Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Апреля 2012 в 18:33, реферат
Історія авторського права починається з надання привілеїв та монополій на друк книг. Британський статут Анни 1709 року, повна назва якого «Закон про заохочення вченості, шляхом наділення авторів та покупців правами на копіювання друкованих книг на нижчезгаданий період часу», був першим статутом авторського права.
Спочатку закон про авторське право застосовувався тільки до копіювання книг. З плином часу інші використання, такі як переклади і похідні роботи, стали предметом авторського права. Авторське право в даний час охоплює широкий спектр робіт, в тому числі карти, картини, фотографії, вистави, звукові записи, фільми та комп’ютерні програми.
ВСТУП
1. СТАНОВЛЕННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА У СЕРЕДНІ ВІКИ
2. РОЗВИТОК АВТОРСЬКОГО ПРАВА В НОВІТНЮ ІСТОРІЮ
2.1 АВТОРСЬКЕ ПРАВО У АНГЛІЇ ТА ШОТЛАНДІЇ
2.2 ФРАНЦУЗЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО
2.3 РАННІ ЗАКОНИ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО У США
3. МІЖНАРОДНЕ АВТОРСЬКЕ ПРАВО.
3.1 БЕРНСЬКА КОНВЕНЦІЯ
3.2 ВИЗНАЧНІ ДАТИ 20 СТОЛІТТЯ[13]
4. ЕВОЛЮЦІЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА У НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
На той момент працювала лише можливість отримати захист у відповідності з федеральним статутним авторським правом, також могли бути задоволені формальні: повідомлення про авторські права. Якщо це не так, твір одразу вступав у категорію суспільного надбання.
Бернська конвенція була прийнята у 1886 році, і згодом переглядалася у 1896 (Париж), 1908 (Берлін), 1928 (Рим), 1948 (Брюсель), 1967 (Стокгольм) і 1971 року (Париж). Конвенція стосується літературних і художніх творів, включаючи фільми. Конвенція вимагає від держав-членів забезпечення захисту кожного твору у галузі літератури, науки і мистецтва. Бернська конвенція має ряд основних положень, включаючи принцип національного режиму, згідно з я ким кожна держава-член Конвенції буде надавати громадянам інших членів-держав такі ж авторські права, що їх дають своїм власним громадянам(статті 3-5)[11].
Іншою основною рисою було встановлення мінімальних стандартів національного законодавства про авторське право в тому, що кожна держава-член погоджувалась на деякі основні правила, і їх повинні містити національні закони. Хоча, якщо держави хочуть, вони можуть посилити захист авторських прав. Одним із важливих мінімальних умов було те, що термін дії авторських прав становив терміну життя автора плюс 50 років. Ще одним важливим правилом, встановленим основним у Бернській конвенції є те, що авторське право виникає одразу ж після створення твору, і не залежить від будь-яких формальностей, - наприклад, системи державної реєстрації (стаття 5(2)).У той час коли від деяких держав вимагали реєстрації авторських прав, Закон про авторське право 1911 у Британії, відповідно до Бернської конвенції, зобов’язав скасувати систему реєстрації в Стейшенерс[11].
Бернська конвенція зосереджується на авторах як ключових фігурах авторського права, а заявленою метою конвенції є: «захист прав авторів на хні літературні та художні твори» (стаття 1), а не захисту видавців та інших учасників у процесі поширення робіт в маси. У 1928 році конвенція переглянула немайнові авторські права. В результаті була внесена стаття 10В, що дає авторам право бути визнаним як такими і запобігати спотворення своїх творів. Ці права, на відміну від майнових прав, таких, як запобігання копіювання, не можуть бути передані іншим особам.
Бернська конвенція закріпила обмеження і винятки у авторському праву, що дозволяють відтворення літературних і художніх творів без попереднього дозволу власників авторських прав. Докладно ці виключення викладені у статті 9. Так званий триступенева перевірка вважає, що виключення допускається тільки «в деяких особливих випадках, але за умови що таке відтворення не суперечить нормальному використанню твору і не чіпає необґрунтованим способом законні інтереси автора». Вільне використання захищеного авторським правом твору прямо дозволено у вигляді цитат з правомірно опублікованих творів, використовувати ілюстрації в навчальних цілях (стаття 10).[12]
1909 рік. Максимальний період дії авторського права в США збільшений з 42 до 56 років - за допомогою збільшення терміну (необов'язковій) пролонгації з 14 до 28 років. Початковий (мінімальний) термін авторського права залишили таким же - 28 років. Також прийнято правило, згідно з яким авторські права набуваються після першої публікації (оприлюднення) твору.
1912 рік. Авторським правом дозволено захищати кінофільми. Раніше вони вважалися галуззю фотографії. Права на фільм належать режисеру, сценаристу і композитору.
1952 рік. У Женеві, під патронажем ЮНЕСКО, підписана Всесвітня конвенція про авторське право (ВКАП).
1953 рік. Авторським правом дозволено захищати абсолютно всі літературні твори.
1967 рік. У Стокгольмі держави-члени БІРПІ підписали конвенцію, що засновує створення Всесвітньої організації з інтелектуальної власності (World Intellectual Property Organization, WIPO).
1971 рік. У Парижі відбувся останній перегляд Бернської конвенції про захист авторських прав.
1976 рік. Термін дії копірайту в США знову збільшено. Для всіх творів, створених після 1978 року, встановлюється лише один термін дії копірайту - максимальний.Тепер він діє до смерті автора і залишається в силі ще 50 років. Для корпорацій термін копірайта склав 75 років. Відбулася відмова від цілком розумного "правила продовження", яке означало, що об'єкти, більше не потребували захисту, перейдуть у суспільне надбання швидше.
1980 рік. Копірайтом дозволено захищати комп'ютерні програми.
1982 рік. У законодавство США вносяться доповнення, які дозволяють засудити порушників закону про авторські права до великих штрафів і тюремного ув'язнення.
1983 рік. Знаковий судовий процес. Британська енциклопедія подала до суду на органи шкільної освіти США, звинувативши їх у тому, що вони виготовляють для шкіл навчальні телепередачі, в яких активно використовують інформацію енциклопедії. Ці передачі транслюються по багатьом школам, крім того, доступ до записів мають всі бажаючі школярі та їх батьки. Суд став на бік Британської Енциклопедії, порахувавши, що педагоги порушили закон про авторські права.
1987 рік. Відомий письменник Джером Селінджер подав до суду на письменника Йена Хемілтона, який підготував його літературну біографію. Селінджер звинуватив Хемілтона в незаконному використанні листів, отриманих Хемілтоном від адресатів Селінджера. Суд заборонив публікацію біографії.
1990 рік. Копірайтом дозволено захищати архітектурні проекти, комп'ютерну графіку, художні постановки і представлення.
1991 рік. Об'єктом судового спору стали телефонні книги. Одна компанія-видавець подала до суду на іншу, звинувативши її в тому, що вона надрукувала аналогічну інформацію. Суд постановив, що адреси і телефони мешканців того чи іншого міста не можуть захищатися копірайтом, тому що є «колекцією фактів», яку кожен має право збирати і публікувати.
1992 рік. Заборонено переписувати і відтворювати музичні записи без дозволу власників прав на них. Приватна звукозапис вирішена виключно для домашнього користування.
1993 рік. Перший процес про порушення прав копірайту в Інтернеті. Журнал Playboy засудив власника інтернет-сайту, який вивісив на ньому відскановані фотографії дівчат з журналу.
1994 рік. Заборонена нелегальна запис виступів музикантів та перезапис відео кліпів. У тому ж році відомий музикант Рой Орбісон подав до суду на групу 2 Live Crew, яка спародіювала один з його хітів. Суд став на бік 2 Live Crew.
1995 рік. Прецедентний судовий процес про порушення авторських прав в Інтернеті. Один з користувачів сервера вивісив на ньому матеріали, захищені копірайтом. Власник авторських прав подав до суду на власника сервера. Суд виправдав відповідача.
1998 рік. Термін дії авторських прав продовжений. Він діє до смерті автора і плюс 70 років після цього. Новий закон обмежив можливості використання комп'ютерів для копіювання і відтворення творів, що захищаються авторським правом. Копірайтом дозволено захищати форму корпусу судна.
До набуття незалежності Україна власного законодавства по інтелектуальну власність не мала. За радянських часів в Україні діяло законодавство про винахідництво та раціоналізаторство СРСР. З набуттям незалежності Україна отримала лише деякі фрагменти системи охорони інтелектуальної власності колишнього СРСР, що вимагало докорінної перебудови системи з врахуванням принципів ринкової економіки та стратегії входження країни до світового економічного, політичного і соціально-культурного простору. Першим етапом становлення системи охорони ІВ (1991-1994 рр.) став періодом закладання найнеобхідніших законодавчих основ та створення базових організаційних структур.[14] Першим став Закон України «Про власність», який у статтях 13 і 41 проголосив, по-перше, що результати інтелектуальної діяльності визначаються об’єктами права власності, яким надається правова охорона, передусім цим Законом. [15]
23 грудня 1993 році був прийнятий Закон України «Про авторське право і суміжні права», який заклав засади авторського права і суміжних прав в Україні.[16]
Україна є членом Всесвітньої організації інтелектуальної власності, приєдналась до багатьох міжнародних конвенцій, договорів та угод у сфері інтелектуальної власності. Основними з них є: Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів; Всесвітня конвенція про авторське право; Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення («Римська конвенція»).
Чинне законодавство України у сфері інтелектуальної власності, і, зокрема, у області авторського права, переважно відповідає міжнародним стандартам і вимогам.
1. http://en.wikipedia.org/wiki/
2. http://uk.wikipedia.org/wiki/
3. http://www.ria.ie/Library/
4. http://en.wikipedia.org/wiki/
5. Martial, The Epigrams, Penguin, 1978, James Mitchie
6. de Sola Pool, Ithiel (1983). Technologies of freedom. Harvard University Press. pp. 14. ISBN 9780674872332.
7. Лессиг, Л. Свободная культура / Пер. О. Данилова под ред. В. Ильина. — М.: Прагматика культуры, 2007. ISBN 5-98392-009-X
8. Peter K, Yu (2007). Intellectual Property and Information Wealth: Copyright and related rights. Greenwood Publishing Group. pp. 141–142. ISBN 978027598883
9. http://en.wikipedia.org/wiki/
10. Peter K, Yu (2007). Intellectual Property and Information Wealth: Copyright and related rights. Greenwood Publishing Group. pp. 142. ISBN 9780275988838.
11. MacQueen, Hector L; Charlotte Waelde and Graeme T Laurie (2007). Contemporary Intellectual Property: Law and Policy. Oxford University Press. pp. 37. ISBN 9780199263394.
12. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-
13. http://ru.wikipedia.org/
14. Кузнецов Ю.М., Косенюк Г.В. Данильченко М.Г. / Інтелектуальна власність. Навчальний посібник // За заг. ред. проф. Ю.М. Кузнєцова. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – 406 с.
15. Про власність. Закон України (від 07.02.91 р. № 698-ХІІ) / http://rada.gov.ua
16. Про авторське право і суміжні права. Закон України в редакції від 11 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 43. – Ст. 214.