Розірвання трудового договору з ініціативи власника

Укоопспілка

Львівська комерційна академія

Інститут  післядипломної освіти

 

 

 

 

 

кафедра цивільного права

 

 

 

 

 

 

Контрольна  робота

з дисципліни «Трудове право»

на тему:

«Розірвання трудового договору з ініціативи власника»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав: студент 1 групи

спец. «Правознавство»

Дитиняк Т.А.

Перевірив:

Мацько М.А.

 

 

 

 

Львів-2012

 

Завдання

Варіант 8

 

1. Розірвання трудового договору з ініціативи власника. Загальні підстави.

 

ЗАДАЧА.

Голова правління  ЗАТ „Прикарпатспецбуд” вирішив  укласти трудовий контракт з Микитюком про його роботу на посаді директора Коломийської філії. Рада трудового колективу заперечила проти такої кандидатури. Генеральний директор поставив ряд запитань юрисконсульту.

Чи потрібно узгоджувати контракт з профкомом?

Чи має юридичне значення думка ради трудового колективу?

Чи може в  цій ситуації бути підписаний контракт?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу

  

    Трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

1) змін в організації  виробництва і праці, в тому  числі ліквідації, реорганізації  чи перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення  чисельності або штату працівників;

2) виявленої невідповідності  працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи;

3) систематичного невиконання  працівником без поважних причин  обов'язків, покладених на нього  трудовим договором або Правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

4) прогулу (в тому числі  відсутності на роботі більше  трьох годин протягом робочого  дня) без поважних причин;

5) нез'явлення на роботу  протягом більш як чотирьох  місяців поспіль внаслідок тимчасової  непрацездатності, не рахуючи відпустки  з вагітності й пологів, якщо  законодавством не встановлено  триваліший строк збереження  місця роботи (посади) за певного  захворювання. За працівниками, які втратили працездатність через трудове каліцтво чи професійне захворювання, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі  працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в  нетверезому стані, у стані  наркотичного або токсичного  сп'яніння;

8) вчинення за місцем  роботи розкрадання (в тому  числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що  набрав законної сили, чи постановою  органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;

9) одноразового грубого  порушення трудових обов'язків  керівником підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого виокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами;

10) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує  грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави  для втрати довір'я до нього  з боку власника або уповноваженого ним органу;

11) вчинення працівником,  який виконує виховні функції,  аморального проступку, несумісного  з продовженням даної роботи. Окрім указаних підстав, передбачених  Кодексом законів про працю  України, правовідносини деяких  категорій працівників можуть припинятися з інших підстав. Зокрема, Законом України "Про державну службу" (ст. ЗО) передбачено, що державна служба припиняється в разі:

1) порушення умов реалізації  права на державну службу (наприклад,  відмова у прийнятті на службу  особи на підставі раси, національності, релігійної належності тощо);

2) недотримання пов'язаних  із проходженням державної служби  вимог (вчинення корупційних дій,  участь у страйках та інших  діях, що перешкоджають нормальному  функціонуванню державного органу);

3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (60 років для чоловіків і 55 - для жінок);

4) відставки державних  службовців, які обіймають посади 1-ї або 2-ї категорії;

5) виявлення або виникнення  обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (визнання в установленому порядку службовця недієздатним; наявність судимості, що є несумісною з зайняттям посади; у разі прийняття на службу особи, яка безпосередньо підпорядкована або підлегла особам, котрі є їхніми близькими родичами чи свояками);

6) відмови державного  службовця від прийняття або  порушення присяги;

7) неподання або подання  державним службовцем неправдивих  відомостей щодо його доходів.

 Для звільнення працівника  з ініціативи власника (уповноваженого ним органу) в більшості випадків потрібна згода профспілкового комітету або органу, уповноваженого на представлення інтересів трудового колективу (скажімо, ради трудового колективу). Винятком із цього правила є звільнення працівників: які вчинили за місцем роботи розкрадання майна власника; які посіли місце працівника, що його поновили на роботі; за одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, або їхніми заступниками та деякими іншими службовими особами.

 Законодавство  допускає звільнення працівника  і до отримання попередньої  згоди профкому або уповноваженого  на представництво трудового  колективу органу. Одначе, в таких  випадках власник (уповноважений  ним орган) після звільнення працівника все одно повинен отримати згоду названих органів. Такий порядок звільнення обумовлено, насамперед, необхідністю підвищення авторитету й ролі профспілкових органів, авторитету трудових колективів у вирішенні питань захисту трудових прав працівників, а також тим, щоби позбавити деяких працівників можливості уникнути звільнення за порушення трудової дисципліни. Останнє пов'язане з тим, що чинним законодавством встановлено певний порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, який обмежується строком застосування дисциплінарних стягнень (в тому числі і звільнення), закінчення якого звільняє порушника від відповідальності.

 Не допускається  звільнення працівника з ініціативи  власника або уповноваженого  ним органу в період його  тимчасової непрацездатності (крім  звільнення за нез'явлення на  роботу протягом більш як чотирьох  місяців поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності), а також у період перебування працівника у відпустці. Винятком із цього правила є випадки повної ліквідації підприємства, установи, організації.

 

 

 

 

Стаття 43-1. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, без попередньої згоди профспілкового органу

 

         Розірвання трудового договору  з ініціативи власника або  уповноваженого ним органу без  згоди профспілкового органу  допускається у випадках:

         ліквідації підприємства, установи, організації;

         незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на  роботу;

         звільнення з суміщуваної роботи  у зв'язку з прийняттям на  роботу іншого працівника, який  не є сумісником, а також у  зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством;

         поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

          звільнення працівника, який не  є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, в установі, організації; 

         звільнення з підприємства, установи, організації, де немає профспілкової  організації;

         звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу,  представництва, відділення та іншого  відокремленого підрозділу), його  заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами;

         керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються  на посади державними органами, органами місцевого та регіонального  самоврядування, а також громадськими  організаціями та іншими об'єднаннями громадян;

         звільнення працівника, який вчинив  за місцем роботи розкрадання  (в тому числі дрібне) майна  власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи  постановою органу, до компетенції  якого входить накладення адміністративного  стягнення, або застосування заходів громадського впливу.

         Законодавством можуть бути передбачені  й інші випадки розірвання  трудового договору з ініціативи  власника або уповноваженого  ним органу без згоди відповідного  профспілкового органу.

 

 

 

 

Задача

 

1. так, потрібно узгоджувати контракт з профкомом.

       Рішення зборів (конференції) трудового колективу, прийняті відповідно до їх повноважень і діючого законодавства, є обов‘язковими для членів колективу, адміністрації підприємства, установи, організації.

 Контроль  за виконанням рішень зборів (конференції)  трудового колективу здійснюється профспілковим комітетом, а також адміністрацією підприємства, установи, організації відповідно до її повноважень або за дорученням зборів (конференції), які інформують трудовий колектив про хід виконання рішень.

 Пропозиції  і рекомендації трудових колективів  підлягають розглядові в місячний  строк адміністрацією, профспілковими  та іншими громадськими організаціями,  а в разі потреби також і  відповідними державними та громадськими органами. Про результати розгляду пропозицій і рекомендацій адміністрація, зазначені організації і органи повідомляють трудовий колектив. Засідання загальних зборів (конференції) оформлюється у вигляді протоколу, що підписується уповноваженими особами.

 

2. думка ради трудового колективу має юридичне значення.

     Статтею 245 Кодексу законів про працю України від 10.12.71р. №322-VIII передбачено право працівників брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями. Працівники мають право брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями через загальні збори (конференції), ради трудових колективів, професійні спілки, які діють у трудових колективах, інші органи, уповноважені трудовим колективом на представництво, вносити пропозиції щодо поліпшення роботи підприємства, установи, організації, а також з питань соціально-культурного і побутового обслуговування.

 Також наказом  Національної служби посередництва  і примирення від 24.04.2001р. №92 ”Про затвердження Положення  про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) визначено, що орган, який має право представляти інтереси трудового колективу – це рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет та інше.

 Рада трудового колективу – це виборний орган. Чинним законодавством не передбачені особливі вимоги до формування Ради трудового колективу. Тому до порядку обрання Ради трудового колективу застосовуються загальні правила обрання представницьких органів трудового колективу.

 

3. контракт підписаний бути не може.

 

 

Список  використаних джерел

 

1. Правознавство.  Копєйчиков В. В.

2. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю І.В. Зуб, В.Г. Ротань 2005р. » Глава 3 Трудовий договір (ст.21 - ст.49)