Інфляція її вплив на результати інвестиційної діяльності

3. Деномінація, при якій  старі грошові знаки обмінюються  в певній пропорції на нові, відбувається як би обваження  грошової одиниці. Гроші, не пред'явлені до обміну, втрачають силу. Відповідно перераховуються ціни, доходи та ін У чистому вигляді деномінація проводиться для впорядкування грошового обігу та полегшення розрахунків. Досить часто, проте, поважчала грошова одиниця знову починає інфляційний біг і знецінюється.

 Утілення в життя такої політики потребує від уряду розробки антиінфляційної програми, яка визначає мету, завдання та способи її реалізації, що залежить від стадії інфляційного процесу, його інтенсивності та інших чинників. Так, завдання боротьби з інфляцією чи обмеження масштабів інфляційних наслідків є різними і потребують різних методів регулювання.

 Важливою частиною розробки антиінфляційної програми є встановлення кількісних показників, які визначають її кінцеві результати. На практиці до них відносять цінові показники (темп інфляції, індекс споживчих цін та ін.), динаміку грошової маси в обігу, розмір та динаміку державних витрат тощо.

 Вибір конкретних способів антиінфляційної політики залежить від багатьох чинників, у тому числі, від характеру інфляційних процесів; загальногосподарської кон’юнктури; особливостей теоретичної бази економічного розвитку країни; політичних аспектів, оскільки треба визначити об’єкт (сектори економіки, верстви населення), який нестиме головний тягар інфляційних витрат.

 Без огляду на багатофакторність інфляції, вважають, що способи її подолання мають бути адекватними чинникам, що спричинили цю інфляцію. Тому здебільшого антиінфляційна політика охоплює політику управління чинниками попиту і пропозиції, а також факторами, які регулюють живильне середовище інфляції — сферу грошового обігу.

Висновок

Інфляція є постійною  супутницею економічного життя планети  з того моменту, коли гроші перестали  вільно обмінюватися на золото і, навпаки, були введені обмеження на вивіз  золота за державний кордон. Таким  чином, з початку XX ст. інфляція стала  постійною дійовою особою економічного життя, особливо після Другої світової війни. Інфляція впливає на обидві складові інвестиційного проекту: грошовий потік  і ставку дисконтування.

Ставка дисконтування  та інфляція. Коли людина йде до банку  і вкладає гроші на депозитний рахунок, вона відмовляється від  їх споживання в даний момент. За таку відмову вона хоче одержати певну  плату, припустимо 10 %, щоб мати через  рік можливість спожити більшу кількість  товарів. Чи означає це, що через  рік її купівельна спроможність збільшиться  на 10%?  
Звичайно, що ні, якщо в суспільстві існує інфляція. Припустимо, що її рівень становить 6 %. Це означає, що одиниця товару, яка коштує сьогодні 1 дол., завтра коштуватиме 1, 06 дол. Нехай людина поклала в банк 100 дол. на один рік, а по завершенні цього року отримала 110 дол. Вона вважає, що за 110 дол. зможе придбати 110 одиниць товару, які у минулому році коштували 1 дол. Але це не так, вона зможе придбати лише 110/1,06 = 103,8 одиниць товару. Тобто купівельна спроможність людини зросла тільки на 3,8%, а іншу суму "з'їла" інфляція.

Грошовий потік та інфляція. Аналізуючи грошовий потік, розрізняють два визначення:

* реальний грошовий потік  - грошовий потік від реалізації  продукції, який розрахований  без урахування інфляції;

* номінальний (дійсний)  грошовий потік - грошовий потік  від реалізації продукції, що  розрахований з урахуванням темпів  інфляції.

 Це означає, що якщо в інвестиційному проекті буде розрахований грошовий потік, відповідно до якого ціна на продукцію буде збільшуватися щорічно на 2%, незважаючи на темпи інфляції (наприклад, завдяки зростанню авторитету торгової марки), то ми матимемо справу з реальним грошовим потоком. У такому разі, коли ціни і пов'язаний із ними грошовий потік будуть розраховані з урахуванням інфляції (тобто, наприклад, щорічно ціни будуть змінюватися на 5% через інфляцію і на 2% завдяки зростанню авторитету торгової марки), ми матимемо справу з номінальним (дійсним) грошовим потоком.

Список використаної літератури:

1. Боярко І.М., Гриценко Л.Л. Інвестиційний аналіз : Навч. посіб. / І.М. Боярко, Л.Л. Гриценко/– К. : Центр учбової літератури - 2011. – 400 с.
2. Ліненко А.Є Активізація та підвищення ефективності інвестиційних процесів в Україні / Всеукраїнська науково–практична конференція студентів і молодих вчених – Донецьк, ДонНТУ – 2010
3. Петрів М. В., Руденко Д. М., Сулик Ю. А. Оцінка ризиків інвестиційної діяльності підприємств / М. В.Петрів // Бізнес Інформ -  2011. - № 3 - С.36 – 38.
4. Сучасні проблеми управління інвестиційною та інноваційною діяльністю/ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і молодих вчених – Донецьк, ДонНТУ – 2012
5. Ривак О.С. Інвестиційна діяльність в Україні / О.С. Ривак // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − №20.13. – С.228-241.
6. Стефанишин Г.С. Інвестиційна діяльність в період кризи. / Г.С. Стефанишин / Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − № 20.9. – С.245-250.