Договір комерційної концесії

    Обов’язки правоволодільця за договором:

• передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну користувачеві для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінструктувати користувача і його працівників з питань, пов'язаних із здійсненням цих прав;
• видати користувачеві передбачені договором ліцензії (дозволи), забезпечивши їх оформлення у встановленому законодавством порядку;
• якщо договором комерційної концесії не передбачено інше, правоволоділець також зобов'язаний: забезпечити реєстрацію договору комерційної концесії; надавати користувачеві постійне технічне та консультативне сприяння, включаючи сприяння у навчанні та підвищенні кваліфікації працівників; контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються або надаються) користувачем на підставі договору комерційної концесії;

    Обов’язки користувача за договором:

• використовувати при здійсненні передбаченої договором діяльності торговельну марку та інші позначення правоволодільця визначеним у договорі способом;
• забезпечити відповідність якості товарів, що виробляються ним на основі договору, виконаних робіт, послуг, що надаються, якості таких самих товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються або надаються) безпосередньо правоволодільцем;
• дотримуватися інструкцій і вказівок правоволодільця, спрямованих на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу наданих прав використанню цих прав правоволодільцем;
• надавати покупцям (замовникам) додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купуючи (замовляючи) товар (роботу, послуги) безпосередньо у правоволодільця;

• інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним  для них способом про використання ним торговельної марки та інших  позначень правоволодільця за договором  комерційної концесії;
• не розголошувати секрети виробництва правоволодільця та іншу одержану від нього конфіденційну інформацію;
• сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду, яка може виплачуватися користувачем правоволодільцеві у формі разових або періодичних платежів або в іншій формі, передбаченій договором. [3]

    Припинення  договору комерційної концесії, як і будь-якого іншого зобов'язання, відповідно до ЦК України може здійснюватися: а) виконанням, проведеним належним чином; б) переданням відступного; в) зарахуванням; г) за домовленістю сторін; д) прощенням  боргу; е) поєднанням боржника і кредитора  в одній особі; ж) неможливістю виконання; з) ліквідацією юридичної особи  або смертю фізичної особи.

    Розглянемо  кожну з цих підстав припинення договору комерційної концесії (франчайзингу) та наслідки такого припинення для його сторін.

    Виконання договору комерційної концесії належним чином забезпечує досягнення мети, яку ставили перед собою сторони договору. У результаті такого виконання, сторони можуть вирішити продовжити його на новий строк. У такому випадку сторони мають узгодити умови такого продовження. У юрисдикціях, які містять норми щодо оприлюднення інформації, передбачається, що умови продовження договору франчайзингу повинні бути доведені до відома франчайзі до моменту укладення договору.

    Якщо  користувач не виконував належним чином свої обов'язки за договором комерційної концесії, правоволоділець має право не укладати з ним договір франчайзингу на новий строк, а укласти його з іншим користувачем.

Якщо  правоволоділець не бажає укладати договір комерційної концесії на новий строк або хотів би розірвати  чинний договір, він може здійснити  зазначені дії шляхом передання відступного. Інститут відступного є новелою ЦК України. Якщо ініціатором дострокового припинення виступає правоволоділець, і ця ініціатива не зумовлена порушеннями з боку користувача, можливість одержання відступного стане певною компенсацією останньому.

     Оскільки  договір комерційної концесії передбачає довготривалість правовідносин між сторонами, як правило, він не припиняється зарахуванням.

     Однією  із загальних підстав припинення договорів, включаючи договір комерційної  концесії, є домовленість сторін. Одним із випадків домовленостей сторін є новація, яка в договорі комерційної концесії може полягати в рішенні сторін замінити зобов'язання щодо використання об'єктів інтелектуальної власності на зобов'язання щодо придбання цих об'єктів або встановлення між сторонами ліцензійних, дистриб'юторських або правовідносин з купівлі-продажу. Ініціатором новації, як правило, виступає правоволоділець.

     Іншим випадком домовленості сторін про припинення договору є встановлення процедури  розірвання безстрокового договору, яка передбачає надіслання попереднього повідомлення.

     Припинення  договору комерційної концесії шляхом поєднання кредитора і боржника в одній особі можливе у випадку придбання правоволодільцем усього майнового комплексу користувача або придбання користувачем об'єктів інтелектуальної власності та ноу-хау, що належать правоволодільцю. Слід зазначити, що перший спосіб поєднання є більш поширеним.

     Будь-який договір, у тому числі договір  комерційної концесії, може бути припинений у зв'язку з неможливістю виконання. Така неможливість виконання може бути обумовлена кількома факторами:

1. об'єктивною втратою правоволодільцем права на торговельний знак. Наприклад, перетворення зареєстрованої торговельної марки на загальновживане визначення певного виду товарів. Прикладом такого перетворення є визначення деяких видів напоїв (шампанське, коньяк), транспортних засобів (джип), видів обладнання (ксерокс і ксерокопії);
2. об'єктивним перетворенням ноу-хау або комерційної таємниці правоволодільця на загальновідому інформацію. У законодавстві Євросоюзу визначено, що ноу-хау складається з елементів, які є загальновідомими. Унікальність поєднання та використання загальновідомих елементів становить основу ноу-хау. Інша сторона, яка добросовісно набула ноу-хау, має право використовувати його поряд із правоволодільцем;
3. законодавчою    забороною    відносно    реалізації    товарів    (робіт,    послуг) правоволодільця.

     Іншою підставою для припинення договору комерційної концесії є ліквідація юридичної особи - сторони договору.

     У ЦК України (ст.1126), крім загальних підстав  припинення договорів, визначаються дві  додаткові підстави дострокового припинення договору комерційної концесії: припинення права правоволодільця на торговельну  марку без заміни його аналогічним  правом та оголошення будь - якої із сторін договору неплатоспроможною (банкрутом). [6] 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаних джерел:

1. Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV // Відомості Верховної Ради, 2003, №№ 40-44, ст.356.

2. Мамутова  В. К. Науково практичний коментар  Господарського кодексу України  / В. К. Мамутов, Г.Л. Знаменський, Д.Х. Липницький. – Юніком Інтер. – 2004.

3. Вінник О. М. Господарське право: Курс лекцій / О. М. Вінник. - К.: Атіка, 2004.- 624 с.

4. Харитонов О. Є. Цивільне право України: підручник / Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. – К.: Істина, 2003. – 776 с.

5. Опейда З. Франчайзинг чи комерційна концесія / З. Опейда // Юридична газета. – 2006. - №18 (78).

6. Сидоров  Я. О. Договір комерційної концесії: підстави та особливості припинення / Я. О. Сидоров // Вісник  запорізького  національного університету. – 2009. – 120-126 С.