Загальна характеристика методів оцінки ефективності інвестиційного проекту

     Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

     ДВНЗ "Національний гірничий університет"

     Економічний факультет 
 
 
 
 
 
 

     Р Е Ф Е Р А Т

     з дисципліни «Інвестування»

     на  тему: «Загальна характеристика методів оцінки ефективності інвестиційного проекту» 
 
 
 
 
 
 

Виконала:

студентка гр. МК-09

Теслюк Ольга Сергіївна 

Керівник

Гетьман О.О. 
 
 

Дніпропетровськ – 2011 

Зміст

Вступ 3 
Перелік та характеристика методів оцінки інвестиційних проектів 5

Висновки 10 
Список використаних джерел 11 

     Вступ

     Для прийняття рішень щодо інвестування того чи іншого проекту необхідною передумовою є оцінка його економічної  ефективності. Така оцінка є необхідною як для керівництва підприємства, яке здійснюватиме інвестиційний  проект (для формування ефективного  інвестиційного портфеля), так і  для представлення її зовнішньому  інвестору з метою довести  йому доцільність вкладання коштів в окремий проект. Очевидно, що ймовірність  прийняття помилкових інвестиційних  рішень з боку керівництва підприємства залежатиме від якості оцінки економічної  ефективності інвестиційних проектів.

Всі формальні  методи виходять із таких припущень:

1. Початкові інвестиції при реалізації будь-якого проекту генерують грошовий потік, елементи якого представляють собою або чисті припливи, або чисті відпливи грошових коштів. В даному випадку під чистим грошовим припливом n-го року розуміють перевищення поточних грошових надходжень над поточними грошовими витратами проекту ( відповідно, якщо має місце інше співвідношення, то мова йде про чистий грошовий відплив). В окремих випадках замість грошового потоку в ході аналізу використовується послідовність прогнозних значень чистого прибутку від проекту.
2. Аналіз здійснюється за однакові базові періоди будь-якої тривалості (рік, квартал, місяць і т.п.), враховуючи при цьому узгодженість величин елементів грошового потоку, відсоткової ставки та тривалості аналізованого періоду.
3. Припливи (відпливи) грошових коштів приходяться на кінець аналізованого періоду.
4. Інвестований капітал, як і грошовий потік приводиться до одного (базового) моменту часу. Базовим моментом часу є, зазвичай, дата початку реалізації проекту, дата початку виробництва продукції.
5. Коефіцієнт дисконтування, який використовується в ході аналізу з використанням динамічних методів оцінки ефективності інвестицій, повинен відповідати тривалості періоду, який покладено в основу проекту. При визначення ставки дисконту враховується структура інвестицій та вартість окремих складових капіталу.
6. Ефективність використання інвестованого капіталу оцінюється на основі порівняння грошового потоку, який формується в процесі реалізації проекту, та початкових вкладень. Проект вважається ефективним, якщо цей потік достатній для відшкодування затраченої суми вкладень та забезпечує очікувану віддачу від вкладеного капіталу.

 

     Перелік та характеристика методів  оцінки інвестиційних  проектів

     На  даному етапі господарювання існує  дві основні групи методів  оцінки економічної ефективності інвестиційних  проектів: статичні та динамічні. Статичні методи передбачають розрахунок показників на основі недисконтованих грошових потоків, тобто вони не враховують зміну вартості грошей в часі. Такі методи здебільшого використовувались в умовах командно-адміністративної системи. Динамічні ж методи, навпаки, враховують зміну вартості грошей в часі і передбачають приведення вартостей усіх грошових потоків до одного й того ж самого періоду шляхом їх дисконтування чи компаундингу (нарощування). Саме динамічні методи набули широкого застосування в більшості країн світу. Вони виявились найбільш концептуально правильними та загальнопридатними для застосування в ринкових умовах.

     До  динамічних методів, оцінки ефективності інвестиційних проектів слід віднести такі основні методи, як чиста теперішня  вартість грошових потоків (ЧТВ), внутрішня  ставка доходності (ВСД), період окупності  інвестицій (ПО) та індекс прибутковості  проекту (ІП).

     Використання  методу чистої теперішньої вартості передбачає визначення чистих грошових потоків за кожним періодом, визначення теперішньої вартості кожного чистого  грошового потоку відповідного періоду, розрахунок чистої теперішньої вартості проекту шляхом сумування всіх дисконтованих чистих грошових потоків.

      В загальному випадку чиста теперішня  вартість проекту визначається за такою формулою:

                    (1) 

     де С - чистий грошовий потік за період t, грн.;

     r - норма дисконтування, яка враховує  зміну вартості грошей в часі, частка від одиниці;

     n - термін реалізації проекту, роки.

     Внутрішня ставка доходності - це таке значення норми  дисконту, при якому теперішня  вартість грошових потоків від реалізації проекту дорівнює теперішній вартості інвестиційних витрат. Іншими словами, це значення норми дисконту, при  якому чиста теперішня вартість проекту дорівнює нулю. Згідно з  формулою (1), внутрішня ставка доходності визначатиметься з рівняння:

                       (2) 

       де С - внутрішня ставка доходності, частка від одиниці.

     Доцільно  інвестувати лише ті проекти, для  яких внутрішня ставка доходності більша чи дорівнює нормі дисконту, яку  необхідно приймати в розрахунках  при визначенні чистої теперішньої вартості проекту.

     Одним із найпростіших методів оцінки ефективності інвестицій, який досить часто використовується на практиці, є період окупності  інвестицій. Він визначається як час, необхідний для того, щоб дисконтовані грошові потоки від інвестиційного проекту зрівнялись з початковими інвестиціями в даний проект. Інакше кажучи, це час, коли ЧТВ проекту змінює знак з від'ємного на додатний. Згідно з формулою (1), період окупності проекту знаходиться з такого рівняння:

                    (3)

      

     де h - термін окупності проекту, роки.

     Проект  вважається ефективним, якщо термін його окупності є меншим за період його реалізації, тобто життєвий цикл.

      Індекс прибутковості показує, у  скільки разів сума дисконтованих грошових потоків проекту за весь період його реалізації перевищить теперішню вартість інвестиційних витрат. Для визначення індексу прибутковості проекту використовується така формула:

                                   (4)

       

     Кожному із описаних вище методів оцінки ефективності інвестиційних проектів притаманні певні недоліки. Так, метод ЧТВ  не показує рівень прибутковості  проекту. Метод ВСД не враховує масштабу інвестицій. Крім того, окремий проект може мати кілька значень ВСД, наприклад, коли отримані від реалізації проекту  грошові потоки знову реінвестуються в даний проект.

     На  сучасному етапі господарювання існує багато методів, які дозволяють здійснити аналіз ризику того чи іншого проекту, проте більшість з них  не дають відповіді на запитання  щодо доцільності вкладання коштів в окремий проект, не дозволяють визначити економічну ефективність проекту з урахуванням ступеня  його ризикованості. Серед методів, які дозволяють визначити економічну ефективність інвестиційних проектів з урахуванням ступеня їх ризику, можна виділити два: метод еквівалента  певності та метод поправки на ризик  норми дисконтування. Перший метод  передбачає коригування очікуваної вартості грошових потоків шляхом їх множення на коефіцієнт ймовірності  їх виникнення. Отримані таким чином  грошові потоки називаються еквівалентами  певності, що означає їх безпечну чи безризикову вартість. В основі другого методу лежить додавання премії за ризик до безпечної (безризикової) ставки дисконту.

     Тому, при розрахунку теперішньої вартості грошових потоків ризик можна  врахувати двома шляхами: зменшити сподівані грошові потоки на премію за ризик або збільшити відповідним  чином дисконтну ставку. Таким  чином, викладене вище можна записати за допомогою таких формул:

        (5)

      

        (6)

      

     де  ТВі - теперішня вартість грошових потоків і-го року, грн.;

     - ГПі - грошові потоки і-го року в цінах базового періоду, розраховані в процесі оцінки економічної ефективності проекту, що досліджується, грн.;

     - ПРі - поправка на ризик і-го року в грошовому виразі (величина недоотриманих грошових потоків), грн.;

     R¹ - безризикова дисконтна ставка, яка приймалася в розрахунках при оцінці економічної ефективності проекту, що досліджується, частка від одиниці;

     Ri - дисконтна ставка і-го року, яка враховує ризик, частка від одиниці.

     Оскільки  в обох випадках необхідно отримати однакове значення ТВі, то прирівнявши праві частини формул (5) та (6), можна вивести залежність R- від інших змінних. Такі залежності для різних років реалізації проекту будуть різними, а саме [3, c.174]:

        (7)

       

               (8)

      

           (9) 

     де  і - індекс року, для якого визначається норма дисконту, б/в.

     Досліджуючи реалізований проект і маючи по ньому  фактичні дані щодо прогнозованих грошових потоків, величин недоотриманих грошових потоків та безризикової ставки, яка приймалася в розрахунках при оцінці ефективності проекту, за допомогою формул (7-9) можна знайти дисконтну ставку, яка враховує ризик, для кожного року реалізації проекту, а також виділити в ній премію ризик шляхом віднімання від неї безризикової ставки .

     Знайшовши значення премій за ризик в нормі  дисконту для кожного року, які  необхідно було б застосовувати  під час проведення оцінки економічної  ефективності даного інвестиційного проекту  для отримання точних значень  теперішньої вартості грошових потоків, їх (премії за ризик) можна застосувати  для визначення норми дисконту, необхідної для оцінки економічної ефективності нового проекту, оскільки, як було припущено вище, обидва проекти є типовими для підприємства і мають аналогічний рівень ризику.

     Знайдені  премії за ризик можна застосувати  для дисконтування грошових потоків  нового проекту двома шляхами:

     - приймати премію за ризик для  кожного року на рівні знайденого  значення премії за ризик для  відповідного року по реалізованому  проекту;

     - приймати однакове значення премії за ризик для всіх років реалізації проекту на рівні середньоарифметичного значення премій за ризик по реалізованому проекту. 

 

      Висновки

     Інвестування  являє собою один із найбільш важливих аспектів діяльності будь-якого підприємства. Головним напрямком попереднього аналізу  є визначення показників можливої економічної  ефективності інвестицій, тобто віддачі  від капітальних вкладень, що передбачається проектом. Як правило, у розрахунках  приймається в увагу часовий  аспект вартості грошей.

     Таким чином, визначення економічної ефективності інвестиційних проектів є найважливішим  і найскладнішим етапом доінвестиційних  досліджень. Від того наскільки об'єктивно  і всесторонньо здійснена ця оцінка, а отже, й правильно визначені  подальші дії щодо того чи іншого проекту, залежать терміни повернення інвестованих коштів. В свою чергу об'єктивність і всебічність забезпечують сучасні  методи здійснення оцінки ефективності інвестиційних проектів. Розглянуті нами методи є досить точними, базуючись  на простих розрахунках, вони дозволяють достатньо швидко здійснити оцінку економічної ефективності інвестиційних  проектів, їх можна використовувати  при вирішенні таких питань, як прибутковість проекту; визначити  переваги різних варіантів розглянутого проекту; з'ясувати наскільки один проект ефективніший за інший. 

 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Фінансова діяльність підприємств. / Під. ред. Бандурко О.М. та ін. – К.: Либідь. - 2003. – 312с.
2. І. П. Мойсеєнко «Інвестування», навч. пос., К.: Знання, 2006. – 490 с.
3. Пересада А. А. Основи інвестиційної діяльності. — К.:Лібра, 1996. 
4. «Управління зовнішньоекономічною діяльністю»: навч. пос.: 2-ге вид., випр. і доп. / За заг. ред. А. І. Кредісова. - К.: ВІРА-Р, 2002. - 552 с.