Аналіз інвестиційних проектів в умовах інфляції

 

 

 

4. Аналіз проектів  в умовах інфляції.

В фінансово-економічних розрахунках, що пов’язані з інвестиційною діяльністю, інфляція оцінюється та враховується в таких випадках:

- при коригуванні нарощеної вартості грошей;

- при формуванні ставки відсотка (з врахуванням інфляції), яка буде використовуватись для нарощування та дисконтування;

- при прогнозуванні рівня доходів від інвестицій з врахуванням темпів інфляції.

При оцінці інфляції використовують два основних показники:

- темп інфляції Т, що характеризує приріст середнього рівня цін в аналізованому періоді та виражається десятковим дробом;

- індекс інфляції І, який дорівнює 1+Т.

Крім того проведенні аналізу впливу інфляції на показники ефективності інвестиційних проектів зумовлює використання при цьому таки понять як номінальна сума грошових коштів та реальна сума грошових коштів.

Номінальна сума грошових коштів не враховує зміни купівельної  спроможності грошей внаслідок інфляції. Реальна сума грошових коштів - це оцінка даної суми з врахуванням зміни купівельної спроможності внаслідок інфляції.

Коригування нарощеної суми з врахуванням інфляції здійснюється шляхом її ділення на індекс інфляції:

,           

де FVp – реальна майбутня вартість, FVн – номінальна майбутня вартість без врахування інфляції. Дану формулу можна перетворити таким чином:

              

Аналізуючи формулу  можна зробити припущення про  ймовірність таких варіантів  співвідношення темпів інфляції та номінальної  ставки відсотка:

і = Т : нарощування реальної вартості грошей не відбувається, оскільки їх приріст повністю поглинається інфляцією;

і > Т : реальна майбутня вартість грошей зростає, процес інвестування при такій ситуації прибутковий;

і < Т : реальна майбутня вартість грошей знижується, а процес інвестування при цьому стає збитковим.

Найбільш коректним є коригування всіх факторів, які впливають на грошові потоки проекту ( обсяг виручки, змінні витрати та ін.), але це вимагає значних затрат часу. При цьому коригування може виконуватись з використанням різних індексів, адже індекси цін на продукцію підприємства та споживана ним сировина можуть значно відрізнятись від індекса інфляції. За допомогою таких перерахунків розраховуються нові грошові потоки, на яких базується подальший аналіз.

Простішою є методика коригування коефіцієнта дисконтування  на індекс інфляції. В умовах інфляції розрізняють номінальну та реальну  ставку відсотка, які зв’язані між  собою наступним співвідношенням:

1 + ір = (1 + і )( 1 + Т ),  з якого виходить, що   ір = і + Т + і Т            

Величина (і + і Т) дозволяє компенсувати інфляційні втрати та називається інфляційною премією.

При невеликих значеннях  і та Т та невеликих обсягах  інвестування можна ігнорувати, так званий , “змішаний ефект”(і Т) та скористатись спрощеною формулою:  ір = і + Т                    

Як ставка дисконтування  може використовуватись номінальна, а також реальна ставка відсотка. Вибір залежить від того, як вимірюється  грошовий потік проекту. Якщо грошовий потік обчислюється в постійних цінах, то для дисконтування слід використовувати реальну ставку відсотка, а якщо в поточних – то використовують номінальну ставку.

Висновок

Комерційний аналіз проекту  передбачає дослідження двох аспектів: потенційні можливості продати продукцію (чи послуги) у запланованих обсягах і цінах і організація забезпечення проекту всіма необхідними ресурсами, передусім матеріальними (сировина, матеріали, комплектуючі вироби, паливо, енергія).

Маркетинговий план проекту має забезпечити намічені обсяги продажу, а отже, є ключовим комплексом заходів для забезпечення доходів проекту. Реалізація продукції і послуг звичайно є основним джерелом припливу коштів. Інші аспекти проекту порівняно з продажем, місцем продукції на ринку, ставленням до проекту споживачів є забезпечуючими, підпорядкованими.

Особливе значення при  аналізі мають: оцінка ділових якостей  і потенційних можливостей менеджерів проекту, оцінка реалістичності маркетингового плану, перевірка детальності розробки фінансового плану, "чесне" і максимально повне розкриття існуючого ризику щодо проекту, достатність рівнів розрахункових показників ефективності проекту.

Проект повинен мати необхідний рівень прибутковості й  достатній "запас міцності" прогнозованої прибутковості для протистояння можливим несприятливим умовам його реалізації: внаслідок допущених прихованих помилок під час розробки проекту (вони завжди є), майбутніх помилок в управлінні проектом і можливих змін у зовнішніх умовах для інвестування.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1.Федоренко В. Г., Гойко  А. Ф. Інвестознавство. — К.: МАУП, 2008.

2. Шарп У., Александер  Г., БейлиД. Инвестиции / Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 2007.

3. Щукін Б. М. Інвестиційна  діяльність. — К.: МАУП, 2008.

4. Щукін Б. М. Аналіз інвестиційних проектів. — К.: МАУП, 2009.