Управління надходженнями й виплатами коштів страховій компанії

РЕФЕРАТ

на тему:

Управління  надходженнями й  виплатами  коштів  страховій  компанії

Обсяг зібраних страхових платежів є найбільш за­гальним показником діяльності страховика, на який впливає величина, структура й якість страхового порт­феля, обсяг й асортимент надання страхових послуг, розміри страхового фонду. Враховуючи, що сума пла­тежів — величина абсолютна, для прийняття менед­жерських рішень вона аналізується або в порівнянні з обсягом надходжень по області, району, або в динаміці. Динаміка величини платежів, які надійшли, визначає процес формування страхового фонду, кількість та якість наданих послуг страхувальникам. Залежно від поставле­ного завдання зміни в структурі платежів вивчаються як в цілому, так і по галузях і видах страхування.

Кількість діючих договорів, які прийняв на себе стра­ховик, що свідчить про число страхувань, характеризує не лише страховий портфель, а й попит на страхову послугу. Поряд з показником обсягу одержаних платежів, показник числа діючих договорів аналізується в динаміці з метою регулювання структури страхового портфеля в бік збільшення частки найбільш прибуткових операцій.

Показники середньої страхової суми й середнього платежу на один договір відображають суттєві аспекти договорів страхування, причому страхова сума характеризує рівень страхового забезпечення по одному стра­хуванню, а середній платіж на один договір — величину витрат страхувальника на один договір. Щоб визначити середній тариф, що має неабияке значення в управлінні діяльністю страховика, необхідно співставити середній платіж з середньою страховою сумою. Названі показ­ники, як правило, вивчаються в порівняння з попереднім періодом або середніми величинами, що характерні для страхових компаній-конкурентів.

Надходження платежів по добровільному страхуван­ню залежить від ряду факторів соціального й еко­номічного характеру. До них відноситься кількість укладених договорів, середній платіж на один договір. На кількість заключених договорів, в свою чергу, впливає розмір страхового поля та його охоплення, чисельність страхових агентів і навантаження на кожного з них по кількості договорів. Середній платіж по одному договору залежить від середньої страхової суми по догово­ру й середнього страхового тарифу.

Визначення політики страхової організації буде більш виваженим, якщо до уваги будуть, братись такі фактори, як зміна вартісної структури страхового портфеля в майновому страхуванні та зростання реаль­них доходів населення в особистому страхуванні. На обсяг страхового тарифу впливає зміна рівня ризику структури об'єктів майнового страхування, зміна ризикової й вікової структури страхового портфеля особис­того страхування, зростання чи зниження частки небезпечних професій в страхуванні від нещасних ви­падків.

Суттєві особливості властиві аналізу й наступним менеджерським рішенням по надходженню платежів та зростанню договорів по страхуванню життя, що витікає з довгострокового характеру договорів цієї підгалузі стра­хування. Зокрема, на зростання страхових внесків впливає їх виплата наперед, а на збільшенні кількості договорів з врахуванням раніше зазначених факторів, чинить стримуючий вплив дострокове їх припинення та природні причини (закінчення строку страхування в зв'язку з дожиттям, смерть страхувальника, зміна страху­вальниками місця проживання).

Схвалюючи рішення про напрями вдосконалення роботи страхової компанії, необхідно враховувати, що кількість й динаміка діючих договорів в значній мірі залежать від навантаження на одного страхового агента. Тому при аналізі тенденцій розвитку страхування життя значне місце повинно відводитись вивченню роботи стра­хових агентів по укладанню нових й продовженню існу­ючих договорів, забезпеченню чистого приросту сумі місячного внеску, скороченню числа й зниження частки достроково припинених договорів. Для виявлення причин дострокового припинення договорів проводяться зустрічні перевірки безпосередньо у страхувальників.

Одним з головних напрямів менеджменту страхових операцій є контроль за статтями витрат страховика, зокре­ма, виплатами страхових сум й страхового відшкодування. Спочатку розробляються й виявляються динамічні ряди обсягу виплат. Потім визначаються темпи росту й приросту Цих величин, ланцюгові й базисні індекси. Тут важливо встановити галузі і види страхування, виплати по яких зростають найбільш високими темпами. Це необхідно для обґрунтованого фінансового планування, складання плану доходів і витрат страхової компанії.

Здійснюючи управління особистим страхуванням, необхідно враховувати, що один вид його може передба­чати декілька форм відповідальності. Наприклад, змі­шане страхування життя такі форми відповідальності: на дожиття, на випадок смерті, за втрату здоров'я; інди­відуальне страхування від нещасних випадків передбачає відповідальність страховика на випадок смерті й втрати Здоров'я. В зв'язку з цим слід не лише обмежитись вивченням динаміки виплат в цілому по виду страхуван­ня (хоч це й необхідно для встановлення тенденцій динаміки ризику), а й дослідити динаміку виплат по кожній із форм відповідальності, що дозволить визна­чити обсяги фінансових результатів і збитковості страхо­вої суми по даному виду страхування.

Необхідною умовою обґрунтованого менеджменту страхових операцій є обчислення величин середньої виплати на один договір по кожному виду страхування і по кожному виду відповідальності. Динаміка цього показника відображає, насамперед, зростання страхової суми (тобто страхового захисту), а в майновому страху­ванні, крім того, ще й ступінь пошкодження об'єкта. Середня виплата в зв'язку з втратою здоров'я свідчить про рівень травматизму, а на вішалок смерті — про середню страхову суму по даному виду страхування.

Динаміку виплат можна проаналізувати за допомо­гою розрахунку відносних показників, насамперед, рівня виплат й норми виплат.

Рівень виплат встановлюється у процентному відно­шенні шляхом ділення суми виплат по даному виду страхування за тарифний період на обсяг платежів по цьому ж виду страхування за цей же період.

Незважаючи на те, що показник рівня виплат досить стійкий, однак, обчислюючи його, слід пам'ятати про вимоги територіального рознесення збитку. При вста­новленні рівня виплат по страхуванню життя необхідно врахувати, що в страхових внесках тут передбачені відрахування в резерв внесків.

Виплачені страхові платежі виражають собою сукупність брутто-ставок. Страхові ж суми і страхове відшкодування виплачуються лише за рахунок нетто-ста­вок. Тому, крім показника рівня виплат, в менеджменті страхових операцій розраховується норма виплат.

Під цим відносним показником розуміється частка нетто-ставки в обсягу брутто-ставки, виражена у відсот­ках. В процесі прийняття менеджерських рішень рівень виплат зіставляється з нормою виплат. Якщо перший показник перевищує другий або ж має тенденцію до цього, необхідно встановити причини Високого рівня виплат.

З цією метою здійснюється аналіз збитковості стра­хових сум та її елементів.

Для відрахувань в запасні фонди й резерви внесків використовується нормативна структура тарифної ставки. По такому ж принципу визначається розмір відрахувань на попереджувальні заходи по настанню страхових випадків. Управління цією групою витрат страховика передбачає вивчення її доцільності, ефективності, а також основних напрямів, використання коштів.

Важливою ділянкою управління страховими опера­ціями є створення умов для досягнення стабільно зрос­таючих фінансових результатів, що зумовлює постійну увагу до їх аналізу.

Одним з таких результатів є витрати страховика на здійснення страхових операцій, тобто їх собівартість у вузькому розумінні. Дослідження витрат на ведення справи передбачає з'ясування динаміки цього показника і його структури по основних статтях затрат. Зазначимо, Що склад витрат (групування статей, рівень деталізації) залежать від конкретного завдання, яке необхідно вирішити. Важливо співставити фактичний розмір витрат на ведення страхових операцій по певному виду страху­вання з нормативним, який передбачений тарифом,

Дослідження собівартості страхових операцій спи­рається на вивчення динаміки відносних показників за­трат на одиницю страхових платежів. Ці показники відображають собівартість операцій по формуванню стра­хового фонду і обчислюються шляхом ділення сукупних витрат страховика на забезпечення страхових операцій за рік або витрат, що стосуються страхування конкретного виду до надходжень страхових платежів за цей же період всього чи лише по даному виду страхування.

Зменшення собівартості конкретної страхової пос­луги чи операції можливе лише при скороченні затрат на окремі її елементи. Очевидно, що вагомий результат в зниженні собівартості можливий при скороченні їх по найбільш значимій статті витрат. Відомо, що дуже значна частка у витратах страхових організацій відображає витрати на утримання страхових працівників. Тому ме­неджмент собівартості страхових операцій повинен бути доповнений аналізом раціональності використання тру­дових ресурсів страхової компанії. З цією метою ана­лізується динаміка чисельності страхових працівників (співвідношення штатних і позаштатних страхових агентів, їх кваліфікаційний склад), навантаження на одного страхового агента по кількості укладених договорів. Обсяги страхових платежів (на одного страхо­вого агента і на один договір) вивчаються в динаміці та в співставленій з страховими компаніями-конкурентами,

Найважливішим підсумковим фінансовим результа­том діяльності страхової організації, як і будь-якої іншої підприємницької структури, є прибуток. По страхових операціях прибуток обчислюється шляхом співставлення відповідних доходів і витрат. Менеджмент прибутку Передбачає встановлення відносного показника,— рента­бельності страхових операцій. Він розраховується шля­хом співставлення величини прибутку, одержаного за рік від страхових операцій, з їх собівартістю.

Для прийняття управлінських рішень, які сприяли б підвищенню рентабельності страхових операцій, не­обхідно провести аналіз деяких процесів.

По-перше, досліджуються динамічні ряди показника рентабельності в цілому по страхових операціях і по кожному виду страхування. При такому підході аналіз рентабельності в часі дозволяє встановити тенденції її динаміки.

По-друге, цінну інформацію дає порівняння по­казників рентабельності окремих страхових операцій чи галузей і підгалузей страхування по періодах з рівнями таких же показників, що досягнуті страховими компаніями-конкурентами. Це надасть необхідну інформаційну базу для прийняття менеджерських рішень як тактичного, так і стратегічного плану.

Використана література:

1.      Закон України” Про внесення змін до Закону України “Про страхування”// України –business.-2001.- 6-13 листопада, №44.

2.      Закон України ”Про внесення змін до Закону України”// “Про оподаткування прибутку підприємств // України – business.-2003.-21-28 січня, №3.

3.      Александрова М.М. Страхування: Навчально-методичний посібник.- К.: ЦУЛ, 2002-208с.

4.      Базилевич В.Д., Базилевич С.С. Страхова справа. - К.: Т-во «Знання», КОО,2002.-203с.

5.      Замков О.М. Страхування: Навчальний посібник / за редакцією д.е.н. О.О. Слюсаренко – К.: Міжнародна агенція «Bee Zonc», 2003-320с.

6.      Страхування: Підручник / Кер. авт. кол.і наук.ред.СС.Осадець.Вид.2-у, переробл. і доп.-К.: КЕНУ,2002.-599с.

7.      Шумелда Я. Страхувння: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. Тернопіль: 2003-260с.