«Попереджувальне» та «захисне» міжнародне регулювання банківської діяльності

     Опора ІІІ: Прозорість та ринкова дисципліна

     Третя опора вимагає розкриття банківської  фінансової звітності для широкого загалу. Такий інструмент застосовується з метою створення основи саморегуляції  банків. Деякі експерти вважають таку форму регулювання для банківського сектору неадекватною. Ця опора виконує роль додатку до опор І-ІІ.

     “Базель ІІ” має кілька суттєвих недоліків, які можна об’єднати в чотири групи.  

       По-перше, можна критикувати обсяг основного документа, його нечитабельність та хаотичність. Якщо “Базель І” (без поправки 1996 року) можна “подолати” за кілька днів, то “Базель ІІ” вимагає значно більше часу.

     По-друге, критиці піддається велика кількість винятків до правил та прав вибору для національних органів нагляду. Комітет намагався створити єдину версію документа для всіх країн. Проте надання органам нагляду надто великої можливості впливу загрожує створенню однакових конкурентних умов для міжнародно-активних банків, оскільки перші можуть скористатися свободою дій для надання пільг національним банкам[6].

     По-третє, критики зазнають високі витрати у банків, що виникають у зв’язку з впровадженням “Базель ІІ”. Щодо їх розміру існують різні оцінки. Зокрема, “Райфайзенбанку” та його дочірнім підприємствам перехід на стандарти “Базель ІІ” коштуватиме близько 100 млн. євро [1]. Інше джерело прогнозує витрати для всіх австрійських банків у сумі від 37 млн до 560 млн євро або 350 млн євро щорічно. А “PricewaterhouseCoopers” оцінює витрати банків ЄС для 2002-2006 років в 20-30 млрд. євро [2].

     По-четверте, критикуються положення щодо операційних ризиків. Можна піддати сумніву те, що резерви капіталу сприятимуть зменшенню операційних ризиків. Адже, зменшення ризиків не впливає відповідно на капітал. Окрім цього, немає стандартизованої практики для підходів АМА, що знову ж таки загрожує стандартизації “Базель ІІ”.

     3.3. «Базель ІІІ»

     Світова фінансова криза загострила необхідність переосмислення принципів регулювання  діяльності банків, а також посилила потребу в розробці та впровадженні нових підходів і методів оцінки системних ризиків, створенні контр  циклічних норм достатності капіталу та формуванні резервів на покриття можливих збитків за позиками на періоди економічних  піднесень і спадів.

     Саме  з цією метою Базельським комітетом  з питань банківського нагляду було розроблено пакет реформ, який отримав назву Базель ІІІ.

     Головною  метою запропонованих в Угоді про капітал змін, які відповідають принципам Базеля ІІІ, є підвищення якості, прозорості й удосконалення структури банківського капіталу, розширення практики покриття ризиків капіталом і стимулювання заходів щодо створення резервних його запасів. Зокрема, переважаючою формою капіталу першого рівня повинні стати прості акції та нерозподілений прибуток. Інструменти капіталу другого рівня мають бути гармонізовані.

     Після прийняття Базеля ІІІ всі вимоги, що були запроваджені Базелем ІІ не втратили своєї актуальності й залишаються чинними.  Передбачається, що нові вимоги будуть спрямовані на регулювання банківської діяльності як мінімум у 27 країнах, що є членами Базельського комітету або офіційно проголосили про дотримання його вимог. Вони мають упроваджуватися поступово й поетапно – протягом 2013–2019 років. У першу чергу, починаючи з січня 2013 року до кінця 2014-го, планується провести реформу вимог щодо структури активів і капіталу банків[8].

     Водночас  буде посилено вимоги щодо частки акціонерного капіталу в структурі загального регулятивного капіталу, які мають бути виконані до січня 2019 року.

     Поступове підвищення якості капіталу шляхом вилучення  певних компонентів, які нині враховуються в основному капіталі, має статися починаючи із січня 2014 року до січня 2018-го. Зрештою, запровадження так званих буферів збереження капіталу та контрциклічного буфера розпочнеться у січні 2016 року й завершиться у січні 2019-го.

     Оновлені  вимоги, висунуті світо-фінансовій спільноті, жорсткіші та обов’язкові до виконання, на відміну від критеріїв Базеля ІІ, більшість з яких мала рекомендаційний характер (див. таблицю 2).

     Чіткіше визначення капіталу, підвищення мінімальних  вимог до нього, впровадження нових  буферів капіталу допоможуть банкам легше переносити періоди економічного та фінансового стресу. Міжнародні експерти вважають, що нововведень буде достатньо для того, щоб слабкі та нестійкі гравці пішли з фінансового ринку, а залишилися тільки стабільно функціонуючі установи з капіталом, який даватиме змогу подолати можливі фінансові проблеми. Тим банкам, що залишаться, потрібно буде залучати значні суми додаткового капіталу для того, щоб дотримуватися нових нормативів.  
 
 

     Таблиця 2 . Порівнянн вимог «Базель ІІ»  та «Базель ІІІ»[8]

     Чіткіше визначення капіталу, підвищення мінімальних  вимог до нього, впровадження нових  буферів капіталу допоможуть банкам легше переносити періоди економічного та фінансового стресу. Міжнародні експерти вважають, що нововведень буде достатньо для того, щоб слабкі та нестійкі гравці пішли з фінансового ринку, а залишилися тільки стабільно функціонуючі установи з капіталом, який даватиме змогу подолати можливі фінансові проблеми. Тим банкам, що залишаться, потрібно буде залучати значні суми додаткового капіталу для того, щоб дотримуватися нових нормативів.

     Найближчі кілька років покажуть, як позначаться  правила Базеля III на ринку і стан економіки.

     Найбільші європейські банки вже почали підготовчу роботу в очікуванні вступу в силу нових стандартів. Зокрема, вони розглядають можливості реструктурування балансів або внесення змін в бізнес-модель своєї діяльності.

     Висновки

     Для людства всіх часів важливою метою  був добробут, який й на сьогодні все ще залишається центральним. Забезпечення людського добробуту є однією з фундаментальних цілей суспільства, а тому й держави. Для досягнення цієї мети в довгостроковому періоді часу потрібно, насамперед, забезпечити стабільність та високий рівень розвитку економіки. Важливу роль у підтриманні економічної стабільності багатьох держав та й усього світу відіграє банківська система.

       В усьому світі банки більше, ніж підприємства інших видів діяльності, підлягають державному нагляду та незалежному контролю. Система банківського регулювання та нагляду так чи інакше функціонує у всіх країнах світу.

     Необхідність  банківського регулювання та нагляду з боку держави зумовлюється тим, що банки виконують суспільно корисні та необхідні функції (розрахунково-касове обслуговування юридичних і фізичних осіб, збереження грошових заощаджень тощо). В умовах ринку між банками іде жорстка конкурентна боротьба, що змушує їх підвищувати ризиковість своїх операцій, що, своєю чергою, може призвести до банкрутства. А крах банківської установи наносить шкоду не лише його власникам, але й суспільству загалом. Усе це і робить регулювання їх діяльності та нагляду необхідним завданням на державному та міжнародному рівні. 

Список  використаних джерел

1. Basel II betrifft jeden Unternehmer! // Wirtschaftsblatt Online. – 21.01.05. // www.wirtschaftsblatt.at/cgi–bin/page.pl?print?1&id=386690.

2.  Neuberger D. Mikroökonomik der Bank. – München: Verlag Vahlen, 1998. – 240 с.

3. Hartmann-Wendels T., Pfingsten A., Weber M. Bankbetriebslehre. – 3. Auflage.– Berlin – Heidelberg – New York: Springer Verlag. – 2004. – 869 S.

4. Tarullo D. Financial regulation in the wake of the crisis. Speech at the Peter son Institute for International Economics. Washing ton DC. 8 June 2009. – Режим дос- тупу: http://www.bis.org/review/r090611d.pdf.

5. Базельский комитет по банковскому надзору. Международная конверген-ция измерения капитала и стандартов капитала: новые подходы (рабочий вариант перевода “Банка России”). – Базель, 2004. – 266 c. // www.cbr.ru/analytics/bank_system/print.asp?file=Basel.htm.

6. Базельський комітет з питань банківського нагляду. – Режим доступу: http://www.bis.org/publ/bcbs107.htm.

7. Ващенко Ю.В.  Банківське право: Навч. посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 344 с.

8. Міщенко В.І., Науменкова С.В. Банківський нагляд: підручник. – К.:Центр наукових досліджень НБУ, Університет банківської справи НБУ, 2011. – 498 с.

9. Олексій Хаб’юк. Банківське регулювання та нагляд через призму рекомендацій Базельського комітету: Монографія. – Івано-Франківськ: ОІППО; Снятин: ПрутПринт, 2008. – 260с.

10. Роговая Н. Деякі теоретичні аспекти державного регулювання банківської діяльності. // Економіка України. – 2004. – № 4. – С. 36-39.

11. Саморегулирование – не для банков. Александр Мурычев уверен, что банкиры не поддерживают идею СРО. // Банковское обозрение. – 2004. – № 7. – С. 48-51.

12. Струченкова Т.В. Современные подходы к регулированию банківських рыночных рисков. // Банковськое дело. – 2008. – № 6. – С. 21-26.