Найбільші медіа-корпорації газетного ринку Австралії

Група Australian Consolidated Press контролює "Сандей Телеграф" (The Sunday Telegraph - Сідней), "Мейтленд Мерк'юрі" (Maitland Mercury) і значний список журналів, включаючи "Уімінс Уїклі" (Women's Weekly) - самий популярний жіночий журнал в Австралії.

Основним джерелом зарубіжної інформації в даний час є агентство  Australian Associated Press, створене в 1935 році на кооперативних засадах власниками газет і радіостанцій. З 1946 року воно - партнер агентства Рейтер (Reuter), спільно з яким має кореспондентську мережу в країнах Азії, кореспондентський пункт у Лондоні і Нью-Йорку.

Australian United Press - агентство, засноване в 1928 р., поставляє інформацію про внутрішнє життя Австралії, а провінційним газетам - і про події за кордоном.

Найбільші щоденні газети мають постійних кореспондентів за кордоном: у Лондоні і Нью-Йорку, Сінгапурі, Гонконзі, Токіо і Джакарті.

Власники столичних газет  входять в Австралійський газетний рада, створена в 1958 році, провінційних - в Асоціацію австралійської провінційної преси або в одну з асоціацій  сільській преси, що діють в межах  кожного штату.

У 1976 році була створена Рада Австралійської преси (Australian Press Council) - саморегулюючий орган, заснований керівниками газетних синдикатів з метою збереження свободи преси в Австралії за сприяння Асоціації австралійських журналістів.

До Ради, представлений  рівною кількістю видавців, журналістів  і представників громадськості  на чолі з незалежним головою, входить  двадцять один чоловік. На щомісячних зборах Рада успішно справляється з  розбором скарг, пов'язаних з обмеженням прав преси, причому винесене рішення  не намагаються опротестувати, а  приймають таким як є. У результаті, держава надала розбір скандалів  і регуляцію взаємин між ЗМІ  Раді Австралійської преси, який відіграє основну роль у захисті свободи  преси.

Уряд намагається "не бути поміченим в тиску преси на якому б то не було рівні", єдині  питання, в які втручаються держава, - це розбір проблем, пов'язаних з дифамації, щодо якої прийнято дуже суворі закони.

 

5. Суспільне мовлення

Австралійські суспільні  мовники підзвітні уряду у  питанні витрат державних коштів, але АВС та SBS не залежать від урядового  контролю та користуються достатньою творчою та редакторською свободою.

В Австралії функціонує два  суспільні мовники Австралійська  мовна корпорація (AustralianBroadcastingCorporation, ABC) та Спеціальна мовна служба (Special Broadcasting Service, SBS).

Перша корпорація пропонує програми інформаційного та розважального  характеру на радіо, телебаченні  та в інтернеті. Значно менша SBS транслює більш спеціалізовані програми, що задовольняють потреби різнокультурного суспільства Австралії.

До групи АВС входять  чотири загальнонаціональних радіостанції, дев’ять радіостанцій у великих  містах та 51 регіональна станція  у населених пунктах Австралії.

АВС1 та АВС2 – головні  інформаційні телеканали мовника. АВС2 стартував у 2005 році, як новий канал  для дітей (в програмі також є  новини, огляди подій, документальні  фільми, спортивні трансляції).

ABC News 24 ‒ цілодобовий канал, що пропонує прямі включення з подій, мікс із програм АВС, а також мовників-партнерів АВС: британської BBC, новозеландської TVNZ, японської NHK, та катарської Al Jazeera English. Канал доступний онлайн або через безкоштовний інтернет-сервіс АВС IView, який, подібно телевізійному мережевому сервісу Iplayer британської телекомпанії BBC, є сервісом потокового відео з власним вбудованим відеоплеєром. Ця технологія була розроблена в самій Австралії місцевим технологічним підрозділом ABC. Вона забезпечує повноекранне відео з високою роздільною здатністю, але при цьому користувачі повинні мати доступ до високошвидкісного підключення.

Контент групи АВС, яка  у 2012 році святкує 80 років з часу свого заснування, споживають більше 70% населення континенту щотижня. Дев’ять  з десяти австралійців вважають, що АВС добре виконує свої функції  та є важливою медіаслужбою країни.  Австралійська мовна корпорація займає головне місце в системі національних комунікацій, а зараз вже й в системі тихоокеанських комунікацій.

Два телеканали SBS пропонують багатомовну програму в залежності від регіону. Програма SBS One складається з випусків новин різними мовами та фільмів не англійською мовою. Тут також багато документалістики та спортивних програм. SBS Two, окрім оглядів міжнародних подій, пропонує програму орієнтовану на молоду аудиторію.

SBS Radio – найбільш багатомовна радіомережа у світі. Для неангломовної аудиторії (а це приблизно 3 млн. слухачів)  створюються програми 68 мовами. Серед підрозділів SBS Radio є й Українське радіомовлення в Австралії, основним принципом роботи якого є громадська функція, а метою – передача правдивої, своєчасної та суспільно-значимої інформації.

5.1 Фінансування

АВС та SBS  на 70-80% фінансуються з державного бюджету. Однак перша  не має права транслювати комерційну рекламу на радіо чи телебаченні.

Щоб отримати небюджетні кошти, АВС може здійснювати торгівлю та продаж своїх продуктів та послуг. Додаткове фінансування приносять комерційна служба АВС ( 55 магазинів та 111 центрів, що здійснюють продаж та доставку товарів, замовлених в онлайн магазині АВС) видавнича продукція, служба  з продажу DVD та телепрограм іншим мовниками, організація подій,  звукозаписуюча компанія, що випускає музичні альбоми для дітей, музику в стилі кантрі, класичну, сучасну музику австралійських виконавців.

З бюджету SBS отримує приблизно  втричі менше за АВС, однак має  дозвіл на показ реклами (не більше п’яти хвилин на годину). Окрім цього, невелику частку своїх фінансових потреб SBS також забезпечує шляхом продажу  товарів через власний спортивний онлайн магазин "The World Game Shop".

Бюджет мовників визначається раз на три роки, коли до уряду  подаються на розгляд відповідні бюджетні плани. Уряд вирішує врахувати  подані цифри у бюджеті поточного  року чи відправити на перегляд, далі бюджетний  план подається на розгляд парламенту для затвердження.

Завдяки вдалому поєднанню  джерел фінансування та ретельній нормативній  базі мовники можуть зберігати незалежність від великої політики та бізнесу, вдало конкурувати з комерційними мовниками.

5.2 Захист незалежності та підзвітність

ABC та SBS функціонують на  основі державних законодавчих  актів, але при цьому є незалежними  корпораціями, що укладають свої  внутрішні нормативні акти та  положення.  Керування мовниками  здійснюється відповідно до законів  «Про Австралійську радіомовну  корпорацію» 1983 року та закону  «Про Спеціальну мовну службу»  1991 року.

Міністри та уряд можуть давати вказівки щодо програмного наповнення корпорацій лише у виняткових випадках. Так, стаття 78 Закону дозволяє давати вказівки Корпорації лише в разі висвітлення  інформації чи події, що слугуватиме  національним інтересам Австралії. Перед тим як міністр скерує вказівку корпорації, він має обґрунтувати таку директиву, подати її на розгляд  до парламенту.

На чолі АВС та SBS стоїть рада директорів, що слідкує за належним виконанням мовником своїх суспільних функцій та пильнує за рівнем незалежності та чесності в роботі мовника, коректністю, об’єктивністю та збалансованістю  новин та іншої інформації. До 2007 року директорів призначав генерал-губернатор Австралії на основі рекомендацій правлячої  політичної сили. Така схема завжди викликала нарікання, бо вважалася політично-мотивованою. З приходом до влади Лейбористської партії було анонсовано план впровадження нової системи вибору директорів:  на посади можуть подаватися всі громадяни Австралії з досвідом роботи у сферах, що забезпечують роботу мовника (теле- та радіомовлення, комунікації, менеджмент, фінансова сфера та ін.) та відповідають заявленим критеріям. Потім незалежна комісія обирає кращих кандидатів і подає сформований список уряду. З 2009 року кілька директорів  було призначено саме в такій спосіб. Але законодавчо ця схема була закріплена лише в 2012 році, коли парламент прийняв відповідні зміни до основних законів. Також було відновлено процедуру вибору одного з директорів зі штату корпорацій. Мандат директора триває п’ять років з можливістю переобрання.

З початку 80-х років у  АВС також працює Дорадча рада, 12 членів якої повинні допомагати Раді директорів у виробленні програмної політики, слідкувати за врахуванням  інтересів максимального спектру  соціально-демографічних груп населення.

Не останнє місце в  структурі корпорації займає й відділ роботи з запитами та скаргами аудиторії  та споживачів продуктів АВС. Він  зобов’язаний розглянути кожну заяву, що надходить від глядачів чи слухачів та з’ясувати чи були порушені стандарти  мовника. Якщо повідомлення не стосується питання дотримання стандартів, а  є лише висловленням особистої незгоди  чи несхвалення  якихось змін в  ефірі чи антипатії до ведучих, воно теж приймається до розгляду. Кожне  повідомлення, що приходить на електрону  пошту чи звичайним листом  реєструється та класифікується. Щоквартально на сайті  АВС з’являється статистичний звіт з розгляду повідомлень від аудиторії, щомісяця публікуються  відповіді  на розглянуті скарги.

 

 

6. Найбільші медіа-корпорації газетного ринку Австралії

"For better or for worse, my company

 is a reflection of my thinking, my

 character, my values. "

 Rupert Murdoch.

"Добре це чи погано, але моя компанія - це відображення  моїх думок, мого характеру  і моїх цінностей" - ці слова  належать Руперту Мердоку, центральній фігурі світового медіа-ринку.

Ось вона, одна з центральних  проблем австралійських ЗМІ, концентрація влади в руках однієї сім'ї. Всі  найбільші медіа-корпорації контролюються  певними сімействами: на чолі News Corp. стоїть син Руперта Мердока Лечлен (Lachlan), корпорацією Broadcasting and Publishing Ltd. управляє син Кері Пакера Джеймс, а Джон Фейрфакс знаходиться в раді директорів Fairfax.

У свою чергу, дослідники австралійської журналістики виділяють ряд інших  проблем, таких як: тиск "можновладців" на редакторів і поширення "сльозливості" в подачі новин - ось те, що існує  на медіа-ринку Австралії і що слід було б знищити.

У даній роботі я розглядаю  тенденцію концентрації та монополізації  капіталу.

Всі найбільші газети і  журнали знаходяться в лещатах  трьох газетних концернів, які контролюють  практично весь тираж австралійських щоденних газет і журналів, між  якими, природно, йде жорстка конкурентна  боротьба. Цими трьома титанами є: News Corp. Ltd, John Fairfax Holdings Ltd. і Australian Consolidated Press.

Ще в 1976 році довідник "Сучасна  Австралія" стверджував: "Понад 40 відсотків тиражу австралійських щоденних газет контролюється чотирма  газетними концернами". Сьогодні, а саме - 25 років потому, 90 (!) Відсотків щоденного газетного тиражу Австралії припадає на частку News Corp. Ltd і Fairfax Holdings. Australian Consolidated Press стала частиною Publishing & Broadcasting Ltd., Тепер вона контролює 60 відсотків журнального ринку країни і володіє найбільшою телевізійною мережею в Австралії.

Нижче я привожу короткий огляд історії розвитку та сьогоднішнього стану основних трьох монополістів австралійської преси.

News Corp. Ltd (Rupert Murdoch)

Fairdax Holdings Ltd (Fairfax Family)

Broadcasting & Publishing Ltd (Aistralian Consolidated Press) - Kerry Parker.