Международная электронная торговля

клієнтів.

Проаналізувавши ринки  Центральної та Східної Європи, можна 

спостерігати специфічний  он-лайн пейзаж.

У цілому, на ринку  Центральної та Східної Європи Інтернет, як і раніше

не відображається проникнення швидкісного Інтернету  до рівня, порівнянного з 

країнами із розвиненою економікою, але показники зростання  мають велике

значення. Очевидно, що існує великий потенціал на ринку Центральної та

Східної Європи.

У січні 2010 року п'ять  країн Центральної та Східної  Європи,

зареєстрували більше 50 відсотків населення, які мають  доступ до Інтернету  -

Естонія, Чехія, Латвія, Словенія і Литва. Серед них Естонія була лідером, в якій

Інтернет користувачів є близько 68 відсотків населення. Схоже, що розвиток

Інтернету в Естонії  почався раніше, ніж у більшості  інших країн Центральної та

Східної Європи.  Показники 2007 року вже показали 58 відсотків  населення з

доступом до Інтернету. Для всіх інших ринках Центральної  і Східної Європи,

рівень проникнення  складає менше 50 відсотків, і слід зазначити, що це значно

менше, ніж у країнах  Західної Європи, таких як Німеччина, Франція і Велика

Британія - де він  коливається в межах 70 відсотків/

Рис. 1. Проникнення  Інтернету в Центральній і  Східній Європі 2007-2010

рр. (створено на основі [6, с. 18])

Угорщина, Болгарія, Словенія та Литва складають наступну групу після 

України, Румунії  та Росії в країнах з найвищими темпами зростання

проникнення, а середній результат перевищує 30 відсотків. В  інших країнах 

коливається навколо  рівня 20 відсотків зростання. Тільки на естонському ринку 

Інтернету залишається  на колишньому рівні, що може бути пов'язане  з тим, що

ця країна має відносно високий рівень проникнення, що вказує на насиченому

ринку.

В Україні електронна комерція розвивається по сценарію,  багато в чому

подібному з  новими індустріальними країнами другого  покоління (Бразилія,

Мексика, Аргентина, Малайзія, Індонезія й ін.). Для цього сценарію насамперед

характерно бурхливе, стрибкоподібне формування й розвиток національної

мережі Інтернету  як найважливішого елемента матеріально-технічної  бази й 

інфраструктури електронної  торгівлі, а також інших інформаційно-

комунікаційних засобів  і технологій, застосовуваних у даній  сфері.

Найбільше українців  стримує купувати товари в Інтернеті  –

ризикованість таких  покупок (50%), а четверта частина українців, а саме 18%,

вважають такі покупки  надто складними. Але більше половини покупців,

вважають що покупки  в Інтернет магазинах та аукціонах  займають менше часу

ніж покупки в  простому магазині (35%), і товари в  Інтернеті є дешевшими ніж  в простому магазині - 30% (рис. 2.). 

Рис. 2. Думки українців  про покупки в всесвітній глобальній мережі

(створено на основі [7, с. 112])

Значна частка не довіри пов’язана з менталітетом українців  – ми завжди

хочемо пощупати, побачити товар наяву перед тим  як його купити. Другою

причиною такого страху, можна вважати що при появі  будь-чого нового,

завжди появляється  люди, які будуть шахраювати і старатися  заробити гроші 

нечесним шляхом, що і відлякує людей від покупок  в Інтернеті.

Проблем і питань в українському секторі  міжнародної  електронної 

комерції поки що більше, ніж відповідей і готових схем та рішень, що

працюють на практиці. Можна сказати, що міжнародна електронна комерція в 

України (як і багато інші економічні, правові, політичні  та інші реалії)

описується і виявляється  через свою проблематичність, тоді як на Заході,

зокрема в США, опис йде в контексті досвіду та досягнень.

Для української  електронної комерції характерний  також невисокий 

рівень підготовленості  до участі в економічних процесах, однобокі знання про 

них.

Часткове вирішення  проблеми нестачі кваліфікованих кадрів в

українському Інтернеті  професіонали бачать у поширенні  Інтернет-інкубаторів:

концентрації менеджерських  і маркетингових кадрів в рамках однієї компанії

для розробки перспективних  ідей. При цьому технічна реалізація проектів

відбувається поза рамками компанії (аутсорсинг). Така форма розвитку

Інтернет бізнесу  дозволяє надавати оригінальним перспективним ідеям ділове

це ризиковано менше  часу ніж покупка в простому магазині дешевше ніж в простому маназині це складно не знаю"оформлення", створювати з сайтів Інтернет-компанії.

Через нерозвиненість фондового ринку і труднощів  з акціонуванням 

українські Інтернет компанії не можуть залучати кошти  за рахунок первинного

розміщення акцій. Це найдешевші гроші, а за їх відсутності  зростає роль оцінки

перспектив окупності проекту.

Тут основні стратегії  розділяються. Одні націлені на отримання  доходів 

від реклами, інші роблять  ставку на електронну комерцію, треті  – на

комплексні проекти.

Рекламна бізнес-стратегія  розрахована на створення різного  роду

популярних ресурсів, що надають безкоштовні послуги. Строки окупності 

таких проектів –  рік-два (рекламний ринок зростає  стрімко).

Горизонти окупності  проектів, орієнтованих на електронну комерцію

(мається на увазі  торгівля і маркетинг через  Інтернет), представляються більш

віддаленими з ряду причин. У їх числі нерозвиненість необхідної для 

електронної торгівлі інфраструктури, брак довіри. У перспективності 

електронної комерції не сумнівається ніхто, але неможливість швидкої 

окупності стимулює компанії до залучення доходів від реклами.

Серйозною проблемою, що асоціюються з  міжнародною  електронною 

комерцією в Україні  став неякісний сервіс в українських  Інтернет магазинах.

Нездатність надавати якісні послуги багато в чому стала  наслідком ажіотажу. В 

Інтернет компаній немає часу (та й необхідності), щоб  замислитися над 

перспективами бізнесу  та потребами споживачів. Більшість  компаній прагне

скоріше "застовпити ринок", не зволікати, зробити хоч  якийсь проект і хоч 

якось його запустити. Компанії витрачаються на розкручуванні Інтернет

магазину, не займаючись серйозними вкладеннями в відповідну

інфраструктуру.

Отже, в результаті аналізу наявних матеріалів можна  дійти до наступних 

висновків.

Міжнародна електронна торгівля не являє собою нічого принципово

нового, а є лише найбільш утилітарною формою торгівлі. Всі її переваги  –наслідок використання Інтернету, а не нової торговельної концепції. У той же

час, саме завдяки  своїй утилітарності перед електронною  торгівлею 

відкриваються найбільш значні перспективи в столітті глобалізації й високих

технологій. Глобалізація ринків неможлива без електронної  торгівлі як

сполучного інструмента. А технологічний розвиток поступово  приведе до

витиснення електронною  торгівлею більшості видів традиційної  торгівлі в

усьому світі.

Безсумнівно, у  міжнародної  електронної торгівлі в Україні  є майбутнє.

Більш того, у сучасного  бізнесу без активного використання Інтернету 

майбутнього просто немає. І українські компанії це розуміють.

Література

1. Возний М.І. Міжнародна електронна торгівля: проблеми та

перспективи розвитку в Україні: магістерська робота: 8.05.01.03 / Возний

Микола Ігорович. – Чернівці, 2010. – 140 с.

2. Електронна комерція: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.

/ [Береза А. М., Козак І. А., Левченко Ф. А. и др.]. –  К.: КНЕУ, 2004. – 108 с.

3. Зуев А., Мясникова  Л. Электронный рынок и «новая  экономика» //

Вопросы экономики. – 2004. – №2. – С. 55 – 71.

4. Кобелев О. Особенности  развития маркетинга в среде  Интернет. //

Маркетинг. – 2002. –  №2. – С. 23-33.

5. Хубаев Г.Н. Маркетинг  информационных продуктов и услуг. 

Ростов-на-Дону.: РГЭУ «РИНХ». – 2005. – 224 с.

6. Eastern Europe E-Commerce Report 2009 // yStats.com GmbH & Co.

KG, 2010. – 110 р.

7. Global Internet and E-Commerce Trends 2010 // yStats.com GmbH &

Co. KG, 2010. – 251 р.

8. UNCTAD. E-commerce and Development Report 2004. United Nations.

N.Y. and Geneva, 2004. – 244 p