Договор страхування

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 997 ЦК України як страховик, так і страхувальник можуть відмовитися від договору страхування. Так, якщо страхувальник прострочив внесення страхового платежу і не сплатив його протягом десяти робочих днів після пред´явлення страховиком письмової вимоги про сплату страхового платежу, страховик може відмовитися від договору страхування, якщо інше не встановлено договором.

Страхувальник або страховик  зобов´язаний повідомити другу сторону  про свій намір відмовитися від договору страхування не пізніш як за тридцять днів до припинення договору, якщо інше не встановлено договором.

Страховик не має права  відмовитися від договору особистого страхування без згоди на це страхувальника, який не допускає порушення договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо страхувальник відмовився від договору страхування (крім договору страхування життя), страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страховиком страхових виплат.

Коли відмова страхувальника від договору обумовлена порушенням умов договору страховиком, страховик  повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю.

Якщо страховик відмовився від договору страхування (крім договору страхування життя), страховик повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю.

Коли відмова страховика від договору обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страховик повертає страхувальникові страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страхових виплат.

Наслідки відмови від  договору страхування життя встановлюються законом.

Недійсність договору страхування. Договір страхування повинен  відповідати загальним вимогам, додержання яких є необхідним для  чинності правочину. Договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених ЦК України.

Для оцінки дійсності  договору страхування можна керуватися підставами для визнання правочинів недійсними, передбаченими ст. 215-236 ЦК України. Враховуючи ці норми, договір страхування буде вважатися недійсним у випадках:

1) невідповідності актам  цивільного законодавства, а також  моральним засадам суспільства;

2) фіктивного та удаваного  характеру правочину;

3) укладення договору  з недієздатною фізичною особою;

4) укладення договору  під впливом помилки, обману  тощо.

ЦК України (ст. 998) та ст. 29 Закону України "Про страхування" передбачають також особливі випадки  визнання договору страхування недійсним. Договір страхування визнається судом недійсним, якщо:

1) його укладено після  настання страхового випадку;

2) об´єктом договору  страхування є майно, яке підлягає  конфіскації на підставі судового  вироку або рішення, що набуло  законної сили.

Список використаних джерел

1. Заіка Ю.О. Договір страхування в діяльності ОВС. [Навч. Посіб.] / Ю.О. Заіка. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2000. – 46 с.
2. Основи страхового права України. [Навч. посіб.] / За ред. Б.М. Да-нилишина. – К.: Міжнародна агенція "BeeZone", 2003. – 384 с.
3. Страхове право. [Навч. посіб.] / За ред. Ю.О. Заіки. – К.: Істина, 2004. – 192 с.

4. Гончаренко А. Договір страхування: основні положення та порядок укладення //Все про бухгалтерський облік. – 2006. – 3 липня. – C. 8-11

5. Гринюк О. Динаміка договірних відносин з майнового страхування// Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 8. – C. 97

6. Основи страхового права України. [Навч. посіб.] / За ред. Б.М. Данилишина. – К.: Міжнародна агенція "BeeZone", 2003. — 384 с.