Здійснення допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності

     ЗМІСТ 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП 
 

     Соціальний  захист — це:

• державна підтримка верств населення, які можуть зазнавати негативного впливу ринкових процесів, з метою забезпечення відповідного життєвого рівня, тобто заходи, що включають надання правової, фінансової, матеріальної допомоги окремим громадянам (найбільш вразливим верствам населення), а також створення соціальних гарантій для економічно активної частини населення;
• комплекс законодавчо закріплених гарантій, що протидіють дестабілізуючим життєвим факторам (інфляція, спад виробництва, економічна криза, безробіття тощо).

     Основні елементи системи:

1. встановлення допустимих параметрів життя (розміру прожиткового мінімуму, мінімальної пенсії, соціальної допомоги);
2. захист населення від зростання цін і товарного дефіциту 
   для гарантованого забезпечення прожиткового мінімуму громадянам;
3. вирішення проблеми безробіття і забезпечення ефективної зайнятості, перепідготовка кадрів;
4. пенсійне забезпечення (людей похилого віку, інвалідів, сімей, що втратили годувальника);
5. утримання дитячих будинків, інтернатів, будинків для людей похилого віку тощо;
6. соціальні трансферти (допомога з безробіття, одноразові чи щомісячні виплати на дітей, з материнства, з хвороби та інших причин, житлові субсидії тощо);
7. соціальне обслуговування (надання соціальних послуг окремим категоріям громадян і т. ін.);
8. надання необхідної медичної допомоги; тощо.

     1 . Принципи та завдання соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності  

     Соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності  — це окремий вид загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні.

     Законодавство України, що регулює відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

     Завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності є встановлення гарантій щодо захисту прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї, вагітності та пологів, смерті громадянина або члена його сім'ї.

     Право на матеріальне забезпечення та соціальні  послуги за загальнообов'язковим  державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою  працездатності та витратами, зумовленими  похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей,які проживають в Україні. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення).

     Особи, які не підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню  у зв'язку з тимчасовою втратою  працездатності мають право на матеріальне  забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

     Загальнообов'язкове державне соціальне страхування  у зв'язку з тимчасовою втратою  працездатності здійснюється за принципами:

1. законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;
2. обов'язковості страхування осіб;
3. державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;
4. обов'язковості фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг;
5. формування та використання страхових коштів на засадах солідарності;
6. цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;
7. паритетності в управлінні Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності представників держави, застрахованих осіб та роботодавців;
8. відповідальності роботодавців та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги.

     Загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню  у зв'язку з тимчасовою втратою  працездатності та витратами, зумовленими  похованням, підлягають:

• особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;
• члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів;
• громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
• особи, які забезпечують себе роботою самостійно мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

 

     2. Здійснення допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності 

     Видами матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням є:

• допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);
• допомога по вагітності та пологах;
• допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);
• забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків).

      Фонд  соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління  загальнообов'язковим    державним    соціальним страхуванням  у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою працездатності та витратами,  зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків    та   інших   коштів,   призначених   для   фінансування матеріального   забезпечення   та  соціальних  послуг,  види  яких було зазначено вище, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

      Фонд  належить до цільових позабюджетних  страхових фондів. Усі застраховані особи є членами цього Фонду.

      Місцезнаходження  Фонду - за адресою виконавчої дирекції Фонду: м. Київ, вул. Боричів Тік, 28.

      Рішення Фонду, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання  підприємствами, установами та організаціями  всіх форм власності і застрахованими громадянами.

      Формування коштів Фонду здійснюється за рахунок:

• страхових внесків страхувальників - роботодавців і застрахованих осіб;
• сум пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до законодавства;
• благодійних внесків підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;
• асигнувань із Державного бюджету України;
• інших надходжень відповідно до законодавства.

 

      2.1. Допомога    по   тимчасовій   непрацездатності  

     Допомога    по   тимчасовій   непрацездатності   надається застрахованій  особі  у  формі  матеріального  забезпечення,   яке повністю  або частково компенсує  втрату заробітної плати (доходу), у  разі настання в неї одного з таких страхових випадків:

     1) тимчасової  непрацездатності  внаслідок  захворювання  або  
травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

     2) необхідності догляду  за хворою дитиною; 

     3) необхідності догляду  за хворим членом сім'ї;

     4) догляду    за   дитиною   віком   до   трьох   років   або дитиною-інвалідом   віком  до  18  років  у  разі хвороби матері або іншої   особи,  яка  доглядає  за  цією  дитиною;

     5) карантину, накладеного  органами санітарно-епідеміологічної  
служби;

     6) тимчасового переведення  застрахованої особи відповідно  до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;

     7) протезування       з      поміщенням      у      стаціонар протезно-ортопедичного  підприємства;

     8) санаторно-курортного  лікування.

      Допомога   по   тимчасовій   непрацездатності  внаслідок  
захворювання  або  травми,  не  пов'язаної  з нещасним випадком на  
виробництві  та  професійним  захворюванням,  виплачується  Фондом  
застрахованим  особам  починаючи з шостого дня непрацездатності за  
весь  період  до  відновлення  працездатності  або до встановлення  
медико-соціальною  експертною  комісією інвалідності,  незалежно  від  звільнення  застрахованої  особи в період  втрати  працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Оплата   перших   п'яти   днів   здійснюється   за   рахунок коштів роботодавця.