Трудовий стаж по законодавству України

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

на тему:

Трудовий стаж по законодавству України  
План

 

1. Поняття трудового стажу.
2. Види трудового стажу.
3. Порядок обчислення трудового стажу.
4. Порядок встановлення трудового стажу.
5. Список літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття трудового стажу.

 

Праця - найважливіша сторона життя будь-якої людини, основа її існування і добробуту. Право на працю, а також на інші пов’язані з ним права - на належні умови праці, заробітну плату не нижче від визначеної законом, на відпочинок, на соціальний захист, на страйк закріплені в статтях 43-46 Конституції України.

Відповідно  до Конституції України держава  гарантує всім непрацездатним  громадянам право на соціальний захист, що включає  право на матеріальне  забезпечення за рахунок суспільних фондів у разі їх повної, часткової або тимчасової непрацездатності, втрати годувальника з незалежних від них причин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

 Право на  соціальний захист мають, як  правило, особи які були зайняті  суспільно корисною працею. Для визначення права громадян на соціальний захист, розміру їхнього матеріального забезпечення велике значення має інститут трудового стажу.

Трудовий  стаж - це загальна тривалість як трудової, так і іншої громадської діяльності, з якою законодавство України пов’язує певні правові наслідки та виникнення юридичних фактів.

Що стосується терміну трудовий стаж робітників і  службовців, то законодавець відмовився від термінів «робітник» і «службовець» та замінив їх на термін «працівник», що проведено Законом України  .

Але в той  же час, ці терміни не охоплювали змісту розумової праці тих,  хто працює в установах державної влади  і управління. Це державні службовці, правовий статус яких визначений Законом України «Про державну службу». Відповідно до ст.1 Закону - державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функції держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Для державних службовців Законом встановлено 7 категорій посад і 15 рангів відповідно до посади, рівня кваліфікації тощо, тобто фактично визначені чини. Тому це - чиновники, і саме такий термін повинен застосовуватись при визначенні праці тієї категорій трудящих.

Усе це свідчить про те, що питання інституту трудового стажу повинне розглядатись у правовому полі, яке діяло, як за радянських часів, у зв’язку з тим, що цей інститут має юридичне значенні і в цей час при встановленні матеріального забезпечення особи,  так в правовому полі сьогодення.

 

 

 

 

 

 

2. Види  трудового стажу.

 

Трудовий стаж має значення для визначення правового  статусу особи ( пенсіонер, ветеран праці тощо).

За радянських часів трудовий стаж та порядок його обчислення мав велике значення для  пересування по службі, для отримання житлової площі або її покращання, був одним із найважливіших важелів підвищення трудової дисципліни на підприємствах, в установах, організаціях .

Тобто трудовий стаж можна класифікувати на види,  в залежності від його значення для  настання правових наслідків:

1. Для призначення пенсій:
1. Загальний;
2. Спеціальний;
2. Для призначення допомоги у зв’язку з утратою працездатності:
1. Загальний;
2. Безперервний.
3. Для визначення терміну відпустки:
1. Загальний;
2. Спеціальний;
3. На одному підприємстві.
4. Для отримання винагороди за загальні результати роботи підприємства:
1. На одному підприємстві;
2. В галузі.
5. Для пересування по службі;
6. На отримання пільг.

Демократизація  суспільства, перехід до ринкової економіки  привели в кінцевому результаті до  реформи соціального страхування та пенсійного забезпечення на Україні,  В цих умовах найважливішим важелем становиться не безперервний трудовий стаж, а внесок кожного да страхових фондів , як  особисто громадян, на протязі їх загальної трудової діяльності, так і роботодавців.

Діюча Конституція  України, закони та  підзаконні нормативні акти свідчать про втілення в життя нового відношення до поняття трудовий стаж.

Розглянемо, в  чому ж конкретно пов’язане зростання  значення загального трудового стажу.

  Загальний трудовий стаж, що дає  право на пенсію.

Загальний трудовий стаж - це загальна тривалість як трудової, так і іншої суспільно корисної діяльності особи, з якою законодавство України пов’язує певні  правові наслідки в пенсійному забезпеченні.

Призначення пенсій на Україні здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» , введеного в діє з 1 січня 1992 р. Згідно цього Закону пенсії можуть бути трудові ( за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років) та соціальні.

Таким чином  право на трудову пенсію мають особи, які були зайняті суспільно корисною працею, при дотриманні інших умов її призначення.

Значення загального трудового стажу в пенсійному забезпеченні суттєво зросло, особливо при призначенні пенсій по старості. Від трудового стажу залежить не тільки право на пенсію, але і її розмір. Наприклад, за кожний повний рік робот понад 25 років для чоловіків пенсія збільшується на 1 відсоток його заробітку.

До загального стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується  будь-яка  трудова діяльність. В такий стаж входить робота, виконана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Тобто зараховується як постійна робота, так і тимчасова ( сезонна, з повним або неповним робочим днем, на час відсутності працівника тощо), а також у окремих осіб по їх обслуговуванню. На рівні з роботою зараховується і діяльність, яка має назву «служба», навчання, час перебування за кордоном.

Спеціальний трудовий стаж, що дає право на пенсію.

Поряд із загальним  трудовим стажем  юридичне значення має і стаж роботи в особливих умовах праці або в несприятливих кліматичних умовах, з підвищеною інтенсивністю тощо. Це так званий спеціальний стаж.

На відмінність  від загального стажу, як підсумкової  тривалості будь-якої роботи і іншої  суспільно корисної діяльності, спеціальний трудовий стаж - це підсумковий облік виконання тільки певної роботи у відповідних умовах праці. Із врахуванням спеціального трудового стажу призначаються пенсії по старості на пільгових умовах, а також пенсії за вислугу років.

Розглянемо, яка  робота включається у спеціальний  стаж.

1. Підземна робота, робота із особливо  шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком № 1.
2. Робота у шкідливих і тяжких умовах праці за Списком № 2  і за результатами атестації робочих місць. Атестація робочих місць за мовами праці здійснюється власником підприємства або уповноваженим ним органом згідно Порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
3. Робота за   Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких  дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;
4. Робота за Списком професій і  посад  робітників  локомотивних  бригад  і окремих  категорій  працівників,  які   безпосередньо   здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію  за вислугу років;
5. Робота за  Списком  професій  і  посад  працівників  підприємств  лісової промисловості   та   лісового   господарства,   постійно    діючих лісопунктів, лісництв,  лісозаготівельних  дільниць,  зайнятих  на заготівлі  лісу,  лісогосподарських  роботах,  підсочці  лісу   та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років;
6. Робота за Списком  професій  і  посад  плавскладу  окремих  видів  суден морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку;

Крім того, пенсії за вислугу  років  призначаються:

 спортсменам,  які мають особливі заслуги  перед  фізкультурним  рухом,  -  заслуженим майстрам спорту, майстрам спорту міжнародного класу при загальному стажі роботи не менше 20 років  і  перебуванні  у  складі  збірних команд України не менше 6 років незалежно від віку.

 артистам  театрально-концертних та інших  видовищних закладів, підприємств і колективів,  які мають право на пенсію за вислугу років                        незалежно від віку.

 працівникам  експедицій, партій безпосередньо  зайнятих на польових геологорозвідувальних,  пошукових, топографо-геодезичних,  географічних, гідрологічних, гідрографічних і розвідувальних роботах;

 працівникам  освіти, охорони здоров’я та соціального  забезпечення.

Згідно ст. 100 Закону визначено, що особам, які працювали  до введення з 1 січня 1992 р. Закону України  «Про пенсійне забезпечення» на роботах  із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а)особам, які  мають на день уведення Закону ( 1.01.92 р.) повний стаж на зазначених роботах, що дають право на пенсію на пільгових  умовах, пенсії у розмірах, передбачених Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

Наприклад. Громадянин (1949 року народження) відпрацював на підземних роботах (прохідником, майстром), що давали право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку № 1 з 10 червня 1979 р. по 1 вересня 1991 р., а з     2 вересня 1992 р. він працював на інших роботах, які не дають право на пільгову пенсію. Особа звернулась з питання  призначення їй пенсії 20 грудня    1999 р. У зв’язку з тим, що пільговий стаж складає 12 років 2 місяці 20 днів, ця особа має право на вихід на пенсію в 50 років  на пільгових умовах.

б) особам, які  не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами  праці, вік, необхідний для призначення  пенсії, який передбачений Законом України, знижується пропорційно наявного стажу,  виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Наприклад. Громадянин (1949 року народження) відпрацював на підземних роботах (прохідником, майстром), що давали право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку № 1 з 10 червня 1983 р. по 1 вересня 1991 р. З 2 вересня 1992 р. він працював на інших роботах, які не дають право на пільгову пенсію. Особа звернулась з питання  призначення їй пенсії 20 грудня 1999 р. У зв’язку з тим, що пільговий стаж складає 8 років 2 місяці 20 днів, тобто не менш половини стажу роботи в особливо важких умовах, ця особа має право на вихід на пенсію із зменшенням віку на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. В нашому випадку в 52 роки  на пільгових умовах за Списком № 1.

Безперервний  трудовий стаж і тимчасова непрацездатність.

У разі виникнення тимчасової непрацездатності працівника, чинне законодавство України передбачає надання допомоги за рахунок Фонду соціального страхування України.

Допомога у  разі тимчасової непрацездатності видається:

1. при захворюванні ( травмі), яка пов’язана із втратою працездатності;
2. при санаторно-курортному лікуванні;
3. при карантині;
4. по вагітності і пологах;
5. при хворобі члена  сім’ї у випадках необхідності догляду за ним;
6. при переведенні на іншу роботу у зв’язку із захворюванням туберкульозом або професійним захворюванням;
7. при протезуванні з поміщенням у стаціонар;

Розмір указаної допомоги залежить згідно п. 30 Положення від безперервного трудового стажу. Допомога по тимчасовій непрацездатності обчислюється виходячи із безперервного трудового  стажу працівника і надається в таких розмірах:

1. 100 відсотків середньої заробітної плати працівникам, які мають безперервний трудовий стаж 8 і більше років;
2. 80 відсотків середньої заробітної плати працівникам, які мають безперервний трудовий стаж від 5 до 8 років;
3. 60 відсотків % заробітку мають працівники, у яких безперервний трудовий стаж роботи менше 5 років.

Безперервний  трудовий стаж при визначенні розміру  допомоги обраховується з дня настання непрацездатності у відповідності з Правилами.

Згідно вказаних Правил,  при призначенні працівникам  допомоги по державному соціальному страхуванню, безперервний трудовий стаж визначається по терміну останньої безперервної роботи на певному підприємстві, в установі, організації. У випадках, передбачених Правилами, в безперервний стаж зараховується також час попередньої роботи або іншої діяльності.

При переході з  однієї роботи на іншу безперервний трудовий стаж зберігається за умови, що перерва в роботи не перевищила одного місяця, якщо інше не встановлено законодавством. При звільненні після 1 вересня 1983 р. за власним бажанням без поважних причин безперервний трудовий стаж зберігається за умови, що перерва в робот і не перевищує трьох тижнів. Причини, які визнаються поважними при звільненні за власним бажанням, визначаються державним комітетом.