Шпаргалка по "Трудовому праву"

Результати зусиль щодо поліпшення умов праці значно залежать від правильного аналізу стану  умов праці та оцінки цього стану як за окремими елементами, так і в цілому за якимось показником. Таким показником, який з достатньою для практики точністю враховував би «різноякісний» вплив усіх факторів умов праці, на даний момент прийнято вважати важкість праці.

Важкість праці характеризує сукупний вплив усіх елементів, що складають умови праці, на працездатність людини, її здоров’я, життєдіяльність і відтворення робочої сили. Це визначення поняття важкості праці однаково можна застосувати як до розумової, так і до фізичної праці.

Загальне інтегральне  оцінювання важкості праці визначається за формулою:

де Х_опр — величина рівня елемента, який одержав найвищу оцінку, найбільше балів;

 — арифметична сума величини  рівнів усіх елементів за винятком Х_опр;

п — загальна кількість факторів.

Якщо питома вага дії того чи іншого елемента умов праці менше за восьмигодинну зміну, оцінювання елемента умов праці визначається за формулою:

,

де Х_макс — максимальне оцінювання елемента умов праці при його дії від 90 до 100 % робочої зміни, балів;

t — час дії елемента в частках робочої зміни.

Нині спостерігається  об’єктивно обґрунтована наявність  шести категорій важкості робіт, яким відповідає шість груп умов праці.

До першої категорії важкості відносяться роботи, виконані за оптимальних умов зовнішнього виробничого середовища та за оптимальних розмірів фізичного, розумового та нервово-емоційного навантаження. Такі умови у практично здорових людей сприяють поліпшенню самопочуття, досягненню високої працездатності та продуктивності праці. Реакція організму свідчить про оптимальний варіант нормального функціонування.

Другу категорію становлять роботи, виконані в умовах, де гранично допустимі концентрації та гранично допустимі рівні шкідливих і небезпечних виробничих факторів не перевищують вимог нормативно-технічних документів. При цьому працездатність не порушується, відхилень у стані здоров’я, пов’язаних із професійною діяльністю, не спостерігається протягом усього періоду трудової діяльності людини.

До третьої категорії відносяться роботи, виконані в умовах, за яких у практично здорових людей виникають реакції, характерні для граничного стану організму. Спостерігається деяке зниження виробничих показників. Поліпшення умов праці та відпочинок порівняно швидко ліквідують негативні наслідки (формувальники в ливарних цехах).

До четвертої категорії належать роботи, за яких вплив несприятливих (небезпечних та шкідливих) факторів призводить до формування глибшого граничного стану у практично здорових людей. Більшість фізіологічних показників при цьому погіршується, особливо наприкінці робочих періодів (зміни, тижня). Виникає типовий виробничо зумовлений стан передзахворювання і т. ін. (сталевари).

П’яту категорію становлять роботи, за яких у результаті досить несприятливих умов праці наприкінці робочого періоду (зміни, тижня) формуються реакції, характерні для патологічного функціонального стану організму у практично здорових людей і зникають у більшості робітників після повноцінного відпочинку. Однак у деяких осіб вони можуть перетворитися на виробничо зумовлені та професійні захворювання (шахтарі на підземних роботах).

До шостої категорії важкості відносяться роботи, виконані в найнесприятливіших (екстремальних) умовах праці. При цьому патологічні реакції розвиваються надто швидко, можуть мати незворотний характер і нерідко супроводжуються тяжкими порушеннями функцій життєво важливих органів (водолази, які працюють на великих глибинах).

8. За якими методиками оцінюються умови праці на підприємстві?

Оцінка умов праці  здійснюється за методикою інтегральної бальної оцінки важкості праці та за типовою методикою оцінки умов праці, за якою фактичний стан умов праці визначається на робочих місцях, де виконуються роботи, передбачені галузевим переліком робіт з важкими та шкідливими умовами, особливо шкідливими та особливо важкими умовами на основі гігієнічної класифікації факторів.

Загальне інтегральне  оцінювання важкості праці визначається за формулою:

де Х_опр — величина рівня елемента, який одержав найвищу оцінку, найбільше балів;

 — арифметична сума величини  рівнів усіх елементів за винятком Х_опр;

п — загальна кількість факторів.

Якщо питома вага дії того чи іншого елемента умов праці менше за восьмигодинну зміну, оцінювання елемента умов праці визначається за формулою:

,

де Х_макс — максимальне оцінювання елемента умов праці при його дії від 90 до 100 % робочої зміни, балів;

 

 

9. Розкрийте зміст та опишіть процедуру атестації робочих місць за умовами праці.

Атестація робочих  місць за умовами праці — це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров’я і працездатність працівників у процесі трудової діяльності. Періодичність такої атестації встановлюється підприєм- 
ством у колективному договорі, але не рідше одного разу за 5 років.

Атестація робочих місць  передбачає:

• комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці, відповідність їх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;
• виявлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;
• санітарно-гігієнічне дослідження чинників виробничого середовища, визначення ступеня важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;
• встановлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;
• обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими) умовами праці;
• визначення (підтвердження) права працівників на пільги;
• аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Після проведення атестації  за даними лабораторно-інструментальних досліджень комісія складає Карту умов праці на кожне робоче місце, яка включає оцінку факторів виробничого середовища і трудового процесу, гігієнічну оцінку умов праці, оцінку технічного та організаційного рівня. Ця Карта містить оцінку наступних факторів виробничого і трудового процесу:

- шкідливих хімічних  речовин від І до IV класу небезпеки включно;

- пилу;

- вібрації;

- шуму;

- інфразвуку;

- ультразвуку;

- неіонізуючого випромінювання  різних діапазонів;

- мікроклімату  у приміщенні (температури повітря,  швидкості руху повітря, відносної вологості, інфрачервоного випромінювання);

- температури зовнішнього  повітря влітку та взимку;

- атмосферного тиску;

- біологічних факторів (мікроорганізмів, білкових препаратів, природних компонентів організму  від І до ІV класу небезпеки включно);

- важкості праці (динамічної  роботи, статистичного навантаження);

- робочої пози;

- напруженості праці  (уваги, напруженості аналізаторних  функцій, емоційної та інтелектуальної  напруженості, одноманітності);

- змінності.

За результатами атестації  складаються переліки:

• робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;
• робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, на яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок підприємства;
• робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно вжити першочергові заходи щодо їх поліпшення.

10. Чим відрізняються "оптимальні умови і характер праці", "допустимі умови і характер праці", "шкідливі і небезпечні умови і характер праці"?

Оптимальні умови і хар-р праці - умови і хар-р праці, при яких виключено несприятливий вплив на здоров'я працівників небезп і шкідл виробн факторів (відсутність або відповідність рівням, які прийняті як безпечні для населення), утворюються передумови для збереження високого рівня працездатності. Принцип диференціації умов та характеру праці передбачає визначення ступеню відхилення параметрів виробн середовища i трудового процесу від діючих гігієнічних нормативів та вплив їх на здоров'я працівників. За цими показниками виділяються три класи умов та хар-ру працi: I клас - оптимальні - умови та характер працi, за яких виключені несприятливий вплив на здоров’я працiвникiв небезпечних та шкiдливих виробн факторiв, створюються передумови для збереження високого рівня працездатності (відсутність або відповідність рівням, прийнятим як безпечні для нас); II клас - допустимі - умови та характер працi, за яких рівень небезп та шкiдл виробн факторiв не перебільшує встановлених гігієнічними нормативами на роб місцях, а можливі функціональні зрушення, викликані труд процесом, відновл-ся під час регламентованого відпочинку на протязі роб дня або домашнього вiдпочинку до початку робочої зміни i не справляють несприятливого впливу у найближчому та віддаленому періоді на стан здоров'я працiвникiв та їх нащадків; III клас - шкідливі та небезпечні - умови та хар-р праці, за яких внаслідок порушення саніт норм та правил можливий вплив небезп та шкідл факторів виробн сер-ща із рівнями, що перевищують гігієнічні норми та психофізіологічні фактори виробн дія-ті, що викликають функцiональнi змiни організму, які можуть призвести до стійкого зниження працездатності або порушення здоров'я працівників.

 

11. Розкрийте суть поняття "виробничі шкідливості". Наведіть приклади шкідливих виробничих факторів.

Під виробничими шкідливостями розуміють умови виробничого середовища, трудового та виробничого процесів, які за нераціональної організації праці впливають на стан здоров’я працівників та їх працездатність.

Шкідливі виробничі  фактори за характером впливу поділяються на фізичні (токсичні речовини, пил, пара, газ), хімічні (параметри повітря у приміщенні (температура, вологість, швидкість руху повіртя), вібрація, шум, нетоксичний пил, газ, пара, різні види випромінювань, освітленість), біологічні (мікроорганізми, бактерії, інфекції) та психологічні (фізичні та нервово-психічні перенавантаження, монотонність праці, емоційне перенавантаження).

Залежно від характеру походження виробничі шкідливості поділяються на три групи:

• шкідливості, пов’язані з трудовим процесом. Вони зумовлені нераціональною організацією праці (надмірним напруженням нервової системи, напругою органів зору, слуху, великою інтенсивністю праці тощо);
• шкідливості, пов’язані з виробничим процесом. Вони створюються за рахунок технічних недоліків виробничого устаткування (промислового пилу, шуму, вібрації, шкідливих хімічних речовин, випромінювання). Майже всі вони нормуються шляхом установлення стандартів, санітарних норм і кількісно оцінюються;
• шкідливості, пов’язані із зовнішніми обставинами праці і виробництва. Вони зумовлені недоліками загальносанітарних умов на робочому місці (нераціональним опаленням виробничих приміщень та ін.).

Наслідком дії виробничих шкідливостей можуть бути:

• професійні захворювання;
• посилення захворювання, яке вже має працівник та зниження опірності його організму відносно зовнішніх чинників, що зумовлюють підвищення загальної захворюваності;
• зниження працездатності та продуктивності праці.

12. Який вплив мікроклімату на людину та які існують засоби по зниженню його негативного впливу?

Розрізняють оптимальні, допустимі та шкідливі мікрокліматичні умови. Оптимальні, допустимі й шкідливі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря для виробничих приміщень та відкритих територій у спекотну і холодну пору року наведені в ДСН 3.3.6 042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

Розглядаючи механізми впливу метеорологічних  факторів виробничого середовища (температури, вологи, швидкості руху повітря, чинності променевої енергії нагрітих деталей і агрегатів) на людину, маємо на увазі, що людський організм прагне підтримати відносну динамічну сталість своїх функцій за різноманітних метеорологічних умов. Ця сталість забезпечує насамперед один з найважливіших фізіологічних механізмів — механізм терморегуляції. Вона спостерігається при певному співвідношенні теплоутворення (хімічної терморегуляції) і тепловіддачі (фізичної терморегуляції).

Теплові апарати, що використовуються на підприємствах, є джерелом інфрачервоного випромінювання. Останнє негативно впливає на функціональний стан нервової системи, викликає зміни у серцево-судинній системі, негативно впливає на очі, викликає кон’юнктивіт, помутніння рогівки й таке професійне захворювання, як катаракта.