Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2013 в 11:05, контрольная работа
У сучасній економіці страхування виступає в ролі найважливішого стабілізатора процесу суспільного відтворення. Постійне збільшення техногенних, економічних і соціальних ризиків загрожує збереженню й подальшому зростанню суспільного багатства, що вимагає від держави та суб'єктів господарювання дбати про формування ефективної системи страхових резервів, призначених для своєчасної компенсації збитків.
Вступ 3
1. Сутність страхових резервів тс склад технічних резервів страховика 4
2. Формування технічних резервів у податковому обліку страховика 13
Висновки 16
Список використаних джерел 18
Резерв збитків, що заявлені, але ще не врегульовані, формується для забезпечення зобов'язань, які пов'язані з урегулюванням збитків за страховими випадками, про настання яких в обумовленому порядку було заявлено страховикові. При цьому резерв є сумою таких елементів:
• невизначених збитків, які розраховуються в розмірі 5 % від сум надходжень страхових премій;
• заявлених, але ще не врегульованих збитків, тобто збитків, за якими ще не складений розрахунок страхового відшкодування;
• урегульованих, але ще не сплачених збитків, тобто збитків, які заявлені страхувальником і зафіксовані в регістрах обліку страховиком та за якими складений розрахунок страхового відшкодування, але відшкодування ще не надане.
Величина резерву збитків, що заявлені, але ще не врегульовані, визначається за кожною неврегульованою заявою від страхувальника. Якщо збиток заявлений, але розмір збитку не встановлений, для розрахунку береться максимально можлива величина збитку, яка не перевищує страхової суми.
Резерв збитків, що сталися, але ще не відомі (IBNR), формується у зв'язку з випадками, які сталися, але про факт настання яких страховикові не було повідомлено на звітну дату і зобов'язання за якими будуть виконані в наступному звітному періоді3.
Зауважимо, що достатнього розміру резерву збитків (на відміну від резерву премій), на практиці добитися неможливо. Важко оцінити майбутні збитки навіть за збитками, що заявлені, а тим більше за збитками, які сталися, але ще не відомі. Проте є види страхування, за якими можна точно оцінити розмір збитків. Наприклад, страхування майна, авто-каско. Але існують і такі види страхування, як страхування цивільної відповідальності, відповідальності роботодавця, що їх зарубіжні страховики називають «страхування з довгим хвостом». Така назва пояснюється тим, що врегулювання збитків може тривати довго після закінчення договору страхування. Наслідок нещасного випадку або захворювання може виявитися через деякий час. Судовий розгляд може розтягтися на кілька місяців. Нерідко бувають обставини, коли страховики сплачують збитки десятирічної давності. Найбільш відомий приклад — збитки, яких зазнали англійські та страховики інших країн у зв'язку з захворюваннями, що були викликані використанням у будівельній справі шкідливого азбесту, котрий у свій час вважався матеріалом, що не впливає на здоров'я людини. Зауважимо, що фактичний розмір резерву збитку досягається в практиці. Для розрахунку розміру резерву збитків, що сталися, але ще не відомі, існують різноманітні методи. За ступенем складності вони варіюються від вельми складних до найпростіших. Кожний метод обирається залежно від виду страхування, кількості показників і наявності відповідних даних.
Отже, порядок визначення розміру технічних резервів, який застосовують українські страховики, не достатньо відбиває обсяг відповідальності страховика за діючими на момент оцінки договорами страхування. Це може призвести до зниження надійності страхових операцій, платоспроможності страховика.
Відповідно до вимог Податкового кодексу страховики починаючи з 01.01.2012 р. формуватимуть доходи та витрати і сплачуватимуть податок на прибуток на загальних підставах. Страхові компанії, які здійснюють види страхування інші, ніж страхування життя, зобов’язані формувати і вести облік технічних резервів. Розглянемо, які види технічних резервів та у якому розмірі можуть враховуватись при формуванні доходів і витрат страховика у податковому обліку.
Згідно зі ст. 30 Закону про страхування страховики зобов’язані дотримуватися певних умов забезпечення платоспроможності, однією з яких є створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань. Визначення розмірів страхових резервів за ризиковими видами страхування і за видами страхування життя має відмінності. У ризикових видах страхування формуються технічні резерви, які включають резерв незароблених премій і резерви збитків і є обов’язковими для формування, а також спеціальні резерви, що формуються компаніями, які проводять окремі види обов’язкового страхування (обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та обов’язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду), умови проведення яких потребують додаткових гарантій.
Податковим кодексом з наступного року запроваджено перехід страховиків на загальну систему оподаткування прибутку.
Так, починаючи з 01.01.2012 р. страховики формуватимуть доходи та витрати та сплачувати податок на прибуток на загальних підставах. Особливості оподаткування страховика від провадження страхової діяльності регулюються ст. 156 Податкового кодексу.
До переліку доходів від страхової діяльності відповідно до пп. 156.1.1 п. 156.1 цієї статті включено, зокрема, суми зменшення розміру страхових резервів порівняно зі сформованими на кінець попереднього звітного періоду з урахуванням зміни частки перестраховиків у страхових резервах, сформованих відповідно до законодавства.
У свою чергу до витрат страховика на підставі пп. 156.1.2 п. 156.1 ст. 156 Податкового кодексу належать, відповідно, витрати у вигляді суми збільшення розміру страхових резервів порівняно зі сформованими на кінець попереднього звітного періоду з урахуванням зміни частки перестраховиків у страхових резервах, сформованих відповідно до законодавства.
Зазначимо, що згідно з пп. 156.1.3 п. 156.1 ст. 156 Податкового кодексу для цілей цієї статті страхові резерви розраховуються за методикою формування резервів із страхування життя та Правилами формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування іншими, ніж страхування життя, визначеними національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг4.
Статтею 31 Закону про страхування та зазначеними Правилами № 3104 встановлено, що страхові резерви утворюються страховиками залежно від видів страхування (перестрахування).
Страховики, які здійснюють види страхування інші, ніж страхування життя, зобов’язані формувати і вести облік технічних резервів за видами страхування, а саме:
Виходячи з норм Закону про страхування та положень Правил № 3104 страховики можуть прийняти рішення про запровадження з початку календарного року таких резервів:
При цьому страхові компанії зобов’язані письмово повідомити уповноважений орган про запровадження формування і ведення обліку зазначених технічних резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, не пізніше ніж за 45 днів до початку календарного року5.
Отже, зазначені страхові резерви беруть участь у визначенні об’єкта оподаткування страховика. Обчислення розміру кожного з вищевказаних технічних резервів установлено Правилами № 3104.
Крім того, формування та облік резерву катастроф при проведенні обов’язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду регламентується Порядком № 123.
Отже, страховик при здійсненні страхової діяльності створює технічні резерви для забезпечення зобов'язань за ризиковими видами страхування та резерви із страхування життя для забезпечення зобов'язань із страхування життя, накопичувального страхування та медичного страхування. Порядок формування, використання та розміщення зазначених страхових резервів встановлюється відповідно до норм діючого законодавства та затверджених правил страхування.
Утворення технічних резервів зумовлене самою технікою страхових операцій. Страхова премія сплачується на початку дії на початку дії договору страхування, а відшкодування ймовірних збитків можу відбуватися згодом, при настанні страхових випадків (або взагалі не відбутися). Виконання страхових зобов’язань протягом усього терміну дії договору страхування забезпечує резерв незароблених премій. Це частина страхових платежів, що надійшли у звітному періоді, але відповідають зобов’язанням за діючими договорами страхування і призначаються для покриття страхових ризиків, які не минули на звітну дату. Вони розподіляють страхові премії між звітними періодами, чим безпосередньо впливають на фінансовий результат.
Основною методологічною проблемою формування доходів від страхових операція є недосконалість, економічна необґрунтованість методу «плаваючих кварталів», що використовується в Україні для формування резерву незароблених премій. Методика його формування не враховує особливостей кожного страхового продукту, тому не відбиває реальних зобов’язань страховика і не забезпечує достовірної оцінки доходів від страхових операцій, а, отже, і оподатковуваного прибутку за звітний період.
Необхідність резервів
збитків також зумовлена
1 Страхування: Підручник./ Керівник авт.кол. і наук. ред. Осадець С.С. -К.: КНЕУ, 1998. -528c.
2 Кривошлик Т.Д. Формування технічних резервів зі страхування майна громадян//Економіка: проблеми та практики. Збірник наукових праць Випуск. — 180. — Дніпропетровськ: ДНУ — 2002. — 36-45 с.
4 Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI
5 Правила № 3104 — Правила формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, затверджені розпорядженням Держфінпослуг України від 17.12.2004 р. № 3104