Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Июня 2013 в 00:35, реферат

Описание работы

Для проведення атестації робочих місць та встановлення пріоритету в проведенні оздоровчих заходів використовується “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

Работа содержит 1 файл

Okhorona_pratsi.docx

— 43.70 Кб (Скачать)

Робоче місце з ПК слід оснащувати пюпітром (тримачем) для  документів, що легко переміщується. Пюпітр (тримач) для документів повинен  бути рухомим та встановлюватись  вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувача  ПК, що і монітор.

Розміщення принтера або  іншого пристрою введення-виведення  інформації на робочому місці має  забезпечувати добру видимість  монітору, зручність ручного керування  пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900 - 1300 мм, по глибині 400 - 500 мм.

При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт  з високим рівнем напруженості суміжні  робочі місця з ПК необхідно відділяти  одне від одного перегородками висотою 1,5 - 2 м.

Світло є природною  умовою життя людини, необхідним для  здоров'я і високої продуктивності праці, заснованої на роботі зорового аналізатора, самого тонкого і універсального органа почуттів. Забезпечуючи безпосередній  зв'язок організму з навколишнім  світом, світло є сигнальним подразником  для органа зору й організму в  цілому: достатнє освітлення діє тонізуюче, поліпшує протікання основних процесів вищої нервової діяльності, стимулює обмінні й імунобіологічні процеси, впливає на формування добового ритму  фізіологічних функцій людини. Основна  інформація про навколишній світ - близько 90% - надходить через зорове сприйняття. Саме тому гігієнічно раціональне виробниче освітлення має величезне позитивне значення.

З точки зору фізики світло - це видимі оком електромагнітні хвилі  оптичного діапазону довжиною 380-760нм, що сприймаються сітчастою оболонкою  зорового аналізатора. Найкраще оком сприймаються промені з довжиною хвилі 555нм (жовто-зеленого кольору). Світло має різні фізичні  характеристики: світловий потік (потужність променистої енергії по виробленому  нею зорового відчуття, вимірюється  в люменах [лм]-світловий потік, що випускається точковим джерелом у тілесному  куті в 1стерадіан (тілесний кут, вирізаний  на поверхні сфери площу, рівну квадрату її радіуса ) при силі світла 1кандела (одиниця сили світла)).

Виробниче освітлення буває  трьох видів: природне - за рахунок  сонячного випромінювання (прямого  і дифузно-розсіяного світла небесного  купола); штучне - за рахунок джерел штучного світла; суміщене .

Скло вікон щодня протиратирають  з внутрішньої сторони і миють  зовні не менше 3-4 разів на рік, і  з боку приміщень не менше 1-2 разів  на місяць.

Відносно вікон робоче місце повинно бути розміщено  так, щоб природне світло було збоку, переважно з лівого та забезпечувати  коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5 %. Робоче місце, обладнане  ПК повинно бути розташоване так, щоб уникнути попадання в очі  прямого світла. Джерела штучного світла рекомендується розташувати  з обох сторін від екрану паралельно напрямку зору. Щоб уникнути світових блисків від екрану, клавіатури, освітлювальних пристроїв, сонця в  напрямку очей необхідно застосовувати  антиблискові сітки, спеціальні фільтри  для екрану, захисні козирки, жалюзі на вікнах. Вікна приміщень повинні  мати регулювальні пристрої для відкривання.

Штучне освітлення приміщення має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення. У приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається вживати систему комбінованого  освітлення (додатково до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення). Загальне освітлення має бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників.

Як джерело світла при  штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи  типу ЛБ. Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати  лампи розжарювання. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів  випромінювання від 50 град. до 90 град. відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати не більше 200 кд/кв. м , а захисний кут світильників повинен бути не більшим за 40 град. Коефіцієнт запасу для освітлювальної установки загального освітлення слід приймати рівним 1,4. Коефіцієнт пульсації  повинен не перевищувати 5 %. Рівень освітленості на робочому столі в  зоні розташування документів має бути в межах 300 - 500 лк.

У разі неможливості забезпечити  даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану та збільшення освітленості екрану більше ніж до 300 лк. Світильники місцевого освітлення повинні мати напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не меншим за 40 град. Необхідно передбачити  обмеження прямої близькості від  джерела природного та штучного освітлення, при цьому яскравість поверхонь, що світяться (вікна, джерела штучного світла) і перебувають у полі зору, повинна бути не більшою за 200 кд/кв. м. Необхідно обмежувати відбиту  близькість шляхом правильного вибору типів світильників та розміщенням  робочих місць відносно джерел природного та штучного освітлення. При цьому  яскравість відблисків на моніторі не повинна перевищувати 40 кд/кв. м, яскравість стелі при застосуванні системи  відбивного освітлення не повинна перевищувати 200 кд/кв. м. Необхідно обмежувати нерівномірність  розподілу яскравості в полі зору осіб, що працюють з монітором, при  цьому відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання) - 5:1.

Необхідно використовувати  систему вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати  тільки потрібні для роботи зони приміщення. Для забезпечення нормованих значень  освітлення необхідно очищати віконне  скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік, та своєчасно проводити  заміну ламп, що перегоріли.

Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості  руху повітря 

Період року

Категорія робіт

Температура повітря, 0С

Відносна вологість,%

Швидкість руху, м/с

Холодний період року

Легка 1а

22-24

60-40

0,1

Легка 1б

21-23

60-40

0,1

Теплий період року

Легка 1а

23-25

60-40

0,1

Легка 1б

22-24

60-40

0,2


 

 Рівні іонізації повітря  приміщень. 

Рівні

Кількість іонів в 1 см куб. повітря

n+

n-

Мінімально необхідний

400

600

Оптимальний

1500-3000

3000-5000

Максимально допустимий

50000

5000


Рівні шуму та вібрації на робочих  місцях осіб, що працюють з ПК, визначаються відповідно до ДсанПіН 3.3.2-007-98.

Вид трудової діяльності, робочі місця

Рівні звукового тиску  в дБ в октавних смугах із середньогеометричними  частотами, Гц

Рівні звуку, еквівалентні рівні  звуку, дБА/дБАекв.

31,5

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

Програмісти

86

71

61

54

49

45

42

40

38

50

Оператори в залах обробки  інформації на ПК та оператори комп'ютерного набору

96

83

74

68

63

60

57

55

54

65

Приміщення для розташування шумних агрегатів

103

91

83

77

73

70

68

66

64

75


 

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях  та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними  розрахунками. Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані  плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в  межах частот 31,5 - 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень  органами державного санітарно-епідеміологічного  нагляду. Крім того, необхідно застосовувати  підвісні стелі з аналогічними властивостями.

Лінія електромережі для  живлення персональних комп‘ютерів, їх периферійних пристроїв (принтер, сканер тощо) виконується як окрема групова  трипровідна мережа, шляхом прокладання  фазового, нульового робочого та нульового  захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для  заземлення (занулення) електроприймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється. Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного провідників.

Площа перерізу нульового  робочого та нульового захисного  провідника в груповій трипровідній мережі повинна бути не менше площі  перерізу фазового провідника. Усі  провідники повинні відповідати  номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму тощо. У приміщенні, де одночасно  експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних комп‘ютерів, на помітному та доступному місці  встановлюється аварійний резервний  вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

Персональний комп‘ютери, периферійні пристрої повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою  справних штепсельних з'єднань і  електророзеток заводського виготовлення.

Основні шкідливі та небезпечні фактори, що можуть впливати на організм людини під час роботи з персональним комп'ютером (ПК), такі:

– підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

– підвищений рівень іонізуючих випромінювань;

– підвищений рівень статичної  електрики;

– підвищена напруженість електростатичного поля;

– підвищена чи понижена іонізація повітря;

– підвищена яскравість світла;

– пряма і відбита блискітливість;

– підвищене значення напруги  в електромережі, замикання якої може статися крізь тіло людини;

– статичні перевантаження кістково-м'язового апарату та динамічні  локальні перевантаження м'язів кистей рук;

– перенапруження зорового аналізатора;

– розумове перенапруження;

– емоційні перевантаження;

– монотонність праці.

До шкідливих випромінювань  комп'ютера належать низькочастотні електромагнітні поля та іонізуюче (рентгенівське) випромінювання моніторів  на електронно-променевих трубках (ЕПТ).

Попри невисокий рівень електромагнітного  випромінювання, навіть порівняно з  побутовими приладами, та недостатню вивченість впливу цього поля на людський організм, численними дослідженнями доведено можливість порушення перебігу вагітності жінок, якщо вони працюють на комп'ютері. Крім того, встановлено, що тривале  перебування дітей в середовищі впливу низькочастотних магнітних  полів збільшує ймовірність появи  в них пухлин мозку. У зв'язку з  цим існують певні обмеження  в розміщенні комп'ютерів у робочому приміщенні, а також у допуску  персоналу до роботи на комп'ютері.

Аби запобігти несприятливим  наслідкам для здоров'я, у приміщеннях, де застосовується комп'ютерна техніка, потрібно:

– провести інструментальний контроль – заміряти та оцінити  виробничі фактори на робочих  місцях і в приміщеннях (виконують  спеціально акредитовані/атестовані лабораторії);

– нормалізувати стан фізичних факторів на підставі рекомендацій, розроблених  за результатами інструментального  контролю;

– оцінити ергономічні  параметри робочих місць, зокрема  спеціальних меблів для користувачів ЕОМ;

– розробити та включити до посадових інструкцій доповнення, що враховують специфіку праці з  використанням ЕОМ.

Працівники, які працюють з ЕОМ і ПЕОМ, підлягають обов'язковим  медичним оглядам:

– попереднім – коли влаштовуються  на роботу;

– періодичним – протягом трудової діяльності.

Якщо заходи безпеки під  час роботи на ПЕОМ регламентуються  нормативними документами, то стосовно решти офісного обладнання належної уваги нема. Скажімо, щодо принтера, вся робота з яким зводиться до вмикання та вимикання, додавання паперу та вилучення відбитків. Проте принтер  є складним електроприладом, тому, працюючи з ним, належить виконувати стандартні вимоги пожежо– та електробезпеки. Також існує загроза термоопіків, оскільки під час роботи окремі елементи можуть нагріватися до високої температури.

Информация о работе Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях