або обидві).

Аналіз безпеки  може здійснюватися апріорно або  апостеріорним методом, тобто до або після небажаної події. У  обох випадках використовуваний метод  може бути прямим і оберненим.

А п р і о р н и й  а н а л і з. Дослідник  вибирає такі небажані події, які  є потенційно можливими для даної  системи, і намагається скласти  набір різних ситуацій, що можуть призвести  до їх появи.

А п о с т е р і о  р н и й   а н а л  і з. Виконується після того, як небажані події вже відбулися. Мета такого аналізу ¾ розробка рекомендацій на майбутнє.