ДОХІДНОСТЬ ІНВЕСТИЦІЙ
НА РИНКУ ЗОЛОТИХ ЗЛИТКІВ(2011)
У сучасних
умовах розвитку фінансового
сектору економіки перед інвесторами
різних організаційно-правових форм
достатньо серйозно постає питання
щодо вибору варіанту інвестування
заощаджень. В умовах дефіциту
інвалюти, традиційної недовіри
до гривні, існуючих інфляційних
процесів, інвестори повинні не
тільки здійснювати пошук ефективних
інструментів інвестування, а й
все більше зупиняти власний
вибір на інструментах, що володіють
проти інфляційним захистом. У
той же час, сучасний стан
вітчизняного фондового ринку
не спонукає широке коло інвесторів
розміщувати власні кошти в
цінні папери українських емітентів.
Крім того, посткризовий період,
що охопив вітчизняну банківську
систему, не сприяє зростанню
обсягів банківських депозитних
вкладів з боку інвесторів.
За таких умов,
безумовно, на перше місце виходять
інвестиції в дорогоцінні метали,
які мають не тільки проти
інфляційний захист, а й також
вважаються фахівцями достатньо
надійними. Існує достатньо чисельна
кількість способів інвестування
в дорогоцінні метали. Серед них
такі: купівля/продаж злитків та
монет, відкриття поточних та
депозитних рахунків в золоті,
інвестування в ювелірні вироби,
ф'ючерсні контракти тощо.
На сучасному етапі
золото знаходиться на піку
свого росту і підтверджує
свій статус головного засобу
заощаджень в смутні часи.
Головною подією
ринку золотих злитків в 2011
році, безсумнівно, можна вважати
різке підвищення інтересу до
злитків як об'єкта інвестування,
і, відповідно, попиту на них
з боку населення. У липні-серпні-2011
золоті злитки користувалися
настільки великим попитом в
українців, що всього за кілька
тижнів в банках були куплені
всі запаси золота на найближчі
місяці. У підсумку, у серпні-вересні
банки, не готові до такого
повороту подій, випробували дефіцит
золота в злитках.
Причиною тому
стали чутки про можливий дефолт
Сполучених Штатів Америки, нестабільна
ситуація в Єврозоні і традиційно
приписувана золоту репутація
надійного, практично безризикового
активу.
Попит на золото
в 2011 році був таким активним,
що навіть змусив Національний
Банк задуматися про свою роль
у цьому процесі. "Якщо раніше
Нацбанк був лише регулятором
ринку, то тепер він стає
незалежним і досить цікавим
гравцем. Природно, він має інші
можливості, ніж будь-який комерційний
банк, і тепер збирається виводити
на ринок нові продукти", - коментує
Володимир Піщаний, начальник
відділу операцій з банківськими
металами VAB Банку . Не бажаючи
залишатися осторонь, НБУ у вересні-2011
заявив про свій намір випускати інвестиційні
сертифікати з прив'язкою до вартості
золота і продавати їх населенню.
А вже у жовтні-2011
Нацбанк запропонував більш зрозумілий
українським інвесторам інструмент,
анонсувавши випуск інвестиційних
монет. На відміну від пам'ятних
і ювілейних монет, які вже
випускаються Нацбанком, інвестиційні
монети не будуть мати художньої
цінності, але будуть вільно обертатися
на ринку нарівні з золотими
злитками. Про карбування перших
екземплярів інвестиційних монет
НБУ повідомив вже в грудні-2011.
Незважаючи на
стрімко зростаючий в 2011 році
попит на золото в злитках,
кількість банків, що працюють
із цим металом, за рік трохи
скоротилася. На одну установу
зменшилося число банків, що працюють
з штампованими злитками вагою
1, 5 і 20 грам (злитки цієї ваги
перестали пропонувати ПриватБанк
і Промінвестбанк, але запропонував ВТБ
Банк), на дві установи порідшали ряди
банків-продавців злитків вагою 10, 50 і
100 грам (крім перерахованих вище змін,
з цього сегменту пішов банк "Фінанси
та Кредит"), і на чотири банки менше
стали пропонувати злитки вагою 500 грамів
(від них, крім перерахованого, відмовилися
Індустріалбанк і Банк Форум). Нарешті,
кількість банків, що продають кілограмові
злитки, не змінилася, але тут Індустріалбанк,
що пішов з ринку, замінив ВТБ Банк. У результаті
до кінця року півкілограмові злитки стали
найменш популярними серед банків: їх
пропонували лише 12 установ, тоді як злитки
вагою кілограм пропонували 13 банків,
а злитки меншої ваги - 19-20 банків.
Що стосується
вартості золотих злитків, то
вона в 2011 році демонструвала
різкі зміни і била власні
рекорди. З початку року і
до липня 2011 золоті злитки поступово
дорожчали і за півроку збільшили
свою вартість на 7%-9%.
Проте пізніше,
під впливом прогнозів про
можливий дефолт США, ціни на
золото зметнулися, і злитки стрімко
подорожчали на 27,8%-29,5% всього за
два місяці, таким чином до
початку вересня-2011 зростання ціни
золота в злитках з початку
року склало близько 40%. А 6 вересня
ціна на золото навіть оновила
історичний максимум, досягнувши
позначки 1912,91 долара за унцію.
Проте вже з
вересня-2011, коли шум навколо очікуваного
дефолту США улігся, ціна золота
рушила вниз, і до кінця року
золоті злитки подешевшали на
13,5%-15,5% порівняно з вереснем-2011. При
цьому порівняно з початком
року ціна злитків в кінці
грудня-2011 все одно була вище
на 18%-21%. "Основною тенденцією
ринку банківських металів в
2011 році стало підтвердження 11-ти
літнього висхідного тренда. Навіть
сильна корекція на ринку з
вересня по грудень, яку багато
експертів поспішно охрестили
"кінцем бичачого ринку"
і початком довгострокового спаду
ринку банківських металів, була лише
наслідком ажіотажного попиту і зростання
цін у липні-серпні-2011", - коментує Вікторії
Попович, начальник управління по роботі
з банківськими металами банку "Київська
Русь ".
У тому ж
вересні-2011 ціна на золото продемонструвала
ще один рекорд, але на цей
раз - з падіння. Всього за
три дні золото втратило у
ціні майже 10%, відразу перетворившись
з "тихої гавані" в ризикований
актив.
Як бачимо, купувати
злитки в розпал ажіотажу і
підвищеного попиту на них
- дуже ризиковано. Ті, хто купив
золото у серпні-вересні-2011, до
кінця року втратили до 13%-15% своїх
вкладень. Щоб повернути їх, інвесторам
доведеться чекати нового підвищення
ціни золота, яке зможе покрити
не тільки ці 13%-15% зниження, але
і різницю між ціною купівлі
та продажу злитку. До речі, останній
показник в 2011 році також змінився.
Якщо на початку
2011 року в середньому по ринку
спред становив 8%-11%, в залежності від ваги
злитка, то до кінця року вже досягав 11%-13,5%.
При цьому мінімальним показник був на
початку квітня: для злитків вагою 50-100
грам різниця між середньоринковою ціною
купівлі та продажу становила менше 6%,
а максимальним - на початку жовтня, коли
середній спред для злитків до 10 грам перевищував
позначку в 14%.
За очікуваннями
експертів, ціна на золото до
2012 році продовжить рости. "На
сьогоднішній день можна резюмувати:
основна висхідна тенденція не
зламана, а, отже, ціна на золото,
ймовірно, буде рости і далі",
- прогнозує Вікторії Попович.
За деякими прогнозами, до кінця
2012 року золото може подорожчати
до рекордних 2000 доларів за
унцію. При такому розвитку
подій навіть ті, хто купив
злитки в розпал ажіотажу за
максимальною ціною, залишаться
у виграші.
Звичайно, якщо
не втратять прибуток за рахунок
різниці між курсами купівлі
і продажу злитків. А вона, за
прогнозами експертів, в 2012 році
не зменшиться. "Через збільшення
за останні кілька років кількості
банків, які працюють з банківськими
металами, спреди по них знизилися дуже
сильно. Така різниця в курсах купівлі-продажу
банківських металів вже прийнятна для
клієнта і поки що представляє інтерес
для банків, подальше її зниження малоймовірно",
- пояснює Вікторія Попович.
Що стосується
впливу інвестиційних монет на
зміну попиту на золоті злитки,
то він може бути досить
неоднозначним. "При заявленому
обсязі в кілька тонн щорічно,
звичайно, це повинно вплинути
на зниження попиту на золоті
злитки невеликих номіналів -
до 50-ти грам. Але, з іншого боку,
інформаційна кампанія, яка проводиться
НБУ для цих монет, зможе
залучити набагато більше інтересу
інвесторів, ніж будь-який банк
зміг би залучити своїми силами.
А вона в цілому привертає увагу до операцій
із золотом і зі злитками", - пояснює
Володимир Піщаний.
Зрештою, монети
можуть "відвернути" попит лише
від злитків невеликих номіналів.
"Більшість інвестиційних монет
знаходиться в одному ціновому
діапазоні зі злитками золота
вагою 5-20 грам і потенційно
можуть бути їм альтернативою.
Альтернативою ж інвестиційним
злиткам (50 грам і вище), ціна
яких близька до поточної вартості
банківських металів, вони ніколи
не стануть", - вважає Вікторія
Попович.