Поняття та види робочого часу

1) вагітних  жінок і жінок, які мають  дітей віком до трьох років  (стаття 176).

2) осіб, молодших вісімнадцяти років  (стаття 192).

3) працівників,  які навчаються в загальноосвітніх  школах і професійно-технічних  училищах без відриву від виробництва,  в дні занять (стаття 220 із змінами  згідно з Законом № 871-12 від  20.03.91).

Крім  того, законодавством можуть бути передбачені  і інші категорії працівників, що їх забороняється залучати до надурочних робіт.

Жінки, які мають дітей віком від  трьох до чотирнадцяти років або  дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою.

Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе  також, лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Таким чином, ми можемо бачити, що регламентація  робочого часу визначається з огляду на права людини, стан її здоров’я і  фізичні можливості, вік, сімейне  положення та інше.

Це є  значним досягненням України  на шляху до становлення цивілізованою  сучасною країною. 
 
 
 
 
 
 

Висновок 

Робочий час є однією з істотних умов трудового  договору і торкається інтересів  як працівників, так і роботодавця. Його раціональне поєднання з  часом відпочинку дає змогу ефективно  використовувати здатність людини до продуктивної праці, відтворювати фізичні  та психологічні характеристики працівника, а також комплексно застосовувати  виробничі потужності та інше майно  роботодавця.

Слід  підкреслити, що у західних країнах  значно поширений підсумований облік  робочого часу. При цьому має місце  гнучкий розподіл робочого часу протягом облікового періоду (місяця, кварталу, року), тобто мобільний режим праці.

Згідно  ст. 45 Конституції України працівникові гарантується встановлена законом  тривалість робочого часу.

Тоді  названий робочий день може передбачатися  на підприємствах, в установах, організаціях лише тим особам, чиї посади внесенні у список, затверджений вищим органом  в залежності від інтенсивності, напруження, відповідальності їх праці, а також можливостей переробітку  понад нормальну тривалість робочого часу, що не вважається надурочною роботою.

Отже, робочим  часом є час, протягом якого робітник або службовець відповідно до правил внутрішньо трудового розпорядку повинен  перебувати на місці виконання робіт  і виконувати свою трудову функцію  або іншу доручену йому роботу.

Саме  це відповідає інтересам працюючих  та дасть змогу підвищити продуктивність праці. 
 
 
 
 
 
 

Використана література:

1)Основи держави і права (навчальний посіб-ник) /за ред Колодія А.М., Олійника А.Ю. — К., 1997.

2)Хрестоматія з првазнавства (збірник нор-мативних документів) / укладачі КузінцевІ.П. Козаченко Л.М. — К, 1998.