Тенденції розвитку страхування життя в Україні

     Зміст 

1. Характеристика  стану страхування життя в  Україні на сучасному етапі

2. Тенденції  розвитку страхування життя в  Україні

3. Проблеми, що стримують розвиток страхування  життя

4. Шляхи вирішення проблем ринку страхування життя 

 

       1. Характеристика стану страхування  життя в Україні на 

      сучасному етапі 

     Формування  ринку страхування життя має  інституціональне значення в розвитку економіки. Виконуючи функцію накопичення  грошових коштів, страхування життя  акумулює внутрішні інвестиційні ресурси  суспільства, і сприяє поліпшенню економічного стану країни. Загальновідомо, що у  розвинутих країнах частка страхових компаній в інвестуванні економіки становить біля 30%. Таке значення страхування життя визначає необхідність розвитку цього ринку і в Україні.

     Існує пряма залежність між рівнем ВВП країни та долею зборів по страхуванню життя в ВВП. Український ринок реального страхування життя складає 0,07-0,08% від ВВП. За цим показником Україна багаторазово поступається не тільки країнам з найвищим у світі рівнем добробуту, але і своїм сусідам у Центральній та Східній Європі. Так, за даними 2008 року у Чехії, Угорщині та Польщі ринок страхування життя становив біля 1-2% від ВВП, у США – 4-5%, в Японії – 8-9% (рис.1) [6]. 

     

     Рисунок 1 – Відношення премій із страхування  життя до ВВП у різних країнах  у 2008 році, % 

 

      За даними Держфінпослуг, витрати по страхуванню життя до ВВП у 2006 р. становили 0,0069%, у 2007 р. 0,0074%, а у 2008 р. 0,0082%. Отже, довіра населення до страхових компаній по страхуванню життя поступово зростає. Але в країнах з перехідною економікою це відбувається досить повільно, так як ринок ще не розвинений і тільки починає входити до фази активного розвитку.

     На тлі стабільних ринків Центральної та Східної Європи український ринок страхування життя знаходиться фактично ще на початку свого формування. Але, з огляду на те, що інтеграційні та новітні технологічні процеси в Україні відбуваються дещо швидше, ніж у сусідніх країнах Центральної та Східної Європи, вона має великі перспективи розвитку страхового ринку, зокрема ринку страхування життя. Фахівці відзначають, що «бум» страхування життя у країнах Європи припав на 90-і роки ХХ століття. Так, ринок Польщі в першій половині 90-х рр. зростав у середньому на 41% щорічно, Чехії – на 22%, Угорщини – на 13%. Для порівняння, в цей же період збори по страхуванню життя в США знижувалися на 2% щорічно, в Німеччині – збільшувалися на 13%, в Японії - на 6% [6].

     Кількість страховиків, що займаються страхуванням життя, за останні роки поступово  збільшується (рисунок 2) [4]. 

     

     Рисунок 2 – Динаміка зміни кількості  страховиків за 2006-2008 роки

 

      Основні чинники зростання ринку  – приріст добробуту населення  та збільшення його страхової культури.

     У загальному обсязі страхових премій частка премій зі страхування життя  є невисокою і становить близько 4% (рис. 3, 4). 

     

     Рисунок 3 – Частка премій зі страхування  життя в загальному обсязі страхових  премій у 2007 році 

      

     Рисунок 4 – Частка премій зі страхування  життя в загальному обсязі страхових  премій у 2008 році 

     В Україні, як і в інших країнах  Центральної та Східної Європи основну  роль у формуванні ринку страхування  життя відіграють іноземні компанії. За виключенням колишніх державних  монополістів, інші локальні компанії, які опинилися в однакових з іноземцями умовах, спершу поступалися іноземним компаніям через недостатність відповідних навичок та досвіду роботи [3].

     Практично усі компанії-лідери зі страхування життя знаходяться в сфері контролю великих світових компаній. Наприклад, компанія Alico AIG Life має американський капітал, СК «Граве Україна», «Юпітер страхування життя Іншуранс Груп та VAB Життя – австрійський, УСК «Дженерал Гарант Страхування життя» - італійський, СК «Форт Страхування Життя Україна» - голландський, СК «Ренесанс Життя», СК «ІНГО Україна-Життя та СК «ПРОСТО-страхування. Життя та пенсія» - російський, СК «ПЗУ Україна страхування життя» - польський, СК «Оранта-Життя» - казахський, SEB Life Ukraine – шведський (табл.1).

     Український страховий ринок приваблює іноземні страхові компанії своїм високим потенціалом розвитку. Страхові ринки в США, країнах Європи зростають на 1-2 % щороку, тоді як в Україні загальний обсяг зібраних страхових премій, за даними Ліги страхових організацій (ЛСОУ), у 2007 р. зріс на 7,6 %, у 2008 р. – на 26,6 % (до 17,6 млрд грн). Сегмент страхування життя взагалі зростає на 50-60 % щороку.

     Досить  вагома частка на ринку страхування життя належить нелегальним іноземним страховим компаніям. За даними Програми розвитку страхового ринку України, наша держава щорічно втрачає 80—100 млн. дол., що приблизно дорівнює обсягу іноземних кредитів, які надаються Україні.

     Разом з тим, амбітні плани страхових  компаній в Україні реалізовувати  важко. Вже не один рік підряд трійка лідерів ринку незмінна. Її формують дві іноземні компанії ALICO AIG Life та СК «Граве Україна», а також компанія з чисто українським капіталом СК «ТАС». Не дивлячись, на відсутність в капіталі СК «ТАС» іноземних інвестицій, поступатися місцем першої національної компанії вона не планує. Заради цього, для закріплення позиції компанії, СК «ТАС» уклала договір про співпрацю з найбільшою світовою консалтинговою компанією в галузі страхування життя – LIMRA, яка допомагає СК «ТАС» у створенні власної мережі та структуризації бізнесу [4].

     Як  показує досвід країн Центральної  та Східної Європи, динаміка ринку  страхування життя у першу  чергу визначається п’ятьма умовами: рівнем добробуту населення, його горизонтом планування, розвитком альтернативних фінансових інститутів, попереднім досвідом страхування життя населення, доступністю  якісних страхових продуктів.

     Зі зростанням добробуту, як правило, людям властиво більшу частину свого заробітку зберігати, в тому ж числі у формі полісів страхування життя.

     Горизонт  планування визначає ставлення до майбутнього, зокрема схильність та готовність зберігати  частину заробітку в періоди  фінансової стабільності для витрачання в періоди відносних фінансових труднощів. Як правило, споживачі з  великим горизонтом планування схильні  зберігати більшу частину свого  доходу та з більшою імовірністю  готові придбати довгострокові страхові продукти.

     Ступінь розвитку альтернативних страхуванню  фінансових інститутів описує реальні  можливості вибору форм та методів  збереження для потенційного покупця  страхового полісу. До числа альтернативних фінансових інститутів належать банківські депозити, інвестиційні фонди, готівка тощо. Зрозуміло, що при великому різноманітті можливостей частка коштів, виділених «під страхування життя», буде меншою.

     Попередній  досвід страхування життя задає  загальний рівень довіри страхувальника до страховика і, таким чином, відіграє ключову роль при прийняті рішення про купівлю страхового полісу. Досвід страхування включає як довгостроковість користування послугами страхування життя, так і наявність випадків втрати вкладених у страхування життя коштів.

     Доступність якісних продуктів зі страхування  життя залежить, в першу чергу, від наявності кваліфікованих надійних страховиків, здатних розробити  спеціальні продукти для окремого ринку, та масштабів національної агентської мережі.

     На  сьогодні Україна досягла рівня Польщі, Угорщини та Чехії періоду «буму» страхування життя (1992–1997рр.) за більшістю факторів, визначаючих розвиток страхування життя.

     Разом з тим, не дивлячись на позитивну  динаміку розвитку цього виду страхування в Україні, його основні показники залишаються досить низькими у порівнянні з розвинутими країнами. На одного українця в середньому припадає менше 2$ премій зі страхування життя. У Росії, наприклад, ця цифра складає 4,6$, а в США – 1,7$ тис.

     Українці  ставляться до довгострокових заощаджень практично як і інші мешканці Центральної  та Східної Європи. Норма заощаджень в Україні, як і в Угорщині, Чехії  та Польщі 10 років тому, складає приблизно 10-15% від розташованого доходу. Окрім того в українців (у порівняні з громадянами інших країн) відсутні і численні альтернативні можливості збереження. На відміну від своїх західних сусідів, українці віддають перевагу зберіганню більшої частини своїх заощаджень у вигляді іноземної валюти. Частка готівки у населення в Україні складає 5-8% ВВП, що є одним із найвищих показників у світі. Ємність іноземної валюти у громадян Польщі, Угорщини та Чехії навіть в періоди найбільшої схильності до заощаджень у формі готівки в 90-х рр. не перевищувала 3-4,5% ВВП. ПІФи та банківські депозити користуються в Україні меншою популярністю, ніж в розвинутих країнах Центральної та Східної Європи.

     Сьогодні  повторенню «східноєвропейського»  сценарію в Україні перешкоджають  в основному два фактора. Перший – це відсутність в Україні багатих традицій класичного страхування життя та негативний досвід після розпаду СРСР.

     Історія конкурентного досоціалістичного  страхування в царській Росії  не перевищувала 50 років. Тому після революції 1917 року страхування життя в країні фактично перестало існувати. До видачі перших «соціалістичних» полісів Держстрахом пройшло понад 30 років. При цьому в радянські часи придбання страховки населенням, як правило, носило примусовий характер і інколи розглядалось як податок зі сторони держави [7]. 

     2. Тенденції розвитку страхування  життя в Україні 

     Основні показники діяльності страхових  компаній в Україні за останні  три роки мають позитивну тенденцію: чисті надходження страхових  платежів (премій, внесків) по страхуванню  життя та рівень чистих страхових  виплат збільшуються, зростає і кількість  страховиків, що здійснюють страхування  життя, про що свідчать наведені у  попередньому розділі дані. Отже, поступово  зростають обсяги страхового ринку.

     Для українського ринку страхування  життя найбільш прийнятною організаційно-правовою формою є акціонерна, проте отаннім  часом спостерігається незначне збільшення кількості товариств  із додатковою відповідальністю. Це пов'язано  з більш ліберальним законодавством у відношенні цієї організаційно-правової форми, у т.ч. відсутністю вимоги реєстрації в ДКЦПФР [5].

     Помітною  тенденцією ринку є висока концентрація у столиці і промислових центрах  у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Запорожжі й Одесі. У західному  регіоні невелика кількість страховиків  пов'язана з відсутністю в ньому  великих промислових підприємств, також низькою платоспроможністю населення. Більш 70% страховиків, що активно працюють у сфері страхування, знаходяться в Києві, при цьому їхня питома вага в надходженнях страхових платежів складає близько 90%.

     Дуже  важливо відзначити, що на ринку  страхування життя існує кілька лідерів, які реально і ефективно  функціонують та зосереджують левову частку страхових платежів. Розрив між показниками діяльності лідерів  та інших страховиків є величезним.

     Інша  тенденція ринку – прихід іноземих страховиків на український ринок  та нарощування їх потужності. Фактично вже сьогодні вітчизняні компанії не можуть конкурувати з іноземними, так як останні мають багаторічний досвід, передові програми, сформований імідж. Конкуренція на страховому ринку зростає і це йде тільки на користь як компаніям, так і споживачам цих послуг [6].

     В Україні розпочалася епоха корпоративного страхування життя. Як свідчить світовий досвід, 70-80% підприємств мають соціальні пакети, які підтримують переважно компанії із страхування життя. В Україні такі пакети є менш ніж у 1% підприємств.

     У цілому, намітився незначний ріст страхування життя в Україні. Це пов'язано з підйомом економічного добробуту населення, а також з інтенсивною роботою компаній по страхуванню життя, створених в останні 3 роки, що використовують сучасні форми і методи продажів страхових послуг [6]. 

     3. Проблеми, що стримують розвиток  страхування життя 

     На відміну від інших видів страхування, страхування життя в Україні і досі перебуває на етапі становлення. Рівень поширення страхування життя складає лише 0,01% - зовсім незначну частину порівняно з 3,06% в Німеччині або 1,04% в Польщі. Аналіз показників покриття страхуванням також свідчить про порівняно низький рівень розвитку страхування в Україні. Відповідно до оцінок експертів, на сьогодні лише 10% існуючих в Україні ризиків застраховано [1].