Міжнародний договір

В цілому Цивільним кодексом України  передбачені такі види договірних зобов'язань: купівля-продаж, роздрібна купівля  продаж, поставка, контрактація сільськогосподарської  продукції, постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану  мережу, міна, дарування, рента, довічне  утримання, найм (оренда), прокат, лізинг, найм (оренда) житла, позичка, підряд (побутовий, будівельний, на проектні та пошукові роботи), виконання науково-дослідницьких  або дослідно-конструкторських та технологічних  робіт, послуги, перевезення, транспортне  експедирування, зберігання, страхування, доручення, комісія, управління майном, позика, кредит, банківський вклад, банківський рахунок, факторинг, розрахунки, комерційна концесія, спільна діяльність, розпорядження майновими правами  інтелектуальної власності.

Договірні зобов'язання та їх окремі види

Договір купівлі-продажу

За  договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або  зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у  майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу  можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або  характеру цих прав.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового  будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій  формі і підлягає нотаріальному  посвідченню та державній реєстрації.

Ведучи  розмову про структуру договору купівлі-продажу, необхідно відзначити, що кожний містить кілька розділів, розташованих у певній логічній послідовності. Ці розділи в короткому чи більш  докладному викладі входять в  усі договори купівлі-продажу.

1. Визначення сторін. Текст контракту  починається з преамбули, яка  дає повне юридичне найменування  сторін, що укладають договір.  Традиційно першим указується  найменування фірми продавця, потім  покупця. На першій сторінці  контракту вказується його реєстраційний  номер, місце і дата підписання.

2. Предмет договору. У цьому розділі  вказуються найменування і кількість  товару, що поставляється, у прийнятих  одиницях виміру.

3. Якість товару. Вказується спосіб  визначення якості (стандарти, технічні  умови, зразки й ін.), а також  документи, що його підтверджують.

4. Термін і дата постачання. Термін  постачання узгоджується сторонами  і передбачає часовий період, протягом якого продавець зобов'язаний  передати товар покупцю. Якщо  товар відвантажується декількома  партіями, то поряд із загальними  встановлюються і проміжні терміни  постачання. Дата постачання визначає  момент передачі товару в розпорядження  покупця.

5. Умови постачання — це спеціальні  умови, що визначають обов'язки  продавця і покупця по доставці  товару і встановлюють момент  переходу ризику випадкової загибелі  чи ушкодження товару з продавця на покупця.

6. Ціна товару — це кількість  грошових одиниць визначеної  валютної системи, що повинен  заплатити покупець продавцю  в тій чи іншій валюті за  весь товар чи одиницю товару, доставлений продавцем на базисних  умовах у зазначений у контракті  географічний пункт.

7. Умови платежу припускають встановлення  валюти платежу, місця і терміну  платежу, визначення порядку розрахунків,  застережень, спрямованих на зменшення  чи усунення валютного ризику.

8. Упакування і маркірування. У  практиці торгівлі рід упакування  залежить від призначення: для  розфасовки товару, для рекламних  цілей, для збереження товару  під час перевезення тощо. Вартість  упакування в залежності від  призначення і характеру теж  може коливатися в широких  межах: від декількох відсотків  до половини вартості товару.

9. Здача-прийом товару. Під здачою-прийомом  товару розуміється передача  товару продавцем у розпорядження  покупця відповідно до умов  договору купівлі-продажу. З урахуванням  того, що покупець повинен вчасно  підготуватися до приймання товару, у контракті передбачається обов'язок  продавця повідомити покупця  про готовність товару до відвантаження  і про зроблене відвантаження.

У відношенні здачі-прийому у договорі узгоджуються вид, місце і термін здачі-прийому, порядок приймання  товару за кількістю і якістю і  хто її проводить.

10. Гарантії. Кожний договір повинен  містити гарантії продавців у  відношенні технічних характеристик  товарів і їхньої якості, а  також визначати відповідальність  продавців за дотримання гарантованих  показників. Ці гарантії звичайно  діють протягом погодженого в  контракті терміну за умови  виконання покупцем інструкцій  із транспортування, збереження  і використання товару.

11. Рекламації — це претензії,  які пред'являються покупцем до  продавця у зв'язку з невідповідністю  кількості і якості поставленого  товару умовам договору. Врегулювання  рекламацій може бути зроблено  різними способами: усуненням  дефектів, заміною товару іншим,  поверненням сплаченої вартості, наданням знижки з договірної ціни тощо.

12. Штрафні санкції. У договорі  можуть бути передбачені різного  роду санкції у виді пені, неустойки,  штрафів, що сплачуються продавцем  чи покупцем за невиконання  чи неналежне виконання своїх  зобов'язань за договором.

13. Форс-мажор. До непередбачених  обставин відносяться як різного  роду стихійні лиха (землетрус,  повені, пожежі, урагани), так і різні  політичні чи торгово-політичні  дії (війна, блокада, заборона  експорту й імпорту). Сторона,  для якої виникли форс-мажорні  обставини, повинна негайно в  письмовій формі сповістити іншу  сторону як про настання, так  і про припинення дії цих  обставин. У договорі також вказується  назва організації (зазвичай –  це торговельна палата), що буде  свідчити про настання і тривалість  дії непередбачених обставин  шляхом видачі відповідних документів.

14. Арбітражне застереження. У цьому  розділі контракту визначається  порядок вирішення спорів, що  можуть виникнути в ході виконання  умов договору, і найменування  суду, де передбачається розгляд  можливих розбіжностей.

15. Інші умови контрактів. Вони відрізняються  великою розмаїтістю і визначаються  потребою сторін їх погодити. Найбільш часто зустрічаються  наступні доповнення до контракту:

положення про те, що додатки до контракту  є його невід'ємною частиною;

умова про те, що всі зміни і доповнення до договору є дійсними тільки в  тому випадку, якщо вони зроблені в  письмовій формі;

порядок припинення договору.

Текст договору закінчується вказівкою юридичних  адрес сторін і підписами продавця і покупця.

У туризмі договір купівлі-продажу  регулює відносини між продавцем  туристичних послуг і їх покупцем. Це договір купівлі-продажу між  туристом і турагентством, ініціативним і рецептивним туроператорами, туроператорм і засобами розміщення, транспортними  компаніями тощо.

Договір найму

За  договором найму (оренди) наймодавець  передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка  визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний  вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) або майнові права.

Право передання майна у найм має  власник речі або особа, якій належать майнові права.

Цей договір регулює відносини, які  виникають між турфірмою і  транспортним підприємством. По договору оренди транспортного засобу з екіпажем орендодавець надає орендатору транспортний засіб в тимчасове володіння  і користування за плату. В авіації  такий вид договірних відносин називають  чартером.

Договір прокату

За  договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає  або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

Договір прокату є договором приєднання і публічним договором. Наймодавець  може встановлювати типові умови  договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом.

Предметом договору прокату є рухома річ, яка  використовується для задоволення  побутових невиробничих потреб.

Особливості договору прокату: наймач не має права  на укладення договору піднайму, не має переважного права на купівлю  речі у разі її продажу наймодавцем, капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження  речі сталося з вини наймача.

Договір лізингу

За  договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними  ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом.

Договір страхування

За  договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити  другій стороні (страхувальникові) або  іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а  страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові  інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:

1) життям, здоров'ям, працездатністю та  пенсійним забезпеченням (особисте  страхування);

2) володінням, користуванням і розпоряджанням  майном (майнове страхування);

3) відшкодуванням шкоди, завданої  страхувальником (страхування відповідальності).

Договір страхування укладається в письмовій  формі, він може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є  недійсним.

Істотними умовами договору страхування є  предмет договору страхування, страховий  випадок, розмір грошової суми, в межах  якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк  договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Договір страхування набирає чинності з  моменту внесення страхувальником  першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Договір страхування регулює відносини  між туроператором, (турагенством) і  страховими компаніями, між туристом і страховими компаніями. Страхування  туристів (медичне та від нещасного  випадку) є обов’язковим і забезпечується суб’єктам туристичної діяльності на основі угод із страховими компаніями. Турист вправі самостійно укладати договір  на страхування, або купувати цю послугу  у турагенства.

Договір доручення

За  договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити  від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

У договорі доручення або у виданій  на підставі договору довіреності мають  бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними. конкретними  та здійсненними.

Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав  у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений  повинен повідомити довірителя про  допущені відступи від змісту доручення  як тільки це стане можливим.

Договір доручення в туризмі застосовується для організації турів на замовлення. У цьому випадку турист доручає  туристичній фірмі організувати та забезпечити тур відповідно до його вимог.

Агентська угода

Комерційне  посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єктів, яких він представляє.

Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який відповідно до повноважень, що грунтуються на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

Агентські відносини виникають у разі:

надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій