Засоби вимірювальної техніки у торгівлі

2) відображаються у переліках, складених на поточний рік, шляхом внесення змін та (або) доповнень.

Контроль за правильністю подання інформації у  переліках (правильність віднесення ЗВТ  до таких, що підлягають повірці) проводиться під час погодження переліків, а контроль за достовірністю інформації — під час державного метрологічного нагляду.

Хто і як перевіряє  використання ЗВТ 

Почнімо з перевірок  у частині державного метрологічного нагляду за забезпеченням єдності  вимірювань (далі — нагляд). Під час  нагляду (відповідно до ст. 42 Закону про метрологію) проводиться перевірка користувачів ЗВТ за такими напрямами:

— перевірки  стану і застосування ЗВТ;

— застосування методик виконання вимірювань;

— правильності виконання вимірювань;

— своєчасності надання ЗВТ на повірку;

— додержання умов і правил проведення повірки ЗВТ;

— додержання вимог  нормативних документів з метрології.

Порядок проведення нагляду встановлений Інструкцією  №315. Так, відповідно до Інструкції №315, метрологічний нагляд здійснюється у формі перевірок. Перевірки проводять державні інспектори з метрологічного нагляду (службові особи Держспоживстандарту та його територіальних органів, далі — інспектори).

Перед початком перевірки інспектор повинен  пред’явити:

— службове посвідчення;

— завдання на проведення державного метрологічного нагляду.

У завданні обов’язково  зазначають вид, підставу, мету, термін проведення перевірки та її учасників.

Термін проведення перевірки (незалежно від виду) не повинен перевищувати 15 робочих  днів.

У разі виявлення  порушень метрологічних вимог інспектори мають право:

1) забороняти  застосування ЗВТ;

2) анульовувати  результати повірки ЗВТ;

3) давати приписи  та встановлювати строки усунення  порушень метрологічних вимог;

4) розглядати  справи про адміністративні правопорушення  у сфері метрологічної діяльності і накладати адміністративні стягнення відповідно до закону;

5) надсилати  правоохоронним органам матеріали  про порушення метрологічних  вимог у випадках, передбачених  законодавством.

У разі заборони використання ЗВТ госпсуб’єкт може знову застосовувати ЗВТ виключно на підставі позитивних висновків повторної перевірки.

Тепер кілька слів про перевірки ЗВТ, пов’язані  зі скаргами споживачів. Такі перевірки  проводять територіальні органи Держспоживстандарту. В межах реалізації державної політики щодо захисту прав споживачів територіальні органи Держспоживстандарту мають право, зокрема, опломбовувати у порядку, передбаченому законодавством, ЗВТ, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів, у разі якщо ці ЗВТ:

1) несправні;

2) з неправильними показаннями;

3) з пошкодженим  повірочним тавром (без тавра  або з тавром, строк дії якого  закінчився).

Після опломбування ЗВТ перевіряльники повинні повідомити про це територіальні органи Держспоживстандарту, спеціально уповноважені у сфері  стандартизації, метрології та сертифікації. І тоді вже питання переходить до відання інспекторів, про яких ішлося вище.

Відповідальність  при порушеннях використання ЗВТ 

Штрафи за порушення  при використанні ЗВТ накладаються на посадових осіб підприємств, установ  та організацій та на громадян — суб’єктів підприємницької діяльності користувачів ЗВТ (див. таблицю). Відповідно до ст. 2447 КпАП, право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, наведені у таблиці, мають:

— керівник ЦОВМ і його заступники;

— директори  центрів стандартизації, метрології та сертифікації Автономної Республіки Крим, області, міста та їхні заступники.

Таблиця

Штрафи  за порушення при  використанні ЗВТ 

Це  важливо!

Державний метрологічний  контроль і нагляд поширюється на вимірювання, результати яких використовуються під час торговельно-комерційних  операцій і розрахунків між покупцем (споживачем) та продавцем (постачальником, виробником, виконавцем).

Нормативна  база

• КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
• Закон про захист прав споживачів — Закон України від 12.05.91 р. №1023-XII «Про захист прав споживачів».
• Закон про метрологію — Закон України від 11.02.98 р. №113/98-ВР «Про метрологію та метрологічну діяльність».
• Порядок провадження торговельної діяльності — Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затверджені постановою КМУ від 15.06.2006 р. №833.
• Правила торгівлі на ринках — Правила торгівлі на ринках, затверджені наказом Мінекономіки, МВС, ДПА, Держстандарту від 26.02.2002 р. №57/188/84/105.
• Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами — Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Мінекономіки від 11.07.2003 р. №185.
• Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами — Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Мінекономіки від 11.03.2004 р. №98.
• Порядок №262 — Порядок складання переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці, затверджений наказом Держспоживстандарту від 15.09.2005 р. №262.
• Порядок №110 — Порядок встановлення приналежності технічних засобів до засобів вимірювальної техніки, затверджений наказом Держспоживстандарту від 04.05.2005 р. №110.
• Інструкція №315 — Інструкція про порядок здійснення державного метрологічного нагляду за забезпеченням єдності вимірювань (ПМУ 16-2000), затверджена наказом Держстандарту від 17.05.2000 р. №315.
• Інструкція №5 — Інструкція про порядок опломбовування виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, а також неправильних, несправних і таких, що не мають відповідного клейма, чи з порушеними термінами повірки вимірювальних приладів, затверджена наказом Держспоживзахисту від 13.02.96 р. №5.
• Положення №218 — Положення про Державний реєстр засобів вимірювальної техніки, затверджене наказом Держспоживстандарту від 22.08.2005 р. №218.
• Методика №109 — Методика визначення вартості метрологічних робіт, затверджена наказом Держспоживстандарту від 04.05.2005 р. №109.
• Правила №633 — Правила користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг (ПМУ 21-2001), затверджені наказом Держстандарту від 24.12.2001 р. №633 (втратили чинність згідно з наказом Держспоживстандарту від 11.10.2005 р. №298).

Види  перевірок 

Планові перевірки  — проводяться не частіше одного разу на рік (відповідно до річних і квартальних планів Держспоживстандарту або його територіальних органів). Перевіряльники зобов’язані повідомити госпсуб’єкта про планову перевірку не пізніше ніж за 10 календарних днів.

Позапланові перевірки. Підставою для проведення позапланових перевірок може бути скарга споживачів продукції та послуг. Скарга споживача подається у письмовому вигляді й містить відомості про його прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання. Скарги подаються споживачами до Держстандарту, відповідно позапланова перевірка проводиться:

за письмовим  зверненням регіональних (місцевих) органів  виконавчої влади (контролюючих та правоохоронних органів),

за окремими завданнями Держстандарту.

Повторні перевірки  проводяться з метою контролю усунення порушень, виявлених під  час попередньої перевірки.

Увага! Ніхто  не повідомляє госпсуб’єкта про проведення позапланових та повторних перевірок.