Інвестиційні ризики та їх оцінка

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

 

ЧЕРКАСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ  ТЕХНОЛОГІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

 

Кафедра  міжнародної  економіки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

 

з  дисципліни « Інвестування » на тему:

« Інвестиційні ризики та їх оцінка »

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перевірив                                                                Виконав

 

 

 

 

 

 

 

 

м.  Черкаси  2011

План

     Вступ

1. Сутність та види інвестиційних ризиків.
2. Оцінка інвестиційних ризиків.

Висновки

     Список використаних літературних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Вступ

 

Зіткнення з різноманітними ризиками – звичайна загроза для будь-якого  інвестора в умовах сучасної ринкової економіки. Здебільшого, вкладаючи  свої кошти в виробництво тих  чи інших товарів чи послуг, інвестор не може мати цілковитої впевненості  в суспільному визнанні результатів  цього виробництва. На практиці таке визнання залежить від вдалого сполучення різних факторів, отже інвестори ризикують  отримати прибуток, менший за очікуваний, або, навіть, зазнати збитків.

Таким чином, дослідження інвестиційних  ризиків, виявлення факторів, які  їх викликають та обчислення можливих втрат – ось важливі проблеми, на які необхідно зважати сучасному  інвесторові, приймаючи рішення  щодо вкладання коштів у той чи інший напрям виробничої чи комерційної  діяльності. Саме тому вміння оцінювати  інвестиційні ризики є необхідним для  сучасного менеджера.

Про важливість врахування інвестиційних ризиків  свідчить чимала увага, що приділяється даній проблемі дослідниками у багатьох країнах. За умов сучасної української  економіки проблема інвестиційних  ризиків є особливо гострою через  нестабільність податкового режиму, падіння курсу національної валюти, низьку купівельну спроможність значної  частини населення. Тому для капіталовкладників, які мають справу з вітчизняним ринком, особливо важливо ретельно обраховувати можливий вплив інвестиційних ризиків.

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Сутність та види інвестиційних ризиків

Рішення щодо інвестування приймають, орієнтуючись на прогноз майбутніх результатів. Інвестора цікавить рівень дохідності, але також має значення гарантованість запланованої дохідності, впевненість  у тому, що в ході реалізації проекту  не виникнуть невраховані, "позапланові" негативні щодо капіталу події. Цей  бік інвестування відбиває поняття  ризику.

Ризик існує  тільки щодо подій, які прогнозуються, очікуються в майбутньому. Якщо подія  відбулася, то про ризик уже не йдеться. Ризик як критерій прийняття  рішення інвестором має місце, коли інвестування ще тільки планується, існує  як майбутній проект.

Інвестиційний проект базується на прогнозних передбаченнях  того, якими будуть умови для інвестування, ситуація на ринках і якими будуть дії інвестора. Навіть за умови високої  точності прогнозів у реальній економіці  обов'язково виникатимуть несподівані  події, обставини, умови, які зумовлюватимуть  відхилення від прогнозного сценарію інвестування.

Таку  невизначеність розумітимемо як неоднозначність, варіантність, мінливість майбутніх  подій і результатів інвестування.

Інвестиційний ризик являє собою можливість нездійснення запланованих цілей інвестування (таких, як прибуток або соціальний ефект) і отримання грошових збитків. Цей ризик необхідно оцінювати, обчислювати, описувати та планувати, розробляючи інвестиційний проект.

Розрізняють загальноекономічний  ризик, що походить від несприятливих  умов в усіх сферах економіки, та індивідуальний ризик, пов’язаний з умовами даного проекту.

Залежно від чинників виділяють  такі види інвестиційного ризику :

• політичний ризик;
• загальноекономічний ризик;
• правовий ризик;
• технічний ризик;
• ризик учасників проекту;
• фінансовий ризик;
• маркетинговий ризик;
• екологічний ризик.

Політичний, правовий та загальноекономічний  ризики можуть бути викликані зовнішніми умовами реалізації інвестицій. Інші види ризиків спричинюються можливими  помилками планування та організації  конкретних проектів.

Технічний ризик зумовлюється великою  кількістю хиб та помилок широкого спектру сторін інвестування, як-от пов’язаними з якістю проектування, технічною базою, обраною  технологією, управлінням проектом, перевищенням кошторису.

Фінансовий ризик випливає з  нездійснення очікуваних подій з  фінансового боку проекту. Це можуть бути незаплановані зменшення або  зникнення джерел та обсягів фінансування,  незадовільний фінансовий стан партнерів, зриви надходжень коштів від реалізації вироблених товарів чи послуг, несплатоспроможність покупців продукції та власні підвищені витрати.

Маркетинговий ризик виникає з  прорахунків під час оцінки ринкових умов дії проекту, наприклад ринків збуту чи постачання сировини і матеріалів, організації реклами чи збутової мережі, обсягу ринку, часу виходу на ринок, цінової політики, внаслідок низької  якості продукції.

Екологічний ризик пов’язаний з  питаннями впливу на довкілля, можливої аварійності, стосунків з місцевою владою та населенням.

Нарешті, ризик учасників проекту  може бути пов’язаний з усіма неочікуваними  подіями в управлінні та фінансовому  стані підприємств-партнерів.

Існує також і інша класифікація інвестиційних ризиків. Вона поділяє їх (ризики) на три групи, залежно від сфери вкладення капіталу :

• інвестиційні ризики від вкладення коштів у виробничу та невиробничу сфери економіки;
• інвестиційні ризики від діяльності фірми на фінансовому ринку;
• кредитні ризики.

Перша з вищезгаданих груп ризиків  уявляє собою сукупність всіх тих  ризиків, які діють на фірму під  час проведення нею господарської  діяльності, за винятком тієї її частини, яка пов’язана з діяльністю на фінансовому ринку.

Інвестиційні ризики, пов’язані  з діяльністю на фінансовому ринку, і у свою чергу їх поділяють на три групи :

• ризики втраченого зиску;
• ризики зниження доходності;
• відсоткові ризики.

Група ризиків втраченого зиску  “…має своїм джерелом імовірність  наставання непрямих (побічних) фінансових втрат, які виявляються в недоотриманні  прибутку в результаті нездійснення фірмою якогось заходу, який би дозволив їй одержати цей прибуток (наприклад, відсутність страховки на судно, що перевозило вантажі даної фірми  і згодом затонуло). Окремим випадком цього ризику є ризик внаслідок  падіння загальноринкових цін, який найчастіше пов’язаний з падінням цін на всі цінні папери, що обігають на ринку, одночасно (наприклад, у результаті зниження загальної інвестиційної активності)”.

Найчастіше ризики втраченого зиску є несистемними. Їм можна запобігти завдяки проведенню спеціальних заходів.

Іншою групою інвестиційних ризиків  є ризики зниження доходності. Існування цих ризиків є наслідком імовірності зниження розміру відсотків і дивідендів по портфельних інвестиціях, а також по внесках і кредитах.

Портфельними інвестиціями називають  вкладення коштів у цінні папери довгострокового характеру, які, за звичай, не передбачають швидкого одержання  доходу. Найчастіше це інвестиції великих  промислових програм.

Ризики зниження доходності мають  два різновиди :

• відсоткові ризики;
• кредитні ризики.                                                            

Відсоткові ризики – це ризики активних операцій, які проводять фірми (в більшості випадків банки). Можливі такі джерела їхнього виникнення :

1. будь-які зміни в облікових ставках Національного банку;
2. зміни маржі комерційних банків  з кредитів, що надаються, і депозитних рахунків;
3. зміна в розмірах обов’язкових для резервування фондів  комерційних банків у Національному банку.  Наприклад, збільшення розміру резервного фонду в Національному банку означатиме для комерційних банків недовикористання частини їхніх пасивів, отже існує висока ступінь імовірності підвищення ними відсоткових ставок по кредитах, що надаються, з одночасним зниженням відсотку по депозитних рахунках своїх клієнтів;
4. зміни в системі оподаткування всіх суб’єктів господарювання і фінансових  інститутів, зокрема;
5. будь-які зміни в портфелі інвестицій, який має фірма, а також зміни в доходності самих інвестицій;
6. імовірність змін у структурі пасивів (співвідношення власних і позичених коштів, термінових і ощадних депозитів, депозитів до запитання тощо);
7. за зростання банківського відсотку  може розпочатися масове “скидання” акцій, внаслідок чого їхня вартість зменшується;
8. в разі вкладання коштів інвестором у середньострокові та довгострокові цінні папери (особливо в ту їхню частину, що має фіксований відсоток) за поточного підвищення середньоринкового відсотку порівняно з фіксованим рівнем. Це означає, що інвестор міг би збільшити доходи, але не може вивільнити свої кошти через зазначені умови;
9. якщо емітент випустив в обіг цінні папери з фіксованим відсотком, то існує ймовірність настання для нього відсоткового ризику при поточному зниженні середньоринкового відсотку у порівнянні з визначеним їм фіксованим рівнем.   

Кредитні ризики тісно пов’язані  з відсотковими, причини їхнього  виникнення здебільшого однакові. Головна  відмінність між цими двома групами  ризиків зниження доходності полягає  в тому, що відсоткові ризики розглядаються  з позицій кредитора, а кредитні – з позицій позичальника. При  цьому виділяють декілька суто кредитних  ризиків :

1. біржові ризики, сутність яких полягає в наявності ймовірності виникнення втрат  у результаті укладення фірмою біржових угод (наприклад, ризик неплатежу комісійної винагороди, ризик неплатежу взагалі тощо);
2. селективні ризики (ризики вибору), які полягають у невірному виборі видів вкладення капіталу, видів цінних паперів при формуванні інвестиційного портфеля, виборі позичальника тощо;
3. ризики ліквідності, які пов’язані з можливістю втрат при реалізації цінних паперів або інших товарів внаслідок зміни їхньої якості, споживчої вартості тощо;
4. ризики банкрутства, які виникають у результаті невірного вибору способів вкладення капіталу і закінчуються повною втратою підприємцем власного капіталу і спроможності розрахуватися по взятих на себе зобов’язаннях.

               

2. Оцінка інвестиційних ризиків

 

“Для кількісного оцінювання рівня  ризику використовується  принцип  визначення можливих змін показників ефективності проекту в умовах тих  чи інших несприятливих для інвестицій подій. Таким показником може бути рівень середньоквадратичного відхилення або коефіцієнт варіації ”.

 Для обчислення цих показників  проводиться серія розрахунків  очікуваного прибутку з проекту  за різних можливих ситуацій.

Для обчислення можливих варіантів  дохідності проекту залежно від  різних обставин використовують такі підходи:

А) аналіз чутливості проекту до змін окремих факторів, які впливають на дохідність.  До таких факторів належать ціна реалізації, собівартість, обсяг виробництва, вартість обладнання тощо. Оцінюється значення впливу цих факторів на загальну прибутковість проекту і   відповідно до результатів вживаються заходи щодо ґрунтовнішої проробки інвестиційних планів та зниження ризикованості, пов’язаної з виявленими факторами;

Б) аналіз прогнозних сценаріїв розвитку загальноекономічних умов та здійснення самого інвестпроекту. Обчислення здійснюється за трьома варіантами :

- базовий розрахунок за середніх, найбільш вірогідних умов;

- оптимістичний варіант за найкращого перебігу подій за всіма факторами, що впливають на дохідність проекту;

- песимістичний варіант, в який закладаються найгірші можливі ситуації у країні й на конкретному ринку;

В) метод статистичних випробувань, за якого з допомогою електронно-обчислювальної техніки прораховується багато варіантів дохідності проекту залежно від показників-факторів у заданих діапазонах їхніх змін. В результаті одержуються середні показники і статистичні характеристики їхньої варіації та розподілу для подальшого аналізу найважливіших для дохідності проекту показників та рівень ризикованості проекту за різними напрямами.