Номенклатура

Характеристика Гармонізованої системи опису і кодування  товарів 

У зв'язку із труднощами, викликаними застосуванням різноманітних класифікаційних принципів у основних міжнародних товарних номенклатурах, виникла необхідність вироблення єдиного міжнародного класифікатора, що міг би використовуватися в усіх країнах при оформленні учасниками міжнародних економічних зв'язків зовнішньоторговельних операцій на митницях, надавати можливість аналізувати зовнішню торгівлю з окремих товарів, товарних груп і позицій. 

Жодна з розроблених  у різний час міжнародних номенклатур не відповідала в повному обсязі тим вимогам, що ставили до неї окремі країни і міжнародні організації. З погляду різних країн і організацій кожна з номенклатур, крім явних переваг, мала й істотні недоліки. 

Отже, перед міжнародним  співтовариством постало завдання: домогтися раціоналізації і гармонізації даних торговельної документації і, зокрема, максимально уніфікувати  систему кодування інформації, що стосується країн, одиниць виміру, видів  транспорту і, найголовніше, самих товарів, що спричинило необхідність обговорення  зазначених проблем експертами Ради митного співробітництва з представниками інших зацікавлених міжнародних організацій. На засіданні Європейської економічної комісії (ЄЕК) ООН Раді митного співробітництва було доручено вивчити можливості створення єдиної міжнародної товарної класифікаційної системи, що згодом одержала назву Гармонізована система опису і кодування товарів. 

Розробка ГС почалася у 1970 р. і тривала понад десять років. Такий тривалий термін розроблення  пояснюється тим, що нова номенклатура мала стати придатною як для митних, так і для статистичних цілей. Цю необхідність було продиктовано значним розширенням і ускладненням номенклатури товарів у міжнародній торгівлі за умов науково-технічного прогресу. Розробляючи класифікацію, необхідно було, з одного боку, найбільш повно охопити товари, що оберталися в міжнародній торгівлі, а з іншого — домогтися, аби опис і кодування товарів у класифікації краще відображали технологію їхнього виготовлення. Тому ще на етапі розробки Гармонізована система мислилась як багатоцільова товарна номенклатура, що відповідає одночасно потребам як митних, так статистичних органів, побудована на принципах максимально тісного зв'язку між зовнішньоторговельною і виробничою статистикою різних держав. Тому одним із головних принципів ГС став принцип обов'язкового зіставлення національних і міжнародних даних про зовнішню торгівлю тієї або іншої країни. 

У червні 1983 р. Рада митного  співробітництва фактично завершила  підготовчу роботу зі створення Гармонізованої системи. Паралельно з розробкою самої ГС проводилася підготовка міжнародної Конвенції з її використання. Як базу для розробки ГС було використано 13 різних номенклатурну тому числі Митна номенклатура зовнішньої торгівлі ЄЕС (НИМЕКС), Єдина номенклатура товарів Міжнародної спілки залізниць, митні тарифи ряду держав (зокрема, США, Японії, Канади). 

Указом Президента України від 17.05.2002 №466/2002 "Про  приєднання до Міжнародної конвенції  про Гармонізовану систему опису  та кодування товарів" Україна  приєдналася до Конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів. 

Розроблювачі ГС керувалися двома основними принципами поділу товарів на групи: 

1. Товари повинні  мати самостійні відмітні ознаки. 

2. Товар, що включається  до системи, має викликати зацікавленість  для декількох країн. З цією метою використовувалися дані міжнародної та національної статистики зовнішньої торгівлі різних країн. 

У Міжнародній конвенції  про ГС установлено, що країни, які Ті застосовують, не можуть змінити класифікацію товарів і їх код у межах перших шести знаків. Таким чином, створюється основа для доволі точного опису товарів виходячи з їх об'єктивних характеристик, відображених у ГС. Наведені характеристики можуть бути ефективно використані митними органами при проведенні контролю за товарами, що переміщуються. Крім того, безумовне дотримання зазначеного підходу дозволяє значно зменшити кількість помилок при складанні зовнішньоторговельної документації, а також удосконалювати обробку статистичних даних зовнішньоторговельного обігу в обороті різних країн. 

Кожна держава, що брала  участь у розробці ГС, мала можливість внести свої пропозиції щодо опису  товарів передбачуваного місця  у номенклатурі, цифрового коду товарів, приміток до номенклатури. Внесені у такий спосіб пропозиції окремих держав були в подальшому обговорені відповідними групами експертів і передані спеціальній робочій групі. Питання про віднесення окремих товарів до тієї чи іншої групи, про прийняття тексту опису товарів, про присвоєння товарам цифрового коду ця група вирішувала шляхом голосування, і рішення приймалися більшістю голосів. 

Гармонізована система  опису і кодування товарів (ГС) набула чинності з І січня 1988 р. Нині її використовують понад 100 країн світу, а на її основі здійснюється понад 100 % світової торгівлі. Це багатоцільовий класифікатор товарів, що обертаються в міжнародній торгівлі. Використання Гармонізованої системи дало змогу: 

• спростити складання  комерційних і митних документів; 

• полегшити їх комп'ютерну обробку; 

• зменшити витрати  на діловодство, класифікацію та облік зовнішньоторговельних вантажів за майже всіма параметрами (обсяг, вартість, країна призначення і под.); 

• спростити збирання, облік і зіставлення даних щодо зовнішньої торгівлі, провести економічний аналіз, оскільки інформація, що знаходиться в різних документах на основі ГС, стала більш доступною і зрозумілішою; 

• спростити облік тарифних поступок у СОТ. 

Основними елементами номенклатури Гармонізованої системи є: система класифікації і система кодування. Система класифікації має шість ступенів: розділи (21), групи (99), підгрупи (33), товарні позиції (1241), підпозиції (3553), субпозиції(5019). 

У Гармонізованій системі (для позначення розділів і підгруп) використовуються римські цифри, для позначення груп, товарних позицій і субпозицій — арабські. При цьому коди розділів і підгруп не взаємозалежні один з одним, так само як і з кодами груп, товарних позицій і субпозицій. Товарні подпозиції цифрового коду в ГС не мають, вони позначаються прочерком ("—"), що проставляється перед їх найменуванням. 

Відповідно до системи  класифікації товари групуються за такими ознаками: 

• походження (розділи  І, II, V); 

• функціональне  призначення (розділи IV, XI, XII, XVII, XVIII, XIX, XX, XXI); 

• хімічний склад (розділи III, VI, VII); 

• вид матеріалу, з якого виготовлено товар (розділи VIII, IX, X, XIII, XIV, XV). 

Узагальнені групи  можна деталізувати таким чином: 

• За призначенням: продовольчі товари і напої; промислова сировина; пальне і мастильні матеріали; машини і обладнання, включаючи інструменти; транспортні засоби (виробничого  і особистого споживання); промислові товари широкого попиту. 

• За ступенем обробки: товари сировинні (виробничого і  невиробничого призначення); напівфабрикати (виробничого і невиробничого  призначення); готові вироби (виробничого  користування, товари для споживання). 

Для формування груп у Номенклатурі Гармонізованої системи (НГС) використовується принцип послідовності опрацювання товарів — від сировини до одержання напівфабрикатів і готових виробів (рис. 9.1): 
 
 

Рис. 9.3.1. Послідовність переробки сировини в готові вироби 

Сировинні товари —  це продукція добувної промисловості, сільського і лісового господарства, вартість якої значною мірою залежить від обробки. 

До напівфабрикатів  належить продукція незавершеного  виробничого процесу, яка потребує подальшої обробки, розрахована  для включення до складу інших  товарів, перед тим як стати засобом  виробництва або предметом споживання. 

Готові товари —  це всі промислові вироби, розраховані  на споживання або використання в  промисловості, сільському господарстві, на транспорті, в домашньому господарстві, та промислові товари короткострокового  використання (строком не більше одного року). 

Система кодування  в ГС дає змогу надати інформацію в зручній формі для оперування нею при складанні, передачі і  обробці даних з використанням  сучасних засобів обробки (ЕОМ), забезпечує використання ефективних методів пошуку, сортування та узагальнення даних. 

Як було зазначено, НГС складається з 21 розділу і 99 груп, але три групи (97, 98, 99) зарезервовані  на майбутнє. Проте вони можуть бути використані в товарних номенклатурах відповідних країн для виокремлення специфічних товарів. 

Групування товарів  у ГС здійснюється на рівні позицій і субпозицій. Як правило, з позиції або субпозиції виділяють один або декілька видів продукції, які найбільш широко використовуються у світовій торгівлі, для решти видів передбачається узагальнене угруповання "інше". 

При побудові товарних підгруп, позицій, субпозицій у кожній групі використовується свій набір ознак, головними з яких є: призначення товару; ступінь його обробки; вид матеріалу, з якого товар виготовлений; питома вага товару у світовій торгівлі. 

У Товарній номенклатурі Гармонізованої системи використовується шестизначне кодування. Хоча в Гармонізованій системі римські цифри застосовуються для позначення розділів і підгруп, шестирозрядний цифровий код товару позначається виключно арабськими цифрами, що характеризують номер групи, товарної позиції і субпозиції. 

Отже, розподіл загального масиву товарів на розділи і окремі групи товарів на підгрупи (римські цифри) проводиться для зручності користування номенклатурою і не знаходить безпосереднього віддзеркалення в шестизначному цифровому коді товару (арабські цифри). Структура шестизначного коду товару в НГС побудована за десятковою системою (використовуються арабські цифри). Перші дві цифри шестизначного коду означають товарну групу, перші чотири цифри — товарну позицію, п'ята і шоста цифри — субпозицію відносно того самого товару. 
 
 

Рис. 9.2. Структура  номенклатури Гармонізованої системи 

Для забезпечення практичного  використання ГС для більшості країн 14 червня 1983 р. у Брюсселі було підписано Міжнародну Конвенцію про ГС. У Конвенції було розглянуто мету створення ГС, сферу її застосування, відпрацьовано правовий механізм використання ГС країнами—учасницями Конвенції, їх зобов'язання, порядок роботи з подальшого вдосконалення системи. 

У преамбулі Конвенції  визначено основні цілі: сприяння міжнародній торгівлі; спрощення збирання і зіставлення статистичних даних відносно міжнародної торгівлі; стандартизація та уніфікація зовнішньоторговельної документації і т.д. 

Згідно з текстом  Конвенції Гармонізована система  є додатком до неї і становить її невід'ємну частину (ст. 1, 2). При цьому під Гармонізованою системою розуміється Номенклатура Гармонізованої системи, яка включає товарні позиції, субпозиції і цифрові коди, що стосуються їх, примітки до розділів, груп і субпозицій, основні правила інтерпретації ГС. Схематично НГС виглядає так: 

Правила інтерпретації  наведені в додатку до Конвенції. До НГС включено шість "Основних правил інтерпретації Гармонізованої системи", які визначають найважливіші принципи побудови класифікаційної  системи, встановлюють порядок включення  якого-небудь конкретного товару до певної товарної позиції, а потім  до відповідної субпозиції. 

У Примітках, розроблених  практично до всіх розділів і груп, а також до деяких субпозицій, даються  визначення точних меж цих класифікаційних  блоків, наводяться різного виду визначення; у Примітках можуть бути віддзеркалені технологія виготовлення товару, його технічні характеристики. 

Фактично Примітки — це зведення міжнародних стандартів, що стосуються класифікації товарів. Оскільки Основні правила інтерпретації  та Примітки становлять невід'ємну частину  НГС, вони мають таку саму юридичну силу, як і сама номенклатурна частина. 

Крім складових Гармонізованої системи існують так звані допоміжні публікації, які значною мірою сприяють коректному пошуку місця товару в ГС і присвоєнню товару правильного коду. Дані матеріали включають: 

1. Пояснення до  ГС. 

2. Алфавітний покажчик  до ГС і Пояснень. 

3. Збірник класифікаційних  рішень з ГС. 

4. Ключі переходу  між ГС і НСТС