Ответы на модуль по охране труда

IV —  втрата свідомості та порушення серцевої діяльності або

дихання (або одного і другого разом);

V —  клінічна смерть, тобто відсутність  дихання та кровообігу.

16. ПРИЧИНИ ЕЛЕКТРОТРАВМ

     Основними причинами електротравматизму є:

— недостатня навченість, несвоєчасна перевірка  знань та присвоєння груп кваліфікації за технікою безпеки персоналу, котрий обслуговує електроустановки;

— порушення  правил влаштування, технічної експлуатації та техніки безпеки електроустановок;

— неправильна  організація праці;

— неправильне  розташування пускової апаратури та розподільних пристроїв, захаращеність підходів до них;

— порушення  правил виконання робіт в охоронних  зонах ЛЕП, електричних кабелів та ліній зв'язку;

— несправність ізоляції, через що металеві неструмопровідні частини обладнання виявляються під напругою;

— обрив  заземлювального провідника;

— використання електрозахисних пристроїв, котрі  не відповідають умовам виконання робіт;

— виконання  електромонтажних та ремонтних робіт  під напругою;

— застосування проводів та кабелів, котрі не відповідають умовам виробництва та використовуваній напрузі;

— низька якість з'єднань та ремонту;

— недооцінка небезпеки струму, котрий проходить  через тіло людини та напруги, впливу котрої підлягає людина, коли її ноги знаходяться на ділянці з точками різного потенціалу („крокова напруга");

— ремонт обірваного нульового провідника повітряної лінії при невимкненій мережі і приєднаному однофазовому навантаженні;

— живлення декількох споживачів від загального пускового пристроя з захистом запобіжниками, розрахованими на вимкнення найбільш потужного з них або від однієї групи розподільної шафи;

— недооцінка необхідності вимкнення електроустановки (зняття напруги) в неробочі періоди;

— виконання  робіт без індивідуальних засобів  електрозахисту або використання захисних засобів, котрі не пройшли своєчасного випробування;

— невиконання періодичних випробувань, зокрема перевірок опору ізоляції (електромереж, обмоток електродвигунів, котушок комутаційної апаратури, реле) та опорів заземлювальних пристроїв;

— користування електроустановками, опір ізоляції котрих не перевищує нормативних значень; використання електроустановок кустарного виготовлення, виготовлених з порушенням вимог правил електробезпеки (зокрема, розподільними та пусковими пристроями, електропечами);

— некваліфікований інструктаж робітників, котрі використовують ручні електричні машини;

— відсутність  контролю за діями працівників з  боку ІТП або виконавців робіт;

— відсутність  маркування, запобіжних плакатів, блокувань, тимчасових огороджень місць електротехнічних робіт.

     Ці причини можна згрупувати за наступними чинниками:

— дотик  до струмоведучих частин під напругою внаслідок недотримання правил безпеки, дефектів конструкції та монтажу електрообладнання;

— дотик  до неструмоведучих частин, котрі  опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, перехрещування проводів;

— помилкове  подання напруги в установку, де працюють люди;

— відсутність  надійних захисних пристроїв.

Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок за нормальних режимів роботи

     Електрична  ізоляція — це шар діелектрика або конструкція, виконана з діелектрика, котрим вкривається поверхня струмоведучих частин, або котрим струмоведучі частини відділяються одна від одної.

     Стан  ізоляції характеризується її електричною  міцністю, діелектричними втратами та електричним опором. Ізоляція запобігає протіканню струмів через неї завдяки великому опору.

Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при переході напруги на нормальнонеструмоведучі чинники

     Захисне заземлення — це навмисне електричне з'єднання з землею або з її еквівалентом металевих неструмоведучих частин, котрі можуть опинитись під напругою. Призначення захисного заземлення — усунення небезпеки ураження людей електричним струмом при появі напруги на конструктивних частинах електрообладнання, тобто при замиканні на корпус. Принцип дії захисного заземлення — зниження до безпечних значень напруг дотику та кроку, зумовлених замиканням на корпус. Це досягається зниженням потенціале заземленого обладнання, а також вирівнюванням потенціалів за рахунок підіймання потенціалу основи, но котрій стоїть людина, до потенціалу, близького за значенням до потенціалу заземленого обладнання.

     Область застосування захисного  заземлення — трифазові трипровідні мережі напругою до 1000 В з будь-яким режимом нейтралі.

     Заземлювальний  пристрій — це сукупність конструктивно об'єднаних заземлювальних провідників та заземлювача.

     Заземлювальний  провідник — це провідник, котрий з'єднує заземлювальні об'єкти з заземлювачем. Якщо Заземлювальний провідник

має два  або більше відгалужень, то він називається  магістраллю заземлення.

     Заземлювач — це сукупність з'єднаних провідників, котрі

перебувають в контакті з землею або з її еквівалентом. Розрізняють заземлювачі штучні, призначені виключно для заземлення, і природні— металеві предмети, котрі знаходяться в землі.

     Занулення— це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих неструмоведучих частин, котрі можуть опинитися під напругою. Це основний засіб захисту від ураження людей струмом у випадку дотику до корпуса електрообладнання та до металевих конструкцій, котрі опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції або однофазового короткого замикання в електроустановках напругою до 1000 В в мережі з заземленою нейтраллю. Призначення занулення таке ж, як і заземлення: усунути небезпеку ураження людей струмом при пробиванні фази на корпус. Це досягається автоматичним вимкненням пошкодженої установки від електричної мережі. Принцип дії занулення — перетворення

пробивання  на корпус в однофазове коротке замикання  з метою викликати струм великої сили, здатний забезпечити спрацювання захисту і завдяки цьому автоматично відключити пошкоджену установку від електричної мережі.

     Захисне вимкнення — це швидкодіючий захист, котрий забезпечує автоматичне вимкнення електроустановки при виникненні небезпеки ураження струмом. Небезпека ураження може виникнути і при замиканні фази на корпус електрообладнання при зниженні опору ізоляції фаз відносно землі нижче певної межі внаслідок пошкодження ізоляції, замикання фаз на землю, при появі в мережі більш високої напруги, внаслідок замикання в трансформаторі між обмотками вищої і нижчої напруги, при випадковому дотику людини до струмоведучих частин, котрі знаходяться під напругою. В цих випадках відбувається зміна електричних параметрів електроустановки та мережі. Зміна цих параметрів до певної межі, при котрій виникає небезпека ураження людини електричним струмом, може стати сигналом, котрий викликає спрацювання пристроя захисного вимкнення (ПЗВ), тобто автоматичне вимкнення пошкодженої установки.

     Прилад  захисного вимкнення — сукупність окремих елементів, котрі реагують на зміну будь-якого параметра електричної мережі і дають сигнал на вимкнення автоматичного вимикача.

НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ УРАЖЕННІ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ

     Перша медична допомога —- це комплекс заходів, спрямованих на відновлення або збереження здоров'я потерпілих, здійснюваних немедичними працівниками (взаємодопомога) або самим потерпшим (самодопомога). Найважливіше положення надання першої допомоги — її терміновість. Чим швидше вона надана, тим більше сподівань на сприятливий наслідок.

     Послідовність надання першої допомоги:

— усунути вплив на організм ушкоджуючих  факторів, котрі загрожують здоров'ю та життю потерпших, оцінити стан потерпшого;

— визначити  характер та важкість травми, найбільшу  загрозу для життя потерпшого і послідовність заходів щодо його рятування;

— виконати необхідні заходи з рятування  потерпших в послідовності терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, здійснити штучне дихання, провести зовнішній масаж серця);

— підтримати основні життєві функції потерпшого до прибуття медичного працівника;

— викликати  швидку медичну допомогу або вжити  заходів щодо транспортування потерпілого до найближчого лікувального закладу.

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ПОЖЕЖ

     Для успішного проведення протипожежної  профілактики на підприємствах важливо знати основні причини пожеж. На основі статистичних даних можна зробити висновок, що основними причинами пожеж на виробництві є:

— необережне поводження з вогнем;

— незадовільний  стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації;

— порушення  режимів технологічних процесів;

— несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації;

— невиконання  вимог нормативних документів з  питань пожежної безпеки.

     Дуже  часто пожежі на виробництві спричинені необережним поводженням з вогнем. Під цим, як правило, розуміють паління в недозволених місцях та виконання так званих вогневих робіт.

     Вогневими роботами вважають виробничі операції, пов'язані з використанням відкритого вогню, іскроутворенням та нагрівом деталей, устаткування, конструкцій до температур, що здатні викликати займання горючих речовин і матеріалів, парів легкозаймистих рідин.

     До  вогневих робіт належать: газо- та електрозварювання, бензино- та газорізання, паяльні роботи, варки бітуму та смоли, механічна обробка металу з утворенням іскор.

     Пожежі  через виникнення коротких замикань, перевантаження електродвигунів, освітлювальних та силових мереж внаслідок великих місцевих опорів, роботу несправних або залишених без нагляду електронагрівальних приладів складають більше 25% всіх випадків.

     Короткі замикання виникають внаслідок  неправильного монтажу або експлуатації електроустановок, старіння або пошкодження ізоляції. Струм короткого замикання залежить від потужності джерела струму, відстані від джерела струму до місця замикання та виду замикання. Великі струми замикання викликають іскріння та нагрівання струмопровідних частин до високої температури, що супроводжується займанням ізоляції провідників та горючих будівельних конструкцій, котрі знаходяться поряд. Струмові перевантаження виникають при ввімкненні до мережі додаткових споживачів струму або при зниженні напруги в мережі.

     Тривале перевантаження призводить до нагрівання провідників, що може викликати к займання.

СПОСОБИ ТА ЗАСОБИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ

     В комплексі заходів, що використовуються в системі протипожежного захисту, важливе значення має вибір найбільш раціональних способів та засобів гасіння різних горючих речовин та матеріалів згідно зі СНиП 2.04.09-84.

     Горіння припиняється:

— при  охолодженні горючої речовини до температури нижчої, ніж температура її займання;

— при  зниженні концентрації кисню в повітрі в зоні горіння;

— при  припиненні надходження пари, газів  горючої речовини в зону горіння.

Припинення  горіння досягається за'допомогою  вогнегасник засобів:

— води (у вигляді струменя або розпиленому  вигляді);

— інертних газів (вуглекислота та ін.);

— хімічних засобів (у вигляді піни або рідини);