Правова основа сучасної системи світової торгівлі СОТ

 

 

 

 

 

Висновок:

 

Правовий механізм СОТ можна розділити на кілька головних складових частин і блоків. 

 
Перша група - це угоди генерального типу, свого роду рамкові угоди. Таких угод три: 

1.Генеральна угода з  тарифів і торгівлі, 

2.Генеральна угода з  торгівлі послугами, 

3. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності. 

Є ще одна угода, яка зараз не дуже помітно, але яке в майбутньому може стати четвертим основним угодою СОТ. Ця угода з торговельних аспектів інвестиційних заходів. Немає необхідності говорити про те, яке важливе значення ця проблема має для Росії. 

Друга група - це угоди, детально регулюють окремі, більш приватні питання, наприклад, угода про імпортний ліцензування, Угода про митну вартість і ін 

Третя група - це угоди, які регулюють ті питання, які спочатку не входили ні до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, тобто це ті угоди, які вводять у сферу дії СОТ нові області. Це дві угоди, що регулюють складні питання технічних бар'єрів у торгівлі, санітарні норми та інших  

Четретая група - це рішення самих органів СОТ або рішення, які народилися на основі розбору спірнимиконфліктних ситуацій. Таких угод дуже багато. Відомості про них можна знайти у щорічних звітах СОТ "WTO Annual report". 

Розвиток правового механізму СОТ відбувається насамперед шляхом уточнення змісту правових норм і створення прецедентів, що відбуваються при з'ясуванні спірних питань вирішення конфліктних ситуацій. 

Ще одна особливість правової системи СОТ пов'язана з тим, що правові норми СОТ мають жорстку зв'язку з правовими умовами національних систем, що регулюють зовнішню торгівлю. СОТ дуже чітко висунула такий принцип: міжнародне право є джерелом національного права, що регулює зовнішню торгівлю. Те, що закріплено в правових угодах СОТ, обов'язково має стати нормами національного права без будь-яких вилучень, винятків, модифікацій. Це заздалегідь виведено за межі переговорів з приєднання до СОТ. 

Іншими словами, вступаючи до СОТ, кожна країна зобов'язується:  
по-перше, регулювати свою зовнішню торгівлю переважно тарифними методами при послідовному скороченні імпортних мит;  
по-друге, усунути різні нетарифні бар'єри, кількісні обмеження та інші перешкоди до міжнародного обміну товарами. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

1. Генеральна угода з тарифів і торгівлі, 1947 р.

2. Марракеська Угода про заснування Світової організації торгівлі (Угода СОТ) від 15 квітня 1994 р.

3. Угода про сільське господарство

4. Угода про застосування санітарних і фіто-санітарних заходів

5. Угода про текстиль та одяг

6.Угода про технічні бар'єри в торгівлі (Угода ТБТ)

7. Угода про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи (ТРІМс).

8. Угода про застосування статті VI ГАТТ 1994р .(стосовно І антидемпінгового мита).

9. Угода про перед-відвантажувальну інспекцію.

         10. Угода про процедури ліцензування імпорту

11. Угода про субсидії та захисні заходи

         12. Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС).

13. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС)

14. Багатосторонні торговельні угоди з обмеженою кількістю учасників

15. Інші рішення міністрів та домовленості Уругвайського раунду ГАТТ

16. Вельяминов Г.М. Международное экономическое право и процесс (Академический курс): Учебник /М.: Волтерс Клувер, 2004. – 496 с.

17. Шумилов В.М. Международное экономическое право в эпоху глобализации. – М., 2003. –560 с.

18. Шумилов В.М. Международное публичное экономическое право. Учебное пособие. – M.: НИМП, 2001. – 288 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Київський національний економічний  університет ім. В.Гетьмана

 

 

Індивідуальне завдання:

На тему : «Правова основа сучасної системи світової торгівлі СОТ»

 

 

 

Виконала:

 

 

 

 

 

Київ-2012