Інвестиційна привабливість підприємства

  Інвестиційної привабливості окремого підприємства як потенційного об'єкта інвестування здійснюється інвесторами в процесі визначення доцільності капітальних вкладеш., вибору в придбанні альтернативних об'єктів і купівлі акцій окремих підприємств.

  Інвестиційна  привабливість підприємства — це сукупність характеристик його фінансово-господарської та управлінської діяльності, перспектив розвитку та можливості залучення інвестиційних ресурсів.

  Інвестиційна  привабливість навколишнього для  підприємства середовища (регіону, галузі, країни) має опосередкований тіл Інвестиційну привабливість підприємства, по перше, тому, що підприємство - це відкрита система. По друге - зовнішні фактори мають універсальний характер І відіграють для потенційних інвесторів не менш важливу роль, ніж конкретний об'єкт інвестування.

 Від  стану привабливості підприємства  залежить галузева та регіональна  спрямованість його інвестиційної  діяльності.

  Процес  вкладення коштів передбачає генерування, перерозподіл і використання капіталу. Замовником проведення оцінки інвестиційної привабливості може бути як інвестор, так і підприємство. Метою інвестиційної привабливості для підприємства є виявлення слабких і сильних сторін його фінансово-господарської діяльності, для інвестора — визначення стану та потенціалу можливого об'єкта інвестування. Подвійність мети інвестиційної привабливості підприємства випливає з обов'язкового двостороннього (подвійного) ефекту успішного інвестування: позитивних наслідків як .для суб'єкта, так і для об'єкта інвестування.

  Отримані  результати щодо інвестиційної привабливості  кожен замовник використовує для досягнення своїх цілей: інвестор— для розробки й обґрунтування можливих варіантів вкладення інвестицій і забезпечення ефективного використання коштів з метою отримання майбутньої вигоди; підприємство — для розробки заходів щодо підвищення інвестиційної при вабливості, залучення інвестицій та забезпечення ефективності їх використовується.

 Підприємство  повинне мати високу то надійну перспективність маркетингових досліджень, що є більш обґрунтованою умовою, ніж тільки перспектива збуту продукції. Йдеться про придбання всіх необхідних видів матеріально-технічних ресурсів (МТР) ДЛЯ виробництва та збуту готової продукції. Це має стосуватися не тільки домовленості, а й наявності договорів (контрактів) на придбання МТР і певної гарантії збуту продукції на внутрішніх і зовнішніх ринках.

. Інвесторів  завжди цікавить ефективність  використання інвестиційних ресурсів  підприємством за минулі періоди.  Визначивши ефективності здійснюється шляхом розрахунку індексів, співвідношень і коефіцієнтів, таких, наприклад, як прибутковість коштів і коефіцієнт самозабезпеченості інвестиційними ресурсами. Коефіцієнт самозабезпеченості свідчить про можливість підвищити конкурентоспроможність і ділову активність за рахунок власних коштів. Прибутковість залучених, а особливо позикових, коштів повинна значно перевищувати прибутковість власних інвестиційних ресурсів та ін. Вивчення та аналіз звітності суб'єктів господарювання, досвіду фахівців і підприємств дає змогу авторам стверджувати, що це досить важлива умова формування інвестиційної привабливості підприємства. Масив показників щодо визначення ефективності використання інвестиційних ресурсів с досить репрезентативним і суттєво впливає па інвестиційну привабливість підприємства.

 Визначення інвестиційної привабливості підприємства потребує особливої уваги, яке розташоване в певному адміністративно територіальному регіоні держави. Підприємство — це соціально-економічна система, яка постійно змінюється, розвивається та вдосконалюється. Перспективи діяльності підприємств в Україні, їх виробнича стратегія обмежені як внутрішнім, так І зовнішнім середовищем, законодавчим простором, що пов'язаний з економічною ситуацією, станом розвитку ринкової інфраструктури та ін. Стан справ у галузях і регіонах України, економіки в цілому свідчить про високий рівень впливу ризиків внутрішнього та зовнішнього характеру відповідно всіх потенційних об'єктів інвестування.

 Отже, інвестори, а особливо іноземні, прагнуть мати інформацію про умови, які впливають на формування інвестиційної привабливості підприємства. Наявність повної інформації про галузь, регіон та, особливо, умови господарювання суттєво впливають на привабливість підприємства. Отже, інвестиційна привабливість може розглядатися на рівні країни, галузі, регіону. Підприємство — це об'єкт, в який вкладаються кошти інвестором і чия привабливість повинна визначатися обов'язково. А тому інвестиційна привабливість підприємства буде визначатися в урахуванням складових Інвестиційної привабливості на всіх рівнях. Досвід роботи з вітчизняними та іноземними Інвесторами свідчить, що стратегічного інвестора завжди буде цікавити привабливе підприємство в інвестиційної привабливій галузі та привабливому регіоні. За інших рівних умов інвестор не буде вкладати кошти у привабливе підприємство, що належить до галузі кризового стану, або розташоване в непривабливому регіоні.

 Фахівці розглядають різні факторії формування інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання. Аналіз наявних методик, особливості розвитку економіки та функціонування ринкової інфраструктури дали змогу визначити найбільш значущі фактора вплину на інвестиційну привабливість, такі як фінансова стійкість, майнове становище, ділова активність, ліквідність активів і рентабельність.

 На інвестиційну привабливість діючого підприємства впливає стадія його життєвого циклу. В теорії ринку виокремлюють шість послідовних стадій: «народження», «дитинство», «юність», «рання зрілість», «остаточна зрілість», «старіння».

 Загальний період усіх стадій життєвого циклу  підприємства (ЖЦП) становить приблизно 20—25 років (залежно від галузі та впливу НТП), після чого воно припиняє своє існування або відроджується на новій основі.

 На  стадіях зростання та стабільності (перші 4 стадії) підприємство є, привабливим об'єктом інвестування. Технічно переозброєння, реконструкція, модернізація та ін., конкурентоспроможність підприємства, зростання обсягів Інвестиційних ресурсів забезпечують привабливість об'єкта інвестування. На останніх двох стадіях («остаточної зрілості» та «старіння») підприємство практично втрачає свою інвестиційну привабливість, тому що всі свої потенційні можливості воно використало І потребує кардинальних змін.

 Як  свідчить вітчизняний і закордонний досвід інвестиційної привабливими вважаються підприємства, що знаходяться на стадіях, коли в них збільшуються обсяги продажу, рівень використає/н виробничих потужностей та ін., тобто покращу показники їх діяльності.  На стадіях «остаточної              зрілості» та «старіння» інвестиції вважаються недоцільними, за винятком тих випадків, коли продукція підприємства мас досить високі маркетингові перспективи, обсяг інвестицій у технічне переоснащення невеликий І вкладені кошти можуть повернутися Інвестору в найкоротший термін (до 2 років).

 Якщо  передбачається перепрофілювання, диверсифікація або реструктуризація підприємства, то інвестування доцільне і на стадії «старіння». Ці заходи дозволяють економити практично всі види ресурсів, збільшити обсяги продажу за рахунок розширення номенклатури (асортименту) порівняно з новим будівництвом.

 Розглянутий підхід впливу стадії життєвого циклу  підприємства (ЖЦП) використовується в умовах відносної стабільності ринкових відносин. Нині в Україні цей підхід не можна використовувати повною мірою. Це пов'язано з особливостями становлення, розвитку та функціонування будь-якого підприємства в національній економіці. Якщо дотримуватися розглянутого підходу до визначення стадій ЖЦП, то практично всі підприємства, які були засновані до переходу до ринкових відносин, можуть бути віднесені тільки до останньої стадії («старіння»). Значна тривалість економічної кризи стосувалася та стосується всіх об'єктів і суб'єктів господарювання в Україні. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 

   Постановка  проблеми. Головною передумовою забезпечення соціально-економічного розвитку в  країні, підвищення конкурентоспроможності та поліпшення фінансового стану суб'єктів вітчизняної економіки, посилення їх конкурентної позиції на внутрішніх та зовнішніх ринках є активізація інвестиційної діяльності на основі пошуку привабливих напрямів та об'єктів ефективного вкладання наявних вільних ресурсів. Аналіз сталу дослідження проблеми. Теоретико-методологічні питання оцінки інвестиційної привабливості підприємств знайшли відображення в працях зарубіжних учених. Значний внесок в економічну теорію з І ЄМ інвестиційної політики та управління інвестиціями належить відомим українським вченим І. Бланку А. Пересаді, а також російським вченим В. Ковальову Р. Фатхутдінову , В. Шеремету  та іншим.

   Однак, переважна більшість праць присвячена аналізу окремих аспектів забезпечення активізації інвестиційної діяльності, мінімізації інвестиційних ризиків  через використання оцінок інвестиційної привабливості об'єктів вкладання коштів. При цьому майже не приділено уваги вивченню системних особливостей інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання на макрорівні (підприємств) як інтегрального утворення, не розроблено механізмів й ефективного використання та розвитку.

   Критичний аналіз відомих методологічних підходів до оцінки інвестиційної привабливості підприємств свідчить проте, що їх практична реалізація ускладнена через високі вимоги до обсягів первинної інформаційної бази, на підготовку та обробку даних якої необхідні спеціальні додаткові дослідження на витрати часу та фінансів;  сучасна методологія оцінки Інвестиційної привабливості не орієнтована на управління, а є лише інструментом Фрагмен Гарної фіксації розміру га ріння використання фінансових ресурсів о Підприємства; 3) методи .чинки інвестиційної привабливості, як правило, не враховують ступінь залучення підприємства до процесу інвестиційного розвитку країни (регіону, галузі) та специфіку .

   Метою дослідження є вдосконалення та подальша розробка проблемно-орієнтованих методичних підходів до оцінювання інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання, які базуються на багатоаспектних моделях, що враховують специфіку діяльності підприємства та ступінь його залучення до реалізації стратегічних завдань соціально-економічного розвитку в країні, сучасних інноваційних та інвестиційних процесів. Запропонований в результаті досліджень підхід до оцінки інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання має задовольняти такі вимоги: врахування ступеня залучення підприємства до процесу інвестиційного розвитку в країні (регіоні, галузі): використання існуючої системи статистичної інформації про діяльність суб'єктів господарювання.

   Основні результати дослідження. Оцінка інвестиційної привабливості суб'єкта господарювання — досить складне завдання, яке потребує комплексного проблемно-орієнтованого підходу до Його вирішення, що повинен базуватися як на аналізі поточного фінансового стану підприємства, так і на виявленні перспектив його розвитку.

   Проблемно-орієнтований підхід вимагає забезпечення обґрунтованого вибору елементів і процедур оцінювання відповідно до проблеми, що вирішується, а саме: значимість сутнісних елементів визначається з урахуванням впливу на кінцеве вирішення конкретного завдання, яке задається перед оцінюванням. Проблемно-орієнтований підхід до оцінки інвестиційного потенціалу суб'єктів господарювання надає можливість: порівнювати обсяг аналізу З можливостями виконавців і наявною базою даних; визначати «дефіцит» і критичні зони інвестиційної привабливості підприємства оцінювати використання інвестиційного"потенціалу суб'єктів господарювання за допомогою коефіцієнту рівня її використання; розробляти шляхом зворотного зв'язку рекомендації для покрашення вихідного інвестиційного потенціалу та мінімізації інвестиційного ризику підприємства.

   Аналіз  сутності поняття «інвестиційна привабливість підприємств», проведений на основі узагальнення наявних його трактувань (табл. І), дозволяє виділити його основні змістовні елементи:

1. визначення інтегрального кількісного показника оцінки на підставі узагальнення сукупності кількісних і якісних характеристик, то дозволяє встановити певну якісну оцінку доцільності вкладання інвестиційних ресурсів У розвиток об'єкта оцінювання,
2. врахування й узгодження цілей об'єкта та суб'єкта оцінки інвестиційної привабливості, тобто обов'язковість подвійного ефекту - ПОЗИТИВНИХ результатів як для суб'єкта інвестування (інвестора), так для об'єкта (реципієнта); відображення впливів зовнішнього та внутрішнього середовища (тобто інвестиційного клімату та інвестиційного потенціалу) на формування оцінок інвестиційної привабливості.

   Враховуючи  вищезазначене, можна сформулювати такс визначення: інвестиційна привабливість підприємства - це справедлива кількісна та якісна інтегральна характеристика внутрішніх і зовнішніх можливостей об'єкт інвестування залучати та використовувати інвестиційні ресурси для свого розвитку і забезпечувати максимізацію економічного ефекту суб'єктам інвестування за мінімального інвестиційного ризику.