Контрольная работа по "Трудовому праву"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ  УПРАВЛІННЯ ТА ПРАВА

 

Заочний факультет

 

 

Навчальна дисципліна

Трудове право

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА

 

           Варіант № 36

             

 

 

 

 

 

Виконала:

Дика Тетяна Леонідівна,

Студентка 3 курсу

Групи №3

 

 

Перевірив:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хмельницький 2013

Зміст роботи:

1. До предмету якої галузі права трудового чи цивільного процесуального входять відносини з розгляду трудових спорів в судах? Обґрунтуйте відповідь……………………………………………………………3

Задача 1. За чотири години до закінчення робочого дня техніки – будівельники Винокур і Лєщєнко покинули роботу на будівельному об’єкті і направились в найближчий кіоск, де купили пляшку горілки і дві пляшки вина, випили, закусили і розійшлися в різні боки. Лєщєнко, як хороший сім’янин , пішов додому, а Винокур, переживав за своє виробництво і пішов на будівельний об’єкт, щоб закінчити розпочату роботу. Тут і виявив його в нетверезому вигляді директор будівельної фірми. На наступний день, отримавши пояснення від Винокура і Лєщєнко, директор сказав, що завтра вони отримають дисциплінарне стягнення. Зорієнтувавшись, що їх можуть звільнити Винокур і Лєщєнко стали погано себе почувати і лягли на медичне обстеження в обласну лікарню, де знаходились півтора місяці. Коли вони вийшли з лікарні то наказом директора були звільнені за появу в нетверезому стані. Чи дотримані в даному випадку вимоги трудового законодавства?.......7

Задача 2. Інженер Михайлова, яка була звільнена з ініціативи власника, рішенням суду була поновлена на попередній посаді. При вирішенні питання про її поновлення виявилось, що на посаді. Яку займала Михайлова, працює Заваліна, яка є одинокою матір’ю і виховує дітей віком до 14 років. Яке рішення прийняти керівнику? Яка процедура поновлення працівника на роботі, який раніше її виконував?..........................................................................9

Список використаних джерел……………………………………………11

 

 

 

1. До предмету якої  галузі права трудового чи  цивільного процесуального входять  відносини з розгляду трудових спорів в судах? Обґрунтуйте відповідь

Основою предмета трудового  права є відносин, що існують на базі праці, яка характеризується певними  ознаками.

1) Трудове право регулює  відносини із праці, що має  суспільну форму. Не регулюється  трудовим законодавством праця у власному домогосподарстві, праця "на себе", оскільки вона не породжує правових відносин.

2) Трудове право регулює  відносини, що функціонують на  основі вільної праці. Договірне  залучення до пращ зумовлює  відносини, де є вільне волевиявлення, відсутній примус у будь-якому вигляді. Тому не регулюються нормами трудового права відносини, що виникають із обов'язків військової служби, відбування покарання, встановленого вироком суду.

3) Трудове право регулює  відносини найманої (несамостійної) праці. Наймана праця означає те, що вона здійснюється особою, яка не є власником майна підприємства. Трудове законодавство діє там, де є відносини між роботодавцем - власником майна або уповноваженим ним органом та найманою особою. Але суто майнові відносини трудове законодавство не регулює, і до його сфери не включаються відносини між власниками підприємств.

4) Трудове право регулює  відносини, що виникають на  основі колективної праці. Сучасна  праця має, як правило, кооперований  характер, і у трудовому процесі задіяно багато людей. Суб'єкти трудових відносин мають співпрацювати між собою, дотримуючись загальновизнаних правил суспільного буття.

5) Трудове право регулює  відносини з організованої праці.  Кожен із працівників виконує  свою трудову функцію, і їх діяльність має бути узгодженою. Працівник має виконувати роботу певного роду та виду, що визначається професією, спеціальністю, кваліфікацією, посадою. Його робота регламентується технологічними нормами. У сучасному виробництві можуть використовуватися складна техніка та обладнання, що можуть бути джерелами підвищеної небезпеки, а тому процес праці має бути організованим із відповідним рівнем безпеки. Працівник підкорюється правилам внутрішнього трудового розпорядку, відповідному режиму роботи.

6) Трудове право регулює відносини із "живої" праці. Ним регулюється весь процес праці, а не тільки її результат. Невідривність праці від носія здібності до праці - працівника - зумовлює регулювання засобами трудового права широкого кола соціально-трудових відносин по забезпеченню зайнятості і працевлаштуванню, підготовці кадрів на виробництві, забезпеченню умов праці та виробничого побуту, задоволенню потреб та інтересів найманих працівників, їх участі в управлінні підприємством тощо.

7) Трудове право регулює  відносини з утилітарної праці, яка виконується на результат, що має реалізуватися. Праця оплачується, працівник регулярно отримує заробітну плату, визначену за встановленими нормами і розцінками.

Традиційно вважається, що предмет трудового права складає  широке коло відносин щодо реалізації права на працю, працевлаштування, умов праці, організації та управління працею, професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації на виробництві, забезпечення договірного регулювання умов праці, відповідальності роботодавців і працівників, вирішення індивідуальних та колективних трудових спорів, нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства.

Такі різнорідні за своєю  сутністю відносини можуть бути упорядковані, приведені до чіткої системи.

Визначення предмета трудового права О. І. Процевський здійснив, виходячи із загальної і конкретної ознак, тобто за характером праці і його властивостями (внутрішній зв'язок) та із наявності трудового договору (зовнішній зв'язок). У результаті ним було зроблено висновок, що предмет трудового права складають чотири групи відносин: а) що виникають у результаті реалізації здібностей до праці; б) що забезпечують охорону і розвиток трудової діяльності; в) що виникають у результаті неналежного виконання трудових обов'язків; г) процесуальні відносини у сфері праці1.

М. В. Молодіше, слідом за О. І. Процевським, зазначав, що суспільна  організація праці охоплює не тільки відносини, у які люди вступають  безпосередньо для реалізації своєї  здібності до праці, для здійснення трудових процесів, а й усі інші відносини, що забезпечують безперервне функціонування і розвиток суспільної організації праці: із формування, розвитку і розподілу робочої сили, забезпечення її відтворення. У структурі предмета трудового права він вбачав три великі групи відносин: 1) із участі у суспільній праці, що складаються з трьох блоків відносин (із використання робочої сили, із відтворення робочої сили, із розподілу і перерозподілу робочої сили); 2) із розгляду трудових спорів; 3) із нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю2.

Наведена типологія  відносин предмета трудового права, що з'явилася в результаті глибоких наукових досліджень, не зменшила значення і не спростувала поділу відносин на трудові і ті, що тісно пов'язані  з ними. Така класифікація, заснована на причетності відносин до самого процесу праці, дозволяє із усієї сукупності відносин виділити головний феномен трудового права - трудові правовідносини.

Правовідносини у сфері  праці, пов'язані з трудовими відносинами, можна класифікувати:

а) залежно від кількості  суб'єктів - на індивідуальні та колективні;

б) залежно від змісту - на матеріальні, процедурні і процесуальні;

в) залежно від співіснування  з трудовими у часі - на ті, що передують  трудовим (наприклад, відносини із працевлаштування), існують разом із трудовими (відносини із притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності), слідують за трудовими (відносини із розгляду трудових спорів про поновлення на роботі).

Трудові спори суди розглядають  за загальними правилами цивільного судочинства, тобто керуються положеннями ЦПК України. Разом з тим у порядку розгляду трудових спорів є свої особливості. Незалежно від того, працівником, власником або уповноваженим ним органом чи прокурором порушена справа після вирішення спору в КТС, суд розглядає її як трудовий спір, що вирішувався в КТС, тобто на вимогу працівника до підприємства (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суди України від 6 листопада 1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 1. За чотири години до закінчення робочого дня техніки – будівельники Винокур і Лєщєнко покинули роботу на будівельному об’єкті і направились в найближчий кіоск, де купили пляшку горілки і дві пляшки вина, випили, закусили і розійшлися в різні боки. Лєщєнко, як хороший сім’янин , пішов додому, а Винокур, переживав за своє виробництво і пішов на будівельний об’єкт, щоб закінчити розпочату роботу. Тут і виявив його в нетверезому вигляді директор будівельної фірми. На наступний день, отримавши пояснення від Винокура і Лєщєнко, директор сказав, що завтра вони отримають дисциплінарне стягнення. Зорієнтувавшись, що їх можуть звільнити Винокур і Лєщєнко стали погано себе почувати і лягли на медичне обстеження в обласну лікарню, де знаходились півтора місяці. Коли вони вийшли з лікарні то наказом директора були звільнені за появу в нетверезому стані. Чи дотримані в даному випадку вимоги трудового законодавства?

Згідно вимог трудового законодавства до працівника може бути застосовано звільнення, як дисциплінарне стягнення за появу на роботі в нетверезому стані відповідно до п. 7 ст. 40 КЗпП.

Відповідно до ст.. 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник  або уповноважений ним орган  повинен зажадати від порушника  трудової дисципліни пояснення в  письмовій формі. Що і було зроблено директором підприємства тому він мав  всі законні підстави для звільнення цих працівників.

Слід також враховувати положення ст.. 148 КЗпП в якій зазначається що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців  з дня вчинення проступку.

Тому в даному випадку той факт, що вони перебували на медичному обстеженні півтора місяця ніяк не впливає на обставини справи та її вирішення так як всіх строків було дотримано адже директор звільнив їх коли вони вийшли з лікарні.

Але при вирішенні даної задачі слід також враховувати положення ст..43 КЗпП розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 7 статті 40, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті без застосування цих положень дотримання вимог трудового законодавства і звільнення даних працівників є незаконним тому що в умові задачі про її застосування не вказано. Тому і вимог трудового законодавства не було дотримано.[2]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 2. Інженер Михайлова, яка була звільнена з ініціативи власника, рішенням суду була поновлена на попередній посаді. При вирішенні питання про її поновлення виявилось, що на посаді. Яку займала Михайлова, працює Заваліна, яка є одинокою матір’ю і виховує дітей віком до 14 років. Яке рішення прийняти керівнику? Яка процедура поновлення працівника на роботі, який раніше її виконував?

У ч. 5. ст. 235 Кодексу законів про працю зазначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону «Про виконавче провадження» (далі – Закон), якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного дня після одержання виконавчого документа. Якщо стягував протягом семи днів, що їх дають для добровільного виконання рішення суду, не поновить працівника на роботі, судове рішення виконується примусово. Слід також мати на увазі, що подання апеляційної скарги не зупиняє виконавче провадження в частині поновлення особи на роботі.[3]

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону, щоб  рішення вважалося виконаним, мають  бути наявні дві обставини: відповідний  акт органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, і фактичне допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов’язків на підставі цього акта. Тому керівник підприємства зобов’язаний негайно поновити працівника, який раніше виконував цю роботу, і має право розірвати трудовий договір з працівником, прийнятим на роботу замість незаконно звільненого, з власної ініціативи на передбаченій у п. 6 ст. 40 КЗпП підставі, якою є звільнення у зв’язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу. Але існують обмеження щодо звільнення певних категорій осіб. Так ст. 184 КЗпП містить заборону щодо звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. [2] А оскільки рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника підлягає обов’язковому негайному виконанню, власник або уповноважений ним органи зобов’язаний працевлаштувати цю категорію осіб. Відповідно до п. 8.2.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5, після фактичного допущення працівника до роботи складається акт про виконання рішення, виконавче провадження підлягає закінченню і не поновлюється при повторному недопущенні працівника до роботи, а у працівника з’являється право на звернення до суду в порядку позовного провадження.[4]