Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Ноября 2011 в 18:16, курсовая работа
На сьогоднішній день стрімкими темпами розвиваються усі галузі виробництва. Висока конкуренція на ринку створює передумови для впровадження на виробництві різноманітних інноваційних технологій і прогресивного обладнання, нових розробок, які дозволили б економити і одночасно підвищувати якість виробленої продукції.
Вступ
На сьогоднішній день стрімкими темпами розвиваються усі галузі виробництва. Висока конкуренція на ринку створює передумови для впровадження на виробництві різноманітних інноваційних технологій і прогресивного обладнання, нових розробок, які дозволили б економити і одночасно підвищувати якість виробленої продукції.
У наш час інновації мають велике значення для успішної діяльності підприємства. За рахунок інновацій і збільшення асортименту продукції підприємство підвищує свій рівень і конкурентоспроможність на ринку. Зараз споживач достатньо легко, із задоволенням і інтересом відноситься до нововведень, якщо, звичайно, ціна дозволяє.
Інновація – це сукупність виробничих, технічних і комерційних заходів, які ведуть до появи на ринку нових або вдосконалених процесів і устаткування.
Метою будь-якої інновації є збільшення прибутку: за рахунок зниження собівартості продукції або за рахунок збільшення попиту або збільшення об'ємів виробництва. Відповідно, одним з важливих чинників при розробці новацій є надання економічних обгрунтувань про рентабельність і доцільність новацій.
Проблема харчування є однією з глобальних проблем людства. В даний час, разом із забезпеченням організму людини енергією, на перший план виходять якісні аспекти живлення, які пов'язані із забезпеченням організму біологічно активними інгредієнтами.
Відповідно до теорії збалансованого харчування, одним з важливих харчових інгредієнтів є ненасичені жирні кислоти груп омега – 3 і омега – 6, наявність яких в харчовому раціоні перешкоджає порушенню обміну харчових речовин, вони позитивно впливають на жировий обмін і кров'яний тиск, перешкоджають ряду серцевих захворювань. Загальновідомо, що ненасичені жирні кислоти є незамінним чинником харчування і можуть надходити в організм людини тільки з їжею. Основними сировинними джерелами є риба океанічного промислу, і перш за все морепродукти.
Проводиться техніко-економічне обґрунтування ефективності випробовування технології НВЧ обробки морепродуктів, а також впровадження у виробництво результатів даних випробовувань.
Техніко-економічне обґрунтування включає:
Робоча гіпотеза містить 4 складових частини:
1.1 Економічна мета науково-дослідної роботи
Метою
нашого дослідження є розробка технології
НВЧ обробки морепродуктів з
метою отримання високоякісного напівфабрикату
для виробництва широкого осортименту
кулінарних виробів. Що дає різке скорочення
тривалості технологічного циклу попередньої
теплової обробки та виготовлення кулінарних
виробів, а це сприяє скороченню трудовитрат,
виробничих площ з одночасним отриманням
високоякісної продукції. Ця технологія
буде сприяти збільшенню виходу продукції
за одиницю часу, що дозволить знизити
собівартість та збільшити прибуток.
1.2 Зміст науково-дослідної роботи.
Випробування по розробці даної технології проводяться на кафедрі ТК в лабораторних умовах на свіжій сировині (кальмар, мідії).
Передбочається проведення 14 дослідів:
1.3 Стадії інноваційного процесу:
1.4
Характеристика досліджень:
Волого утримуюча здатність
Зважити 0,3 г фаршу з погрішністю не більше 0,001 г на кружці поліетиленової плівки. Кружок плівки обережно перевернути так, щоб зразок фаршу попав в центр паперового фільтру, підготовленого спеціальним способом (витримати 3 доби в ексикаторі над насиченим розчином хлористого кальцію і зберігати в поліетиленовому мішечку на холоду). Складені разом фільтр і кружок плівки помістити між пластинками органічного скла. На верхню пластинку ставлять гирю масою 1 кг на 10 хв.
Після
закінчення пресування фільтр звільнити
від пластинок, відокремити від плівки
і негайно обкреслити олівцем контури
плям від соку, що виступив на кордоні
поширення води (S1) і довкола відпресованого
м'яса (S2). Внутрішню поверхню пластинок
і плівки досуха витерти марлею і використовувати
для подальших визначень. Визначити площу
плям (у см2) планіметром або по середньому
діаметру. Знайти площу “вологої” плями
S=S1-S2, см2.
Визначення втрати маси
Наважку
досліджуваного продукту масою 50г зважують
з абсолютною похибкою не більше 0,01г, нарізають
шматочками товщиною не більше 3мм і кількісно
переносять у перфорований стаканчик.
Потім стаканчики поміщають у попередньо
підготовлену водяну баню з киплячою водою.
Бланшування проводять з інтервалом 30
сек, зважуючи продукт. Отримані дані у
відсотковому співвідношенні вносять
в таблицю.
Реологічні показники
Дослідження
полягає в тому, що нарізані шматочки нанизали
на 2 зволікання, створивши шар м'язової
тканини висотою більше 1 см, встановили
під штифт. Відзначили положення стрілки
на шкалі штифта. Потім рівномірно подавали
в чашечку з ділильної воронки пісок, поки
штифт не опуститься на 1 см. Філіжанку
з піском зважували. Середнє значення
отриманих результатів приймали за умовну
одиницю консистенції, не враховуючи занадто
малих або занадто великих значень.
Комплекс органолептичних показників
Органолептичні
показники, визначають в такій послідовності:
зовнішній вигляд, колір, запах, консистенція
і смак. Дегустатор повинен зіставити
думку про органолептичних показниках
зі словесним описом, даних у НД на продукт,
або дати. Кількісну оцінку в балах. Органолептичну
оцінку слід проводити при температурі
продукту 18 ... 20°С. Органолептичному огляду
та оцінки піддається весь вміст банки,
поміщене в яку-небудь посудину (тарілку,
порцелянову чашку).
Зовнішній вигляд, запах, консистенцію
і смак продуктів контролюють за структурними
схемами органолептичної оцінки. Для визначення
консистенції користуються додатком зусиль
- натисканням, натисканням, проколюванням,
різанням, розмазуванням за допомогою
столових приладів. Результати органолептичних
випробувань фіксуються в журналі дегустацій
за формою К-13.
Порядок впровадження у виробництві результатів дослідження.
- забезпечення рибопереробних підприємств та мереж громадського харчування НВЧ пічами.
-
розробити нормативну документацію
1.5 Очікувані економічні результати
2 Маркетингові дослідження
Маркетингове
дослідження починається з
Таблиця 1. – Розрахунок потреби в рибопродукції в Одеській області.
Асортимент | Норма вживання, кг | Чисельність населення області, чол. | Річна потреба, т |
1. Морожена продукція | 8,95 | 2 430 000 | 21 748,5 |
2. Консерви та пресерви | 3,62 | 8 796,6 | |
3. Свіжа і охолоджена риба | 2,04 | 4 957,2 | |
4. Копчена | 2,06 | 5 005,8 | |
5. Солона | 1,40 | 3 402,0 | |
6. Кулінарія | 0,96 | 2 332,8 | |
Всього | 19,03 | 46 242,9 |
Рис.1
Сегментація ринку потреби море
продукції
Рибна галузь України сьогодні - це 8 рибо добувних і транспортних підприємств океанічного промислу, більше 200 рибних підприємств внутрішніх водоймищ, 2550 одиниць судів риболовецького океанічного і морського промислу, 4 морських рибних порту, 8 судноремонтних заводів, 9 научно-опитних, опитно-конструкторських і проектних організацій, 4 вищих учбових заклади.
Україна займає шосте місце серед країн світу по експедиційному вилову риби в Світовому океані. Підприємства рибної галузі щорік виловлюють близько 400 тисяч тонн риби і морепродуктів, виготовляють понад 300 тисяч тонн харчової рибної продукції, у тому числі більше 90 мільйонів умовних банок консервів і приблизно 15 тисяч тонн рибної муки.
В Україні риба і інші морепродукти є традиційними продуктами харчування, але не основними. Доля витрат на морепродукти у споживачів України більш ніж в три рази нижче, ніж на м'ясні вироби, і в два рази нижче, ніж на молочні продукти, хліб і овочі.
На жаль, вжиток рибо- і морепродуктів на душу населення України за останні десять років скоротилося удвічі. Зараз українець з'їдає близько 10 кг рибної продукції в рік, хоча фізіологічна норма вжитку даних товарів, що рекомендується, складає 23,7 кг в рік.
До цих пір по об'ємах експедиційного рибопромислу наша держава входить в першу десятку світового рейтингу: є повноправним членом всіх міжнародних організацій по питаннях морських промислів. Особливістю рибної галузі України можна назвати те, що за останнє десятиліття 75-85% риби і морепродуктів добувалося у межах морських економічних зон іноземних держав і відкритої частини Світового океану. І лише 15-25% добувалося в морській економічній зоні і внутрішніх водоймищах України, включаючи товарне розведення риб. Доля вітчизняної продукції з щорік споживаних в Україні 500 тис. тонн риби складає 60-70%.
Ринок морепродуктів в Україні, напевно, єдиний з продовольчих, де імпорт грає істотну роль в розставлянні сил і помітно впливає на розвиток галузі. Основна доля імпорту доводиться на сировині: свіжоморожену рибу, ікру і молюсків. При цьому за весь минулий рік з 284 тис. тонн об'ємів імпорту до України більше 178 тис. тонн за допомогою українських компаній забезпечили норвезькі рибаки і рибоводи. Останню частину сировинного імпорту забезпечили Іспанія, Росія, Аргентина і інші країни.