Ринок акцій в Україні

ПЛАН

     ВСТУП

     Сутність  ринку акцій

1. Сутність ринку акцій
2. Історія розвитку ринку акцій та сучасний його стан
3. Перспективи розвитку

     ВИСНОВКИ

     Список  використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП

     Поки наші громадяни, які про стан рідної економіки дізнаються за допомогою телебачення, радіо і преси, кивали у бік Заходу і були впевнені, що нас ця «іпотечна криза» не торкнеться (у нас, власне, в порівнянні з Америкою, і іпотеки як такої немає ), проблеми наростали. Влада визнала, що в Україні почалася рецесія, тільки в кінці 2008 року. До цього моменту основний індикатор вітчизняного фондового ринку - індекс ПФТС - від свого значення майже в 1210 пунктів, досягнутих у січні 2008-го, вже втратив 930 пунктів або приблизно 75%, бовтаючись в районі 280 пунктів. Іншими словами, країна почула про те, що криза нас все-таки торкнулась у той момент, коли ринкова вартість українських компаній вже скоротилася на ¾, а до кінця року долар з менш ніж 5 гривень піднявся до 8. Останнє і стало результатом переляку населення, яке, не знаючи інших засобів захисту своїх «кровно зароблених», окрім долара, за звичкою кинулося його скуповувати. Результатом такої масованої атаки на обмінники і банки, бажаючи зберегти гроші, стало падіння гривні більш ніж на 60%. Однак будь у людей уявлення про інструменти фінансового ринку, зокрема найпростіших і зрозуміліших для кожного акцій, заощадження були б захищені не меншою мірою без участі долара. Принаймні, зараз курс американця до гривні знову стоїть біля своїх значень 2009 року. А експерти прогнозують наступну девальвацію гривні у середині 2011 до 8,65 грн/ дол. Тобто той, хто купив цю «традиційну захисну» валюту на початку 2009 року і не продав її до початку 2010 року, в реальності не тільки нічого не заробив, а ще й втратив, якщо згадати про інфляцію, яка за ІІ півріччя 2009 року з'їла майже 8% від вкладених коштів.

     А от індекс ПФТС, що відображає динаміку загальної ринкової вартості найбільш великих українських компаній, з  тією ж середини грудня 2008 року до кінця  вересня 2009 виріс в 2 рази - до 560 пунктів. Таким чином, вклавшись не в валюту, де тільки на одній різниці курсів купівлі/продажу можна втратити до 3%, а в акції, люди, знаючи про таку можливість в достатній мірі, могли заробити набагато більше. Звичайно, ринок цінних паперів - це не бездонний мішечок золота, але й не казино. Якщо правильно обрати акцію і тримати її досить довго, не дивлячись на ринкові коливання, ваше терпіння окупиться в достатку.

     Проблема  в тому, що за десятиліття існування  Союзу у наших громадян, мабуть, сформувалося стійке переконання, що Біржа - це місце, куди простим смертним шлях замовлений. Заважає також і вельми поширене думка, що для покупки акцій і біржової гри потрібні величезні гроші. Все це, по суті, міф. Купити акції (найбільш доступний і простий вид цінних паперів), а потім продати їх може будь-який, самий звичайний чоловік. Правда, перед тим, як приступити до торгівлі, починаючий інвестор (або спекулянт) повинен володіти мінімальним набором фундаментальних знань. Хоча б для того, щоб просто розуміти, чим, власне, він торгує.

     Саме  тому про ринок акцій варто  так багато говорити, навіть не ринок, усіх цінних паперів. І не лише говорити, а роз’яснювати людям що й до чого. Лише 1% українців інвестують свої кошти у вітчизняний фондовий ринок. А ще у акції українських компаній, які так потребують капіталовкладень. Звичайно, масштаби подібних процесів навіть не варто порівнювати з провідними країнами світу. Але ринок акцій є надзвичайно важливим інструментом для підняття економіки країни. Подвійна вигода – українські підприємства отримують інвестиції для розвитку, населення – отримую дохід, а точніше прибуток. Оскільки при депозитних вкладах, у більшості випадках, заощадження лише зберігають свою первинну вартість. Отриманий дохід просто поглинається інфляцією, яка, можна сказати традиційно, тримається на високому рівні. Але, як було зазначено раніше, терміново необхідно підняти рівень фінансової освіченості громадян нашої країни.

     Отже, мета даної роботи донесення відомостей і аналіз стану ринку акцій  України.

     Об’єктом  є акція як потужний і найпростіший інструмент біржової діяльності для  пересічних громадян. 
 
 

     1. Сутність ринку акцій

     Ринок акцій є складовим елементом  ринку цінних паперів, який, у свою чергу, утворює одну з найважливіших  підсистем фінансового ринку. Ринок  акцій не представляє відносин позики, він є сферою відносин фінансового  ринку, що формуються при поділі власності  на капітал; тут існують відносини  співволодіння капіталом акціонерного товариства. Ринок акцій, таким чином, є системою економічних відносин, пов'язаних з отриманням, використанням і відчуженням прав пайової участі у капіталі підприємства.

     Ринок акцій виконує  ряд важливих функцій у сучасній економічній системі. Це, насамперед:

1. Мобілізація та трансформація заощаджень в інвестиції, розподіл та перерозподіл їх між галузями економіки.
2. Перерозподіл прав власності на капітал. Обіг акцій є водночас й процесом перерозподілу часток у капіталі акціонерних товариств між економічними суб'єктами.

     3. Інформування про стан економіки  та її окремих елементів. («барометр економічної погоди»). Під окремими елементами мають на увазі галузі та сектори економіки, конкретні підприємства. 
 
 

     Як  і будь-які інші ринки, ринки акцій класифікувати:

     1. За географічними ознаками. Визначаючи територіальні рамки, в межах яких здійснюються операції з тими або іншими акціями, можна виділити внутрішній ринокакцій та зовнішній ринок акцій.

     2. За національною ознакою можна виділити ринок акцій резидентів та ринок акцій нерезидентів.

     3. За порядковим значенням угоди купівлі-продажу 
акції: первинний ринок акцій і вторинний ринок акцій.

     Первинний ринок – це, перш за все, взаємовідносини між емітентом і покупцями акцій, що формуються в період підписки на акції, тобто первинного продажу паїв у капіталі акціонерного товариства. Друга та інші наступні угоди про акції укладаються вже в рамках так званого вторинного ринку. Сам емітент у цих угодах бере участь досить рідко. Тому первинний і вторинний ринки акцій відрізняються як представництвом суб'єктів, що беруть участь у відносинах, так і змістом цих відносин.

     4. За ступенем організованості вирізняють неорганізований («вуличний», позабіржовий) ринок і організований (біржовий) ринок.

     5. За якісними характеристиками  об'єкту ринкових відносин. У цьому разі можуть використовуватися характеристики ліквідності (наприклад, поділ на ринки високо-, середньо – та низьколіквідних акцій), чутливості (еластичності) реагування курсової вартості на різні фактори (ринки високостабільних, захищених та циклічних акцій).

     Як  і багато інших економічних явищ та процесів, різні сторони ринку  акцій можуть мати певні кількісні  виміри.

Основні параметри ринку акцій:

     А) Обсяг випуску акцій. Він показує, з певними нюансами (при розміщенні акції можуть продаватися й за ціною, вищою номінальної вартості), яку кількість коштів витратили інвестори, купуючи акції при первинному розміщенні їх. У звичайних умовах цей показник характеризує:

• ступінь інтересу інвесторів до інвестування в акції на первинному ринку;
• силу підтримки економічними суб'єктами такої організаційно-правової форми підприємницької діяльності, як акціонерне товариство (його різновидів);
• роль ринку акцій у системі фінансового ринку та національній економіці в цілому;

     Б) Ринкова вартість випущених акцій (капіталізація ринку). Цей показник визначає, якою є ринкова вартість усіх випущених акцій (сукупна), акцій певних груп емітентів або акцій окремих емітентів. На основі показників капіталізації можна отримати уявлення, характеристики:

• про розміри багатства, пов'язаного з володінням акціями;
• ринкову вартість певних підприємств;
• силу впливу ринку акцій на фінансовий ринок та економіку в цілому;
• оцінку інвесторами поточного стану економіки, її окремих елементів та їх очікувань щодо майбутнього.

     Зазначені показники (обсяг випуску, капіталізація) можна вважати головними параметрами  ринку акцій. Водночас певне аналітичне навантаження мають такі похідні показники, як:

• розподіл випущених акцій між власниками – резидентами та нерезидентами (вартісні значення, питома вага). Цей показник, наприклад, дає можливість оцінити ступінь інтересу іноземних інвесторів до певного національного ринку акцій, рівень його інтеграції у світовий ринок;
• співвідношення між обсягами акцій, випущених відкритими та закритими акціонерними товариствами. За цим показником можна, зокрема, робити певні висновки щодо можливостей залучення капіталу в економіку (закриті акціонерні товариства мають у цілому нижчі можливості), особливостей акціонерної моделі країни;
• співвідношення між обсягами акцій, випущених різними групами емітентів (наприклад, суб'єктами фінансового та реального сектора економіки). Цей показник дає можливість, зокрема, з'ясувати розподіл інвестицій, виявити структурні тенденції в економіці.

     2. Історія розвитку ринку акцій та сучасний його стан

     Мабуть, знайдеться не так багато країн, які  можуть похвалитися  такою кількістю  фондових бірж. Але протягом останніх 10 років та велика кількість ніяк не впливала на якість ринку цінних паперів, зокрема акцій.  Ринок  розвивався, а біржі залишалися на місці піддаючись інтересам лише окремих фінансових груп, а не торгівців. Це стримувало розвиток самого фондового  ринку і надходження інвестицій, а також суттєво обмежувало можливості професійних учасників. Протягом минулих років український ринок цінних паперів почав розвиватися дуже швидко. На території України існує кілька десятків фондових бірж, але найбільш дієвою є біржа ПФТС, що розпочала своє функціонування у 1997 році. А з появою «Української біржі» у 2009 році, у самий скрутний момент, фондовий ринок України отримав новий подих повітря для розвитку.

     Протягом 2000 та 2006 років на українському фондовому  ринку спостерігалося значне зростання  обсягів угод з акціями. Унікальність українського фондового ринку полягає  в тому, що організований ринок  цінних паперів займає в ньому  найменший відсоток. Хоча обсяг останнього зріс із 0,52 млрд. дол. у 2000 році до 5,75 млрд. дол. у 2006 році. Щодо його частки в торговельному обороті фондового ринку в 2005 і 2006 роках скоротилась майже вдвічі порівняно з 2000 і 2001 роками. При цьому в 2000–2006 роках організований ринок зростав повільніше, ніж фондовий ринок в цілому, – в 11,1 разу проти 13,5 рази.

     Для українського ринку цінних паперів  найвдалішим виявився 2007 рік. Саме в  цьому році збільшився попит на акції  підприємств у галузі металургії та енергетики. Також не менш важливим фактором для України є те, що попит на акції українських емітентів  з боку іноземних фондів збільшився. Обсяг торгів у 2007 році становив 32,25 млрд. грн, що на 4,26 млрд. грн. більше чим у 2006 році.

     Рис. 1. Динаміка показника капіталізації ПФТС, 1998—2007 роки

     2008 рік для світових фінансових  ринків розпочався недосить вдало,  адже американські фондові індекси  почали знижуватись дуже швидкими  темпами. Саме ця ситуація негативно  позначилася як на азіатських  так і на європейських ринках. Український фондовий ринок виявився  незалежним від світових організацій  із-за слабкого зв'язку з ними. Більшість експертів були впевнені, що саме у 2008 році український  фондовий ринок продовжив свій  розвиток. Науковці вважають, що  саме за рахунок кризи на  фондовому ринку гроші з розвинутих  країн надходитимуть до країн,  що розвиваються.

     У 2009 році вітчизняна економіка знаходилася під впливом світової фінансової кризи, яка позначилася й на функціонуванні вітчизняного фондового ринку. Незважаючи на це, деякі показники ринку цінних паперів все ж таки демонстрували позитивну динаміку. При цьому переважна більшість іноземних інвесторів залишилися на фондовому ринку України – протягом 2009 р. загальний обсяг торгів на ринку цінних паперів склав близько 1 трлн грн., що на 120 млрд. грн. більше, ніж у 2008 р. (883,42 млрд. грн.).

     Сьогодні  в Україні функціонує близько 30 тис. акціонерних товариств: 9,6 тис. відкритих  та 20,4 тис. закритих. За 2009 рік кількість АТ скоротилася на 1360. Близько 150 акціонерних товариств вже привели свою діяльність у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства». З них близько ста реорганізувалися у публічні товариства (переважно банківські установи), решта – у приватні.