Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Октября 2013 в 20:50, методичка
Ці методичні вказівки призначені для студентів усіх форм навчання усіх спеціальностей. У них містяться: робоча програма з дісципліни “Охорона праці”, список літератури, приблизний перелік питань, що виносяться на залік, завдання до контрольної роботи та методичні вказівки з її виконання.
3.4 Задачі до контрольної роботи та вказівки до їх рішення
№№ вар. |
Матеріал кладки |
F, м2 |
l, м |
S, мм |
tв, 0С |
t0, 0С |
1 |
Шамот |
3,5 |
6 |
700 |
1150 |
30 |
2 |
Динас |
1,5 |
1 |
400 |
1100 |
30 |
3 |
Піношамот |
3 |
4,5 |
500 |
850 |
20 |
4 |
Червона цегла |
6,5 |
10 |
300 |
650 |
20 |
5 |
Шамот |
8,8 |
2 |
600 |
1220 |
25 |
6 |
Динас |
4 |
1,5 |
550 |
1200 |
25 |
7 |
Піношамот |
1,5 |
3 |
400 |
800 |
30 |
8 |
Червона цегла |
4 |
1 |
360 |
620 |
30 |
9 |
Шамот |
18 |
1 |
480 |
980 |
20 |
0 |
Динас |
12 |
2 |
620 |
1250 |
20 |
Інтенсивність теплового випромінення на робочому місці наближено можна визначити за формулами:
- при l £ F , Вт/м2; (3.1.1)
- при l > F , Вт/м2 (3.1.2)
де Т3 – абсолютна температура зовнішньої поверхні стінки печі, К, яку знаходять за методом ітерацій. Спочатку приймають t3 = Т3 –273 = t0, 0С, коефіцієнт тепловіддачі від стінки в оточуюче середовище a3 = 15¸20 Вт/(м2*К) та знаходять:
, 0С; , Вт/(м2*К), (3.1.3)
де С0 = 5,67 Вт/(м2*К4) – коефіцієнт випромінення абсолютно чорного тіла;
e3 – ступінь чорноти поверхні кладки (додаток 2);
Т0 =t0 + 273 – абсолютна температура оточуючого середовища, К.
Ці значення t3 та a3 використовують для уточнення t, l, q за наведеними формулами. Аналогічно виконують переуточнення t3, a3 , t, l, q у другому та наступних наближеннях. Якщо значення t 3, що отримано у попередньому та наступному наближенні, відмінні не більш, ніж на 50С, уточнення t 3 припиняють і приймають у якості розрахункової величину, яка отримана в останньому наближенні.
Припустимий рівень теплового випромінення знаходять з додатку 3 у залежності від тривалості роботи, що треба виконувати на робочому місці.
№№ вар. |
F, м2 |
l, м |
t3, 0С |
1 |
2,2 |
2,5 |
350 |
2 |
1,5 |
1 |
350 |
3 |
3 |
3,2 |
375 |
4 |
1,5 |
1,6 |
300 |
5 |
8,8 |
2 |
250 |
6 |
4 |
1,5 |
300 |
7 |
1,5 |
6 |
800 |
8 |
4 |
1 |
300 |
9 |
18 |
1 |
200 |
0 |
12 |
2 |
270 |
Вказівки до рішення
Інтенсивність теплового випромінення на робочому місці визначають як:
, Вт/м2 при l £ F (3.2.1)
або , Вт/м2 при l > F, (3.2.2)
де Т3 – абсолютна температура поверхні обладнання, К.
За величиною q інтерполяцією даних додатку 3 знаходять величини t1 і tS.
№№ вар. |
F, м2 |
l, м |
t3, 0С |
Матеріал | |
Кладки |
Екрана | ||||
1 |
2,2 |
2,5 |
250 |
Шамот |
Алюміній полірований |
2 |
1,5 |
1 |
250 |
Динас |
Алюміній шорсткий |
3 |
3 |
3,2 |
275 |
Червона цегла |
Жесть біла стара |
4 |
1,5 |
1,6 |
200 |
Піношамот |
Сталь листова шліфована |
5 |
8,8 |
2 |
200 |
Шамот |
Сталь окислена шорстка |
6 |
4 |
1,5 |
200 |
Динас |
Алюміній дуже окислений |
7 |
1,5 |
3 |
300 |
Червона цегла |
Залізо оцинковане блискуче |
8 |
4 |
1 |
250 |
Піношамот |
Алюміній полірований |
9 |
18 |
1 |
175 |
Шамот |
Алюміній шорский |
0 |
12 |
2 |
210 |
Динас |
Жерсть біла стара |
Інтенсивність теплового випромінення на робочому місці при відсутності екрана та при його установці можна визначити за формулами:
,Вт/м2 при lр£ F (3.3.1)
або ,Вт/м2 при lр> F, (3.3.2)
де lр – відстань від робочого місця до поверхні, що випромінює, м; при відсутності екрана: lр= l + l3,м; при його установці: lр= l,м;
Тр – абсолютна температура поверхні, що випромінює, К; при відсутності екрана: Тр=t3 + 273,К; при його установці: Тр=Те ,К.
Абсолютну температуру екрана Те ,К визначають за формулою:
, К, (3.3.3)
де - зведена ступінь чорноти системи “кладка – екран”;
Т0 = t0 +273 – абсолютна температура оточуючого середовища, К;
eк, eе – ступінь чорноти матеріалу кладки і екрана, які знаходять з додатків 2 і 4.
№№ вар. |
F, м2 |
l, м |
S, мм |
t1, хвилин |
tв, 0С |
1 |
4 |
2 |
240 |
20 |
1200 |
2 |
15 |
3 |
240 |
16 |
1200 |
3 |
14 |
1,5 |
240 |
14 |
1200 |
4 |
16 |
2,5 |
240 |
17 |
1200 |
5 |
16 |
1,5 |
240 |
13 |
1200 |
6 |
4 |
2 |
180 |
20 |
1250 |
7 |
15 |
3 |
180 |
16 |
1250 |
8 |
14 |
1,5 |
180 |
14 |
1250 |
9 |
16 |
2,5 |
180 |
17 |
1250 |
0 |
16 |
1,5 |
180 |
13 |
1250 |
Припустима температура поверхні, що випромінює, тобто зовнішньої поверхні шару теплоізоляції, визначають за формулою:
, 0С, (3.4.1)
де q – припустима інтенсивність теплового потоку на робочому місці, Вт/м2, яку знаходять інтерполяцією за тривалістю одноразової дії випромінення t1, хвилин з додатку 3.
Коефіцієнт тепловіддачі від зовнішньої поверхні теплоізоляції в оточуюче середовище:
, Вт/(м2*К), (3.4.2)
де С0 = 5,67 Вт/(м2*К4) – коефіцієнт випромінення абсолютно чорного тіла;
e3 – ступінь чорноти поверхні теплоізоляції (додаток 2);
Т0,Т3 – абсолютна температура оточуючого середовища і зовнішньої поверхні шару теплоізоляції, К.
Тепловий потік крізь стінку печі: qст = a3(t3 – t0), Вт/м2.
Необхідну товщину шару теплоізоляції знаходять за формулою:
,м, (3.4.3)
де lі – коефіцієнт теплопровідності піношамоту, Вт/(м*К), який розраховують за відповідною формулою додатку 2 для його середньої температури: , 0С;
tc – температура на межі робочого шару кладки (шамоту) і теплоізоляції, 0С, яку знаходять за методом ітерацій. Спочатку приймають температуру на межі шарів: , 0С; знаходять середню температуру шару шамоту: , 0С; коефіцієнт його теплопровідності при цій температурі lш за відповідною формулою додатку 2 і значення температури на межі шарів у другому наближенні: , 0С. За уточненим значенням tc роблять перерахунок tш, lш та знову уточнюють tc. Якщо різниця між отриманим у попередньому і наступному наближенні значеннями tc не перевищує 50С, пере уточнення припиняють і приймають величину tc за останнім наближенням.
Задача 5. У виробничому приміщенні розмірами 20´10´4м з апаратів об/ємом V1 і V2, м 3 за припустимих умов їх герметизації крізь нещільності відбувається виток газів відповідно А1 і А2. Тиск в апаратах становить Р1 і Р2, МПа; температура t1 і t2,0С. Визначити потрібний повітрообмін у приміщенні, якщо у припливному повітрі концентрація цих газів складає а,% від їх ГДКрз.
№№ вар. |
Газ |
Р1, Мпа |
Р2, Мпа |
V1,м 3 |
V2,м 3 |
t1,0С. |
t2,0С. |
а,% | |
А1 |
А2 | ||||||||
1 |
SO2 |
H2S |
0,1 |
0,2 |
20 |
10 |
100 |
25 |
10 |
2 |
SO2 |
NO2 |
0,3 |
0,5 |
25 |
15 |
120 |
30 |
12 |
3 |
SO2 |
HF |
0,6 |
0,8 |
30 |
17 |
110 |
28 |
15 |
4 |
HF |
HCl |
1,0 |
1,2 |
35 |
20 |
90 |
25 |
22 |
5 |
Cl2 |
HCl |
1,6 |
1,0 |
30 |
15 |
100 |
30 |
28 |
6 |
SO2 |
SO3 |
0,6 |
1,6 |
25 |
12 |
80 |
20 |
21 |
7 |
NH3 |
NO2 |
1,0 |
2,5 |
40 |
20 |
120 |
40 |
20 |
8 |
SO3 |
NO2 |
2,0 |
3,0 |
20 |
8 |
90 |
30 |
16 |
9 |
Cl2 |
NH3 |
4,0 |
6,0 |
50 |
20 |
130 |
40 |
8 |
0 |
HF |
SO3 |
0,5 |
1,0 |
60 |
10 |
80 |
35 |
6 |