Операції депозитарїїв

 

Після реєстрації вхідного документа (як на паперовому, так і  на електронному носії) шляхом внесення відповідного запису в журнал прийнятих  доручень в систему депозитарного  обліку формується електронний образ  доручення. Підготовлене доручення  відправляється на виконання та за результатами виконання/невиконання фіксується в операційному журналі.

Операційні журнали

Операційні журнали відображають виконані і виконуються депозитарні  операції. Існує два можливих підходи  до організації операційних журналів депозитарію. Суть цих підходів у  тому, що кількість операційних журналів залежить від ступеня подробиці  інформації, яку депозитарій вважає за доцільне враховувати по кожної депозитарної операції. У разі якщо для депозитарію достатній сам  факт здійснення депозитарної операції на підставі доручення, то можливо використання одного операційного журналу, який організовується  за наступною зразковою формі:

 

Номер операції	Дата виконання операції	Тип операції	Реєстр. № доручення	Коротке найменування абонента	Результат виконання доручення
1	2	3	4	5	6

 

Очевидно, що ця інформація про операції мінімальна. У разі якщо необхідна більша кількість  інформації, в депозитарії може існувати декілька операційних журналів. Наприклад, операційні журнали можуть вестися  по кожному виду депозитарних операцій: інвентарних, адміністративних, інформаційних. Ведення декількох операційних  журналів дозволяє групувати операції, що володіють приблизно однаковим  набором реквізитів.

Приблизна форма операційного журналу інвентарних операцій показує, наскільки збільшується інформативність  журналу при веденні системи операційних журналів

 

 

 

 

Номер операції	Дата виконання операції	Тип операції	Реєстр. № доручення	Коротке найменування депонента	Результат виконання доручення
1	2	3	4	5	6
Рахунок депо по дебету			Рахунок депо по кредиту
депонент	Рахунок депо	Розділ	депонент	Рахунок депо	Розділ
7	8	9	10	11	12

 

Однак тут необхідно відзначити, що реквізитний склад операційного журналу не повинен бути занадто  великим, так як в цьому випадку  утруднено сприйняття записів за окремим дорученням.

До операційним журналам відноситься також журнал реєстрації рахунків депо, що відображає операції відкриття і закриття рахунків депо. Цей журнал формується з даних  основного операційного журналу (при  веденні одного операційного журналу) по операціям відкриття і закриття конкретного рахунку депо або  з журналу адміністративних операцій (при веденні системи операційних  журналів), а також з даних картотеки  рахунків депо. Приблизна форма журналу:

 

Код рахунку	Тип рахунку	Найменування депонента	Дата відкриття рахунку	Дата закриття рахунку
1	2	3	4	5

 

До окремої групи операційних  журналів можна віднести операційний  журнал рахунку депо та операційний  журнал особового рахунку депо. Операційний  журнал рахунки депо містить інформацію про адміністративні й інформаційні операції по конкретним рахунком депо. Операційний журнал особового рахунку  депо містить інформацію про інвентарних  операціях по окремому особовому  рахунку. Ці журнали формуються з  даних основного операційного журналу (при веденні одного операційного журналу) або з даних журналу адміністративних, інвентарних, інформаційних операцій (при веденні системи операційних журналів).

Функція операційного журналу  особового рахунку полягає в  тому, що на його основі складається  перевірочна відомість залишків особових рахунків, яка є проміжним  ланкою, що зв'язує аналітичний і  синтетичний депозитарний облік. За даними перевірочної відомості залишків особових рахунків складаються зведені  звіти, основними їх яких є: баланс депо; оборотні відомості.

Зазначена схема дає уявлення про депозитарний облік як про  систему суцільного, безперервного, взаємопов'язаного відображення діяльності із зберігання цінних паперів та/або  обліку прав на цінні папери, здійснюваної депозитарієм в процесі виконання  своїх зобов'язань за укладеними депозитарним договорами. Вивчення та вдосконалення взаємозв'язків є  основою для сталої та безперебійної  роботи системи депозитарного обліку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Формування доходів  банку від операцій депозитарію.

 

Відповідно до діючого  законодавства України комерційні банки можуть здійснювати діяльність по веденню реєстрів власників іменних цінних паперів, випущених у документарній формі на підставі дозволу, виданого Державною Комісією з цінних паперів і фондового ринку. За законодавством України Національна депозитарна система складається з двох рівнів.

Нижній рівень — це реєстратори власників іменних цінних паперів і зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів.

Верхній рівень — це Національний депозитарій України (створений у 1999 р.) і депозитарії, які ведуть рахунки для зберігачів і здійснюють кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Здійснюючи депозитарну  діяльність, банки як зберігачі забезпечують:

• зберігання цінних паперів;

• обслуговування обігу  цінних паперів на рахунках у цінних паперах;

• обслуговування операцій емітента, пов'язаних із випущеними ним цінними паперами;

• надання інших послуг

Для виконання функції  обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах банки як депозитарні установи як вже зазначалося здійснюють;

• адміністративні операції ;

• облікові операції ;

• інформаційні операції.

Аналіз ефективності операцій проводиться на основі прямих прибутків, отриманих за даними операціями. Обсяг прибутків, одержуваних банком за депозитарними послугами, у більшій частині залежить від сумарної номінальної вартості цінних паперів, які перебувають на зберіганні, обсяг яких залежить, зокрема, і від кількості клієнтів що використовують ці послуги. У зв'язку з цим

прийнятність для клієнта  запропонованих банком тарифів і  якість надання послуг істотно впливають на обсяг отриманих банком прибутків.

Таким чином, аналізуючи ефективність надання депозитарних послуг, варто приділити особливу увагу конкурентоспроможності тарифів банку на ці послуги. Плата за надання депозитарних послуг може встановлюватися у вигляді відсотків, що сплачуються від сумарної номінальної вартості цінних паперів, які перебувають на зберіганні; у вигляді фіксованої суми, що сплачується за проведення кожної операції, наприклад, відкриття рахунка в цінних паперах, зміна реквізитів депонента тощо; у вигляді абонентської плати, що сплачується, як правило, один раз на місяць за наявності рахунка в цінних паперах, незалежно від сумарної номінальної вартості цінних паперів, що перебувають на зберіганні.

Облік цінних паперів, що перебувають на зберіганні у банку, проводиться за позабалансовим рахунком 4-го порядку №9819 «Інші цінності і документи», за яким відкрито окремі аналітичні рахунки. За даними цього рахунка можна отримати інформацію про кількість прийнятих на зберігання цінних паперів клієнтів банку. Докладнішу інформацію про обсяги депозитарних операцій із клієнтами банк одержує із системи обліку депозитарних операцій Депозитарію.

Аналіз надання депозитарних послуг проводять за двома групами: послуги, обсяг надання яких визначається за їх кількістю, та послуги, обсяг надання яких визначається в грошових одиницях. Фактори, які формують фінансові результати за цими операціями, аналізують на основі даних, наведених у таблицях 2.1, 2.2, 2.3.

Спочатку здійснимо аналіз впливу першої групи факторів, що формують фінансові результати за депозитарними операціями, обсяг надання яких визначається за їх кількістю (табл. 2.1).

 

 

 

Таблиця 2.1

Аналіз факторів, що формують фінансові результати за депозитарними послугами, обсяг надання яких визначається за кількістю наданих послуг

Види депозитних послуг	Ціна за операцію, грн	Кількість операцій за рік	Сума доходів, грн	Сума витрат, грн	Прибуток
					грн	%
Відкриття рахунку	100	840	84000	30000	54000	16,7
Обтяження ЦП зобов'язаннями	50	25	12500	1000	11500	3,6
Знерухомлення документарних ЦП	80	1150	92000	10000	82000	25,5
Матеріалізація ЦП	120	700	84000	9500	74500	23,1
Надання власникам ЦП виписок	20	4000	80000	5000	75000	23,3
Абонентська плата	10	2500	25000	0	25000	7,8
Усього	-	9440	377500	55500	322000	100

 

Дані табл. 2.1 свідчать, що за депозитарними послугами найбільшу прибутковість забезпечили такі їх види, як знерухомлення документарних ЦП — 82,0 тис. грн, або 25,5 % від усіх видів операцій цієї групи, а також надання власникам цінних паперів виписок — 75,0 тис. грн, або 23,3 %, і матеріалізація цінних паперів — 74,5 тис. грн, або 23,1 %.

Абонентська плата не є  видом депозитарних операцій, але обсяги її сплати визначаються залежно від кількості клієнтів, що користуються депозитарними послугами, тому вона і розгляди ється в табл. 2.1. Одержання абонентської плати є суто дохідною операцією, для проведення якої банк не несе прямих витрат, тому дані табл. 9.28 не включають витрат, пов'язаних з одержанням абонентської плати.

Про другу групу факторів, що формують фінансові результати за депозитарними операціями, обсяг надання яких визначається в грошових одиницях, свідчать показники табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Аналіз факторів, що формують фінансові результати за депозитарними операціями, обсяг надання яких визначається в грошових одиницях

Види депозитарних операцій	Сума тис,грн	Тариф за проведення операцій,% від суми	Кількість місяців	Сума доходів тис.грн	Сума витрат тис грн	Прибуток тис грн
Зберігання ЦП на рахунках(середньомісячний залишок за номінальною вартість ЦП)	8000	0,005	12	480	312	168
Проведення операцій за рахунками  в ЦП(оборот за рік)	540000	0,001	-	540	297	243
Усього	-	-	-	1020	609	411

 

Зазначені в табл. 2.2 обсяги прибутку, отриманого банком від зберігання цінних паперів на рахунках, визначаються виходячи із обсягів цінних паперів, що перебувають на зберіганні, та встановленого тарифу у розмірі відсотка, який клієнт сплачує банку щомісячно від суми цінних паперів, які перебувають на зберіганні.

Обсяг прибутку, отриманого банком від проведення операцій за рахунками в цінних паперах, які передбачають проведення операцій рахунком у зв'язку з переходом права власності на цінні папери, зарахування чи списання цінних паперів, унаслідок інших операцій клієнта та обліковуються за номінальною вартістю цінних паперів, визначається виходячи із обсягів операцій та встановленого тарифу у розмірі відсотка, який клієнт сплачує банку від суми проведеної операції.