Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Ноября 2011 в 18:43, доклад
Согласно ст. 43 Закона Украины "О местных государственных администрациях", акты местных государственных администраций, противоречащие Конституции Украины, законам Украины, решениям Конституционного Суда Украины, актам Президента Украины и Кабинета Министров Украины или интересам территориальных обществ или отдельных граждан, могут быть обжалованы в орган исполнительной власти высшего уровня или в суд.
Распоряжение главы государственной администрации, противоречащие Конституции Украины, законам Украины, решениям Конституционного Суда Украины, другим актам законодательства или являются нецелесообразными, неэкономными, неэффективными по ожидаемым или фактическим результатам, отменяются Президентом Украины, Кабинетом Министров Украины, председателем местной государственной администрации высшего уровня или в судебном порядке.
Відповідно до
ст. 43 Закону України "Про місцеві
державні адміністрації", акти місцевих
державних адміністрацій, що суперечать
Конституції України, законам України,
рішенням Конституційного Суду України,
актам Президента України та Кабінету
Міністрів України або інтересам територіальних
громад чи окремих громадян, можуть бути
оскаржені до органу виконавчої влади
вищого рівня або до суду.
Розпорядження
голови державної адміністрації, що
суперечать Конституції України, законам
України, рішенням Конституційного Суду
України, іншим актам законодавства або
є недоцільними, неекономними, неефективними
за очікуваними чи фактичними результатами,
скасовуються Президентом України, Кабінетом
Міністрів України, головою місцевої державної
адміністрації вищого рівня або в судовому
порядку.
Накази керівників
управлінь, відділів та інших структурних
підрозділів місцевої державної
адміністрації, що суперечать Конституції
України, іншим актам законодавства,
рішенням Конституційного Суду України
та актам міністерств, інших центральних
органів виконавчої влади, можуть бути
скасовані головою місцевої державної
адміністрації, відповідним міністерством,
іншим центральним органом виконавчої
влади.
Скарга на дії
чи рішення органу державної влади,
органу місцевого самоврядування, підприємства,
установи, організації, об'єднання громадян,
засобів масової інформації, посадової
особи подається у порядку підлеглості
вищому органу або посадовій особі, що
не позбавляє громадянина права звернутися
до суду відповідно до чинного законодавства,
а в разі відсутності такого органу або
незгоди громадянина з прийнятим за скаргою
рішенням - безпосередньо до суду.
Відповідно до
ст. 55 Конституції України кожному
гарантується право на оскарження в
суді рішень, дій чи бездіяльності
органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, посадових
і службових осіб.
Відповідно до
ст. 248-1 Цивільного процесуального кодексу
України громадянин має право
звернутися до суду (військовослужбовець
- до військового суду) зі скаргою, якщо
вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю
державного органу, юридичної або службової
особи під час здійснення ними управлінських
функцій порушено його права чи свободи.
Скаргу в суд
може бути подано громадянином, його представником
або на прохання громадянина - уповноваженим
представником громадської організації,
трудового колективу.
До суб'єктів,
зазначених у частині першій цієї
статті, рішення, дії або бездіяльність
яких може бути оскаржено до суду (суб'єкти
оскарження), належать: органи державної
виконавчої влади та їх службові особи;
органи місцевого самоврядування та їх
службові особи; керівники установ, організацій,
підприємств і їх об'єднань незалежно
від форм власності; керівні органи і керівники
об'єднань громадян, а також службові особи,
які виконують організаційно-розпорядчі,
адміністративно-господарські обов'язки
або виконують такі обов'язки за спеціальними
повноваженнями.
До рішень, дій
або бездіяльності суб'єктів оскарження
належать колегіальні і одноособові рішення,
дії або бездіяльність, у зв'язку з якими
громадянин вважає, що порушено або порушуються
його права чи свободи, створено або створюються
перепони для реалізації ним своїх конституційних
прав чи свобод або що вжиті заходи щодо
реалізації його прав є недостатніми,
на нього покладено обов'язки, не передбачені
законодавством або передбачені законодавством,
але без врахування конкретних обставин,
за яких ці обов'язки повинні покладатися,
або що вони покладені не уповноваженими
на це особою чи органом, його притягнено
до відповідальності, яку не передбачено
законом, або до нього застосовано стягнення
за відсутністю передбачених законом
підстав або неправомочною службовою
особою чи органом.
Суб'єкти оскарження
несуть відповідальність за невиконання
лише тих обов'язків, які були на
них покладені законодавчими
або іншими нормативними актами.
Судам не підвідомчі
скарги на акти органів виконавчої
влади, що підлягають розгляду щодо їх
конституційності, а також на акти, що
стосуються забезпечення обороноздатності
держави, державної безпеки, зовнішньополітичної
діяльності держави, збереження державної,
військової і службової таємниці.
Скаргу може
бути подано безпосередньо до суду
або до суду після оскарження до
органу, службовій особі вищого рівня
по відношенню до того органу, службової
особи, що постановили рішення чи здійснили
дії або допустили бездіяльність.
Скарга подається
за місцезнаходженням суб'єкта оскарження.
Подання скарги
до суду зупиняє виконання оскаржуваного
акта. Про подання скарги суд повідомляє
державний орган, юридичну чи службову
особу не пізніше наступного дня після
її прийняття.
Скаргу може
бути подано в суд у двомісячний
строк, обчислюваний з дня, коли громадянин
дізнався або повинен був дізнатися про
порушення його прав чи свобод.
У місячний строк
з дня одержання громадянином
письмової відповіді про
Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом, якщо буде встановлено, що його пропущено з поважних причин.