Шлюбно-сімейні відносини в міжнародному приватному праві

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

з курсу «Міжнародне приватне право»

на тему: «Шлюбно-сімейні  відносини в міжнародному приватному праві»

 

 

 

 

 

 

Виконав:

студент групи ПБ – 43

Сперисенко М.В.

Перевірив:

Викладач кафедри

міжнародного права

Чесановська Т.П.

 

 

 

Ірпінь 2013

СТРУКТУРА РОБОТИ

1. Теоретичне обґрунтування теми.
2. Орієнтовне вирішення ситуативного завдання.
3. Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ситуативне завдання:

Громадянин України Роман  Кирилович протягом 2 років зустрічався  з громадянкою Польщі Агнесою Мстиславівною.

Постало питання, в якій із країн буде укладатись шлюб. Обговоривши між собою дане питання було вирішено, що шлюб буде укладатись на території Польщі, але особи будуть на даний час проживати в Україні. У вищезазначених осіб є майно у спільній сумісній власності як на території Україні (земельна ділянка), так і в Польщі.

Громадянин України Роман  Кирилович хоче знати чи буде даний шлюб дійсним на території України та зможе він розірвати шлюб на території України.

 

1. Теоретичне обґрунтування теми

Сімейні відносини у різних правових системах мають свою специфіку, яка обумовлена як національними, релігійними  традиціями, так і специфікою правового регулювання. Соціальні перетворення у суспільстві, які відбулися протягом двадцятого сторіччя, насамперед, істотно вплинули на шлюбно-сімейні відносини. У сімейно-шлюбних відносинах відбулася своєрідна революція протягом останніх десятиріч, внаслідок чого змінилася і сама сім’я, і правове регулювання сімейних відносин. Сучасні міграційні процеси, процеси соціального устрою суспільства призводять до значного поширення сімейних відносин за участю іноземного елементу.

У деяких країнах за законом  є неможливими шлюби з особами, що страждають на венеричне захворювання або ВІЛ, імпотентами, душевнохворими, особами, які мають заразні чи успадковані захворювання, фізичні  недоліки, глухонімими. Іноді для вступу до шлюбу сторони повинні пройти медичне обстеження.

Заборона шлюбу може бути пов’язана з релігійними нормами (обітниця ченця), а також з етично правовими нормами, за якими не можуть побратися особи, винні у перелюбстві (Німеччина), або дружина (чоловік) жертви й особа, яка вчинила вбивство або замах на вбивство (Бразилія,Аргентина). У мусульманських країнах не дозволяються шлюби з «невірними», а громадяни Іспанії не можуть брати шлюб з розлученими іноземцями, причому навіть у тому разі, якщо за своїм національним правом такий іноземець має право на шлюб.

Для визнання шлюбами не оформлених юридично стосунків за правом деяких країн необхідно, наприклад, наявність спільного проживання протягом певного строку, сприйняття даних осіб сусідами й друзями як подружжя, здійснення певних обрядів тощо.

 

2. Орієнтовне вирішення ситуативного завдання

1. Перевірка юрисдикції (міжнародної підсудності).

Виходячи з того, що міжнародно-правове  регулювання має пріорітет, необхідно перш за все з'ясувати, чи укладено договори між Україною та Польщею. Існує договір між Україною і Республікою Польща  про  правову  допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах ратифікований 04.02.1994.

Оскільки шлюб було укладено на території Польщі, тому відповідно до ч.1, ст. 24 даного договору, форма укладення шлюбу визначається    законодавством Договірної Сторони, на території якої укладається шлюб, а також умови укладання шлюбу.

Відповідно щодo, стосyнків подружжя слід звернутись до ст.25 даного договору:

1. Якщо   під  час   подання  клопотання  один  з  подружжя  є громадянином  однієї Договірної Сторони, а другий - громадянином  
іншої Договірної Сторони,  то в справах, пов’язаних з особистими і  
майновими стосунками між ними,  діє законодавство тієї  Договірної  
Сторони,  на території якої вони мають місце проживання. Якщо один  
з подружжя має місце проживання  на  території  однієї  Договірної  
Сторони,  а другий - на території іншої Договірної Сторони, то діє  
законодавство тієї Договірної Сторони, суд якої порушив справу.

Отже, до вищевикладеного можна сказати, що громадянин України Роман Кирилович зможе розірвати шлюб, так як  вони проживають на території України i спір буде вирішуватись за місцем проживання подружжя.

 

II. Застосування компетентного матеріального права (остаточний висновок).

Шлюб буде дійсним на території  України. Громадянин України Роман Кирилович може подати заяву про розірвання шлюбу на території України, так як їхні стосунки будуть вирішуватись відповідно до законів України. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Конституція України від 28.06.1996 / Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141.
2. Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 р. № 2709-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 422.
3. Закон України „Про міжнародні договори України” від 22 грудня 1993 р./ Відомості Верховної Ради України, 1994. -№ 10. - Ст. 45.
4. Ануфриева Л.П. Международное частное право: В 3 т. — М., 2001–2002.
5. Договір між Україною і Республікою Польща  « Про  правову  допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах» ратифікований 04.02.1994.