Гендерні особливості спілкування

Вивчення психологічних відмінностей між чоловіками і жінками - один з напрямків гендерної проблематики в психологічній науці. Цей напрямок розвивався як дослідницька практика, переважно спирається на методи, серед яких пріоритетними є експеримент і використання стандартизованих тестів і опитувань.

З багатьох властивостей, що розрізняють чоловіків і жінок і впливають на їх поведінку в групі, найважливішими є ті, що пов’язані з умінням передавати інформацію, сприймати одне одного, контактувати та взаємодіяти з іншими. Наприклад, чоловіки більш схильні до екстенсивного групового спілкування, жінки – до утворення замкнутих мікрогруп; чоловіки проявляють агресивність відкрито, жінкам властива прихована ворожість; чоловіки спілкуються емоційно стриманіше, а жінки – вільніше і повніше (зокрема й вербально) виявляють свої почуття та емоції, в них раніше виникає потреба поділитися з ким-небудь своїми переживаннями, здатність до емпатії.

За жінками не спроста закріпилась репутація “базік”. Шотландські дослідники вияснили, що жіноча мова значно багатша та образна ніж чоловіча, незалежно від освіти. Справа в тому, що зони головного мозку, що відповідають за лінгвістичні здібності, у жінок розвинуті в середньому сильніше, ніж у чоловіків. А от зони, що відповідають за абстрактне мислення і логічні побудови більш розвинуті у чоловіків. Виключення з цього правила трапляються рідко - всього 5 - 8 осіб на сотню. В період середньовіччя на церковних зібраннях обговорювалося питання, чи є у жінок душа, писались наукові трактати по проблемі, чи є жінка людиною.

У комунікації, крім усього іншого, можна виділити і такий аспект, як гендерний, тобто обумовлена впливом гендеру на взаємодію між людьми. Наприклад, можна говорити про жіночі і чоловічі стратегії комунікативної поведінки. Якщо жіноча стратегія "припускає бесіду, побудовану на взаєморозумінні" навіть при формальному спілкуванні, то чоловіча передбачає бізнес-інформацію, яка поширюється навіть на інтимну сферу комунікації. Головна відмінність між характеристиками цих стратегій щодо зворотного зв'язку: вважається, що жінки навіть при ділової тематики розмови багато уваги приділяють зворотньому зв'язку, який розуміється "не просто як реакція на повідомлення, а саме як досягнення стану зрозумілості". Чоловіки ж розглядають її як реакцію на повідомлення, "яка, безсумнівно, може бути помилковою і, безумовно, не збігається зі станом зрозумілості".

Можна говорити про те, що чоловіки прагнуть інтерпретувати світ з точки зору справедливості - несправедливості, жінки ж з точки зору турботи, задоволення потреб усіх боків. Відповідно, ці типи інтерпретації значно впливають на поведінку людей у процесі комунікативного акту, а отже, можна говорити про гендерних особливостей комунікації.

Уявлення про те, як говорять чоловіки та жінки, складають стереотипи гендерної комунікативної поведінки, які є частиною суспільної свідомості. При цьому мовлення жінок сприймається як відхилення від норми, якою традиційно вважається чоловіча комунікативна поведінка. Вивчення гендернозумовленої комунікативної поведінки зосереджує увагу не лише на розбіжностях у мовленні чоловіків і жінок, але й на соціально-психологічних чинниках, що її зумовлюють. До останніх належать ситуація спілкування, мовець і слухач, які характеризуються певним соціальним станом, статтю, віком, рівнем освіти, психологічними особливостями і психічним станом. Усі ці риси обов’язково відображаються в мовленні.

Розходження в усному мовленні чоловіка й жінки були замічені лінгвістами досить давно. Ще в XIX сторіччі вони звернули увагу, що в багатьох випадках жінки й чоловіка говорять по-різному, а в окремих ситуаціях їхня мова може різнитися значно.

Чоловіка восприимчивее до нового в мові. У їхній мові більше неологізмів і термінів, Мова жінки більше нейтральна, статична, у її лексиконі частіше можна знайти застарілі слова й обороти, архаїзми, діалектні слова.

Емоційність

Мова жінки звичайно емоційніше мови чоловіка, це проявляється в більшому вживанні афектованої й емоційно пофарбованої лексики, вигуків, метафор, порівнянь, епітетів. Жінки вживають більше слів, що описують почуття, емоції, психофізіологічні стани. У той же час жінка у своїй мові намагається уникати елементів "панібратського" обігу: кличок, прізвиськ, принизливих обігів.

Кольору

Були виявлені цікаві факти у використанні жінкою й чоловіком прикметників, що позначають назви квітів. У жінки словник цветообозначений ширше. Вона вживає більше специфічних назв квітів, багато хто з яких є іноземними запозиченнями: "муав", "перванш", "мандента", "беж".

У мові чоловіка частіше, ніж у мові жінки, зустрічаються назви основних квітів насичених тонів - червона, чорна, темно-синій, жінка ж віддає перевагу ненасиченим - рожевому, темно-червоному, жовтому й блакитному.

Частини мови

У мові жінки більше складних прикметників, найвищих ступенів якісних прикметників, прислівників і союзів. Жінки у своїй мові частіше використовують конкретні іменники, а чоловіка - абстрактні. Відносна кількість іменників, що доводяться на одне висловлення, у мові чоловіка значно вище.

Було відзначено, що чоловіки більше користуються дієсловами активної застави, а жінки - пасивного. Пояснюють це тим, що чоловік у суспільстві займає більше активну позицію, ніж жінка. У мові чоловіка питальних, наказових і негативних пропозицій більше, ніж у мові жінки (особливо чітко ці розходження видні у використанні наказових пропозицій). Варто підкреслити й те, що на вираження думок одного змісту жінка витрачає більше слів, чим чоловік.

Престижність

Однієї з найбільш характерних рис мови жінки є її прагнення до вживання "престижних" (тобто орієнтованих на встановлений суспільством зразок) мовних правил і норм, тоді як мова чоловіка більше недбала й розкріпачена.

Із соціальною престижністю зв'язаний і той факт, що жінки у своїй мові більше, ніж чоловіка, використовують літературні форми слів і зразки мови. Жінка орієнтується на "відкритий" соціальний престиж, тобто на загальновизнані норми соціального й мовного поводження, у той час як чоловік тяжіє до фрондированию - відхилення від установлених норм і правил спілкування.

Стереотипи підлоги

З поняттям "соціальної престижності" тісно зв'язане поняття "стереотипу підлоги". Це система обумовлених приписань того, що повинна робити і який бути в суспільстві жінка, а яким - чоловік: у поводженні, навичках, помислах, устремліннях, характері, зовнішньому вигляді та ін. Відхилення від нормативних зразків поводження (у тому числі й мовного) для жінки в набагато більшому ступені загрожують небезпекою суспільного відторгнення, чим для чоловіка. Звідси й більше ввічливий, "попереджувальний" характер розмови в жінки.

Утворення

Впливають на ступінь прояву розходжень у мовному поводженні й такі соціальні фактори, як рівень утворення, соціальне оточення, професійна діяльність. З підвищенням рівня утворення трохи зменшуються розходження в мові чоловіка й жінки. Характерно, що в представників середніх шарів спостерігається найвищий ступінь розходжень у мові чоловіка й жінки, а також найвища орієнтація жінки на "коректні", "престижні" форми мови.