Аварії, пожежі і вибухи на виробництвах

Міністерство  освіти і науки,молоді та спорту України

Луганський державний коледж економіки і торгівлі

 

 

 

 

 

Реферат

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аварії, пожежі і  вибухи на виробництвах

Аварії, спричинені порушенням експлуатації технічних об'єктів, за своїми масштабами почали набувати катастрофічного  характеру, вже в 20-30-х роках XX ст. Вплив цих аварій деколи переходить кордони держав і охоплює цілі регіони. Несприятлива екологічна обстановка, викликана цими аваріями, може зберігатися  від декількох днів до багатьох років. Ліквідація наслідків таких аварій потребує великих коштів та залучення  багатьох спеціалістів.

Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що створює  на об'єкті, території або акваторії  загрозу для життя і здоров'я  людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого  процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Згідно з розмірами  та заподіяною шкодою розрізняють легкі, середні, важкі та особливо важкі  аварії. Особливо важкі аварії призводять до великих руйнувань та супроводжуються, великими жертвами.

Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє середовище зумовив розподіл їх за видами.

Види аварій:

• аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (аміаку, хлору,

сірчаної та азотної кислот, чадного газу, сірчаного газу та інших речовин);

- аварії з викидом радіоактивних  речовин в навколишнє середовище;

- пожежі та вибухи;

- аварії на транспорті  та ін.

Особливо важкі аварії можуть призвести до катастроф.

Катастрофа — це великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування.

Глобальні катастрофи охоплюють  цілі континенти і їх розвиток ставить  під загрозу існування усієї  біосфери.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аварії з викидом  радіоактивних речовин у навколишнє середовище

Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в  атмосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгострокове  радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.

Шляхи підвищення життєдіяльності  в умовах радіаційної небезпеки. Актуальним для жителів багатьох районів України є питання  про виживання в умовах підвищеної радіації. Оскільки зараз основну  загрозу становлять радіонукліди, що потрапляють в організм людини з  продуктами харчування, слід знати  запобіжні й профілактичні заходи, щоб сприяти виведенню з організму  цих шкідливих речовин.

Сучасна концепція радіозахисного харчування базується на трьох принципах:

- обмеження надходження  радіонуклідів з їжею;

- гальмування всмоктування, накопичення і прискорення їх  виведення;

- підвищення захисних  сил організму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аварії з витоком  сильнодіючих отруйних речовин

Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і зараженням навколишнього  середовища виникають на підприємствах  хімічної; нафтопереробної, целюлозно-паперової  і харчової промисловості, водопровідних  і очисних спорудах, а також  при транспортуванні сильнодіючих отруйних речовин.

Джерела хімічних аварій

викиди та витоки небезпечних  хімічних речовин загорання різних матеріалів, обладнання, будівельних  конструкцій, яке супроводожується забрудненням навколишнього середовища аварії на транспорті при перевезенні  небезпечних хімічних речовин, вибухових  та пожежонебезпечних вантажів

Безпосередніми причинами  цих аварій є: порушення правил безпеки  й транспортування, недотримання техніки  безпеки, вихід з ладу агрегатів, механізмів, трубопроводів, к ушкодження ємностей тощо.

Головною особливістю  хімічних аварій (на відміну від  інших промислових Катастроф) є  їх здатність розповсюджуватись  на значні території, де можуть виникати великі зони небезпечного забруднення  навколишнього середовища.

Повітряні потоки, які містять  гази, пароподібні токсичні компоненти, аерозолі та інші частинки, стають джерелом ураження живих організмів не тільки в осередку катастрофи, а і в  прилеглих районах. Кожної з особливо небезпечних хімічних речовин, які  можуть потрапити в навколишнє середовище внаслідок аварії, встановлено три  рівні впливу:

1. Виникає дискомфорт  у постраждалих.

2. З'являється втрата працездатності.

3. Виникає загроза життю.

До числа небезпечних  для здоров'я людини газоподібних сполук, які забруднюють атмосферу  при хімічних аваріях та катастрофах, можна віднести: С12, НС1, HF, HCN, SO3, SO2, CS2, CO, СО2, NH3, COC13, оксиди азоту та інші.

Сильнодіючими отруйними  речовинами називаються хімічні  сполуки, які в певних кількостях, що перевищують ГДК, негативно впливають  на людей, сільськогосподарських тварин, рослини та викликають у них ураження різного ступеня.

Сильнодіючі отруйні речовини можуть бути елементами технологічного процесу (аміак, хлор, сірчана й азотна кислоти, фтористий водень та інші) і можуть утворюватись при пожежах  на об'єктах народного господарства (чадний газ, оксиди азоту та сірки, хлористий водень).

    На території України знаходиться 877 хімічно небезпечних об'єктів та   287тис. об'єктів використовують у своєму виробництві сильнодіючі отруйні речовини або їх похідні (у 140 містах та 46 населених пунктах). Нарощення хімічного виробництва призвело також до зростання кількості промислових відходів, які становлять небезпеку для навколишнього середовища і людей.

 

 

 

 

 

 

 

 

Аварії на транспорті

Необхідність транспорту в наш час не викликає жодного  сумніву. Транспортні засоби мають  великий позитивний вплив на економіку  країни, створюють зручність і  комфорт для людей. Розвиток транспорту, підвищення його ролі у житті людей  супроводжується не тільки позитивним ефектом, а й негативними наслідками, зокрема, високим рівнем аварійності  транспортних заходів та дорожньо-транспортних пригод (ДТП).

Будь-який транспортний засіб  — це джерело підвищеної небезпеки. Людина, що скористалась послугами  транспортного засобу, знаходиться  в зоні підвищеної небезпеки. Це зумовлюється можливістю ДТП, катастрофами та аваріями поїздів, літаків, морських та річкових транспортних засобів, травмами при  посадці чи виході з транспортних засобів або під час їх руху.

Автомобільний транспорт.

 У світі щорічно  внаслідок ДТП гине 250 тисяч людей і приблизно в 30 разів більша кількість отримує травми . Закон України «Про дорожній рух» визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Велике значення при аваріях  має психологічний чинник, зокрема  емоційний стрес. Для пасажирів  зовсім не підготовлених та необізнаних  з обставинами можливих аварій, цей  чинник відіграє негативну роль. Люди, які підготовлені, знають про можливі  аварійні ситуації, а також про  те, що робити при їх виникненні, скоять менше помилок під час дійсної  аварійної ситуації, що може врятувати  їм життя. Тому необхідно, щоб кожний пасажир з метою підвищення особистої  дорожньо-транспортної безпеки знав потенційно аварійні ситуації, характерні для того чи іншого виду транспортних засобів, послугами якого він скористався,, крім того, був добре обізнаний з засобами індивідуального та колективного захисту, що знаходяться на транспортному засобі, та знав способи їх використання.

Повітряний транспорт.

З моменту виникнення авіації  виникла проблема забезпечення безпеки  авіапольотів. На відміну від інших  видів транспорту відмови двигунів у польотах практично завжди призводять до неминучих катастрофічних наслідків. У середньому щорічно в світі  стається близько 60 авіаційних катастроф, в 35 з яких гинуть усі пасажири та екіпаж. Близько двох тисяч людських життів щорічно забирають авіаційні  катастрофи, а на дорогах світу, щорічно  гине понад 250 тисяч чоловік. Отже, ризик  потрапити під колеса машин в 10-15 разів вищий від ризику загинути в авіакатастрофі.

Аналіз авіаційних катастрофу світовому масштабі показує, що загальний  шанс на спасіння в авіакатастрофах  при польотах на великих реактивних авіалайнерах значно вищий, порівняно з невеликими літаками.

Наслідки при авіакатастрофах  для пасажирів можуть бути: від  слабкого невротичного шоку до тяжких чисельних травм. Це можуть бути : ушкодження тазових органів, органів черевної порожнини, грудної клітки, поранення  голови, шиї, опіки, переломи, особливо нижніх кінцівок, асфіксія, яка настає внаслідок дихання парами синильної  кислоти, що виділяється при горінні  пластикових матеріалів корпусу  літака. При катастрофах деяких травм  можна уникнути, якщо дотримуватись  певних рекомендацій. Ці рекомендації збільшують шанси пасажирів на спасіння в будь-якій ситуації.

Залізничний транспорт.

Пасажири залізничного транспорту також знаходяться в зоні підвищеної небезпеки. Зонами підвищеної небезпеки  на залізничному транспорті є: залізничні колії, переїзди, посадочні платформи  та вагони, в яких пасажири здійснюють переїзди. Постійну небезпеку становить  система електропостачання, можливість аварій, зіткнення, отримання травм  під час посадки або висадки. Крім цього залізничними коліями перевозяться небезпечні вантажі: від палива та нафтопродуктів до радіоактивних відходів та вибухових речовин.

Найбільшу небезпеку для  пасажирів становлять пожежі у вагонах. Зумовлюється це тим, що у вагонах (замкненому просторі) завжди перебуває велика кількість людей. Температура в  осередку пожежі дуже швидко підвищується з утворенням токсичних продуктів  горіння. Особливо небезпечними є пожежі в нічний час на великих перегонах, коли пасажири сплять.

Дотримання правил безпеки  як пасажирами і машиністами, так  і пішоходами значно зменшує ризик  потрапляння в надзвичайні ситуації, а саме:

• при русі вздовж залізничної колії не дозволяється підходити ближче ніж на 5м до крайньої рейки;

• на електрифікованих ділянках залізничної колії не підніматися на опори, а також не торкатися спуску, який відходить від опори до рейок, а також дротів, які лежать на землі;

• залізничні колії можна переходити тільки у встановлених місцях (по пішохдних містках, переходах тощо); перед переходом колій необхідно впевнитись у відсутності потяга або локомотива і тільки після цього здійснювати перехід;

• підходячи до переїзду, уважно простежте за світловою та звуковою сигналізацією та положенням шлагбаума; переходити колії можна тільки при відкритому шлагбаумі, а при його відсутності — коли не видно потяга;

• забороняється бігти по платформі вокзалу вздовж потяга, що прибуває чи відходить;

• під час проходження потяга без зупинки не стояти ближче двох метрів від краю, платформи;

• підходити до вагона дозволяється тільки після повної зупинки потяга;

• посадку у вагон та вихід з нього здійснювати тільки з боку перона і бути при цьому обережним, щоб не оступитися та не потрапити у зазор між посадочною площадкою вагона та платформою;

• на ходу потяга не відкривайте зовнішні двері тамбурів, не стійте на підніжках та перехідних майданчиках, а також не висовуйтесь з вікон вагонів; при зупинках потяга на перегонах не виходьте з вагонів;

• забороняється використовувати у вагонах відкритий вогонь та користуватися побутовими приладами, що працюють від вагонної електромережі (чайники, праски і таке інше); перевозити у вагонах легкозаймисті та вибухонебезпечні матеріали;

• при екстреній евакуації з вагона зберігайте спокій, з собою беріть тільки те, що необхідно, великі речі залишайте у вагоні, тому що це погіршить швидкість евакуації надайте допомогу в евакуації пасажирам з дітьми, літнім людям, інвалідам та іншим;,

• при виході через бокові двері та аварійні виходи будьте обережними, щоб не потрапити під зустрічний потяг.

Морський транспорт.

Як і всі інші види транспортних засобів, мореплавство пов'язане з  можливістю аварій, катастроф та ризиком  для життя людини.

Можливий ризик для  життя людини на морських транспортних засобах значно вищий, ніж на авіаційних та залізничних видах, але нижчий, ніж на автомобільних.

Основні причини загибелі кораблів :

* посадка на  рифи

* зіткнення

* перекидання

* пожежі

* порушення норм  експлуатації та правил безпеки

* помилкові функціональні  дії команди інше.

У процесі розвитку аварії при виникненні загрози загибелі корабля постає необхідність вжити  заходів для швидкої евакуації  пасажирів. Операція з евакуації  вже сама по собі пов'язана з ризиком  для життя людей, особливо в умовах штормової погоди. Найбільша небезпека  виникає тоді, коли відмовляють пристрої. Неможливість залишити в таких випадках корабель призводить до того, що пасажири втрачають шанси на спасіння і  потрапляють в надзвичайно складну  ситуацію. Ризик для життя пасажирів  виникає при спуску на воду рятувальних  засобів, а саме: > при перекиданні  шлюпки, > сильних ударах об борт корабля  і таке інше. Втрата шансів на врятування може виникати внаслідок неправильного  використання рятувальних жилетів  або коли люди стрибають з висоти 6-15 м з борту корабля, який тоне.