Андрій Шевченко

     Інколи, хоча й дуже рідко, Шевченко визнає, що відчуває втому. Звичайну втому, яка  приходить у періоди, коли ентузіазм  новачка закінчується, й починається  монотонний процес щоденної роботи, який нічого спільного із колишнім задоволенням не має. Але біда в тому, що саме в цей час треба все доводити знову.

     Напередодні другого італійського сезону в Андрія вірили всі. Він був єдиним гравцем  “Мілана”, якому не висловлювали претензії  за те, що команда Дзаккероні поміняла “золото” 1999-го на “бронзу” 2000-го. Мілан вірив у повернення на найвищий щабель і головну роль у цьому поверненні відводив, безумовно, українцеві.

     Влітку  нинішнього року Італія підбивала підсумки чергового сезону в серії “А”. “Мілана” серед найкращих не було — він, уже без Дзаккероні                  (й, фактично, без Мальдіні), опустився ще на два рядки, залишивши сподівання на “скудетто” ще взимку. І тільки Шевченко, знову забивши 24 м`ячі, не міг бути звинуваченим у негараздах гранда. Навіть за умови, що повторення попереднього показника залишило Андрія на другій сходинці в реєстрі бомбардирів серії “А”, цей факт довів: випадок перестав бути випадком, адже повторився двічі. І “ринкова вартість” міланського форварда української збірної неухильно пішла вгору.

     … Андрій Шевченко — патріот “Мілана”. Ще рік тому в інтерв`ю “Українському  футболу ” він розповідав, що, як гравець своєї команди, не може радіти успіхам “синьо-чорних” сусідів. І тільки навесні нинішнього року, після того, як “Мілан” за його безпосередньої участі розтрощив “Інтер” — 6:0, Шева сказав: “Навіть трохи прикро за “Інтер”…”

     Андрій  Шевченко — патріот серії “А”. Скільки б фахівців у лапках і  без таких не висловлювалися щодо зниження рівня італійської першості, посилаючись на “об`єктивні” єврокубкові показники, міланець, як і раніше, ставить на перше місце серію “А”, а на друге — всі ліги інших країн. Адже знає серію “А” зсередини краще за нас усіх.

     Третій  сезон “Мілан” поєднує слово  “напад” із прізвищем “ Шевченко”. Третій сезон Андрій поєднує для себе слово “матч” із словом “гол”. І щоразу сподівається не тільки на індивідуальні здобутки, але й на командні.

     Так створений футбольний світ, що в  біографії кожного гравця по закінченні його кар‘єри залишаються тільки титули, командні й індивідуальні. Так, уже не одне покоління вболівальників знає про Пеле тільки те, що він був триразовим чемпіоном світу й забив за свою кар‘єру більше тисячі м‘ячів. Усе інше залишилося тільки на кіноплівці та в спогадах ветеранів уболівальницького руху.

     Андрій  Шевченко — людина честолюбна. Саме цій рисі характеру він має  завдячувати, говорячи про все, чого досяг. І саме ця риса змушує українця все частіше згадувати  про  вершини, які він не підкорив. “Для виправлення ситуації є двадцять перше століття”, — так сам Андрій говорив ще восени 1999-го, маючи на увазі своє заочне змагання із ван Бастеном, але — не тільки його. Маючи індивідуальні титули, яким позаздрять більшість футболістів світу, з командних Шевченко володіє тільки званням чемпіона й володаря Кубка України, здобутими ще в “Динамо”.

     “Мілан” останніми роками розчаровував. Доки Шева встановлював власні рекорди, його команда “летіла” в усіх змаганнях, де брала участь — серії “А”, Кубку Італії, Лізі чемпіонів. Нинішнього сезону “Мілан” продовжує боротьбу на всіх фронтах, тільки ліга поступилася місцем менш престижному  Кубку УЄФА. І дуже хочеться вірити, що бодай одна з цих, непідкорених Андрієм вершин, поповнить поки що невеликий реєстр його титулів. Хоча не можна виключати, що вже цієї зими “Мілан” спокуситься на шалені суми, які пропонує “Реал”, і Шевченкові доведеться поборотися за Лігу чемпіонів і першість у примеро. А клуб Берлусконі, щоправда, в такому випадку й на минулорічні успіхи сподіватися не зможе…

     У “Мілані”, “Реалі” чи десь ще, Шевченко свого досягне. Але його біль (і наш також) — збірна України. Адже тільки успіхи національної дружини дарують можливість потрапити на головні футбольні форуми — чемпіонати світу та Європи.

     У одному зі своїх інтерв‘ю Андрій сказав, що, тільки потрапивши в Італію, зрозумів важливість світового та європейського форумів. Чим визнав, що не до кінця розумів трагедію збірної України, яка не пройшла хорватів у 1997-му. Трагедію, в якій Шевченко та його товариші не були винні. Трагедію, автором якої став арбітр із звучним прізвищем Педерсен.

     Натомість трагедію 1999-го він відчув сповна. І  тому, що важко було шукати причини  словенського провалу десь поза межами збірної. І тому, що, на думку багатьох, саме невихід національної команди  на Євро-2000 позбавив Шевченка європейського “Золотого м`яча”…

     На  початку нинішнього року Андрій вірив, що все буде добре. Зустрічаючи Новий  рік, читачі “Українського футболу” прочитали його слова: “Я не вважаю, що нині наші шанси потрапити на чемпіонат світу гірші, ніж перед початком змагань…. Нам треба всі свої поєдинки зіграти вдало, й тоді путівка на світовий форум буде наша”.

     Те, що трапилося потім, знаємо ми всі. Бажання  бути учасником, а не спостерігачем  змагань у Японії та Південній  Кореї Андрій Шевченко підтвердив кількістю м‘ячів, забитих за збірну. Але не варто забувати: у футболі за результат відповідальність несуть одинадцять футболістів. І тренер…

     Життя не зупиняється навіть після найдошкульніших  поразок. Посумувавши п‘ять хвилин, ми повинні думати про те, як перемогти завтра. Саме завтра, а не післязавтра, адже не варто забувати, що футбольне життя швидкоплинне. І надто жорстокими  стосовно Шеви видаються думки окремих фахівців, які радять пожертвувати чемпіонатом Європи 2004-го й готувати команду до чемпіонату світу-2006. Адже він готовий битися за перемогу сьогодні, коли футбольна кар‘єра сходить на пік! І непідкорених вершин ще достатньо.

     …Леонід Буряк, Михайло Фоменко, Володимир  Онищенко, Анатолій Коньков. Це не просто перелік видатних футболістів чи авторитетних тренерів. Це — тільки окремі імена із списку вітчизняних “зірок”, які жодного разу не зіграли на чемпіонатах світу чи Європи. І дуже не хотілося б, щоб цей список продовжувався. А в 2010-му Андрієві Шевченку вже виповнилось тридцять…