Поняття та загальна характеристика матеріальної відповідальності

     Залучення громадян до праці обумовлене пристосованістю і розвитком здатності людини до праці, що необхідна суспільству. При цьому сучасний трудовий процес вимагає праці не поодиноких працівників, а цілих їх груп. Виникають трудові колективи, які також проявляють себе і беруть участь у різних сферах суспільного життя: економічній, соціально-політичній, правовій, морально-ідеологічній, культурній та побутовій. За наявності цих видів діяльності у колективі складаються відносини, суб'єктами яких виступає або колектив у цілому, або певні його складові частини.

     Якщо  при цьому під відносинами  розуміти будь-який суспільний зв'язок окремого індивіда, то сукупність таких  індивідів також створює в  своїх зв'язках з іншими сторонами  відносини, які, будучи урегульованими нормами права, набувають форму правових відносин.

     Таким чином, підприємство виступає не тільки як суб'єкт трудових відносин у зв'язку із застосуванням праці, а й як господарська одиниця, де працівники створюють  особливий суб'єкт права - - трудовий колектив. Обидва ці поняття нероздільні: підприємство неможливе без трудового колективу, а останній, в свою чергу, неможливий без наявності засобів виробництва, якими він користується в процесі праці, без певної організації трудової діяльності.

     В свою чергу, трудовий колектив створює свої органи та організації: профспілкові органи, страйкові комітети, товариські суди, які державою наділяються юридичними правами та обов'язками.

     Отже, підприємство становить собою єдність  двох сукупностей: засобів виробництва  та працюючих. Як єдине ціле воно є більш широким поняттям, що охоплює і засоби виробництва, і людей, які працюють із застосуванням цих засобів. Засоби виробництва створюють матеріальну базу виробництва, в той час як трудовий колектив є його живим організмом.

     Розмежування  підприємства і трудового колективу проявляється в органах, що представляють кожну з цих сторін. Підприємство представляється власником або уповноваженим ним органом. Трудовий колектив представляється радою трудового колективу, комітетом підприємства або виборним профспілковим органом. В разі виникненні колективного трудового спору трудовий колектив може представляти страйковий комітет. Відповідно ці органи також виступають як суб'єкти відносин, що виникають із застосування праці у суспільному виробництві.

     При колективній власності її суб'єктами виступають колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єднання, професійні спілки, політичні партії, релігійні та інші організації та об'єднання. Право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника — загальні збори, конференції, з'їзди, ради, правління тощо. Окремі функції по господарському управлінню колективним майном вищими органами управління власника може бути покладено на створювані ними органи.

     Усі ці органи управління колективним майном в межах наданих їм повноважень  володіють, користуються і розпоряджаються  майном, можуть використовувати для  трудової діяльності працю громадян, тому вони також виступають як суб'єкти трудового права.

     Індивідуальна власність також може використовуватись  громадянами для підприємницької  діяльності особисто або із застосуванням  праці найманих працівників. Для  здійснення виробничої діяльності громадяни  також можуть створювати підприємства, яким надається статус юридичної особи.

     Таким чином, при всіх формах власності  власник особисто виступає як суб'єкт  трудового права. Але він може передавати належні йому права певним своїм органам, уповноважуючи їх на проведення господарської та трудової діяльності. Крім того, власник може створювати підприємства і організації, призначати певних осіб або органи для керівництва цими підприємствами і організаціями. Створювані власником підприємства і організації, посадові особи, найняті ним для керівництва створюваними підприємствами і організаціями, виступають суб'єктами трудового права.

     Як  суб'єкти трудового права виступають також органи, що здійснюють нагляд і контроль за дотриманням законодавства  про працю у цілому та законодавства  з техніки безпеки і виробничої санітарії зокрема. До таких органів відносяться відповідні державні комітети України, наділені повноваженнями у своїй сфері діяльності, місцеві державні адміністрації та ради народних депутатів у межах відповідної території. 
 

Задача

Стаття 252-6. Формування колективу бригади.

Зарахування в  бригаду нових робітників проводиться  відповідно зі згодою колективу бригади. Не дозволяється відмова бригади  в зарахуванні робітників, направлених  в бригаду у порядку працевлаштування відповідно до законодавства (молодих спеціалістів, випускників навчальних закладів системи ПТУ, лиць, звільнених від кари або примусового лікування тощо).

Колектив бригади  має право вимагати від власника або уповноваженого ним органу виведення  їх складу бригади працівників у  разі скорочення чисельності бригади, невідповідності робітника виконуваній роботі та в інших випадках, передбачених статтями 40 і 41 цього Кодексу. Власник або уповноважений ним орган відповідно до законодавства переводить таких працівників, за їх згодою, на іншу роботу або звільнює в установленому порядку.  
Бригадири обираються на зборах колективів бригад (тайним або відкритим голосуванням) і затверджуються керуючим підрозділу, до складу якого входять ці бригади.