Критерії відбору вкладень капіталу у проекти розвитку підприємства

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ  «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ім. ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

на  тему:

 «Критерії відбору вкладень капіталу у проекти розвитку підприємства»

 

 

 

 

Виконав: студент

4 групи, 3 курсу,

Спеціальності 6504

Денної форми  навчання

Олексієнко  Л. Г.

Викладач: Данильченко С.С.

 

 

 

 

 

 Київ 2012

План

Вступ

1). Становлення і розвиток методики оцінки інвестиційних проектів в Україні.

2). Критерії  відбору вкладення капіталу у  проекти. 

3). Погляди науковців на методи оцінки проектів.

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

В умовах обмежених  інвестиційних ресурсів та мінливості ринкового середовища значно зросла роль аналізу реальних інвестицій, розширилося коло його завдань щодо обґрунтування вибору інвестиційних проектів. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства має визначати його інвестиційну привабливість, провести аналіз інвестиційних проектів, здійснити ретроспективну оцінку інвестицій. Водночас аналіз ефективності інвестицій є засобом, за допомогою якого можна оцінити і вибрати найоптимальніший проект, надати про нього всебічну та об’єктивну інформацію для прийняття зважених управлінських рішень в контексті фінансового аналізу інвестиційних проектів.

Для інформаційного забезпечення аналізу реальних інвестицій треба враховувати зовнішні та внутрішні джерела. Інформація зовнішнього середовища має включати показники загальноекономічного розвитку країни, кон’юнктури інвестиційного ринку, діяльності контрагентів і конкурентів, стану і перспектив сировинного ринку, а внутрішнього – характеризувати систему постачання, стратегію і тактику виробничої діяльності, фінансові аспекти діяльності підприємства.

Метою роботи є  дати характеристику та узагальнити підходи щодо оцінки ефективності інвестиційних проектів, обґрунтувати класифікацію методів та критеріїв відбору найпривабливіших інвестиційних вкладень на підприємстві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1). Становлення і розвиток методики оцінки інвестиційних проектів на Україні 

Використання методичних підходів до аналізу й оцінки ефективності інвестиційних проектів передбачає, що вже проведено необхідні технологічні, маркетингові, організаційні та інші дослідження і складено капітальний бюджет, який включає оцінку всіх видів необхідних витрат у кожному часовому періоді життєвого циклу проекту.

Історичними передумовами виникнення та використання сучасних методів оцінки інвестиційних проектів є ускладнення самих проектів, жорсткіші обмеження матеріальних ресурсів, підвищення вимог до відбору  серед альтернативних варіантів потенційними інвесторами. До 1960 року лише деякі корпорації США використовували дисконтовані оцінки для аналізу проектів. Лише у 80-х, а в Україні у 90-х роках минулого століття почали широко використовувати показники оцінки інвестиційних проектів засновані на дисконтних оцінках.

Залучення інвестицій неможливе без ретельної підготовки проектів і визначення тактики дій  на ринку інвестицій: пошуку потенційних  інвесторів, встановлення з ними ділових  контактів, узгодження спільних інтересів та організації співробітництва. Оскільки фінансові ресурси й множина альтернативних інвестиційних проектів є обмеженими, необхідно встановити інвестиційний рейтинг вибору кращих проектів. А це можливо лише при здійсненні  інвестиційних розрахунків.

Аналіз використання методів оцінки інвестиційних проектів за часів СРСР провів д.е.н., професор Аптекар С. Він з’ясував, що для  оцінки інвестиційного проекту використовувався показник так званих приведених затрат. Формула приведених витрат мала наступний вигляд:

,             де С - видимі поточні витрати  відповідно до бухгалтерського  обліку; Е- норма прибутку на  вкладений капітал (частки одиниці); К— сума капітальних вкладень.

Аптекар С. підкреслює, що усі інвестиційні проекти були державними (якщо не враховувати незначного допущення приватного капіталу за кілька останніх років існування СРСР), і навіть тоді, коли використовувався іноземний капітал, позичальником виступала держава. Прийнятий показник економічної ефективності у вигляді різниці так званих приведених затрат у базисному й пропонованому варіанті інвестицій в основному забезпечував потреби економіки. Оскільки, економічний ефект розраховувався на рік, одноразові (капітальні) витрати приводилися до єдиної розмірності через коефіцієнт Е. Як вважає Аптекар С., у такий спосіб враховувалась альтернативність інвестиційних затрат як упущеного прибутку від можливого альтернативного використання відповідних інвестицій. При цьому для підприємства величина ЕК  не мала суттєвого значення, бо капіталовкладення здійснювалися переважно за рахунок держави.

Очевидно, що даний  метод неможливий для використання у ринковій економіці, оскільки використання показника приведених затрат для оцінки ефективності інвестиційного проекту може давати адекватні результати тільки в тому випадку, коли проект реалізується протягом відносно невеликого періоду часу – не довшого за 1 рік. А за ринкової економіки в умовах браку коштів більшість інвестиційних проектів на вітчизняних підприємствах здійснюються і дають результати протягом значно тривалішого терміну часу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2). Критерії відбору вкладення капіталу у проекти розвитку підприємства

Переважна більшість науковців увесь комплекс методичних підходів до оцінки інвестиційних проектів за можливістю кількісної оцінки поділяють на три групи:

• фактори, вплив яких вимірюється кількісно,
• кількісні критерії прийняття інвестиційних рішень;
• фактори, вплив яких вимірюється кількісно лише частково;
• якісні фактори, вплив яких зовсім не можна вимірити кількісно.

Кількісні фактори  оцінки ефективності інвестиційних проектів сьогодні набули найбільшого поширення і використовуються для кількісної оцінки фінансово-економічного ефекту інвестиційних проектів. В свою чергу кількісні можуть бути розбиті на такі, що враховують (динамічні) і не враховують (статичні) процес дисконтування.

Статичні методи передбачають розрахунок показників на основі недисконтованих  грошових потоків, тобто вони не враховують зміну вартості грошей в часі. Такі методи здебільшого використовувались в умовах командно-адміністративної системи. Динамічні ж методи, навпаки, враховують зміну вартості грошей в часі і передбачають приведення вартостей усіх грошових потоків до одного й того ж самого періоду шляхом їх дисконтування чи компаундингу (нарощування). Саме динамічні методи набули широкого застосування в більшості країн світу. Вони виявились найбільш концептуально правильними та загальнопридатними для застосування в ринкових умовах.

До динамічних методів, оцінки ефективності інвестиційних проектів слід віднести такі основні методи, як чиста теперішня  вартість грошових потоків (ЧТВ), внутрішня  ставка доходності (ВСД), період окупності  інвестицій (ПО) та індекс прибутковості проекту (ІП).

 

Дослідники та практики схиляються до використання методів оцінки проектів, заснованих на дисконтованих оцінках, які враховують фактор втрати грошей своєї вартості з часом. Вони передбачають процес дисконтування, тобто приведення грошових потоків від інвестиційного проекту до теперішнього часу.

1. Засновані на  дисконтованих оцінках ("динамічні" методи):

• Чиста приведена вартість - NPV (Net Present Value);
• Індекс рентабельності інвестицій - PI (Profitability Index);
• Внутрішня норма доходу - IRR (Internal Rate of Return);
• Модифікована внутрішня норма прибутку - MIRR (Modified Internal Rate of Return);
• Дисконтований термін окупності інвестицій - DPP (Discounted Payback Period).

2. Засновані  на облікових оцінках ("статистичні" методи):

• Термін окупності інвестицій - PP (Payback Period);
• Коефіцієнт ефективності інвестицій - ARR (Accounted Rate of Return).

У реальній господарській  практиці буває необхідно вибрати  кращий варіант інвестування вільних  коштів підприємства. Тому ми запропонували методику відбору кращого варіанта вкладень із використанням додаткового комплексного показника ефективності реальних інвестицій, яка схематично зображена на рис. 1.

Перед тим як визначити комплексний показник, необхідно показники ефективності привести в порівнянний вид. Для цього треба знайти одиничні критерії порівняльної ефективності інвестиційних проектів, тобто визначити наскільки даний проект краще або гірше проекту, обраного в якості базового.

Розглянутий метод  оцінки ефективності реальних інвестицій по чистій поточній вартості з урахуванням зміни цін на різні ресурси по роках реалізації інвестицій, відображає сучасні умови господарювання підприємств. Цей метод може бути використаний при визначенні напрямку інвестування коштів діючого промислового підприємства. Крім того, використаний у розрахунках комплексний показник ефективності реальних інвестицій дає заключну оцінку при порівнянні ряду інвестиційних проектів з метою відбору найбільш ефективного.

Щодо факторів, вплив яких можна виміряти кількісно лише частково, то головні напрями проведення діагностики наступні:

– аналіз впливу інфляції. При цьому потрібно враховувати різний вплив інфляції на окремі статті, з яких складаються очікувані грошові потоки;

– аналіз впливу фактору “ерозія продажу”, що виникає тоді, коли на ринок надходить новий товар, схожий на вже існуючий. У результаті виникають зміни в реалізації останнього. Аналіз “ерозії продажу” необхідний для того, щоб вирішити, чи варто підприємству виготовляти новий товар;

– аналіз джерел фінансування інвестицій. Їх наявність для одного з проектів зовсім не означає можливості фінансування іншого проекту (наприклад, наявність цільових капіталовкладень). Проте повна відсутність фінансових можливостей робить абсолютно нереальним будь-який проект;

– аналіз ступеня  ризику інвестиційного проекту.

Оцінка впливу якісних факторів – один із найскладніших напрямів діагностики. Комплекс якісних факторів такий різноманітний, кожний інвестиційний проект настільки особливий, що принципово неможливо чітко визначити усі напрями діагностики. Однак, узагальнюючи, можна визначити наступні загальні напрями якісного аналізу інвестиційних проектів:

– аналіз відповідності  інвестиції цілям підприємства;

– аналіз відповідності  інвестиції стратегії і тактиці підприємства. Формування інвестиційного портфеля підприємства пов’язане не тільки з вибором найприбутковіших і найменш ризикованих проектів, а й таких, що максимально відповідають загальній економічній стратегії підприємства, підтримки іміджу підприємства;

– аналіз ризику інвестицій та комплексу побічних факторів, що впливають на рівень ризику. Діагностика  ризику, пов’язаного з інвестиціями, найбільше відображає вплив невизначеності внутрішнього та зовнішнього стану  підприємства на прийняття інвестиційних рішень. Тому аналіз ризику пов’язаний з дослідженнями широкого кола якісних факторів.

 

 

 

3). Погляди  науковців на методи оцінки  проектів.

Гойко А.Ф. пропонує проводити оцінку економічної ефективності проектів залежно від масштабу проекту  і розділити показники для малих, середніх та великих проектів. Крім цього виокремити формальні (кількісні) та неформальні (якісні) показники для різних за масштабом проектів.

Крилов Е.І, Власов В.Н., Журавкова І.В. у пропонують поділ системи показників, що характеризують ефективність інвестиційного проекту, залежно від інтересів учасників:

– показники  комерційної (фінансової) ефективності, що враховують фінансові результати реалізації проекту його безпосередніми учасниками;

– показники  бюджетної ефективності, які відображають наслідки здійснення проекту для державного, обласного чи місцевого бюджетів;

– показники  економічної ефективності, що виходять за рамки прямих фінансових інтересів  учасників інвестиційного проекту.

Кирилова Л.І. та Серебряков О.В. у пропонують економічну ефективність інвестиційного проекту визначати за фазами життєвого циклу проекту.

Визначаючи  результати і витрати на кожній фазі інвестиційного процесу, на думку авторів, можна удосконалити показники визначення ефективності споживаних інвестицій. При цьому визначення ефективності інвестиційного проекту припускає розрахунок показника, рівного відношенню результату на одиницю витрат.

Такий поділ  показників ефективності інвестиційних  проектів на нашу думку може дати певні  переваги за умови великомасштабного проекту, де грошові надходження від реалізації проекту досить віддалені у часі й існує висока ймовірність настання ризикових ситуацій, коли необхідно якнайшвидше оцінити та повернути певні вкладення. Такі розрахунки потребують додаткових здібностей і знань від проектних аналітиків, збільшують витрати на проведення передінвестиційних досліджень та ще більше віддаляють час надходження доходів від інвестиційного проекту.