Основні принципи розробки інвестиційної стратегії з урахуванням ризику

     МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

     КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
 
 
 
 

     Реферат

     На  тему:

«Основні  принципи розробки інвестиційної  стратегії з урахуванням  ризику» 
 
 
 
 
 
 

                                                         Виконала:

                                                         ст. ФЕМП

                                                         5 курсу 1 гр.

                                                         Скучка  О.О. 
 

     Київ 2008

     Під інвестиційною стратегією розуміють  формування системи довготермінових  цілей інвестиційної діяльності підприємства і вибір та обґрунтування  найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

     Процес  формування інвестиційної стратегії  фірми здійснюється за такими етапами:

     1. визначення періоду, на який  формується інвестиційна стратегія;

     2. постановка цілей інвестиційного  процесу;

     3. розробка шляхів (напрямків) стратегії  для досягнення представлених  цілей; 
4. розробка тактичних напрямків інвестиційної діяльності;

     5. підбір та обґрунтування конкретних інвестиційних проектів в рамках обраної тактики з визначенням термінів їх реалізації;

     6. оцінка сформованої інвестиційної  стратегії.

     Грамотно  сформована інвестиційна стратегія  дозволяє підприємцю при прийнятті  рішення максимально врахувати фактор ризику і захистити об'єкт господарювання від значних втрат пов'язані з конкретним об'єктом.

     2. Показники оцінки інвестиційних  проектів з урахуванням ризику.

     Метою оцінки інвестиційних проектів є  максимізація віддачі в поєднанні  із зниженням до прийнятих меж ступеня ризику інвестування. При оцінці інвестиційних проектів розраховують такі показники:

• Чистий потік грошових доходів NCF – це різниця між очікуваними надходженнями від проекту за певний період і видатками по проекту. Кількісно визначається як сума чистого прибутку по проекту та загальною сумою амортизаційних відрахувань.
• Економічна сутність – це сума коштів, якими підприємство може вільно розпоряджатись в різні періоди року, що аналізується. 
  - Період окупності інвестицій (Т) – це кількість років необхідних для повної компенсації видатків по проекту доходами від цього ж проекту.
• - Чиста теперішня вартість проекту – це показник, який дозволяє врахувати фактор часу, а отже, і ризик при обґрунтуванні інвестиційного проекту.
• (7.1), де

СF –  чистий потік доходу; СоF – чистий потік витрат по проекту; r – дисконтна  ставка;

T –  тривалість життєвого циклу проекту; t – порядковий номер року.

     Якщо  чиста теперішня вартість є додатною, то це означає можливе зростання вартості фірми, тому такий проект вважається доцільним для впровадження.

     Внутрішня ставка доходу – це така норма доходу по проекту, за якої чиста теперішня  вартість його дорівнює нулю. Це така норма  дисконту, яка зрівнює дисконтний потік доходу з величиною інвестиційних втрат IRR, визначається з рівняння:

•                                 (7.2)

     Згідно  з цим критерієм до реалізації повинні допускатись лише ті проекти, для яких розмір внутрішньої ставки доходу є більшим ніж ціна капіталу, необхідного для інвестування. 
4 Індекс прибутковості – це показник ефективності інвестиційних проектів, що розглядаються. Він визначається як відношення теперішньої вартості потоку доходів по проекту до теперішньої вартості видатків по проекту:

                                                       (7.3).

     Проекти, для яких індекс прибутковості більший 1 повинен братись до реалізації, серед альтернативних проектів перевага надається тому, для якого РІ більший.

     3. Методи оцінки ризику і прийняття  інвестиційних рішень.

     Оцінювання  ризиків інвестиційних проектів та їх вплив на ризик підприємства вцілому є одним з найважливіших елементів при обґрунтуванні доцільності інвестицій. При цьому ризик може враховуватись різними способами:

     1). коригування сподіваних доходів  по проекту (коли у процесі  розрахунку показників беруть  до уваги різні можливі варіанти  надходжень і здійснюються через  показники математичного сподівання; 
2). Коригування дисконтної ставки, яка приймається при розрахунку показників ефективності проекту.

     На  практиці для оцінки ризику інвестицій і прийняття інвестиційного рішення  використовують два основні методи:

     1. Аналіз та оцінка чутливості  інвестиційного проекту. Цей метод  дозволяє дати відповідь на питання, який вплив на показники ефективності проекту має зміна в певних межах окремого параметру ризику.

     2. Аналіз та оцінка інвестиційного  проекту з допомогою інвестиційного  моделювання (корпоративної імітаційної  моделі). Цей метод дозволяє визначити  ефективність інвестиційних проектів  з одночасним врахуванням ризиків  спричинених такими факторами  як високий рівень інфляції, структурної зміни в ціноутворенні, проблеми взаємних платежів і т.п.

     Така  модель відображає реальну діяльність фірми і прогнозує реальні  потоки надходження по проекту в  різні періоди часу, крім того цей  метод дозволяє, по-перше, враховувати одночасно вплив всіх параметрів ризику і, по-друге, враховує вплив кореляції цих параметрів між собою.

4. Вплив  інвестиційних проектів на ризик  підприємства. Оцінка ризику проекту  на основі лінії ринку капіталів.

     Розглядаючи ризик окремих інвестиційних  проектів потрібно брати до уваги не лише їх індивідуальний ризик, але й і вплив на ризик фірми в цілому. Аналізуючи проблему ризику пов'язаного з інвестиційними процесами на діючих підставах слід звернути увагу на проблему ефективності інвестиційного портфелю. Суть цієї проблеми полягає у тому, що в межах певної фірми завжди існують різні види і напрямки діяльності у зв'язку з чим всі активи на підприємстві можуть бути умовно поділені за різними напрямками діяльності, а підприємство можна трактувати як портфель, що складається з різних активів. Окремі складові цього портфелю можуть мати різну віддачу і різну мінливість доходності під впливом зовнішніх факторів, тобто різний ризик. Взаємозалежність між ризиком інвестиційних проектів і ризиком підприємства в цілому можна аналізувати за методикою Моделі Оцінки Капітальних Активів, за якою ризик інвестицій залежить від ризику інвестиційного портфелю, яким в ідеальному випадку є весь фондовий ринок і показник, який показує цю залежність – коефіцієнт β, а ризик портфелю підприємства в свою чергу залежить від індивідуальних ризиків проектів.

     

     Для дослідження залежності між ризиком  конкретного інвестиційного проекту  і загальним ризиком на інвестиційному ринку капіталів або ринку інвестиційних проектів спираються на рівняння лінії ринку капіталів.

     Кожен портфель можна подати графічно у  двомірному просторі, де на осі Х  відкладаємо значення коефіцієнту  β портфелів, а на осі ординат  – їхні сподівані норми прибутку.

     На  малюнку портфель F складається лише з вкладень, необтяжених ризиком. Для нього β=0, а норма доходу mF відповідає безризиковій ставці.

     Портфель  М – це ринковий портфель, який складається  з типових для ринку акцій  обтяжених ризиком. Його сподівана норма доходу mм називається середньоринковою нормою доходу ринку капіталів.

     Таким чином пересуваючись від т. F до М разом із збільшенням норми  доходу відбувається зростання ступеня  ризику.

     Знаючи  координати двох точок, ми можемо побудувати рівняння лінії ринку капіталів:

     m = mF + β (mм – mF) (7.4)

     Це  рівняння дозволяє визначити норму  доходності будь-яких цінних паперів  задаючись його коефіцієнтом систематичного ризику, який встановлюється ринком. Різниця (mм – mF) представляє собою середньоринкову плату за ризик. Лінія ринку капіталів характеризує цей ринок в стані рівноваги, який змінюється, тому параметри рівняння постійно корегуються. Оцінка інвестиційного проекту в рамках даної методики дозволяє визначити його вплив на доходність підприємства (інвестора) і на його загальний рівень ризику.

     Приклад: 
Лінія ринку цінних паперів подана рівнянням m=6,2+5,8β. Необхідно обґрунтувати спад норми прибутку для чотирьох цінних паперів, для яких β відповідно дорівнює 0; 1; 0,6; 1,5.

     Розв'язок:

     m1 = 6,2 + 5,8∙0 = 6,2% – безризиковий цінний папір, який зменшить ризик портфелю;

     m2 = 6,2 + 5,8∙1 = 12% – середньоринкова акція,  яка не змінить ризик портфелю; 
m3 = 9,68% – консервативна акція, яка зменшить ризик портфелю;

     m4 = 14,9% – акція є агресивною і  збільшить ризик портфелю.

     5. Принципи формування інвестиційного  портфеля з врахуванням ризику.

     Інвестиційний портфель являє собою цілеспрямовану множину об'єктів реального і  фінансового інвестування призначений  здійснювати інвестиційну діяльність у відповідності з розробленою інвестиційною стратегією.

     Головною  метою формування інвестиційного портфелю є забезпечення реалізації розробленої  інвестиційної стратегії шляхом відбору найбільш ефективних і безпечних  інвестиційних проектів і фінансових операцій.

     Система цілей формування інвестиційного проекту включає:

     1. Забезпечення високих темпів  зростання капіталу.

     2. Забезпечення високого темпу  зростання поточної доходності.

     3. Забезпечення раціонального ступеня  ризику.

     4. Забезпечення достатнього ступеня  ліквідності інвестиційного портфелю.

     Враховуючи  деяку конфліктність поставлених  цілей кожне підприємство повинно  саме визначити їх пріоритетність.